Київська влада має намір залучити для розвитку Києва вдвічі більше, ніж залучила Україна за всі роки незалежності. Де взяти ці величезні гроші в умовах і без того чималого боргового навантаження на столичний бюджет? — запитує Олена Снєжко у своїй публікації інтернет-видання .
#img_left#«Великі компанії давно б були присутні в Києві, але для того щоб це відбулося, ми повинні показати їм чіткі правила гри і перспективи», — заявив в одному з останніх інтерв’ю Олександр Попов, голова Київської міської державної адміністрації. Саме таку мету поставила собі столична влада, затвердивши до Дня Києва «Стратегію розвитку Києва 2025». Але на здійснення цього грандіозного плану потрібно 82 млрд. євро прямих інвестицій — сума небувала не тільки для Києва, а й для України. Міська влада сподівається залучити їх протягом 15 років, хоча за останні 20 років у всю Україну іноземного капіталу прийшло менше. Втім, керівництво Києва вважає, що поставлене завдання йому під силу, і вже активно веде переговори з потенційними інвесторами.
Тим часом вітчизняні економісти та аналітики висловлюють великі сумніви щодо багатомільярдної інвестпривабливості української столиці. А якщо так, то стратегія загрожує обернутися набагато менш масштабними планами. Але хто правий — влада чи експерти — кияни дізнаються лише до кінця року. До осені з документом будуть знайомитися звичайні городяни на громадських слуханнях. У вересні її повинна буде затвердити Київрада. А вже в грудні заплановано презентацію проекту Генплану, який враховуватиме всі напрацювання стратегії і можливості фінансування.
Рівняння на кращих
Згідно з очікуваннями київської влади, 82 млрд. євро допоможуть вивести столицю на рівень східноєвропейських міст. Сьогодні Київ зі своїми 5,5 тис. євро прямих іноземних інвестицій на одного жителя в рази відстає від Праги, Варшави та інших столиць ЦСЄ. Залучення 82 млрд. євро виправить цю ситуацію, ПІІ на жителя зростуть до 31 тис. євро — а це майже рівень Праги.
Рівняння на Європу під час розробки «Стратегії розвитку Києва» торкнулося не тільки інвестиційних показників, але й суті окремих проектів. Прикладом для наслідування розробники вирішили взяти Прагу, Будапешт, Варшаву, а також Москву і Санкт-Петербург. За словами Сергія Перапечки, керівника проекту компанії BCG, у Праги Київ вирішив запозичити туристичний досвід і електронний уряд, у Будапешта — реформування транспортної та інженерної інфраструктури, у Варшави — досвід модернізації водоканалізаційного господарства, у Санкт-Петербурга — залучення інвестицій, створення державно-приватних партнерств, а також досвід розвитку туризму.
Найбільш вагомими в грошовому плані серед проектів, заявлених у стратегії, виявилися інфраструктурні. На них передбачено майже 10 млрд. євро, з яких більше 6 млрд. євро — на транспортну інфраструктуру. На практиці це означає інвестування у відновлення житлово-комунального господарства, будівництво метро і паркінгів, автоматизовану систему управління рухом, яка, за оцінками авторів стратегії, збільшить на 20% швидкість проходження транспорту по місту. Також у планах столиці — закінчити і побудувати ще кілька нових розв’язок на набережній міста, добудувати окружну дорогу і побудувати підземні дороги. Наприклад, передбачається, що заїзд на Дарницький міст буде відкритий і що буде побудований тунель, який виведе шлях до бульвару Лесі Українки. У копієчку обійдуться Києву й екологічні проекти. Зокрема, санація найбільш екологічно небезпечних об’єктів — заводу «Радикал», МСЗ «Енергія», ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та інших.
У той же час документ передбачає розвиток міста у таких напрямках, де важко оцінити потенційні витрати. Наприклад, розвиток конкурентних кластерів економіки. Іншими словами, розвиток спеціалізації Києва. Як Цюріх спеціалізується на банкінгу, а Чикаго — на торгівлі аграрною продукцією, так Київ, відповідно до стратегії, може спеціалізуватися, наприклад, на фармацевтиці, точному машинобудуванні або на трейдингу сільськогосподарською сировиною в СНД та ЦСЄ. Ще один багатообіцяючий напрям — перетворення української столиці в центр ділової активності регіону, де розташовувалися б штаб-квартири найбільших компаній, що освоїли Східну Європу. Правда, це вже справа більш далекої перспективи.
Сумніви є
Разом з тим учасники ринку називають амбіції київської влади завищеними. У першу чергу тому, що Києву навряд чи вдасться залучити суму в 82 млрд. євро — це консолідований бюджет України за 2,5 роки, а також удвічі більше, ніж у цілому Україна привернула за всі роки незалежності. Як зазначає Віталій Ваврищук, аналітик BG Capital, залучити такі ресурси на розвиток міста протягом п’ятнадцяти років неможливо, навіть якщо в проектах буде брати участь приватний капітал. Насамперед, це пов’язано із завищеними орієнтирами. Прага, Варшава, Будапешт — все це столиці країн зі своєю специфікою. Там і частка іноземних інвестицій в економіці вище, ніж в Україні, і роль столиць в економіці країни більше. Рівнятися на них, на думку експертів, недоцільно. При цьому реалістичною планована сума надходжень може бути лише в разі значної девальвації євро в майбутньому.
Нереалістичність заявленої Києвом суми пов’язана ще і з не особливо високою інвестиційною привабливістю міста. Так, кредитний рейтинг Києва сьогодні становить «В-» за оцінкою Fitch Ratings, в той час як рейтинг, наприклад, тієї ж Варшави — «ААА». Невисока привабливість української столиці для іноземних інвесторів і кредиторів пояснюється, зокрема, її скрутною ситуацією з муніципальним боргом, який сьогодні становить більше $ 1 млрд. ($ 700 млн. за єврооблігаціями і трохи більше 3 млрд. грн. за внутрішнім боргом). Протягом останніх п’яти років Київ з року в рік залучав кредити і випускав єврооблігації та облігації внутрішньої позики — головним чином на погашення старих боргів. За даними КМДА, щороку Київ витрачає 750 млн. грн. на обслуговування взятих раніше кредитів. Решта позичених коштів йшла переважно на погашення боргів перед комунальними підприємствами, на кшталт «Київенерго». Найменше залучений капітал витрачався на розвиток інфраструктури.
Якраз недавно столиця почала роуд-шоу чергового випуску 5-річних євробондів на суму $ 300 млн., яке пройде в Лондоні, Женеві, Цюріху, Бостоні та Нью-Йорку чи Вашингтоні. Разом з тим, $ 200 млн. із суми, отриманої від продажу євробондів, будуть пущені по-дідівськи на сплату боргу за єврооблігаціями, випущеними в 2004 році. Також, за словами Ольги Сливинської, старшого аналітика Dragon Capital, в планах міста — розміщення гривневих облігацій на суму 12 млрд. грн. ($ 1,5 млрд.) кількома серіями або єврооблігацій в російських рублях на таку ж суму. При цьому першу серію на суму 3 млрд. рублів ($ 100 млн.) передбачається випустити вже в поточному році, щоб профінансувати будівництво нової лінії метро.
Таким чином, борги Києва кидають тінь на його інвестиційну привабливість. І це — на додаток до традиційних для України політичних ризиків, високої корупції і бюрократії, здатності грошей «вичерпуватися» на шляху до мети і тенденції до заморожування напівготових проектів.
