Blog

#img_right#Видовищність і розмах шоу вражали з перших ефірів. Напружена, емоційна інтрига існувала до самого кінця 2010 року. У четвірці фіналістів були два оперних тенори — Олександр Кривошапко та Олексій Кузнєцов. Неповторно блищав Володимир Ткаченко, який явно випереджав за своїми даними як шоумен усіх учасників, але чомусь не став суперфіналістом. І, звичайно, найяскравіша з вокалісток жіночої статі — Марія Рак — логічно доповнювала четвірку найсильніших.

Після великого успіху і популярності «Х-фактора 2010 року» поява «Х-фактора 2011 р.» була цілком закономірною. Віктор Романченко лідирував просто і безумовно протягом усіх ефірів. Навіть незважаючи на масу неточностей у виконанні пісень Фредді Меркурі, а втім, кому під силу виконати і повторити вокал знаменитого соліста групи «Queen»?

А ось «Scorpions» у Віктора вийшов цілком гідно і правдоподібно. Олег Кензов доводив свій «Х-фактор» насамперед за рахунок потужної індивідуальної енергетики, зовнішніх даних і неповторного артистизму. Чим, мабуть, викликав масу симпатій у жіночої статі.

Владислав Курасов зайняв почесне третє місце. Владислав приїхав з Краснодара і став улюбленцем української публіки завдяки своєму відмінному вокалу та емоційній відкритості. Гармонійно виглядали Аркадій і Маліка. І зовсім незвично Світлана Винник, для якої потрібно було спеціально підбирати репертуар пісень через низький голос — контр-альт, тому потенціал Світлани не був повністю реалізований.

На «Х-факторі» 2011 року було менше драм і інтриг. А от організація була в цілому більш широкомасштабною, видовищною. Нам заспівали Олександр Градський, Микола Носков, Крейг Девід (Craig David), і, нарешті, заспівав один із суддів конкурсу — Сергій Сосєдов, викликавши повагу у публіки за свій сміливий вчинок.

#img_gallery#

На вокальних шоу 2010 р. і 2011 р. суддівська команда — Ігор Кондратюк, репер Серьога, співачка Йолка, музичний критик Сергій Сосєдов — грала дуже важливу роль в загальній емоційній надбудові. Кожен із четвірки суддів висловлювався і домінував, як міг, показував своє красномовство і артистизм.

Ігор Кондратюк блищав українською мовою ідеально, як, втім, і Оксана Марченко. Серьога видавав «чотиривірші», короткі тези, афоризми, доводячи вірність прислів’я — «Стислість — сестра таланту». Ялинка — «добра душа» — постійно жартувала і розплавляла тверді чоловічі розуми двох Серьог та Ігоря Кондратюка.

Сергій Сосєдов, яскрава зірка українського телеефіру, став улюбленцем глядачів у концертному залі і всієї Україні. Такого незвичайного актора і шоумена не було на українських телеканалах. Сергій Сосєдов нам показав себе всебічно — суворий, незадоволений суддя, танцюрист, пристрасний гравець з неймовірними амбіціями, співак, а також майстер перевтілення.

Неможливо уявити «Х-фактор» без чарівної ведучої Оксани Марченко. Оксана граціозно рухалася в красивих сукнях, професійно і бездоганно вела шоу в 2010 і 2011 роках, переживаючи за учасників-вокалістів, напевно, більше, ніж вони самі за себе, починаючи з відбіркових кастингів і закінчуючи суперфіналем.

На шоу «Х-фактор» не тільки народжуються легенди і зірки. Це місце, де людина проходить фізичні та психологічні випробування. Це тренування витривалості. Адже все найсерйозніше відбувається в тренувальному таборі, і ввійти в першу 12-ку досить непросто. Талановитих претендентів спочатку багато, а «Х-фактор» на суму 2 млн грн — тільки один.

«Х-фактор» — реалістичне шоу, де втілюється людська мрія — бути щасливим і багатим співаком або співачкою. Мрія є у кожної людини. На «Х-факторі» для деяких вона збувається. Прекрасні цілі і відповідна рушійна енергетика керують кращими вокалістами цього позитивного шоу.

У 2012 році «Х-фактор» втретє буде показувати нам пристрасну боротьбу вокалістів, відкривати нові імена, вселяти в нас оптимізм. У 2012 р. нас чекають нові реальні втілення людських мрій і прагнень до прекрасного майбутнього. Залишається трохи почекати до вересня.

На открытии свои наряды продемонстрировали: Алек Болдуин со своей невестой Хилари Томас, Диана Крюгер, Эван МакГрегор с женой Евой Мавракис, Ева Лонгория, Ева Херцигова, французская актриса Верджиния Ледойен, актриса Долорес Чаплин, французская актриса Беренис Бежо, Джейн Фонда и другие.

#img_center_nostream#

#img_left#Вчера на Лазурном берегу Франции состоялось открытие старейшего и престижного Каннского кинофестиваля. По красной ковровой дорожке прошли знаменитости со всего мира.

65-й кинофестиваль открыла картина американского режиссёра Уэса Андерсона «Королевство полной луны», где главные роли сыграли Брюс Уиллис, Эдвард Нортон, Тильда Суинтон и др. А закроет кинофорум последняя картина режиссёра Клода Миллера «Тереза Дескейру», скончавшегося накануне фестиваля в апреле.

В конкурсную программу вошли 22 картины. Украинские кинофильмы в этом году в список конкурсантов не попали, однако наши соотечественники представят страну в украинском национальном павильоне, где покажут три премьеры: «ТотКтоПрошёлСквозьОгонь» режиссёра Михаила Ильенко, «Чемпионы из подворотни» Ахтема Сеитаблаева и киноальманах «У каждого свой Чехов».

Лауреатов объявят в последний день — 27 мая.

До вашої уваги пропонується добірка кращих фотографій на тему космосу за версією сайту NASA (травень, частина 1).

Фотографії космосу. Корабель «Союз ТМА-22» після відстиковки від МКС.

Фото: nasa.gov

На зображенні, знятому з борту МКС, показаний пілотований космічний корабель «Союз ТМА-22» після розстикування зі станцією. На Землю повертаються космонавти Деніел Бербанк (командир 30-ої експедиції), Антон Шкаплеров (командир корабля «Союз») та Анатолій Іванишин (бортінженер). На борту МКС космонавти провели понад 5 місяців в складі 29-й і 30-й довгострокових експедицій. 27 квітня 2012 «Союз ТМА-22» здійснив посадку в районі м. Аркалик в Казахстані. Цікаво те, що це був останній запуск корабля серії «Союз ТМА» з аналоговим керуванням. На зміну йому прийшли «цифрові» пілотовані кораблі серії «Союз ТМА-М».

Фотографіі космосу. Вибух чорної діри в спіральній галактиці М83.

Фото: nasa.gov

Обсерваторія «Чандра» виявила дуже яскраве джерело рентгенівського випромінювання, створене чорною дірою в спіральній галактиці M83, яка знаходиться за 15 млн світлових років від Землі.

У лівій частині зображення показана галактика M83 в оптичному діапазоні, відображена чилійським телескопом VLT, який управляється Європейською Південною обсерваторією. Зображення в правій частині складено з даних рентгенівської обсерваторії «Чандра» (рожевий колір) і даних телескопа «Хаббл» (оптичний діапазон — синій та жовтий кольори). Джерело випромінювання в галактиці М83 виглядає як яскраве біло-рожеве коло і знаходиться в нижній частині знімка, майже по центру.

За даними телескопа «Чандра», що сканував М83 протягом декількох років, світіння чорної діри в рентгенівському діапазоні раптово зросло майже в 3000 разів. Для об’єктів такого типу це найпотужніший зі спалахів, що спостерігались досі. Вивчення даних в оптичному діапазоні також показало присутність на місці чорної діри ще одного джерела випромінювання, який був відсутній перед її вибухом. На думку астрономів, супутником чорної діри виявляється червоний гігант віком понад 500 млн років і масою майже в чотири рази більшою за сонячну. До речі, вік чорної діри приблизно такий же, як і у червоного гіганта.

Астрономи вважають, що випромінювання в оптичному діапазоні було створене оточуючою чорну діру хмарою речовини, яка та викрала у червоного гіганта. А надмірне поглинання цієї речовини вивело чорну діру з рівноваги, що призвело до потужної спалаху в рентгенівському діапазоні.

Фотографії космосу. Ланцюжок кратерів Тракт на Марсі.

Фото: ESA/DLR/FU Berlin (G. Neukum)

Зображення ланцюжка марсіанських кратерів Тракт (Tractus Catena) отримано стереокамерою високої роздільної здатності апарату MarsExpress. Масштаб зображення 22 м на піксель.

Фотографії космосу. Тефія і Енцелад на тлі Сатурна.

Фото: NASA/JPL-Caltech/Space Science Institute

Апарат «Кассіні», пролітаючи поблизу Сатурна, сфотографував з відстані близько 2,9 млн км супутники Тефію і Енцелад. Зображення знято з неосвітленого боку кілець з відхиленням в 1 градус нижче площини кілець. Обидва супутника видно як яскраві точки в лівій частині фотографії. Тефію (діаметром в 1062 км) видно над площиною кілець майже біля краю фотографії, а Енцелад (діаметром в 504 км) причаївся біля Сатурна. Смуги на самому Сатурні — це тінь від його кілець.

Фотографії космосу. Кратер Гейла і гора Шарп на Марсі — об’єкт дослідження марсохода Curiosity.

Фото: NASA/JPL-Caltech/ESA/DLR/FUBerlin/MSSS

На зображенні показаний ударний кратер Гейла з підноситься в центрі горою Шарп, біля підніжжя якої в серпні повинен опуститися марсоход Curiosity («Цікавість»). Зображення кратера і гори отримано шляхом комп’ютерної обробки даних апаратів Mars Express, Mars Reconnaissance Orbiter і станції «Вікінг».

Діаметр кратера становить 154 км, а висота гори Шарп над північним дном кратера — 5,5 км. Геологічний вік кратера — від 3,5 до 3,8 млрд років.

Під час першої стадії дослідження, розрахованої на 2 роки, марсохід спробує отримати відповідь на питання, чи формувалися коли-небудь в кратері умови для виникнення життя.

Кратер отримав назву на честь Уолтера Фредеріка Гейла, астронома-любителя, який спостерігав Марс в кінці XIX століття і описав наявність «каналів» на червоній планеті. Гора Шарп названа на честь видатного геолога Роберта Шарпа, основоположника планетології, що входив до складу команди фахівців НАСА першої марсіанської місії.

Фотографії космосу. Туманність «Риба-Дракон».

Фото: NASA/JPL-Caltech/Univ. of Toronto

Телескоп «Спітцер» відобразив зображення туманності, що отримала назву «Риба-Дракон». Ця неспокійна область, переповнена зірками, є домом для деяких найбільш яскравих і масивних зірок у нашій галактиці. Туманність перебуває приблизно в 30 000 світлових років від Землі в сузір’ї Південного Хреста.

Масивні зірки своїм потужним випромінюванням роздули міхур газу і пилу розміром понад 100 світлових років в перерізі (темна область внизу по центру). Цей міхур схожий на «зубастий рот» глибоководної риби-дракона, а дві яскраві плями створюють ілюзію очей-бусинок.

Інфрачервоне випромінювання в туманності створене газом і пилом, які розігріваються невидимим центральним скупченням масивних зірок. Яскраві плями вздовж «тіла риби», в тому числі її «очі», вірогідно, є невеликими областями молодих зірок, що утворилися з газу і пилу, спресованих випромінюванням центральних масивних зірок.

Фотографії космосу. Модуль МКС «Купол».

Фото: nasa.gov

На фото зображений модуль «Купол» Міжнародної космічної станції. В ілюмінаторі «Купола» можна помітити обличчя бортінженера експедиції МКС-30 Олега Кононенко.

Фотографії космосу. Ацидалійська рівнина і Tempe Terra.

Фото: ESA/DLR/FU Berlin (G. Neukum)

На зображенні, отриманому шляхом комп’ютерної обробки даних апарату Mars Express, показана перехідна зона між Ацидалійською рівниною (темне плато в північній півкулі Марса, раніше відоме як Ацидалійське море) і вкритої кратерами височини Tempe Terra. Дозвільна здатність становить 15 м на піксель. Кратери на передньому плані утворилися, як вважають дослідники, порівняно недавно, про що говорить відсутність на їх поверхні слідів ерозії. На задньому плані видно безформні кратери. Як вважають вчені, це дуже стародавні кратери, розмиті водою, яка містилась в них у ті далекі часи.

Фотографії космосу. «Око урагану» в галактичному кластері Abell 1185.

Фото: ESA/Hubble & NASA

На перший погляд ділянка неба відображена телескопом «Хаббл», може здатися затишною і тихою. Але якщо вдивитися в центральну частину галактичного кластера — однієї з найбільших структур у Всесвіті-то можна побачити щось на кшталт «ока урагану».

В галактичних кластерах об’єднуються від кількох десятків до кількох сотень галактик, зчеплених між собою силами гравітації. Іноді галактики дуже близько підходять одна до одної, і тоді потужні сили гравітації спотворюють форму галактик і навіть розприскують в усі боки речовину галактик, якщо справа доходить до зіткнення.

Галактичний кластер Abell 1185 належить до числа хаотичних скупчень. Тут в небезпечній близькості один від одного дрейфують галактики різних форм і розмірів. Деякі з них вже виявились розірваними космічним вихором, залишаючи по собі в просторі хвости матерії після тісної взаємодії одна з одною.

Кластер Abell 1185 знаходиться за 400 млн світлових років від Землі, простираючись в поперечнику на один мільйон світлових років. По кутах зображення видно кілька еліптичних галактик, що утворюють кластер. Велика кількість еліптичних галактик, які випромінюють слабке свічення, знаходяться набагато далі від кластера у більш спокійній області Всесвіту.

Фотографії космосу. Діона — супутник Сатурна.

Фото: NASA/JPL/SpaceScienceInstitute

На необробленому знімку зображений супутник Сатурна Діона, який сфотографував апарат «Кассіні» з відстані в 23 875 км, пролітаючи 2 травня 2012 біля планети-гіганта.

Фотографії космосу. Плазмовий гейзер.

Фото: sdo.gsfc.nasa.gov

Близько 36 годин (з 29 квітня по 1 травня 2012 року) з активної області на Сонці вирвалось близько півдюжини спалахів і безліч інших більш слабких плазмових потоків. Вірогідно, магнітне поле в цьому регіоні має бути дуже закрученим, щоб спалахи відбувались настільки часто. Жодна з «плазмових ракет» в яскравій області знімка, побаченого апаратом SDO в ультрафіолетовому спектрі, не змогла стати найголовнішою в цьому красивому видовищі (дивіться відео).