Blog

#img_left_nostream#

Це переказ із книги видатного вченого Хун Мая, що жив за часів династії Сун.

Щороку 18 серпня за місячним календарем на річці Цяньтан спостерігався найвищий прилив. Ця грандіозна та захоплююча подія завжди приваблювала величезну кількість жителів, які прагнули побачити прилив.

Під час відливу 1140 року впродовж двох ночей перед настанням дня найвищого приливу кілька жителів, які проживають дуже близько до річки Цяньтан, чули голоси. Голоси промовили: "Цього року на мості мають померти кілька сотень чоловік. Вони злі, розпусні люди, а також погано ставляться до своїх батьків. Тепер за цим списком звірте імена людей, які мають померти. Тих, хто є у списку, але ще не прибув до річки, швидко переконайте приїхати; а тим, кого немає у списку, скажіть, щоб виїжджали". Безліч голосів із неба відповіли: "Так! Ми слухатимемося ваших указівок!" Місцеві жителі, що чули ці голоси, були дуже здивовані та перелякані, тому не наважилися розповісти про цю неймовірну подію.

Наступної ж ночі деякі люди, що проживають біля моста, отримали застереження у своїх снах: "Завтра не ходіть на міст. Міст зруйнується!" Коли вони прокинулися вранці, то повідомили про це своїх сусідів. Дізнавшись про те, що багато жителів бачили один і той самий сон напередодні, вони твердо переконались у тому, що Боги захищають їх, і прийдешня подія буде жахливою.

Настав день найвищого приливу, і міст був переповнений людьми, яких не було попереджено. Ті, хто послухався застережень, побачених уві сні, спостерігали за тим, що відбувається, стоячи поза мостом. Коли вони побачили своїх родичів і друзів, які заходили на міст, то радили їм іти звідти. Проте рідні та близькі сприймали їхні слова за неймовірну дурницю і зовсім не хотіли слухати про це.

Люди, які отримали попередження, пішли.

Через деякий час потік води почав обертатися. Бурхливий потік прибував, являючи перед усіма незвичайне й дивовижне видовище. Глядачі були дуже збуджені. Вони кричали, плескали в долоні й танцювали від радості, спостерігаючи це приголомшливе видовище. Раптом міст обвалився і всі, хто був на ньому, впали у воду й потонули.

Пізніше, коли до місця події прибули члени сімей загиблих, щоб установити особу померлих родичів, то деякі перехожі визнали, що ті, хто загинув, дійсно були злими, розпусними людьми, які також погано ставились до своїх батьків. Люди усвідомили, що ця подія не була нещасним випадком, а швидше за все була волею Богів, які використали високий прилив, щоб усунути поганих людей.

#img_left_nostream#

В дні сесії національного конгресу Китаю, в Пекіні одних апелянтів заарештовують, їм на зміну приходять інші. Недавно до Шанхаю з Пекіна одну за іншою повернули дві групи апелянтів. У зв’язку з цією ситуацією шанхайська влада взяла багатьох місцевих апелянтів під домашній арешт у готелях. Кажуть, що їх там протримають до закінчення сесії.

Апеллянтка Цуй Фуфан, яку повернули з Пекіна й ув’язнили в готелі Чинчун, розповіла кореспондентові: «За мною наглядають 24 години на добу п’ять чоловік, я позбавлена свободи. Вчора я викликала міліцію, коли вони приїхали, то сказали, що надійшло розпорядження згори, згідно з яким я не можу залишити це місце. Вони сказали, що, можливо, мене відпустять 19 березня».

8 березня з Пекіна до Шанхаю повернули групу з 14 апелянтів, після чого їх усіх замкнули в одній кімнаті. Апеллянтку Шан Жунмей, якій понад 50 років побили так, що їй знадобилася медична допомога і її відвезли до лікарні. 

З початку урядової сесії в Пекіні влада Шанхаю використовує всі способи і можливості, щоб не пустити місцевих апелянтів до Пекіна із зверненням. Деяких із них ще до початку сесії взяли під  домашній арешт або вдома, або в готелях і спеціальних приміщеннях. Але частина апелянтів ховається від влади та все ж сподівається потрапити до Пекіна і звернутися до найвищих чиновників уряду під час проведення сесії.

Версія китайською

Довідка:

Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, які зазанали несправедливого або незаконного ставлення до себе з боку місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі у відповідні державні інстанції.

Боячись втратити свої пости, місцеві чиновники всіма силами прагнуть перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінційного або ж столичного рівня, для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття і навіть арештів та ув’язнень змусити апелянтів замовкнути. 

Після дисидентів та «інакодумців», ця категорія людей є найпильнішим об’єктом уваги і контролю комуністичної влади, які суворо стежать, щоб з ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокують репортажі про них усередині країни.

#img_center_nostream#Члени Ліберальної та Національної партії закликали до формування нової консервативної партії в Австралії.



Тоді як це може викликати здивування у багатьох, політичні аналітики кажуть, що створення нової партії логічне, але це складно зробити, до того ж однієї партії, можливо, недостатньо, щоб усунути розкол у консервативних рядах.

Лідер Ліберальний опозиції Брендан Нельсон підняв тему злиття Ліберальних і Національних партій на цьому тижні, кажучи, що він готовий запропонувати себе в ролі лідера. "Я думаю, що об’єднання з Національною партією – це демонстрація здорового глузду", – заявив він ABC.

Націоналісти, проте, кажуть, що злиття партій розглядатиметься як поглинання, і якщо злиття партій неминуче, то це має бути нова партія. "Нова партія з новою назвою, де кожен рівною мірою відчуватиме свою приналежність до неї", – сказав сенатор Барнебі Джойс ABC. – "Це не лише привабить тих, хто раніше належав до Національної партії та Ліберальної партії, але цілий діапазон нових людей, які захочуть стати її часткою».

Тоді як більший акцент у дебатах ставився на виживанні Національної партії, політичні аналітики кажуть, що консервативні ряди в цілому і Ліберальна партія зокрема є тими, хто дійсно терміново потребують перевизначення. Вони вказують на 22 послідовні поразки, які Ліберали зазнали на рівні штатів і недавній нищівній поразці на федеральних виборах.

"Існуюча Ліберальна партія перебуває в скрутному становищі", – сказав доктор Ян Вард, лектор по політиці в Університеті Квінсленда. – "Вона розорена; вона не може зібрати гроші. У неї немає ніякого міністерського штату і дуже мало субсидованих ресурсів, тому що вона не належить до уряду. Її членство в місцевих галузях застаріло, стерлося. У неї немає мотивації; здатність приймати на роботу нових членів обмежена".

"Питання в тому, – вважає доктор Вард, – чи є в Ліберальної партії яка-небудь організаційна можливість, відновити себе?"

Доктор Норм Абджоренсен з Австралійського національного університету каже, що факт перебування Коаліції поза урядом на державних і федеральних рівнях може стати якоюсь мірою «неприємністю, що обернулася на благо».

Фахівець з австралійської політики, зокрема по Ліберальній партії, доктор Абджоренсен повідав, що ремство невдоволення довго стояв усередині консервативних рядів, але за колишнього прем’єр-міністра Коаліції Джоні Говарді відмінностям не дозволялося виявляти себе. Тепер, із меншими обмеженнями, вони можуть "спробувати знайти нові способи досягти ширшої публіки".

"Я думаю, що політика завжди має іти вперед, – сказав він The Epoch Times. – Жити минулим – марно. Ліберальна партія має використовувати нові способи для нових справ і нові способи досягнення "нового виборчого округу. Я думаю, що це здорова ознака демократії".

Доктор Абджоренсен повідомив, що формулювання нової партії буде кроком в правильному напрямі, але розбіжності між особистостями лібералів, як Маріз Пейн і Крістофер Пайн, і консервативнішими членами, як Тоні Аббот і Нік Мінчин, не можна так легко подолати однією консервативною партією. "Яка має бути формула, щоб мирно об’єднати всіх цих людей в одну партію? – питає він себе. – Інший набір політики в електораті? Ми зможемо побачити формування більш ніж однієї партії".

Доктор Вард уважає, що може існувати інший підхід, такий як перейняття канадської моделі, щоб вирішувати план консервативних завдань із різними консервативними партіями на державному або провінціальному рівні та консервативною партією на національному рівні. "Тоді як Національна партія викликає відносно низьке зацікавлення на національному рівні, вона є сильною в Квінсленді й домінуючою над лібералами в цьому штаті. Канадська модель може вельми ефективно вирішити цю проблему, – сказав Вард. – Ми зможемо побачити виникнення Квінслендської об’єднаної консервативної партії, яка дійсно цікавиться перемогою тільки в Квінсленді, і це добре б поєднувалося з Ліберальною/Національною партією, що бере участь тільки у федеральних виборах".

Тоді як у найближчій перспективі Коаліція однозначно може вибрати Квінслендську консервативну партію, розібратися у консервативних рядах на федеральному рівні буде набагато складніше.

Незалежно від того, чи спробують консерватори побудувати в межах структури існуючої Коаліції або створять нову партію (або партії), об’єднуючі членів Національної і Ліберальної партії, завдання буде не з легких. "Будь-який із тих варіантів важкий, – сказав він. – Не існує простого рішення".

Ша Адамс. Велика Епоха

У головних китайських органах влади – в новому китайському народному політичному консультативному комітеті (CPPCC) і Національному Народному Конгресі, який зараз знаходиться в Пекіні, – два колишніх китайських лідери, Цзян Цземінь і Лі Пен, не присутні на зборах. Їх незвичайна відсутність породила припущення і розмови.

#img_right#Деякі люди стверджують, що ці двоє людей серйозно хворі. Цзінь Чжун, головний редактор Hong Kong’s Open – відомого журналу, що розкриває секретну інформацію про китайський комуністичний режим, підтверджуючи ці новини для "Великої Епохи", додав, що здоров’я цих людей дуже погане.

«Лі Пен переніс інсульт і згодом його рот був перекошений на одну сторону. Він все ще не видужав, і ніхто не знає, коли він видужає, – сказав Цзінь Чжун. – Його обличчя пошкоджене через цей параліч, таким чином він більше не може з’являтися на публіці. Крім того, Цзян Цземінь також хворий, і не може більше контролювати одну сторону свого обличчя. Він також страждає від недоумства через хворобу Паркінсона». Цзінь сказав, що його інформація отримана з надійних джерел. «Китайський комуністичний режим завжди приховує хвороби, але не смерть. Некрологи публікуються зазвичай протягом одного дня. Вони приховують деталі хвороби головним чином з метою підтримки влади. Так, ці колишні лідери хворі, але не обов’язково мертві, і не обов’язково невиліковні; але це може бути також і довгострокова хвороба. Якщо про хворобу політичної постаті оголосять, то її супротивники, найімовірніше, використають у своїх інтересах її хворобу і завдадуть їй фатального удару, тоді як вона ще слабка», – продовжував Цзінь.

Цзінь Чжун вважає, що до 17-го з’їзду китайської компартії, Сі Цзіньпінь і Лі Кецян були вибрані внутрішнім голосуванням, щоб зайняти місця Віце-голови і Першого Прем’єр-міністра державної ради відповідно.

Вважають, що цей з’їзд доведе до кінця ці два призначення. Що стосується хвороби Цзяна, то вона не вплине на призначення, зроблені раніше, починаючи з Сі Цзіньпіня, який всупереч чуткам не є членом угрупування Цзяна або його близьким другом. «Призначення Сі досить безпечне, тому що його батько був партійним чиновником високого рівня», – підкреслив Цзінь.

5 березня, Прем’єр-міністр Вень Цзябао виступив з промовою на з’їзді, в якій він особливо згадав про сніжне лихо в Південному Китаї. Цзінь вважає, що у виступі Веня не була порушена першопричина проблеми, що витікає з міністерства енергетики, яким управляє сім’я Лі Пена в Китаї.

«Після цієї сніжної бурі Вень зустрівся з п’ятьма головними лідерами з Міністерства електроенергії, включаючи сина і дочку Лі Пена, Лі Сяопена і Лі Сяолінь. Це було на початку лютого, і Лі став надзвичайно параноїдальним. Незабаром після цього, він переніс інсульт», – пояснив Цзінь.

Інший бік цього з’їзду – військовий бюджет країни. Китайська компартія (КПК) виділяє 417.8 мільярдів китайських юанів (58.8 мільярдів доларів) на потреби національної безпеки, збільшивши бюджет на 17.6 відсотків в порівнянні з минулим роком.

"Цей бюджет безпосередньо пов’язаний із стосунками серед керівників партії, Збройних сил і політичної влади. Іншими словами, пропозиція більшої кількості грошей Збройним силам збільшить їхні пільги, для спокуси військових, які дуже важливі для влади. Цим шляхом КПК може підсилити, забезпечити і підтримати свою нинішню владу, і об’єднати свою основу, щоб підняти свій авторитет», – сказав Цзінь.