#img_right#20 липня 1999 року, рівно 16 років тому, — це день, який назавжди запам’ятали десятки і сотні мільйонів жителів КНР. Саме в цей день почалося переслідування Фалуньгун, і в житті більше 70 мільйонів китайців, не включаючи родичів, сталася подія, яка сильно змінила їхнє життя. Вони були дискредитовані в ЗМІ. Багато хто пережив звільнення, в’язниці, виправні табори, тортури, а деякі віддали життя, зазнавши насильницького вилучення органів. Саме 20 липня 1999 року колишній голова КНР Цзян Цземінь протиставив суспільству духовну практику Фалуньгун, віддавши директиву «Скомпрометувати репутацію послідовників Фалуньгун, розорити їх і знищити фізично».
20 липня щороку протягом 11 останніх років послідовники Фалуньгун практично у всіх великих містах світу, зокрема й Києві, виходять з громадськими акціями до місцевих посольств КНР або на головні вулиці та площі міста. Вони демонструють перехожим свої медитативні вправи і розповідають про те, як їхні однодумці зазнають переслідування в Китаї. Вони дарують перехожим красиві паперові лотоси і збирають підписи на петиціях, щоб звільнити з в’язниць і виправних таборів ув’язнених послідовників учення.
Ми з’ясували, чому послідовники Фалуньгун опинилися в немилості влади Китаю і які масштаби цих репресій за «Великою китайською стіною».
Масштаби переслідування Фалуньгун
«Комуністична партія має знищити Фалуньгун… Як це можливо, щоб марксизм, який ми сповідуємо, матеріалізм і атеїзм, в які ми віримо, не змогли знищити те, що пропагує Фалуньгун? Якби це було правдою, не стали б ми посміховиськом?» — писав Цзян Цземінь 25 квітня 1999 року в листі, адресованому вищим керівникам Комуністичної партії Китаю.
Для цілеспрямованого придушення Фалуньгун у Китаї влада створила спеціальний комітет, який має практично необмежені повноваження, — «Комітет 610». Для того щоб виправдати перед суспільством переслідування Фалуньгун, Комуністична партія Китаю використовувала підконтрольні їй китайські ЗМІ, зокрема агентство Сіньхуа і газету Женьмінь Жибао.
#img_left_nostream#У 1999 році в деяких великих містах кількість практикуючих Фалуньгун налічувала десятки тисяч. Однак, починаючи з 20 липня 1999 року, поліція арештовує людей, які намагаються виконувати ці вправи на вулиці.
З 2000 року в своїх щорічних звітах правозахисна організація Міжнародна амністія висвітлює ситуацію з переслідуванням Фалуньгун з боку китайської влади.
У 2006 році спеціальний доповідач ООН з питань запобігання катуванням Манфред Новак повідомив, що 66% жертв катувань у Китаї становлять послідовники Фалуньгун.
У черговому щорічному звіті Міжнародної амністії (МА) в 2011 році стверджується, що китайська влада відновила кампанію з «перетворення» практикуючих Фалуньгун, вимагаючи, щоб працівники в’язниць і виправних таборів змушували ув’язнених послідовників учення відмовитися від своєї віри. Тих, хто не бажав підписати заяву про відмову від своєї віри (тюремні наглядачі називали таких «упертими»), піддавали тортурам, як правило, доти, поки людина не згодиться на співпрацю з ними. Багато хто, за заявою МА, загинув в ув’язненні або незабаром після звільнення.
З 1 січня 2011 року Інформаційний центр Фалунь Дафа задокументував понад 30 випадків смерті послідовників вчення в результаті побиття і тортур. В організації вважають, що хоча реальна кількість смертельних випадків через репресії набагато більше, проте навіть за таких підрахунків серед в’язнів совісті в Китаї немає іншої групи людей, де показник смертей вищий.
Згідно з інформаційним центром Фалунь Дафа, на сьогодні офіційно зафіксовані 3432 випадки смерті практикуючих Фалуньгун в результаті репресій у Китаї. Крім того, організація заявляє, що понад 100 тисяч чоловік незаконно відправлені в трудові табори і понад 6 тисяч засуджені до тюремного ув’язнення строком до 18 років.
Свідоцтво жертви тортур
#img_right#До послідовників Фалуньгун в місцях ув’язнення застосовується близько 100 видів катувань: обливання крижаною водою, встромлення бамбукових паличок під нігті, позбавлення сну, насильницьке годування сечею і випорожненнями, вдягання на голову пластикового пакета, «ліжко мерця» і т.д. Про це заявляє громадська організація Робоча група Фалуньгун з прав людини, яка працює над захистом прав послідовників цього вчення. Вона наводить на своєму сайті опис цих тортур, а також вказує конкретний список місць, де їх застосовують.
Більш докладно розповів про те, як ставляться до послідовників Фалуньгун у китайських в’язницях, китаєць Лі (в цілях безпеки вказаний псевдонім), який залишив Китай в 2005 році і проживає зараз у Києві. У 2000 році його мати була відправлена в трудовий табір строком на один рік. 17 травня 2002 вона була заарештована в районі Цзягедачі і поміщена в Хейлунцзянську жіночу в’язницю м. Харбіна строком на 12 років (з 19 травня 2002 року по 18 травня 2014 р.) «за участь у діяльності організації «Фалуньгун»».
Останній раз він бачив її в 2005 р., коли йому дозволили зустріч з матір’ю у в’язниці. «Вона раніше [важила] 60–70 кг, а в 2005 році, коли я її побачив, вона стала близько 30 кг», розповів Лі. Він також передає розповідь матері, яку йому вдалося записати при зустрічі. «Мене прив’язували до стільця на цілий день, я так сильно втомлювалася, що часто падала на підлогу, — передає Лі її слова. — Вони вставляли зубочистки між повіками, кололи голками і сильно тягнули мої вуха, давали ляпаси. Моє обличчя через це навіть скривилося. Воно відновилося тільки через кілька років. Ці 7 днів були найжахливішими в моєму житті, коли згадую про це, то мимоволі здригаюся».
#img_left_nostream#«Після початку репресій у 1999 році мама звернулася до уряду Китаю, щоб розповісти про користь занять Фалунь Дафа для людей і безглуздість репресій, — сказав нам Лі, — але через це Комуністична партія Китаю незаконно засудила її на рік у трудовий табір і 12 років тюрми! У в’язниці її дуже сильно переслідували жорстокими тортурами». За словами Лі, два тижні тому Лі в черговий раз дзвонив у Хейлунцзянську в’язницю, сподіваючись поговорити зі своєю матір’ю, однак тюремні наглядачі знову відмовили.
Його матері — Лі Юйшу — також вдалося передати за межі в’язниці через інших ув’язнених і послідовників Фалуньгун з міста Харбіна на волі опис методів тортур, які застосовували до неї у в’язниці. Її розповідь була опублікована на сайті minghui.net, де послідовники Фалуньгун з Китаю розміщують останню інформацію з перших рук щодо ситуації репресій по всьому Китаю. Нижче частково наведена розповідь Лі Юйшу:
«З 14 березня 2005 р., мене перевели в 10-й район, у спеціально збудовану лікарню. Злочинниця Сюй Чжень (вбивця) дуже активно знущалася над практикуючими Фалунь Дафа, щоб отримати дострокове звільнення з в’язниці. Вона живе на 3-му поверсі. Одного разу вона наказала мені, щоб я піднялася наверх з 1-го поверху, але я відмовилася. Вона й інші злочинці тоді насильно понесли мене на 3-й поверх, натягнули на мене тюремну форму, змусили дивитися відео з наклепом на Фалуньгун. Я скинула з себе цю форму, і тоді вони побили мене».
Вилучення органів
#img_right#Девід Мейтас, відомий канадський правозахисник, разом з колишнім членом уряду Канади Девідом Кілгуром опублікував звіт, який побічно підтвердив існування незаконної практики видаляння органів у Китаї у живих послідовників Фалуньгун. Шляхом аналізу офіційних даних КНР за кількістю проведених операцій з 2000 по 2005 рр. і порівняння з аналогічною кількістю за попередні 6 років — з 1994 по 1999 рр. — вони дійшли висновку, що на 41 500 операцій було проведено більше. Щоб переконатися, чи не були донорами цих операцій ув’язнені послідовники Фалуньгун, обидва канадці вирішили провести розслідування.
Однак коли вони хотіли поїхати в Китай для проведення очного розслідування, посольство КНР не видало їм візу. Тому своє дослідження Кілгур і Мейтас провели заочно, використовуючи телефонні дзвінки, де вони представлялися людьми, що потребували пересадки органів, і запитували, чи можуть їм надати органи для операції в найкоротші терміни, наприклад, органи послідовників Фалуньгун. Згідно з їхнім звітом, вони обдзвонили близько 120 китайських лікарень, де проводились операції з трансплантації. З них у 15-х визнали, що використовують послідовників Фалуньгун як донорів органів. У 14 клініках визнали використання живих органів ув’язнених. У 10-ти лікарнях заявили, що інформація про джерело органів є секретною, і вони не можуть розкрити її по телефону.
Крім того, дослідники обдзвонили 36 різних центрів тимчасового ув’язнення і судів у Китаї, у чотирьох з яких визнали використання органів послідовників Фалуньгун.
Девід Мейтас продемонстрував нам лист, відправлений до посольства КНР 31 травня 2006 р. з проханням надати їм візу на 1 місяць для того, щоб з’ясувати, чи дійсно насильницьке вилучення органів відбувається в клініках і виправних таборах Китаю. Однак коли Девід Кілгур приїхав на зустріч з представником посольства, останній аргументував відмову в поїздці для розслідування тим, що досить повірити інформації посольства КНР у Канаді про те, що ніякого вилучення органів у Китаї не існує, і тому їхати до Китаю немає ніякої необхідності.
Причини початку переслідування Фалуньгун
#img_left_nostream#З часу представлення Фалуньгун громадськості в травні 1992 року і до початку переслідування в липні 1999 року кількість послідовників Фалуньгун зросла до десятків мільйонів. У 1999 році офіційні особи китайського уряду заявили в інтерв’ю Ассошіейтед Прес і Нью-Йорк Таймс, що їх дослідження показують, що Фалуньгун займаються «щонайменше, 70 мільйонів китайців» (АП: 4/26/1999; Нью-Йорк Таймс: 4/27/1999).
«Цзян [Цземінь] заздрив широкому поширенню популярності Фалуньгун серед людей, — каже Доктор Шиюй Чжоу (Shiyu Zhou), спікер Інформаційного центру Фалунь Дафа, вказуючи на головного ініціатора репресій. — Фалуньгун привернув національну увагу і по-справжньому приніс зміни суспільству. Після стількох років метушні жителі Китаю повернулися до більш традиційного китайського шляху життя, працюючи разом, думаючи в першу чергу про інших і вдосконалюючи свій характер. Це може звучати дивно, але захоплення людей Фалуньгун викликало в ньому гнів. Це є головною причиною, чому він зробив це».
Ще однією причиною ініціювання урядом Китаю репресій в Інформаційному центрі Фалунь Дафа називають несумісність атеїстичної комуністичної ідеології і вчення Фалуньгун, заснованого на духовних принципах «Істина, Доброта, Терпіння» і традиційній культурі Китаю.
У своїй колонці на CNN директор організації з дослідження порушень прав людини у виправних таборах Китаю (Laogai Research Foundation) китайський дисидент Гаррі У вказав, що в Китаї діє щонайменше 1100 виправно-трудових таборів, які жорстко контролюються Комуністичною партією Китаю. Гаррі У вважає, що система таборів «Лаогай» працює як репресивний механізм для контролю і по суті знищення будь-кого, чиї політичні, релігійні або соціальні погляди відрізняються від лінії Компартії Китаю.
