Вода є ключовим фактором для здорового життя, і для того щоб прояснити, яка ситуація з якістю води в Україні, журналіст Великої Епохи поспілкувався з Наталією Чижмаковою, експертом з водних питань екологічної організації «МАМА-86».
#img_left#— Яка якість води в середньому по Україні, порівняно з іншими країнами або відповідно до міжнародних стандартів?
— В Україні прийнятий та введений в дію ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Вимоги по показниках якості питної води в цьому документі максимально наближені до аналогічних вимог ЄС, США, ВООЗ. Всі підприємства в Україні, що централізовано постачають питну воду, повинні виконувати вимоги цього ДСанПіНу. Вимоги ДСанПіНу поширюються також на питну воду з колодязів, фасовану, з пунктів розливу, бюветів, каптажів.
Щоб зрозуміти, яка якість водопровідної води в Україні, потрібно зразу ж подивитись на ті компоненти, введення в дію яких передбачене через 10 років (тобто у 2020-му), для водопровідної води — це залізо загальне, загальна жорсткість, марганець, сульфати, сухий залишок та хлориди. Перенесення введення в дію цих компонентів вже говорить про те, що саме по цих показниках може іти перевищення. Навіть незважаючи на перенесення введення в дію деяких компонентів, багато наших водоканалів мають ще й Тимчасові дозволи на відхилення від норм ДСанПіНу, Київводоканал у тому числі.
— У Києві ситуація краще чи гірше, ніж в інших містах?
Ситуація з якістю питної води в Києві, звичайно, краща, ніж у південних та східних регіонах нашої країни, однак без вирішення нагальних проблем Київводоканалу та покращення якості води в Дніпрі та Десні, звідки кияни в основному отримують воду, покращити якість води важко.
— В яких містах України найкраща, а в яких найгірша ситуація з якістю води?
— На це питання важко відповісти, оскільки якість питної води має ще й сезонні коливання, а через зношеність мереж, навіть та вода, що відповідає нормам, до крану доходить вже забруднена.Так, наприклад, Суми та Львів — міста, що використовують артезіанську воду, і де вода, що виходить з водоочисних споруд, відповідає ДСанПіНу. Однак, при проходженні через застарілу мережу, або через зміну тиску в мережі в нічні години, навіть в цих містах якість води може не відповідати ДСанПіНу.
У Загальнодержавній програмі «Питна вода України» серед регіонів, які мають найбільші відхилення в якості води від встановлених вимог першочерговими визначаються Дніпропетровська, Донецька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Черкаська області.
— Чи допомагають фільтри очистити воду в достатній мірі? Або вода настільки брудна, що навіть фільтри не допомагають?
— При використанні фільтрів доочищення води споживачі повинні чітко розуміти, воду якої якості вони отримують. Використання фільтрів залежить від якості вихідної води. В деяких випадках для доочищення достатньо простого вугільного фільтру, в деяких — потрібно застосовувати складні системи доочищення. Слід чітко розуміти, що існують різні показники якості питної води: мікробіологічні, паразитологічні, санітарно-хімічні та радіаційні. Першим питанням у споживача повинно бути, чи відповідає моя вода вимогам згаданого ДСанПіНу. І якщо ні, то вже виходити з аналізу води, яку споживають. При виборі оптимального способу очищення, потрібно проконсультуватися у кількох спеціалістів, який саме фільтр обирати.
— Чи є якийсь прогноз про те, яка буде ситуація, скажімо, через 10 років. Чи не буде так, що воду взагалі вже не можна буде пити?
— Прогнозу, якою буде ситуація через 10 років з питною водою по всій Україні, наскільки ми знаємо, у вільному доступі немає. Рішення Ради Національної безпеки 2009 року щодо стану безпеки водних ресурсів та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України виконані частково. А Загальнонаціональні програми, прийняття яких передбачало та й передбачає заходи, що дадуть нашим громадянам можливість пити якісну воду, не виконуються через брак коштів і термін їх виконання переноситься на все довший термін (Питна вода України, прийнята у 2005, нова редакція прийнята у 2011, Програму розвитку водного господарства, 2002 рік та Програму екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро 1997 року об’єднали в одну Програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, нова редакція прийнята у 2012 році). Звіти, що є у вільному доступі щодо виконання цих програм не конкретні, пооб’єктні, а загальні.
Взагалі, як вже не раз відмічала ВЕГО «МАМА-86» у своїх публікаціях, листах до органів державної влади, інтерв’ю, ситуаційних дослідженнях, інформації про якість питної води як в конкретному населеному пункті, так і в цілому по країні, майже немає. Ті дані, що приводяться в Національній доповіді про якість питної води та питного водопостачання по-перше часто недостатні, по-друге, не відповідають на питання чітко, яку ж воду п’ють українці. Водоканали, СЕС, місцеві органи влади за рідким виключенням нерегулярно наводять дані про якість питної води. З тих водоканалів, що приводять такі дані, можна відмітити, наприклад, Київводоканал, Черкасиводоканал.
— Які заходи потрібно вжити, щоб виправити ситуацію з якістю води? Чи є надія, що якість питної води все ж можна зберегти?
— Звичайно ж, надія є. З цією метою приймаються програми та інші рішення як на місцевому, так і на урядовому рівні. Україна взяла на себе також і міжнародні зобов’язання, встановивши у Цілях розвитку тисячоліття для України, що у 2015 році частка населення міських поселень, що має доступ до централізованого водопостачання, повинна буде становити 90%, а частка сільського населення, що має доступ до централізованого водопостачання — 30%.
В Національних цільових показниках до Протоколу про воду та здоров’я індикатор 5 стосується забезпечення населення питною водою належної якості. (Протокол про воду та здоров’я ратифіковано Законом України). Тут передбачено, що жителі міст та селищ в Україні у 2020 році повинні на 100% бути забезпечені якісною питною водою, жителі сіл — на 70%. ВЕГО «МАМА-86» проводила та проводить велику роботу з обговорення Національних цільових показників до Протоколу та розроблення цільових показників до Протоколу в регіонах України.
Зараз наші зусилля направлені, у тому числі, і на забезпечення на державному рівні збору даних по досягненню Національних цільових показників до Протоколу та на широке інформування громадськості щодо прогресу в їх досягненні. Національні цільові показники стосуються також покращення якості наших водних ресурсів. Забезпечення досягнення зазначених показників дозволить виправити ситуацію з якістю води.
— Чи проводила «МАМА-86» якісь власні дослідження щодо якості води?
— В рамках всіх проектів щодо поліпшення водопостачання та водовідведення дитячих навчальних та медичних закладів (встановлення 13 локальних систем доочищення питного водопостачання для дитсадків, шкіл, інтернатів, пологового будинку, лише у 2010 році — 7 систем для понад 2000 дітей в 4 населених пунктах: Феодосія, Кременчук, Ніжин, Микуличин), «МАМА-86» замовляла лабораторні аналізи води до та після встановлення водоочисного обладнання. Крім того, починаючи з 1998 р., організація проводила кілька незалежних досліджень якості питної води в містах та сільській місцевості в спеціалізованих лабораторіях та з використанням експрес-тестів. Протягом 8 років ВЕГО «МАМА-86» досліджувала проблему нітратного забруднення колодязної води та з інших джерел води в 9 регіонах України.
Вас також можуть зацікавити статті Великої Епохи: «Порошки з фосфатами — шкода для здоров’я», «Українські активісти стурбовані станом річки Дніпро».
