Сучасний українець може не повірити в існування секретної структури в сучасному Китаї, яка може залякати, зробити «ворогом народу», заарештувати, «промити» мізки, піддати тортурам і вбити.
Ця структура називається Комітет 610. Він має необмежені повноваження, які надали йому компартія та її керівники 13 років тому. Китайський режим постійно заперечує існування цього органу з причини відсутності офіційної документації — накази й домовленості передаються і обговорюються особисто або по телефону.
Про Комітет 610 можна дізнатися з різних документів Держради КНР, міністерств, місцевих адміністрацій і з повідомлень державних агентств, де згадується цей орган.
Комітет 610 отримав таку назву тому, що був створений 10 червня 1999 року — 6.10 (за місяцем і числом). Його організував колишній лідер компартії Китаю Цзян Цземінь, виключно з тією метою, щоб придушувати мільйонів китайських громадян за те, що їм припала до душі духовна та оздоровча практика Фалуньгун.
У той час Цзян і всі чиновники, які підтримували переслідування Фалуньгун, навіть не замислювалися, що з часом всі їхні зусилля виявляться повним провалом, а їх буде очікувати та ж сама доля.
Історія появи Комітету 610
7 червня 1999 року Цзян скликав екстрені збори Політбюро партії, яке складається з 25 осіб, щоб обговорити, як швидко вирішити «питання Фалуньгун».
«Ми повинні ставитися до цього питання серйозно, провести ретельне розслідування і вжити дієвих заходів у відповідь», — цитує слова Цзяна Всесвітня організація з розслідування переслідувань Фалуньгун (ВОРПФ).
Цзян призначив Лі Ланьціня і Ло Ганя — в той час члени Постійного комітету Політбюро партії, що керує партією і країною, — відповідальними за створення органу, який буде вирішувати «питання Фалуньгун». Лі Ланьцінь очолив цю структуру.
Зазвичай тільки лідер компартії Китаю (КПК) здатний обійти партійні порядки, щоб досягти своїх цілей. В історії КПК було багато таких прикладів, таких як «Керівна група Культурної революції при Центральному комітеті компартії Китаю», ініційована Мао Цзедуном у 1966 році.
Цзян вирішив придушити Фалуньгун, оскільки угледів у великій його популярності загрозу для своєї влади. В кінці 90-х китайська влада повідомляла, що близько 100 млн людей займається Фалуньгун, серед яких були чиновники різних рівнів, їхні сім’ї та родичі, вчені, військові та правоохоронці.
Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа) був уперше представлений його засновником Лі Хунчжи в травні 1992 року в його рідному місті Чанчунь на північному сході Китаю. Ця практика включає медитативні вправи і філософське вчення, засноване на принципах істина, доброта і терпіння.
Відтоді Фалуньгун займаються у понад 100 країнах по всьому світу, включаючи такі автономні райони, як Тайвань, Гонконг і Макао, згідно з даними Інформаційного центру Фалунь Дафа.
Китайська влада почала чинити тиск на Фалуньгун з 1996 року, проте всі розслідування і перевірки не мали успіху. Вважається, що приводом для початку кампанії переслідування Фалуньгун став мирний протест, який зібрав 25 квітня 1999 року понад 10 000 послідовників Фалуньгун у Пекіні біля Чжуннаньхай — китайського «Кремля».
Це була реакція на арешт і побиття 45 послідовників, які двома днями раніше в сусідньому місті Тянцзінь відправилися до офісу місцевого журналу, що напередодні очорнив Фалуньгун, з метою пояснити, що таке Фалуньгун.
Специфіка Комітету 610
Зараз цей комітет називається «Керівна група центрального уряду з питань попередження та вжиття заходів щодо діяльності єретичних сект». Спочатку він називався «Керівна група з вирішення питання Фалуньгун». Зміна пов’язана з розширенням діяльності цього органу.
Сфера діяльності Комітету 610 вже давно вийшла за рамки «вирішення питання Фалуньгун».
За словами колишнього співробітника цієї організації Хе Фенцзюня, який утік в 2005 році в Австралію, китайські лідери партії в 2003 році наказали Комітету 610 слідкувати за 28 «організаціями єретичних сект» і «шкідливими організаціями цігун».
Комітет 610 має необмежені можливості в переслідуванні Фалуньгун: на нього не поширюється Конституція КНР, він не підпорядковується міністерству внутрішніх справ, прокуратурі і судовій системі.
Комітет 610 координує співробітників різних державних органів, найнятих спеціально до комітету, щоб виконувати завдання, пов’язані з переслідуванням Фалуньгун. Комітет 610 має свої осередки в кожній провінції, місті, районі, селі, навчальних закладах, державних органах, на підприємствах і у великих корпораціях. У вирішенні «питання Фалуньгун» Комітет 610 використовує будь-які способи, включаючи тортури, зґвалтування, конфіскацію майна і вбивства.
Цей комітет також здійснює так зване «перевиховання» послідовників Фалуньгун у центрах ув’язнення або трудових таборах. Людей, які практикують Фалуньгун, примушують написати «відмову від практики», і досягається це будь-якими способами, в основному тортурами.
Після того, як людина написала таку заяву, її змушують виразити відданість комуністичній партії і брати участь в ідеологічному перетворенні інших послідовників Фалуньгун.
Комітет 610 в основному контролюється Політико-юридичною комісією (ПЮК), яка відає всіма силовими структурами, і яка стала другим центром влади в Китаї в останнє десятиліття. З 1999 по 2007 роки Ло Гань очолював ПЮК. А з 2007 року нею відав опальний Чжоу Юнкан, якого, як повідомляється, зараз уже усунули від керівництва цією Комісією, і стосовно нього проводиться розслідування. Обидва були ставлениками Цзян Цземіня і активно сприяли йому в переслідуванні Фалуньгун.
Покарання
Керівники місцевих Комітетів 610 часто помирають від серйозних хвороб і нещасних випадків, що було відмічено китайськими користувачами Інтернету. У зв’язку з цим, в Китаї посади керівників цього органу називають «смертельними».
Діяльність Комітету 610 нагадує про те, як під час Культурної революції хунвейбіни нехтували законом, б’ючи, грабуючи і вбиваючи людей без жодних причин. Однак коли цей період закінчився, багато з них були заарештовані і посаджені до в’язниці, багато хто був таємно страчений. Як тільки необхідність у них зникла, компартія почала позбавлятися від тих, кому вона наказувала скоювати злочини.
На багатьох китайських чиновників, які ініціювали і просували придушення Фалуньгун — включаючи Цзян Цземіня, Ло Ганя, Чжоу Юнкана, Лі Ланьціня та інших — подані позови в різних країнах світу. До того ж, зараз головні соратники Цзян Цземіня — так званої фракції «криваві руки» — зазнають краху в боротьбі за владу з негласною фракцією чинного лідера партії Ху Цзіньтао і прем’єра Вень Цзябао, які виступають за політичні реформи в країні. Ті, хто брав участь в організації переслідувань, зараз бояться, що будуть притягнуті до відповідальності.
Втеча колишнього начальника міліції мегаполісу Чунцін Ван Ліцзюня в американське консульство на початку лютого спровокувала ефект доміно у верхах компартії. Його начальник Бо Сілай, колишній глава партії Чунціна, нині заарештований і щодо нього ведеться слідство. Також арештовано його дружину і десятки чиновників і бізнесменів, з якими Бо мав тісні зв’язки.
Бо Сілай був членом Центрального політбюро партії і претендував на місце в Постійному комітеті, коли відбудеться передача влади на 18-му з’їзді партії восени цього року. Однак, коли Ван Ліцзюнь втік в американське посольство, він розкрив плани Бо Сілая і його покровителя Чжоу Юнкана — повалити наступника нинішнього лідера партії Сі Цзіньпіна, коли той займе пост. Коли їх змову розкрили, обох (Бо Сілая і Чжоу Юнкана) почали позбавляти влади.
Чжоу Юнкан, як повідомлялося, уже відсторонений від своєї посади глави Політико-юридичної комісії, і щодо нього ведеться розслідування. До того ж, сам Цзян Цземінь перебуває у вегетативному стані і не в змозі керувати справами.
Спроба Цзяна викорінити Фалуньгун, вочевидь, зазнає фіаско, і всі завзяті прихильники політики придушення Цзяна, яка вичерпала фінанси країни, розбестила правову систему і збільшила масштаби корупції, тепер стають мішенню розслідувань і звільнень із керівних постів.
