Blog

#img_left_nostream#Китай. Голова Всесвітнього Уйгурського Конгресу (ВУК) Ребія Кадир повідомила, що отримала інформацію про те, що близько 200 заарештованих уйгурів були закатовані до смерті в китайській в’язниці.

Пані Кадир, яка знаходиться у вигнанні в США, на прес-конференції у Вашингтоні 24 серпня повідомила, що отримала факс від співробітника органів безпеки міста Урумчі Сінцзян–Уйгурського АР. У факсі йдеться про ситуацію в одній з в’язниць на півдні міста. Зокрема, про те, що із числа заарештованих під час заворушень уйгурів 196 людей загинули від катувань, а один, не витримавши тортур, наклав на себе руки.

В даний час людина, яка надіслала цей факс, вже втекла до Киргизстану.

Лідер уйгурів сказала: «Я впевнена, що якщо один раз ці факти будуть підтверджені й оприлюднені, китайська влада всіма силами буде їх заперечувати. В даний час у нас немає можливості перевірити їх. Засоби зв’язку з мешканцями СУАР або повністю заблоковано, або строго контролюються».

 

Нагадаємо, що акція протесту проти політики «етнічного геноциду», котру, на думку уйгурів, проводить китайська компартія, почалася 5 липня в місті Урумчі Сіньцзян-Уйгурского автономного району (СУАР). У ній взяло участь близько 10 тис. чоловік. Тоді спалах протесту викликала масова бійка між ханьцями та уйгурами, що сталася 26 червня на заводі іграшок у місті Шаогунь провінції Гуандун. За даними китайської влади, в результаті кривавих зіткнень загинуло принаймні 197 чоловік, 1800 – отримали поранення, понад 1000 осіб заарештовано. Всесвітній Уйгурський Конгрес, у свою чергу, повідомляє про понад одну тисячу загиблих. 

#img_left_nostream#Китай. За останніми даними, в результаті вибуху газу на шахті в районі Сіньхуа міста Піндіншань провінції Хенань число загиблих шахтарів досягло 42 осіб, доля 37 чоловік, які перебувають у вибої, як і раніше, не відома.

Як повідомляють китайські ЗМІ, ця аварія торкнулася  найвищі ешелони влади в Китаї. Генеральний секретар компартії Китаю Ху Цзіньтао особисто віддав розпорядження з приводу вирішення цієї проблеми, а віце-прем’єр Держради КНР Чжан Децзян особисто відвідав місце події.

Повідомляється, що шахта «Сіньхуа 4», на якій 8 вересня стався вибух, була закрита владою на ремонт і відновила роботу без відповідного дозволу. В даний час за даним фактом порушено кримінальну справу і вже арештовані 3 людини з керівництва шахти.

Дружина одного з шахтарів на прізвище Сює розповіла нашому кореспондентові, що за останній час у їхньому районі сталося 5 великих аварій на шахтах. «Шахти у нас працюють цілодобово. Майже всі вони тепер стали приватними, і в них практично не дотримується техніка безпеки. Працювати дуже небезпечно. Однак зараз збільшили компенсацію за загибель шахтаря. Раніше вона становила близько 100 тис. юанів (14 тис. доларів), а тепер 300 тис. юанів», – сказала пані Сює.

4 вересня начальник відділу видобутку вугілля державного управління енергетики Ван Цзюньші повідомив, що в Китаї видобувається близько 37% світового видобутку вугілля, однак число смертей під час аварій на шахтах становить 70% від світового.

За офіційними даними китайської влади, в минулому році в результаті аварій на шахтах по всій країні загинуло понад 3200 чоловік. Однак незалежні експерти стверджують, що ця цифра надто занижена, тому що численні аварії залишаються неврахованими через те, що місцеві чиновники не хочуть псувати показники розвитку підвідомчих їм районів.

#img_center_nostream# 

#img_left_nostream#Китай. Вибух газу стався 8 вересня на шахті в районі Сіньхуа міста Піндіншань центральної провінції Хенань. В результаті, 35 осіб загинуло, ще 44 перебувають під завалом, повідомляють китайські ЗМІ.

На момент вибуху в забої знаходилося 93 людини, 14 з яких успішно піднялися на поверхню.

Повідомляється, що шахта раніше була закрита на ремонт через аварійний стан. Її робота була відновлена без узгодження з владою.

Згідно з офіційними даними китайської влади, в минулому році в результаті аварій на шахтах по всій країні загинуло понад 3200 людей. Однак незалежні дослідники стверджують, що ця цифра надто занижена, тому що чисельні аварії залишаються неврахованими через те, що місцеві чиновники не хочуть псувати показники розвитку підвідомчих їм районів.

#img_left_nostream#Нещодавно Китай оголосив про те, що, можливо, заборонить весь експорт рідкоземельних металів, необхідних у виробництві багатьох приладів високих технологій, таких як акумулятори в гібридних автомобілях, складові частини комп’ютерів і мобільних телефонів з функцією інтернету. В даний час він виробляє 95% від світового споживання подібних металів.
 
Хоча Китай може маніпулювати ринком рідкоземельних металів, але монополізувати його вже буде набагато складніше, заявив фахівець в галузі генеалогічної науки. Учасник дискусій про землезнавство в «Дослідницькій раді Австралії», професор Р. А. Хендерсон розповів, що рідкоземельні метали є важливою складовою у виготовленні багатьох приладів високих технологій, але ринковий попит послабить контроль Китаю над сектором джерела копалин.

«Буде зовсім непросто тримати під контролем ці метали», – додав він. – «Якщо підняти ціни, то втрутяться інші виробники». Рідкоземельні метали мають ключове значення в ряді виробництв, включаючи індустрії комп’ютерів, лазерів, супутникових засобів зв’язку, мобільних телефонів і повний спектр екологічних технологій.

Китай має солідні запаси родовищ у Внутрішній Монголії, але за останню декаду випав з конкуренції, розширюючи своє власне виробництво. Із зростанням попиту на технології, у виробництві яких необхідні рідкоземельні метали, комуністичний режим дав зрозуміти, що зменшить експорт деяких металів і повністю припинить експорт низки інших.

«Центральне міністерство індустрії та інформаційних технологій Китаю» минулого місяця випустило проект документа під назвою «План розвитку індустрії рідкоземельних металів 2009-2015», який буде подано Держраді на розгляд і впровадження в 2010 р. У документі викладено план подальшого скорочення китайського експорту, який в даний час перевищує 35,000 тонн рідкоземельних металів, і передбачає повну заборону на експорт цілого ряду специфічних металів, включаючи диспрозій, тербій та ітрій.

Диспрозій є ключовим для посилення магнітів в електричних системах транспортних засобів з електричним приводом і в гібридних автомобілях. Властивості металу покращують магнітність, що є ключовим в технологіях автомобілів з електричним приводом. Тербій та ітрій в основному використовуються як фосфоресцюючі речовини в освітленні з низьким енергоспоживанням.

Професор Хендерсон зазначив, що Китай, імовірно, здатний протягом деякого часу контролювати ринок, але попит буде народжувати підвищений інтерес до продукції цих металів, виготовлених в інших країнах, і це створить труднощі для Китаю у збереженні свого контролю.

«Вони, можливо, спробують маніпулювати ринковими цінами у власних інтересах, але повністю контролювати ці дорогоцінні метали навряд чи можливо», – відзначив професор. Таке може статися, але триватиме це як спроба Китаю зберегти контроль над усією продукцією, яка містить ці метали, так довго, наскільки це буде можливо.

Інші ринки здатні розвиватися

Рідкоземельні метали доступні й в інших країнах, в основному в США, Росії, Південній Африці та Австралії, але їх обробка є дорогим брудним процесом, в результаті якого виділяється невелика кількість радіоактивних відходів. Подібні витрати і питання захисту навколишнього середовища в даний час змушують інші країни, крім Китаю, залишатися «поза грою».

Китай, продовжуючи наголошувати на «турботі» про навколишнє середовище, здатний розширити свої власні родовища для зменшення конкуренції і в багатьох інших випадках здатний примусово закрити шахти на інших ринках.

В Австралії проводиться спроба йти на крок далі і розкупити активи. Австралійській компанії Lynas Corp. належить родовище корисних копалин Mt. Weld в Західній Австралії, яке вважається однією з найбагатших родовищ рідкоземельних металів у світі. Lynas напряму поставляє метали Mt. Weld для переробки на заводах у Китаї. Але, у зв’язку з тим, що Китай проявляє підвищену зацікавленість цим сектором, Lynas починає розглядати інші альтернативи.

«Посилення урядового контролю в індустрії рідкоземельних металів у Китаї підвищує прогнозований ризик для нашого заводу», – заявив Lynas.

Компанія почала переговори з «Асоціацією індустріального розвитку Малайзії» (АІРМ) про можливість будівництва заводу в Куантан в штаті Паханг, в Малайзії.

АІРМ запропонував привабливі умови та переваги, у тому числі 12-річний період без податків, але угода з’явилася в іншому світлі, коли «Китайське родовище кольорових металів» стало основним власником акцій цього заводу.

Друга за величиною австралійська компанія рідкоземельних металів Arafura Resources також тісно пов’язана з Китаєм.

Навіть якщо Китай зв’яже по руках і ногах деяких з цих конкурентів, все одно з’являться нові конкуренти. Японія, яка значною мірою залежить від рідкоземельних металів для підтримки своїх великих вкладень у технології охорони навколишнього середовища – в основному гібридні автомобілі – також розшукує можливості альтернативних постачань.

Корпорація Toyota Motor, найбільший у світі виробник гібридних автомобілів, займається пошуком родовищ рідкоземельних металів у Канаді та В’єтнамі.

Гори Емейшань розташовані в південно-західній провінції Сичуань. Вони є найвищими з «Чотирьох великих священних гір буддизму» в Китаї.

У перекладі з китайської мови назва гір означає «Висока бров». Їх також називають «Сичуаньські священні гори». Найвищий пік гір – вершина Ваньфо (Безліч Будд) – складає 3099 м, друга за величиною – пік Цзіньдін (Золота вершина) – 3075 м заввишки. Гори простяглися з півдня на північ на 23 км, загальна площа їх становить 115 кв. км.

Головним храмом Емей вважається Ваньнянси («Храм десяти тисяч років» або «Храм вічності»). Це також найперший буддистський храм у Китаї. Він був побудований у першому столітті нашої ери під час династії Хань.

Під час наступних двох династій Західної і Східної Цзінь (265-419 рр. н.е.) на горі Емей почали будуватися численні буддійські храми.

Емейшань вважається житлом Бодхісаттви Пусянь (Бодхісаттва Всезагальної Чесноти), яка їздила на 3-головому білому слоні. В історичних хроніках сказано, що навіть самі обриси гір схожі на цього божественного слона.

У період правління династій Тан (618-907) і Сун (960-1279) на горах Емей стали також зводитися і даоські монастирі.

За наказом засновника династії Сун, імператора Чжао Куаньіня, була вилита бронзова статуя Будди Самантабхадра вагою 62 тонни та висотою 7,85 м. Статуя була встановлена на території храму Ваньнянси, де вона знаходиться і до цього дня.

У період династії Цин (1644-1911) на горі Емей вже нараховувалося понад 170 великих і малих храмів. Більшість з них були майже повністю зруйновані під час Культурної революції. Більше 20 були потім частково відреставровані.

На вершині головного піку знаходиться храм Хуацзан (Цзіньдін). Він був побудований у першому столітті і називався Пугуандянь ("Зал всюдисущого сяйва"). Його дах був зроблений із золота, а колони, двері та вікна – з бронзи. Храм сліпуче сяяв у променях сонця, від чого й отримав свою назву.

На горі Емей досягали духовного Просвітлення багато ченців. Кажуть, що раніше там часто можна було бачити так зване «сяйво Будди», що дарує світським людям благодать і зміцнює їх віру в Будд.

У 1996 році гори Емейшань увійшли до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#