Відомий китайський дисидент Тан Боцяо розповів історію про те, як один емісар із Пекіна після декількох років знайомства з ним запропонував стати радником генерального секретаря компартії Китаю Ху Цзіньтао, щоб вирішити проблеми країни, у тому числі припинити великомасштабне придушення послідовників духовної практики Фалуньгун.
#img_left#Тан є експертом із Китаю і учасником студентського повстання в 1989 році, зараз проживає в Нью-Йорку. Нещодавно він розповів нью-йоркському телеканалу NTD, як він став об’єктом підвищеної уваги з боку різних людей, включаючи його друзів, знайомих та однокласників, які раптово почали активно цікавитися його повсякденним життям. За словами Тана, це були люди різних верств: чиновники, професори, запрошені науковці та студенти.
«Мені здавалося, що вони були ворожі і закриті», — сказав Тан. Як приклад Тан розповів історію про людину, яка називала себе посланцем Ху Цзіньтао.
Одного разу в 2007 році друг Тана Ху Чансінь, також учасник повстання студентів в 1989 році, познайомив його з незнайомцем «паном Сі».
Пан Сі представився запрошеним ученим і сказав, що він приїхав працювати в Колумбійський університет з одного центрального університету в Пекіні. Крім того, Сі заявив, що також є одним із студентів, що брали участь у демонстраціях в 1989 році на площі Тяньаньмень.
Згодом пан Сі завоював довіру Тана, і вони стали разом обідати і брати участь у продемократичних заходах. Пан Сі часто запрошував Тана повечеряти разом, і він весь час платив за двох. Він пояснив, що це гроші з одного «проекту», і що їх треба витрачати. Чим частіше вони бачилися, тим їх розмови ставали більш відвертими.
Пізніше Тан дізнався, що дружина пана Сі є високопоставленим чиновником компартії Китаю. Тан також зрозумів, що без схвалення компартії і певних знань пан Сі не міг би так просто познайомитися з відомим різким критиком китайського режиму.
Незабаром Тан усвідомив, що його друг — агент режиму компартії Китаю. Незважаючи на це, Тан все ж сприймав його як друга і ділився з ним своїми поглядами щодо демократії, компартії Китаю і перспектив розвитку демократії в КНР.
Тану пропонували різні вигоди: оплачену поїздку в Китай на Олімпійські ігри в 2008 році і роботу в «дуже впливовому журналі» як оглядача, де йому обіцяли платити $3 за слово. Але ідею про поїздку зняли з порядку денного відразу ж після того, як Тан сказав, що він організує прес-конференцію щодо демократії в Китаї, якщо він поїде туди.
На всі спроби підкупити його Тан відповів: «Я не хочу мати ніяких справ із комуністичною партією».
Він каже, що пропозиція такого «легкого заробітку» — це перший виверт, який використовує компартія Китаю, коли вона хоче перетягнути бажану людину на свою сторону, щоб зробити її інструментом своєї пропаганди.
Однак Тана сильно здивувало, коли в 2009 році пан Сі запропонував йому стати радником Ху Цзіньтао в мозковому центрі, який буде займатися вирішенням проблем Китаю, в тому числі і питання Фалуньгун (духовна практика, інша назва Фалунь Дафа).
Попередник Ху Цзіньтао Цзян Цземінь одноосібно розв’язав великомасштабне придушення Фалуньгун у липні 1999 року, угледівши у великій популярності цієї практики загрозу для своєї влади. В кінці 90-х, за даними китайської влади, Фалуньгун займалося від 70 до 100 млн осіб.
Переслідування Фалуньгун принесло величезну шкоду китайцям і дискредитувало країну в очах інших держав. Воно також поглинає величезні кошти з бюджету, оскільки за 13 років гонінь Цзяну і його поплічникам не вдалося придушити цю практику та її послідовників.
За даними джерел із державної Комісії з розвитку та планування, для реалізації репресивних заходів проти Фалуньгун режим компартії витрачає майже одну четверту частину валового національного продукту країни.
Тан каже, що щодо питання Фалуньгун китайська влада перебуває в тупиковій ситуації. Він сказав, що за таких умов пан Сі попросив його співпрацювати з компартією. Тан додав, що він також запевнив, що всі його думки та ідеї будуть викладені Ху.
Тану сказали, що це простий науковий заклад, який пропонує Ху поради. Якщо він стане радником Ху, то це допоможе вирішити питання Фалуньгун.
Пан Сі сказав, що Ху Цзіньтао вже давно хоче вирішити питання Фалуньгун, проте не здатний сам здійснити це.
«Питання Фалуньгун є найбільшим головним болем для Ху, — сказав пан Сі. — Ху вважає, що це питання нелегко вирішити, оскільки послідовники Фалуньгун не хочуть, щоб компартія керувала країною».
Тан запропонував йому випустити на волю всіх послідовників Фалуньгун і подивитися, що станеться після цього.
Пан Сі відразу ж заперечив: «Якщо всіх їх звільнити, це надто сміливий крок, і з цим не погодяться люди Цзян Цземіня. Таке рішення прийняти неможливо, навіть якщо Ху і захоче це зробити, він не зможе».
В результаті, Тан відмовився від пропозиції, що розчарувало пана Сі.
Між тим, Велика Епоха знає ім’я та особистість пана Сі, про що розповів Тан на умовах нерозголошення. До того ж, опитані Великої Епохою друзі Тана, такі як секретар Коаліції за мир і демократію в Китаї Чжи Шен, підтвердили дружні відносини Тана з паном Сі.
У вересні 2010 року пан Сі збирався покинути Колумбійський університет у Нью-Йорку, де він пробув 3 роки. Однак, коли Тан попросив його підтримувати з ним зв’язок, він відповів: «Більше не зв’язуйся зі мною».
Якщо пропозиції пана Сі є правдивими і щирими, то це в черговий раз вказує на те, що в керівництві компартії Китаю хочуть припинити придушення Фалуньгун (раніше
Велика Епоха повідомляла, що зупинити переслідування Фалуньгун пропонував прем’єр Китаю Вень Цзябао).
Розповідь Тана також з’явився на тлі розпаленої на початку лютого внутрішньопартійної боротьби між двома впливовими кланами: з одного боку, фракцією жорсткого правління Цзян Цземіня, а з іншого — фракцією «реформаторів» Ху Цзіньтао і прем’єра Вень Цзябао. Зараз фракція Цзяна перебуває на межі краху.
Останнім часом інформацію, пов’язану з переслідуванням Фалуньгун, час від часу можна знайти в китайських пошуковиках (раніше вона була заблокована інтернет-цензурою).
До того ж, нещодавно на одній із закритих партійних зустрічей китайський прем’єр запропонував відновити добре ім’я Фалуньгун, відповідно до джерел
Великої Епохи з Пекіна.
