Blog

  • Корисні властивості олії чайного дерева

    Корисні властивості олії чайного дерева

    Люди завжди насолоджувалися ароматичними оліями. Греки, єгиптяни та інші стародавні культури були добре поінформовані про властивості деяких ароматів для поліпшення настрою і підтримки емоційного здоров’я.

    #img_left#Та все ж одна ефірна олія, отримана з австралійського чайного дерева Melaleuca alternifolia, є речовиною, корисні властивості якої використовуються значно ширше, ніж звичайні ароматичні олії. Олія чайного дерева має безліч застосувань.

    Знавець трав Джин Роуз, відома своїми усебічними дослідженнями ефірних олій, написала про чайне дерево в своїй публікації "Книга з ароматерапії – застосування та інгаляції" наступне: "Ця унікальна олія, безумовно, широко використовуватиметься у вашій аптечці і, безумовно, повинна стати частиною домашньої аптечки першої допомоги". Вперше вона була застосована австралійськими аборигенами, які прикладали товчене листя до ран і саден. Чайне дерево не має ніякого відношення до рослини, з якої готують чайний напій, – Camellia sinesis (Камелія Китайська). Чайне дерево отримало свою назву в 1770 році, коли британський дослідник Джеймс Кук приготував напій з цієї трави з довгим листям, виявленої тільки в прибережних заболочених місцях Австралії. Незважаючи на те, що Кук зрозумів, що ця нова рослина могла лікувати цингу, тільки недавно були виявлені численні корисні для здоров’я властивості олії чайного дерева.

    На початку 1920-х років австралійський хімік, доктор А.Р.Пенфолд, провів первинне дослідження листя чайного дерева. Виявлені ним корисні властивості цього листя спонукали британських і австралійських учених продовжити дослідження. Під час Другої світової війни, за її виняткові властивості, ця олія була включена в пакети першої допомоги австралійських солдатів.

    "Олія чайного дерева може бути застосована в будь-якому місці шкіри, де виникло запалення або зуд", – пояснює Мері Елен Лі, чиказький голкотерапевт і професійний член американської організації травників. Лі згадує укуси комах, прищі, захворювання порожнини рота, порізи і садна та інші стани, при яких рекомендоване використання олії чайного дерева.

    Це – антисептик, який також володіє антибактеріальними, протигрибковими і антивірусними властивостями", – говорить Лі, додаючи, що захворювання, починаючи від стригучого лишаю і до грибкового враження нігтів на ногах, можуть також бути вилікувані при його застосуванні.

    Використання чайного дерева безпосередньо на поверхні шкіри робить цю олію унікальною. Багато ефірних олій настільки їдкі, що можуть викликати хворобливі опіки, коли застосовуються локально, проте зовнішнє застосування олії чайного дерева цілком безпечне. Однак, її не можна використовувати при екземі шкіри.

    Олію, отриману методом перегонки з водяною парою, використовують в різних формах – від шампунів і кондиціонерів від лупи та свербіння шкіри голови до зубної пасти, дезодорантов і мила. Лі також згадує інший продукт, що випускається Thursday Plantation, виробником олії чайного дерева, якого високо оцінюють, і який використовує корисні властивості чайного дерева для виробництва свічок з олією какао для лікування молочниці. "Це дійсно корисно для жінок, які тепер можуть не використовувати хімічні протигрибкові свічки", – відзначила вона.

    Невелика кількість олії чайного дерева додається до інших терапевтичних засобів для внутрішнього вживання при надмірно швидкому зростанні грибків роду Кандіда або до рідин для полоскання рота при запаленні ясен, проте Лі попереджає, що внутрішнє вживання дуже великої кількості речовини може бути небезпечним. "ЇЇ внутрішнє використання може відбуватися тільки під спостереженням лікаря – фахівця " – попередила вона, – "будьте обережні із слизистою оболонкою". Зазвичай, засоби для прийому всередину олії чайного дерева включають тільки одну або дві краплі сильнодіючої олії в суміші з іншими травами".

    Цих застережень необхідно також дотримуватись при лікуванні домашніх тварин. Тоді як деякі знаходять олію ефективною від бліх або при застосуванні на запалених ділянках шкіри тварин, необхідно бути обережним, щоб домашня тварина не проковтнула дуже багато олії, оскільки вони зазвичай облизують оброблену область.

    Несподіваним застосуванням олії чайного дерева стала ефективність її використання як очищувача. Попри те, що такі препарати є у продажу, можна досить легко приготувати розчин удома. Дослідник в області охорони навколишнього середовища, Шерон Делія пише: "Олія чайного дерева має широке застосування в домашньому господарстві. Ви можете перевірити, наскільки добре вона знищує цвілевий грибок і цвіль таким простим способом: змішайте дві чайних ложки олії австралійського чайного дерева з двома чашками води в пляшці з розпилювачем. Розпорошіть суміш на цвілу поверхню. Дайте можливість запаху розсіятися (це займе декілька днів). Коли запах пройде, і, якщо джерело вогкості усунене, то цвіль ніколи більше не з’явиться".

    Незважаючи на те, що олія чайного дерева має сильний аромат, вона є ефективною і безпечною альтернативою деяким комерційним очищувачам. Крім його здатності вбивати мікроби, чайне дерево творить дива в складних для очищення іншими способами випадках. Наприклад, клейка речовина, яка залишається після видалення етикетки з пляшки, легко видаляється невеликою кількістю олії чайного дерева.

    Такий широкий спектр використання – від лікувального ефекту до очищення – повинен звернути увагу читачів на цю багатоцільову і відносно недорогу австралійську ефірну олію чайного дерева.

    Версія англійською

  • Нова європейська організація продовжує розслідувати злочини в Китаї

    Європейська неурядова організація вивчить звіт про видаляння органів у живих ув’язнених в Китаї.

    Недавно сформований європейський філіал Коаліції з розслідування переслідувань Фалуньгун в Китаї (КРПФ) звертався з проханням про видачу віз для невеликої групи експертів для візиту до Китаю і проведення розслідування тверджень про видаляння органів.

    Лікарі, адвокати, правозахисники і журналісти Європи приєдналися до організації, щоб дати свою оцінку розслідуванню, яке проводиться.

    "Ми сподіваємося, що формування цієї коаліції стане свідченням початку нового етапу в розкритті злочинів, які китайський уряд здійснює стосовно послідовників Фалуньгун протягом вже майже восьми років, – заявив віце-президент КРПФ Джон Ді. – За допомогою багатьох самовідданих людей в різних шарах суспільства, ми хочемо показати світовій громадськості дійсну картину подій, що відбуваються в Китаї з 1999 року. При цьому не тільки покласти край переслідуванню, але й зробити так, щоб тортури і вбивства ніколи більше не повторилися".

    Фалуньгун – медитативна практика, яку комуністична партія оголосила поза законом у 1999 році після того, як з’ясувалося, що нею займаються близько 100 мільйонів чоловік. З того часу сотні тисяч послідовників цієї практики були незаконно арештовані, понад 3000 (це тільки офіційно підтверджені випадки) загинуло від тортур у трудових таборах.

    Минулого року члени канадського парламенту Девід Кілгур і Девід Мейтас опублікували свій перший звіт про розслідування (обов’язково дати посилання на звіт), в якому вони прийшли до висновку, що у живих послідовників Фалуньгун насильно видалялися органи для подальшого збуту на китайському ринку з торгівлі органами. Інший звіт, підготовлений віце-президентом Європарламенту Едвардом Макмілланом-Скоттом додав ваги цим твердженням.

    КРПФ одержала листи підтримки від політиків, правозахисників і фахівців різного рівня з багатьох країн Європи, після того, як це питання було підняте на прес-конференції минулого тижня.

    Коаліція сподівається, що, підвищуючи рівень своєї кампанії, вона зможе чинити певний тиск на китайське посольство, щоб члени делегації змогли отримати візи.

    Минулого року віце-президент Європарламенту Едвард Макміллан-Скотт відвідав Китай, щоб взяти інтерв’ю у деяких послідовників Фалуньгун, які стали жертвами державної системи "реформування в трудових таборах".

    Жінка на ім’я Ені Ян розповіла історію про те, як вона зазнала тортур в трудовому таборі Пекіна за відмову кинути практику Фалуньгун. Вона описала процес «промивання мозку», в ході якого її позбавляли сну протягом тривалого часу, не давали їсти і пити, постійно примушували дивитися відео з наклепницькою пропагандою проти Фалуньгун.

    "Фізичні рани може вилікувати медицина, але рани в душі неможливо зцілити, – сказала Ені Ян. – Це переслідування повинне бути негайно припинене!".

    В даний час КРПФ здійснює свою діяльність в Азії, Північній Америці і Австралії.

    Версія англійською

  • Чоловік, що вижив після різанини на площі Тянь-ань-мень закликає сім’ю вийти з КПК

    Якось одна жінка передала мені декілька матеріалів, зокрема «Дев’ять коментарів про комуністичну партію». Коли я прочитав їх, то зрозумів, що практикуючих Фалуньгун несправедливо переслідують. Я не бачив цю жінку протягом довгого часу і хвилююся, чи не заарештувала її злобна партія.

    Я брав участь у студентському русі 1989 року, який пізніше було придушено на площі Тянь-ань-мень 4 червня. У той час я брав участь в багатьох протестах, спочатку на трикутній площі (відомій як місце реєстрації) в пекінському Університеті, потім на площі Тянь-ань-мень і Авеню Чанань, що примикає до неї.

    4 червня армія під керівництвом китайської компартії (КПК) розстрілювала беззбройних студентів з кулеметів і чавила їх танками, але потім військові стверджували, що взагалі не відкривали вогонь і звинуватили студентів в хуліганській поведінці.  

    Мені пощастило, я пережив різанину, але пізніше вони сфабрикували проти мене помилкові звинувачення і посадили у в’язницю на чотири роки. Я відчуваю відразу до КПК з глибини свого серця.

    Зараз диктатор Садам повішений. В один із днів Цзян Цземінь і багато інших чиновників КПК, які винищили значно більше людей, ніж Садам, також будуть повішені, і жоден із них не зможе уникнути покарання. Незалежно від того, скільки у КПК військ, міліції і шпигунів, вона не зможе уникнути покарання небесних сил, коли прийде її останній день.

    КПК є злим лігвом бандитів і вбивць – хто хоче залишатися в цьому місці, залитому кров’ю? Два роки тому моя дружина висловила бажання вступити в партію, я був рішуче проти цього рішення. «Ти шукаєш шлях до смерті?», – запитав я її. Після того вона більше ніколи не згадувала про це. Я бачив наскрізь КПК з самого дитинства і ніколи не приєднувався до організацій КПК; але моя дружина Гао Цзіньін вступила в молодіжну організацію КПК, а мій син – в організацію молодих піонерів.

    Тут я від їх імені оголошую про їх вихід з молодіжної організації КПК і організації молодих піонерів.

    Сім’я Лі: Лі Сяо, Лі Фен і Гао Цзінін.

    Пекін. Китай.

    16 січня 2007 року.

    Версія англійською

  • Ведмеді і титани

    8 лютого відкрився 57-й Міжнародний Кінофестиваль в Берліні. Біографія цього фестивалю починає відлік з 1951 р., всього через шість років після закінчення Другої світової війни – в ренесансну для Німеччини епоху Аденауера. Духом відродження жила країна, тим же були пройняті й прагнення фестивальної команди – привернути увагу до авторського кінематографа, дорогоцінних зразків кіно, як мистецтва, навіть коли на першому плані – кінобізнес.

    Тому на першому фестивалі ще існували жанрові номінації – призи за кращу комедію, кращий кримінальний і пригодницький фільм, кращу музичну картину. Саме в останній з названих номінацій Золотого призу удостоїлася тоді анімаційна стрічка «Попелюшка» і Майстер мультиплікації Уолт Дісней, що поставив її.

    В СРСР Берлінський фестиваль називали Західноберлінським, підкреслюючи його ідеологічну чужорідність. З цієї ж причини до 70-х рр. радянські картини не брали участі в конкурсі, зате брали участь улюблені картини радянського народу. Переможців і лауреатів ми не просто знали, але й любили.

    Пригадуєте: фільм режисера Крістіана Жака «Фанфан-Тюльпан»(1952 р. -«Срібний Ведмідь») з чарівними Жераром Філіпом і Джиною Лоллобріджідою, «Суничну поляну»(1958 р.- «Срібний Ведмідь») Інгмара Бергмана, комедію «Високий блондин у чорному черевику» (1973 р. -«Срібний Ведмідь».) – вищу точку акторської кар’єри Пьєра Рішара, стрічку Жан-Люка Годара «На останньому диханні» (1960 р.-«Золотий Ведмідь» за режисуру) з Жан-Полем Бельмондо в ролі бунтаря-анархіста…

    Звернітье увагу: анархіст Бельмондо не тільки визначив поведінкову моду епохи, але й, кажуть, надихнув молодіжні бунти 68-го року. А кінокритика констатує, що саме таке кіно і було дороге завжди Берлінському фестивалю – кіно нонконформістське естетично і політично.

    Вважається, що саме Берлінале, який займав активну життєву позицію, став, здається, першим у світі фестивалем, що нагородив чорношкірого актора. Це був Сідней Пуатьє, виконавець головної ролі в антирасистській стрічці «Ті, що не схилили голови» (у радянському прокаті фільм називався «Скуті одним ланцюгом»-1958 р.).

    За 50 з гаком років існування Берлінале відкрив, підтримав і оспівав акторів та режисерів, які сьогодні як титани кіномистецтва на століття увійшли до найбільших енциклопедій світу. Назвемо тільки деяких: по декілька разів в призери потрапляли Жан Габен, Жан – Люк Годар, Пьер – Паоло Пазоліні, Ширлі Маклей, Акіра Куросава, Сатьяджіт Рей; нагород удостоювалися також Райнер Вернер Фасбіндер, Ханна Шигула, Сімона Сіньере, Елізабет Тейлор, Анук Еме, Жан Луї Трентіньян, Альберто Сорді, Емір Кустуріца

    Двічі призером ставав Вадим Абдрашитов: за фільм «Слуга» він отримав премію Альфреда Бауера- «За відкриття нових шляхів в кіномистецтві», а в 95-му – «Срібного Ведмедя» за «П’єсу для пасажира».

    Взагалі, з того щасливого моменту, коли радянське начальство погодилося на участь картин в берлінському конкурсі, «наші» фільми без призів не залишалися. Саме Берлін заслужено прославив цілу когорту російських режисерів – Абдрашитова, Аськольдова, Панфілова, Міхалкова, Тодоровського, Арановича, захоплювався Кірою Муратовою…Справді тріумфальний успіх випав Ларисі Шепітько та її фільму «Відродження» в 77-му. Анатолій Солоніцин був визнаний кращим актором в 81-му («26 днів з життя Достоєвського»). Євгенія Глушенко отримала «Золотого Ведмедя» за «Закоханий за власним бажанням», Інна Чурікова – за «Військово-польовий роман». Спеціальних призів удостоювалися Марлен Хуциєв («Нескінченність»), Віктор Арістов («Сатана»), Толомуш Акєєв («Нащадок Білого Барса»), Семен Аранович («Рік собаки»), Георгій Шенгелая («Подорож молодого композитора»)…

    Перебудова в країнах колишнього соцтабору не могла не бути зустрінута Берлінале з розумінням: адже традиційно в його керівництві були «ліві» інтелектуали. Так, заради «поличних» фільмів з СРСР і колишніх соцкраїн фестиваль пішов на порушення власного регламенту, що не дозволяє включення в конкурс картин, знятих більш ніж за півтора роки до фестивалю. Таким чином, в конкурс потрапили і були нагороджені «Тема» Гліба Панфілова (Головний приз Берлінале-86), «Комісар» Олександра Аскольдова («Срібний Ведмідь» 1988 р.), «Жайворонки на нитці» Іржі Менцеля («Золотий Ведмідь» 1990 р.). Поляк Януш Заорський з фільмом 82-го року «Мати королів» отримав в 88-му році приз «За художній внесок», а словак Душан Ганак був визнаний кращим режисером у 1989 р. за «Я люблю, ти любиш», знятий аж за 10 років до того.

    Але Берлінський фестиваль має не тільки біографію, а й свою географію. Він вважає своїм обов’язком відкривати нові шляхи і… нові зони кінематографа. Фактом входження в інтелектуальну моду кіно південно-східної Азії (Гонконгу, Китаю, Півд. Кореї) багато в чому зобов’язане не тільки самобутності кіномови і драматургії, але й властивій лівій німецькій інтелігенції тязі до східного самопоглиблення і філософської споглядальності. Берлін давно вже став «вікном до Європи» для своєрідних і могутніх кінематографій цих країн.

    Відзначимо, що в наступні роки Берлінале стоїть на чолі боротьби європейського кіно за виживання і дещо проти великого і могутнього Голлівуду, що демонструє прямо-таки конкистадорські схильності завоювання європейського глядача. Тепер вже важко собі уявити, щоб в Берліні головний приз був вручений картині виробництва «Уолт Дісней Компані», яка підкорила світ своєю конвейєрною продукцією. Але по-справжньому цікаві американські картини, створені не студіями-гігантами, а «незалежними» режисерами або самим Голлівудом, – незмінно входять в список призерів. Так, наприклад, Пол Ньюмен – живий пам’ятник всьому американському: голлівудська зірка і глава продуктової корпорації, король кетчупу і майонезу, звичайно, був свого часу визнаний кращим актором. Справедливості заради, варто відмітити, що американське кіно і без підтримки було на висоті, збираючи повні зали і викликаючи ажіотаж німецьких фірм.

    За рівнем картин, що представляються на конкурси, Берлінале, – один з кращих фестивалів світу. Він має чотири вирішальних критерії: високий художній рівень твору; його глибина і значущість з погляду людяності; його значення для країни, де зроблений фільм; нарешті, його значення для глядача.

    Мій давній приятель, президент ФІПРЕССІ Андрій Плахов, який був і членом жюрі фестивалю у розділі фільмів-дебютів, якось відзначив: «Для нас, російських кінематографістів, Берлінський фестиваль завжди був найближчим – і географічно, і навіть по духу. Як постійний учасник цих фестивалів, можу стверджувати, що головні риси Берлінале останніх 20 років – політкоректність і мультикультурність».

    Отже, професіонали і глядачі напередодні найсерйознішого і найділовитішого кіноогляду. Йому за традицією належить сформулювати тенденції розвитку світового кінематографа в 2007 році. Звідусіль поспішають зараз сюди кінематографісти, кіноділки та кіномани. Вони поспішають побачити і почути, куди крокує кінематографічна мода, яку пропонує екран Берліна.

    Чим стурбує і порадує вона глядачів на сьомому році третього тисячоліття? – з цим питанням я звернулася до керівника прес-центру пані Фрауке Грайнер.

    30 січня відбулася перша прес-конференція і вже відомо, що фестиваль відкриється картиною «Горобчик». Це французький фільм режисера Олів’є Даана. Стрічка включена в головний конкурс Берлінале. Фільм-біографія, присвячена долі Едіт Піаф. Цей жанр, що отримав назву «байопіка», досить успішний в американському кіно, поки рідко використовувався в Європі. В ролі знаменитої співачки знялася актриса Маріон Котійяр, її партнери по фільму – Жерар Депардье, Сільвія Тестю і Еммануель Сеньє.

    Жюрі головного конкурсу очолить режисер Поль Шрейдер, відомий російському глядачеві по стрічці «Американський жиголо». В жюрі увійшли також актори Маріо Адорф (Німеччина), Уїллем Дефо (США), Гаель Гарсіа Берналь (Іспанія), актриса і режисер з Палестини Хіиам Аббасс, продюсер з Гонконгу Нансун Ші та режисер з монтажу Моллі Маліні Стенсгаард.

    Останніми роками фестиваль враховує інтереси, німецької кінопромисловості, що знаходиться на підйомі. Цього разу в змагання теж вступлять декілька нових німецьких стрічок. Одна з них – конкурсна картина режисера Крістіана Петцольда – «Йелла» – розповідь про драматичну долю молодої жінки, яка кидається між Сходом і Заходом Німеччини.

    Осмислення історії Німеччини в ХХ столітті буде, за твердженням директора фестивалю Дітера Коссліка, однією з провідних тем Берлінале. У такого плану картині – детективному триллері Стівена Содерберга «Хороший німець», знятому в чорно-білому кольорі, режисер використовує справжню кінохроніку 1945 року. Кажуть, что фільм виглядає так, ніби його зняли в післявоєнні роки. У картині йдеться про американського журналіста (його грає знаменитий Джорж Клуні), який прибув до Берліна, щоб висвітлювати конференцію «Великої трійки» в Потсдамі, а також про те, як забувши про все на світі, він розшукує свою колишню коханку (її грає Кейт Бланшет). Важлива роль в сюжеті відведена радянському генералові на прізвище Сикорський (актор Равіль Ісіканов).

    Як режисер, у фестивальному марафоні візьме участь актор Роберт Де Ніро з фільмом «Помилкова спокуса» – історії протиборства ЦРУ і КДБ.

    Широко представлене в конкурсі європейське кіно. Цікавою обіцяє бути стрічка бельгійського режисера Сема Гарбарські «Ірина Палм». Тема фільму – мистецтво (головна героїня – співачка), кохання і драма.

    В дні фестивалю несподіваний експеримент буде зроблений в будівлі театру «Дойче опер». Тут відбудеться європейська прем’єра експериментального німого фільму «Клеймо на мозку» канадця Гая Меддена. Картину демонструватимуть під живий оркестр Берлінської опери, причому в ролі розповідача виступить дочка незабутньої Інгрід Бергман актриса Ізабелла Росселліні.

    Що стосується російського кіно, то вже декілька років поспіль воно виявляється за рамками конкурсу. Ось і нині питання про його участь у фестивалі ще неясне. Відомо наразі, що в конкурс дитячих і юнацьких фільмів «Покоління» відібрана картина Олега Ужінова «Жихарка» з анімаційної серії «Гора самоцвітів», зроблена за мотивами уральської народної казки. Поки це єдиний російський фільм. Але час ще є, а значить є й надія. Відзначимо, що до російського кіно і його творців на Берлінале завжди ставилися з цікавістю, а російська мова на фестивалі, безперечно, третя за популярністю після німецької і англійської.

    Отже, кінорік, що стартує в Берліні, скоро подарує знавцям і любителям цього виду мистецтва десять насичених фестивальних днів.

  • Інь і ян

    Інь і ян

    Світ знаходиться під владою двох протилежних і  взаємодоповнюючих сил – інь і ян. Спокій протилежний руху, відцентрова сила – силі доцентровій. Доцентрова сила стягуюча, вона породжує звук, тепло, світло. Відцентрова – сила, яка розширюється, вона є джерелом тиші, спокою, холоду і темноти.

    #img_left#Ці протилежні сили є двома віддзеркаленнями однієї й тієї ж реальності. Рівновага виникає завдяки гармонії, яка народжується з їх взаємодії, а не боротьби. Інь і ян взаємодоповнюють один одного і нездатні існувати одне без іншого.

    Інь – це жіноче начало, розширення, зовнішня сторона, простір, холод, зима, вода, калій, кальцій, азот, електрон, овочі, салат, каррі, перчене, кисле, солодке, сильні запахи, вологість. Іньські кольори – фіолетовий, блакитний, жовтий, зелений. Вітаміни: C, B2, B12, Pp, B1, B6.

    Ян – це чоловіче начало, стиснення, внутрішня сторона, час, тепло, літо, вогонь, натрій, кисень, вуглець, магній, протон, злаки, солоне, лужне, гірке, сухість. Янські кольори: червоний, коричневий, оранжевий. У холодних «іньських» країнах виростають і мешкають рослини і тварини ян; навпаки, в теплих «янських» – тварини і рослини інь.

    У фізичному відношенні ян виявляється, як сухість, відсутність жирового прошарку, худоба. При такому надлишку ян для відновлення рівноваги рекомендуються «іньські» продукти. У фізичному аспекті інь – це сильна повнота, угодованість, при надлишку інь рекомендується харчування, насичене продуктами Ян. Середня статура є гармонією між Інь і Ян.

    Інь і Ян у повсякденному харчуванні

    Щодня ми споживаємо різноманітні продукти, потрібно ретельно підходити до їх вибору, при цьому можна покластися на інтуїцію. В більшості своїй (за деякими виключеннями) в продуктах рослинного походження міститься більше інь, ніж у м’ясних продуктах, оскільки рослини нерухомі, вони ростуть на одному місці, тоді як тварини здатні самостійно переміщатися.

    У рослин є тенденція до розширення, вони піднімаються від землі до неба або розповсюджуються по земній поверхні. Тварини, як правило, більш відокремлені й існують окремими особинами. Рослини, їх гілля і листя розширюються зовні, тоді як клітини тварини щільніші.

    У плані харчування світ можна розділити на п’ять кліматичних регіонів – полярний, холодний, помірний, субтропічний, тропічний. У місцях з полярним кліматом (інь) споживають злаки (гречку, просо, пшениця), квасолю, овочі, м’ясо, рибу, морепродукти…

    У холодних районах (інь) харчуються злаками (пшениця, овес, ячмінь, жито, рис, гречка, просо) і овочами. Продуктів тваринного походження за кількостю має бути менше, ніж рослинного, що, проте, не заважає їх частому споживанню.

    У регіонах з помірним кліматом (інь-ян) харчування повинно складатися із зернових (рис, пшениця), квасолі, овочів і фруктів та невеликої кількості м’яса.

    У субтропічних районах (ян) потрібно їсти зернові, квасолю, овочі, водорості, невелику кількість фруктів і зовсім небагато їжі тваринного походження.

     

    У тропічних регіонах (ян) їдять зернові, боби, водорості, набагато більше фруктів і майже ніяких тваринних продуктів.

    Розділення продуктів за принципом інь-ян

    Злаки:

    Інь: кукурудза, ячмінь, жито, овес, ядра злаків.

    Ян: рис, пшоно (просо), гречка, пшениця.

    Овочі:

    Інь: баклажани, помідори, картопля, паприка, боби, квасоля, огірки, спаржа, шпинат, артишок, гарбуз, щавель, паростки бамбука, гриби, зелений горошок, буряк, селера, часник, капуста (білокачанна, червонокачанна, кольорова), кабачок, чечевиця (окрім «азуки»).

    Ян: кульбаба, салат-латук, цибуля-порей, редиска, ріпа, цибуля ріпчаста, петрушка, морква, крес-салат, іспанський козелець (солодкий корінь), кервель, круглий гарбуз, турецький горох.

    Риба:

    Інь: устриці, півники (молюск), спрут, вугор, короп, мідії, хек, мерлан, раки, щука, форель.

    Ян: камбала, дорада, тунець, лосось, лангусти, креветки, омари, оселедець, сардини, анчоус, ікра.

    М’ясо:

    Інь: равлики, жаби, свинина, телятина, яловичина, конина, кролятина, зайчатина, баранина, курка.

    Ян: голуб’ятина, куріпка, качка, фазан, індичка, яйця (запліднені).

    Молочні продукти:

    Ян: сир «рокфор», бринза (всі інші інь).

    Фрукти:

    Інь: ананас, папайя, манго, грейпфрут,  апельсин,  банан, фіга, лимон, груша, виноград,  персик,  диня,  чорнослив, мигдаль, арахіс, акажу, кавун,  вишня,  лісовий горіх, зелені й чорні оливки.

    Ян: полуниця, ожина, каштан, яблука.

    Різне:

    Інь: мед, цукор, патока, маргарин, жири, кокосова олія, арахісова олія, оливкова олія, соняшникова олія, ріпакова олія.

    Ян: олія «егома».

    Напої:

    Інь: кава, кока-кола, шоколад, фруктові соки, солодкі напої, шампанське, мінеральна вода (з газом або без нього), вода, м’ятний і липовий чай.

    Ян: женьшень, чай "му" (чай із суміші трав), чабрець, солод, ромашка, цикорій, розмарин, полин, драконовий чай, чай "ян-ян", чай "хару", чай "корінь" (лотус), японський чай.

    Спеції:

    Інь: імбир, паприка, каррі, перець, лимон, лавр, часник, аніс, бадьян (зірчастий аніс), тмин, мускатний горіх, цибуля-скорода, цибуля-шалот, естрагон (дракон-трава).

    Ян: кориця, кріп, кервель, садовий чабер, чебрець, оцет, гірчиця, гвоздика, ваніль, розмарин, тимьян, лук, петрушка, шавлія, хрін, шафран, дикий цикорій, тирлич, морська нерафінована сіль.

    Чай "му" рекомендується людям, яким бракує ян. Його краще пити під час їжі або після 17 годин.

    Для збалансованого харчування краще за все підходять фрукти і овочі, що виростають в наших широтах. Тому тим, хто хоче дотримуватися системи харчування «дзен» потрібно їсти ті продукти, які відповідають клімату їх місця проживання.

    «Згідно зі східною медициною не існує терапевтичних методів, оскільки Природа, мати всього живого у Всесвіті, – найкраща цілителька. Хвороби і нещастя, так само як злочин і покарання, породжені поганою поведінкою, тобто такою поведінкою, яка порушує порядок Всесвіту», – писав Жорж Осава*.

    Джерело:

    «Макробіотика дзен, або мистецтво омолоджування і довголіття», Жорж Осава

    * Жорж Осава (1893 -1966) – засновник сучасної макробіотики (прим. пер.)

    Версія французькою

  • Нагодуйте голодних моделей

    Нагодуйте голодних моделей

    У повітрі витає весна, і білі намети знову заповнюють Брайант-парк напередодні екстраваганзи або Тижня мод, який проходить тут двічі на рік.

    #img_left#Проте цього разу багато ЗМІ зосередили увагу людей не на останніх стилях моди, а на худорлявості дівчат, які представляють одяг. Раптова увага була частково викликана смертю в результаті недоїдання минулого року двох моделей із Південної Америки. Одна з яких, 21-річна Анна Кароліна Рестон, важила всього лише 39,9 кг, маючи зріст 172,7 см, і жила, як повідомляють, на дієті з яблук і томатів.

    Деякі в індустрії моди вважають, що проблема надута, і що більшість моделей худі від природи, вони не страждають від утрати апетиту або булімії. Звичайно, завжди знайдуться такі дівчата, метаболізм у яких не відповідає квантовій фізиці. Але як тільки вони починають убачати в шматочку смаженої курчатини загрозу погладшати вдвічі – це вже стає проблемою.

    На щастя, глибокодумні мужі в Раді модельєрів одягу Америки (РМОА), що представляє багато відомих модельєрів на Тижні мод, запропонували план вирішення проблеми. Він включає такі заходи, як освіту моделей із питань розладу харчової поведінки й надання їм «здорових закусок» за кулісами під час проведення показів.

    Треба сподіватися, що під цим мається на увазі здоровий обід із шматочком м’яса, бо цим дівчатам потрібно відвикати від моркви. Цікаво відзначити, що РМОА не планує примусово нав’язувати такі правила, а залишає ініціативу за модельєрами.

    Чи може індустрія моди сама забезпечити порядок? Логічно, що якщо попит на нульовий розмір зникне, то постачання зменшаться. В останній статті The Washington Post указувалося, що в 1990-х шостий розмір був зразковим для моделі. Сьогодні таке здається дивним, але тоді це було таким звичайним. Якщо худина подобається, то моделі стають худішими, щоб влізти в одяг, який для них стає все меншим. Моделі стають ще тоншими, щоб мати змогу ввійти в одяг, – і ось результат. Скоро ми зможемо побачити на подіумі перших плоских моделей.

    Звичайно, вирішення цієї проблеми у результаті може бути передане до інших, а не керівникам індустрії моди. Минулого тижня член міськради Нью-Йорка Гейл Бруер запропонував заборонити брати участь у Тижні моди тим моделям, чий індекс маси тіла (співвідношення ваги і росту) менший, ніж це передбачено Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Схожу резолюцію запропонував на розгляд член місцевого законодавчого органу Хосе Рівера.

    Проте негативна реакція посилилася, даючи привід вважати, що осуд індустрії моди за виснаження моделей, є спрощеним уявленням.

    Правда, є багато виправдань розладу харчової поведінки, і ці нереальні образи тіла є у всіх мас-медіа. Кінець-кінцем, ніхто не чекає, що всі в індустрії моди перетворяться на лікарів і терапевтів. Але вони повинні зробити все можливе. Зупинити попит. І схвально ставитись до смаженого курча.

    Шилі Чжен. Велика Епоха
  • Вода – розумна істота?

    Вода – розумна істота?

    Чи є частота електромагнітного випромінювання у пробах води провідним показником того, корисна вона чи шкідлива? Результати досліджень, які викликають полеміку, пропонують нові способи розуміння взаємозв’язку між водою і життям.

    #img_left#Приватний німецький дослідник води Петер Грос та інші вчені зробили відкриття щодо води, які, на їхню думку, є дуже важливими для здоров’я людини, а також для життя на Землі.

    Вода, яка була оброблена в очисних спорудах, не містить хімікатів і бактерій, проте володіє такими ж частотами електромагнітного випромінювання, як і до очищення.

    Ці частоти повністю співпадають з тими, що були зафіксовані у відфільтрованих речовин, навіть якщо воду дистилювали. За словами Гроса, з цієї причини можуть бути шкідливими для нашого здоров’я не ультрамала кількість забруднюючих речовин, а, скоріше, небажані частоти випромінювання, що залишаються.

    Молекули води існують у групах, що називаються кластерами, які можуть містити різну кількість молекул води. У цих кластерах вода може мати майже нескінченну кількість своїх різновидів. Як тільки чужорідна речовина потрапляє у воду, його інформація там зберігається, і порядок молекул води при цьому змінюється. Новий порядок зберігає інформацію чужорідної речовини.

    Частота електромагнітного випромінювання кварцового годинника – 32,5 Гц. За словами Гроса, медики повідомляли, що вплив на людей випромінювання такої частоти приводить до захворювань. З іншого боку, кварцові годинники з частотою випромінювання 1 Мгц не викликають таких проблем. Проте вони набагато дорожчі.

    Певні частоти електромагнітного випромінювання, виявлені у воді, що містить важкі метали, були виявлені і в ракових тканинах. Одна з таких частот – 1,8 Гц.

    Наприклад, частота води, що вступила в контакт зі свинцем, змінюватиметься і показуватиме новий спектр.

    Були проведені вимірювання забрудненої води з річки Ганг та інших джерел «святої води». Всі вони продемонстрували виключно благотворний спектр електромагнітних частот.

    Як стверджує Грос, будь-яка інформація, яка коли-небудь була відображена у воді, може зберігатися на встановлених частотах і передаватися іншим біологічним системам.

    Дослідники, якщо можна так сказати, здатні чути мову води, але все ще не розуміють її. Це подібно до того, що можна бути здатним зміряти діяльність головного мозку людини, яка думає або бачить сни, але бути нездатним сказати, про що конкретно людина думає або що саме вона бачить уві сні. Петер Грос дотримується думки, що одні лише хімічні вимірювання не можуть виявити, є пиття даної води корисним чи шкідливим. Він вважає воду розумною істотою вищого порядку, до якої слід ставитися з повагою.

    На основі вищевикладених принципів, Грос винайшов систему очищення води.

    Аня Йоханссон. Велика Епоха
  • Фондю – романтичний подарунок швейцарських Альп

    Фондю – романтичний подарунок швейцарських Альп

    Якщо дійсно можна знайти страву, яка зближує, – то це Фондю! Дивовижна історія стародавньої швейцарської страви бере початок з Альпійських гір. Але головна перевага – це «процес її вживання».

    #img_center_nostream#

    Як не дивно, страва з’явилася від браку продуктів. Ще в XIV столітті його відкрили швейцарські пастухи. Йдучи з дому на довгий час в далекі альпійські пасовища, вони брали з собою хліб, сир і вино. Коли продукти закінчувалися, залишки сиру розтоплювали над багаттям в казані з вином і в гарячу масу мокали залишки зачерствілого хліба. Виходило смачно і ситно.

    З часом рецепт страви пастухів перейняли слуги з панських будинків, а через деякий час страва потрапила на столи швейцарської знаті, яка сприйняла її як забаву та гру.

    По-справжньому оцінили страву лише французи, які й дали їй ім’я – «Фондю» (fonde), що в перекладі з французької – «танути або плавитися». Вважається, що популярною страву зробив найвідоміший французький гурме Жан Ансельм Брійя-Саварен.

    #img_center_nostream#

    Спробувавши Фондю, Ви зможете стати ще ближчим Вашим коханим, оскільки Фондю – це «страва спілкування». Вона не відволікає на процес споживання, не примушує думати «ніж туди чи сюди, лікті так чи не так», натомість: пікантний і незвичайний смак, як фон для задушевної бесіди, де спільна і єдина страва на столі як символ якоїсь майже спорідненої близькості. Вона демократична, на неї не розповсюджується застільний етикет, що забороняє вмочати шматочки хліба в залишки соусу. Весь сенс Фондю якраз в умочуванні і насолоді смаком. Страва з розплавленим сиром подається в одному екземплярі, що й додає пікантність процесу їжі.

    У Києві Фондю бар знаходиться в тому самому місці, де за легендами стояло військо хана Батия. Символічно те, що воїни варили їжу в казанах, а основа знаменитих Лядських воріт знаходиться прямо в VIP-зоні бару.

    #img_center_nostream#

    Сьогодні в меню Фондю бару є всі види фондю: класичне сирне (з використанням сирів грюйер, гауда, ементаль), м’ясне, рибне, а також десертне (з використанням шоколаду, кремової солодкої маси і додаванням шампанського). До нього подають фрукти і бісквіт. Готується Фондю легко і швидко.

    Таїнство вживання їжі, безумовно, зближує. А Фондю додасть Вашим стосункам додаткову пікантність і теплоту.

    Фондю бар

    м. Майдан Незалежності

    ТРК Глобус

    1-а лінія, парний бік

    Години роботи: з 11 до останнього відвідувача

    Тел.: (044) 590-18-03

    Рецепт Фондю від шеф-кухаря Фондю бару в Києві Олександра, дасть у загальних рисах уявлення про те, що ж таке загадкове Фондю і чому його варто спробувати.

    Фондю сирне класичне

    #img_center_nostream#

    сир ементаль – 60 г

    сир гауда – 60 г

    сир гарганзола – 30 г

    вино біле сухе – 15 г

    вершки – 60 мл (36%)

    сіль/перець – 1/0,1

    вершкове масло – 10 г

    Приготування сирної маси

    Сир розтоплюємо у вині доти, поки він не стане м’яким.

    #img_center_nostream#

    Потім додаємо вершки і добре вимішуємо масу (важливо, щоб маса не кипіла).

    #img_center_nostream#

    Масу затягуємо крохмалем, розведеним із водою. Якщо маса виходить дуже густою, її можна трохи розвести молоком або вершками.

    #img_center_nostream#

    Залити масу у Фондюшницю, заздалегідь змастивши її вершковим маслом.

    #img_center_nostream#

    Рекомендований гарнір до Фондю:

    Цвітна капуста – 20 г

    Капуста брокколі – 20 г

    Шампіньйони – 30 г

    Шинка – 20 г

    Картопляні крокети – 7 шт. (смажаться у фритюрі)

    Сухарі – 100 г (злегка підсушити в духовці)

  • Болівія Моралеса: Криза рік потому

    Болівія Моралеса: Криза рік потому

    Соціаліст Ево Моралес, що прийшов до влади минулого року, – перший корінний житель в історії Болівії, який став президентом, передбачив великі, радикальні зміни. Через рік безперервних і все більш запеклих внутрішніх зіткнень, Моралес продовжив іти колишнім курсом, зустрічаючи наполегливий опір.

    #img_left#В даний момент країна поляризована на два разних табори, в кожному з яких є екстремістські сили, схильні до застосування насильства. Щоденні сутички місцевого населення з поліцією, що стали вже звичними в Болівії, переросли в цивільний конфлікт з використанням палиць, каміння, мачете і пістолетів між прихильниками двох партій, що змагаються.

    Двоє людей було вбито і близько ста отримали поранення 11 січня в м. Кочабамба в зіткненнях між прихильниками Моралеса і Манфреда Рейеса Вілли, губернатора провінції Кочабамба.

    Вілла є широко відомим консерватором, який бажає більшої автономії для своєї провінції і виражає ворожість президентській владі. Декількома днями раніше, 8 січня, деякі з прихильників Моралеса підпалили будівлю місцевої адміністрації.

     

    Цього дня нападали навіть на журналістів, згідно з даними Комітету захисту журналістів. Оператори, фотографи і журналісти Репортерського комітету із захисту свободи друку зазнали 11-и нападів з боку протестуючих, які підтримували уряд і поліцію.

    Розколене суспільство

    Жорстоку боротьбу можна пояснити розколом болівійського суспільства на бідних і багатих, а також на непропорційний рівень добробуту різних провінцій. У гірських районах з переважно корінним населенням панує бідність і нестабільність, тоді як економічний двигун країни, включаючи центри розробки природних копалин і сільськогосподарську промисловість, розташовується на східних рівнинах.

    План націоналізації родовищ природного газу був у стадії розробки ще тоді, коли Моралес тільки вступив на посаду президента в січні 2006 р. Цей план був введений в дію декількома місяцями пізніше. Спочатку він був задуманий, щоб зупинити «розграбування» національних природних ресурсів іноземними корпораціями, але це все ж таки не змогло заспокоїти домінуючу білу еліту нації, яка бачила президента ворожим і готовим виконати свої обіцянки.

    До того ж, це стало гарною мотивацією для багатих землевласників і їх оточення відновити свої домагання на істотнішу провінційну автономію. Ось яким чином Ево Моралес, що зробив себе відомим завдяки соціальним рухам і великим демонстраціям, скуштував своїх власних ліків. Впродовж декількох тижнів опозиція виражала протести на вулицях східних провінцій.

    Тоді як багато супротивників Моралеса бояться за свої економічні вигоди, інші не бажають повертатися у бік лівих, що відбувається все частіше.

    «Минулого року ми націоналізували природний газ; цього року націоналізуємо копальні», – сказав Моралес під час перебування в Нікарагуа декількома тижнями раніше на церемонії інавгурації президента Даніеля Ортеги, за інформацією Асошіейтед Прес.

    Економічні питання турбують еліту держави, але значні політичні зміни також є причиною нинішнього конфлікту. Президентська партія «Movimiento al Socialismo» (MAS або «Рух до соціалізму») сподівається змінити конституцію так, щоб дозволити національній етнічній більшості грати істотнішу роль на державній політичній арені. Опозиція сподівається на зміни в конституції держави, щоб приймати законопроекти двома третинами палати парламенту, тоді як МАS добивається абсолютної більшості, оскільки він контролює тільки 52 % парламенту.

    Загострення напруженості, що виникло в результаті цих конфліктів, спонукало Міжнародну кризову групу – організацію, яка проводить аналіз конфліктів і прагне їм запобігти за допомогою видання політичних рекомендацій, опублікувати звіт про ситуацію в Болівії. Цей звіт був опублікований 8 січня під заголовком «Реформи в Болівії: Небезпека нового конфлікту».

    Основні висновки звіту констатують, що два клани повинні засудити насильство; уряд повинен припинити свої нападки на еліту в Санта-Круз (багатому місті в східному регіоні країни) і задовольнити вимоги корінних жителів країни; бунтівні провінції повинні залишити свої сепаратистські погрози; повинен бути призначений, «по можливості, міжнародний посередник для усунення конфронтації щодо необхідної більшості в законодавчому органі, який володіє правом вносити зміни до конституції».

    Тінь Чавеса

    Моралес, з його вірою в соціалізм, без сумніву, є найвірнішим на континенті союзником венесуельського президента Уго Чавеса. Взаємодія озброєних сил двох країн недавно викликала скандал у Болівії, коли біля 30-и офіцерів венесуельської армії перетнули межу без попереднього санкціонування конгресом Болівії. За даними «Нью-Йорк Таймс», міністр оборони Болівії повідомив, що офіцери прибули з метою викласти декілька уроків польотів і технічного обслуговування вертольотів «Супер Пума», розташованих в резиденції Моралеса поблизу Каракаса, які він використовує для «особистих подорожей».

    Проте критики бачать в цьому певне втручання, побоюючись, що люди Чавеса прийшли з метою допомогти Ла-Пас вплинути на нинішню лінію переговорів. У «Нью-Йорк Таймс» були також опубліковані коментарі посла Венесуели в Болівії, який заявив, що його країна готова надати підтримку Моралесу у разі кризи. Потім він видужав, «говорячи про взаємодопомогу в загальних рисах і невведення військ».

    Ці близькі взаємини і вплив Чавеса дратують деяких болівійців навіть більше, ніж підтримка лівих на минулих виборах в Латинській Америці. Це завдало збитку кандидатам, найближчим до Моралеса ідеологічно, – дуже відомим Олланте Хумала з Перу і Андресу Мануелю Лопесу з Мексики.

    Сильний світу цього з Каракаса щойно уповноважений ще одним мандатом, за допомогою якого він планує змінити конституцію так, щоб необмежено продовжити свій президентський термін. Для людини, чия самолюбність відбивається на всій країні на гігантських плакатах з його обличчям, здається, немає нічого стримуючого.

    Ное Шартьє. Велика Епоха

  • Смаки й панорами Далласа та Форт-Уорта

    Смаки й панорами Далласа та Форт-Уорта

    В Техасі усе велике – починаючи з кухні, художніх центрів, світових музеїв та нічних клубів і закінчуючи винними заводами, горами й ранчо. Якщо ви бажаєте скуштувати барбекю, Текс-Мекс (американо-мексиканську кухню), морепродукти, новаторську або домашню кухню, ідіть слідом за своїм чуттям у Даллас та Форт-Уорт (ДФУ).

    Немає нічого більш техаського, ніж соковитий біфштекс. Будучи лідерами у розведенні великої рогатої худоби, техаські ковбої готували апетитні біфштекси на вогні, ще починаючи з середини 80-х років минулого століття. Що техасці справді люблять, так це стейки, а смажене курча вважається «Національною стравою Техасу».

    #img_center_nostream#

    Зупинка: Готель Omni Mandalay

    Техаське місто Ірвінг має ідеальне розташування – в 20 хвилинах на захід від Форт-Уорта і 15 хвилинах на схід від Далласа. Він розташований неподалік від міжнародного аеропорту Далласа – Форт-Уорта – і знаменитий своїм історичним центром, що називають Стародавнім Містом, а також районом Лас-Колінас.

    На каналі Мандалай у центрі Лас-Колінаса знаходиться готель «Omni Mandalay» – наш пункт перебування у наступні декілька днів. Наша вітальня була неймовірних розмірів і бездоганно обставлена. Здавалося, ми знаходимося десь на курорті біля озера, розташованого безпосередньо в самому центрі міста.

    О 5 вечора в перший же день ми поїхали у готель «W Hotel», на 33-му поверсі якого знаходиться бар «Примара» – найвідвідуваніше місце в Далласі. Літня тераса з підлогою, посередині якої проходить вставка зі скла – місце не для людей із слабкими нервами.

    Найстрашніше стояти на склі (відомому як «примарна підлога») і дивитися униз на центр Далласа. Видовище незабутнє, але не призначене для тих, хто боїться висоти. Якщо дивитися прямо, то перед вами відкривається чудовий міський пейзаж.

    У готелі «Omni Mandalay» є один із найромантичніших засобів пересування – гондоли. Там також є власний причал для них, точно такий же, як у Венеції. Наступного ранку ми вже ковзали прекрасними водами озера Кароліна і каналу Мандалай. Пропливаючи під 12-ма мостами, ми слухали романтичну іспанську пісню гондольєра про любов,… чудовий початок дня.

    Вечір ми вирішили провести у Художньому музеї Далласа. На першому поверсі там якраз проходить живий джазовий концерт. Музика була приголомшливою. У залах була присутня дуже велика кількістми. У цьому музеї зібрана унікальна колекція витворів мистецтва, починаючи із стародавніх часів і закінчуючи нашими днями.

    #img_center_nostream#

    Тваринницькі двори

    Історія втілилася у життя, коли група ковбоїв вирушили вниз по авеню Exchange, ведучи стадо довгорогої худоби.

    «Дух Заходу» – це 12-хвилинне історичне відео, яке демонструється в музеї Тваринницького Двору. У фільмі, крім фотографій і пам’ятних речей з ранніх днів тваринницького двору, також показана історія м’ясної індустрії Форт-Уорта.

    Перше в світі родео у критому приміщенні було проведене в 1918 році в Колізеї Cowtown, а сьогодні там проходять цілі чемпіонати, які складаються з катання на биках, ловлі бика арканом і ловлі телят арканом для дітей. Змагаються ковбої, одягнені в джинси і широкополі капелюхи.

    #img_center_nostream#

    Музеї і виноробство

    Наступного дня ми відвідали безліч музеїв, кожний з яких спеціалізується на певному аспекті історії Америки. Музей жінок присвячений досягненням мешканок США.

    Експонати у ньому розкривають історію жіночого руху, а також розказують про відомих жінок у світі спорту, сценічного мистецтва та науки.

    Цей музей проливає світло на погляди, таланти, досягнення і всілякі історії жінок минулого, сучасного і майбутнього.

    Там також можна побачити роботи відомих художниць і подивитися виступи королев гумору по телевізору, таких як Люсіль Бол і Філліс Діллер. Напис «Дізнавшись нашу думку, пізнаєш нашу історію» дала нам уявлення про Коні Чанг і колишнью губернаторшу Техасу Ганні Річард.

    Музей, розташований на шостому поверсі приміщення колишньої шкільної бібліотеки у Ділей Плаза в Далласі, присвячений Джону Ф. Кеннеді. У ньому проходить постійна освітня виставка, яка в хронологічному порядку розповідає про життя, смерть і спадщину колишнього президента: про важкі моменти, дослідження і результати роботи цієї видатної особи.

    У виставку включені: проглядання реальних фото, 30-хвилинний аудіо-тур і 45-хвилинний перегляд документального відео. З вікна шостого поверху також можна побачити пам’ятну відмітку на вулицях Х’юстон і Елм, де 22 листопада 1963 року президент Кеннеді був убитий під час проїзду в автоколоні. Ця історія залишила незабутній слід у моїй свідомості.

    #img_center_nostream#

    Наше знайомство із місцевими музеями закінчилося на відвідинах державного музею жінок-ковбоїв і Зали Слави в Далласі.

    8-хвилинний фільм під назвою «справжні ковбойки», озвучений знаменитою актрисою Кетрін Рос, розказує про їх вчинки, починаючи від каскадерських трюків і закінчуючи озброєними пані.

    Цей фільм оспівує жінок американського Заходу, які проявили небачену сміливість і новаторський дух у спробах прокласти свій власний шлях.

    Музей жінок-ковбоїв розкриває історію і вплив жінок Заходу, що жили у тяжких умовах починаючи з 1800-х років до теперішнього часу. Він в хронологічному порядку представляє одяг, витвори мистецтва та інші експонати.

    Найголовніші експонати тут торкаються відомих осіб: снайпера Анні Оуклі, письменниці Лаури Інгаллс Уайлдер і судді Верховного Суду Сандри Дей О’Коннор.

    Того дня ми також їздили у винні льохи, розташовані у центрі Форт-Уорта. Виноградники дали нам яскраве уявлення про те, що таке техаське вино і яке воно на смак. Першу дегустацію вина ми провели у винному льоху виноградника Делані. Наш гід розповів нам про особливості вирощування винограду, збору урожаю, виготовлення вина та процесу його розліву. Там ми спробували деякі ігристі й червоні вина.

    Наша друга зупинка була у винному льоху Крос Тімберс, розташованому на історичній фермі. У головному залі ми концентрувалися на дегустації рожевого вина, мерло і каберне-совіньон. Ми також знайшли одні з найкращих сортів техаських вин в Ла Буена Віде, на одному із старих виноградників і виноробень Техасу.

    Після освітнього туру про все, що пов’язане з вином, ми покуштували старе ігристе шампанське. Урок по поєднанню вина з їжею супроводжувався червоним Мерло, рожево-білим Шардоне, і в кінці – портвейном та столовим вином. Винні льохи виявилися відмінним місцем, де можна пізнати і спробувати техаські вина.

    #img_center_nostream#

    Царство ранчо

    Техас не буде Техасом без подорожі на ранчо. У прекрасному селищі на півночі штату, у 90 милях на північний захід від Форт-Уорта, розташувалося ранчо Wildcatter (Грехем, Техас). Ще знесилілі після подорожі по Форт-Уорту, ми попрямували у свою кімнату, оформлену в стилі кантрі, з оббитими замшею меблями. Там же знаходилися електричний камін із дистанційним управлінням і крісло-гойдалка. Ще цікавішими були басейн просто неба і дивовижний вигляд навколо.

    Наступного ранку ми із захопленням знайшли незліченну кількість жаровень, на яких готувалася польова кухня просто неба. На таких жаровнях можна смажити, варити, обробляти паром, тушкувати і випікати.

    Того ранку нам готували маффіни з чорницею і печиво. Спостерігаючи, як кухар піднімає важкі металеві кришки у чверть дюйма завтовшки над розжареним вугіллям, ми подумали, що, мабуть, він дуже спритний, оскільки жодного разу не обпікся.

    Наступного ранку нам запропонували сходити на рибалку, постріляти по тарілках із лука, покататися на каное або проїхатися верхи. Нам також дали уроки безпеки під час використання зброї.

    Така стрілянина створює дуже багато шуму, тому нам видали засоби захисту, окуляри і беруші. Дійсно, захоплююча розвага, яку обов’язково варто при нагоді спробувати.

    Після цього ми вирушили у місто Грехем, де в 1871 році брати Грехем просвердлили першу нафтову свердловину. Ми відвідали Старий музей-пошту, чайний будинок Грехемів і в’язницю Young County, побудовану у 1878 році. Із в’язниці тепер зробили антикварний магазин. Ще у 1888 році п’ять знаменитих братів Грехем здійснили звідти втечу, чим викликали велику перестрілку і масові облави. Тут Захід продовжує жити своєю історією, на перетині минулого і сучасного.

    Тері і Мартін Хірш. Спеціально для Великої Епохи