Люди з різних куточків світу розказують про захопливі випадки взаємодопомоги та співпраці. Про єднання людей після стихійних лих та волонтерську роботу розказували жителі різних країн від Бразилії до Індії, коли відповідали на питання Великої Епохи:
«Які випадки безкорисливої взаємодопомоги ви бачили в своїй країні?»
#img_right#
Бангалор, Індія
Дипа Чаухан, 42 роки, консультант в магазині ювелірних виробів
26 липня 2005 року в Мумбаї пройшла рясна злива, яка паралізувала місто на 3 дні. Місто було затоплене, люди застрягали не тільки на роботі чи вдома, стихія застала деяких по дорозі до своїх домівок… Найбільше зворушило те, що люди потяглись один до одного, підтримували, ділились водою та їжею з незнайомцями, яких вони навряд чи ще колись побачать. Найбільше обнадіювало те, що із покинутих складів та будинків не вкрали жодної речі, хоча більше 50% людей живе в халупах. Я пишаюся тим, що моє місто має душу.
#img_left#
Британська Колумбія, Канада
Лерд Сіменс, 60 років, капелан
Близько семи років тому зібралася група людей і побудувала для дітей ставок для риболовлі. Ми зібрали близько $100 000 через різні клуби, компанії та приватні пожертви. Лише місяців за 12, здається, ми побудували такий ставок, і ним користуються ще сьогодні — діти на ньому вчаться рибалити.
#img_right#
Сальвадор, Байя, Бразилія
Ані Фагундес Насіменто, 35 років, промоутер знаменитостей
Прикладом є мій соціальний проект — співтовариство, яке допомагає вберегти молодих людей від пороків суспільства. Ідея проекту — нести надію та давати захист… Я збираю їжу, одяг та іграшки, щоб передати тим, хто їх потребує. Якщо є нужденні в інших містах, я теж допомагаю. Якраз нещодавно ми допомогли одній моделі, яка вживала наркотики, перестати це робити. Коли дівчата виснажуються морально та мають фінансові проблеми, вони іноді починають думати про такі безглузді речі, як проституція і наркотики. У мене корисна робота, це дуже добре.
#img_left#
Меріхольм, Швеція
Івона Маковська, 40 років, медсестра
Взагалі-то я у свій вільний час активно пишу для одного міжнародного співтовариства в Інтернеті. Туди входить багато людей. Я відчуваю, що хочу допомогти іншим — розказати, дати рекомендації щодо всіляких захворювань, маловідомих хвороб, або з’ясувати симптоми. Це дуже цікаво, і я відчуваю, що мої знання можна застосувати для хороших речей.
#img_right#
Нью-Йорк, США
Грег Сімпсон, 47 років, виконавчий директор організації
Я працював над одним таким проектом в моїй компанії — він називався «Операція „Зателефонуй додому“». Люди могли жертвувати кошти або передавати нам дорожні гігієнічні набори… ми передавали зібране об’єднаній організації обслуговування, а вона передавала все це військовослужбовцям, які вилітали з аеропортів. Вони також роздавали телефонні картки за кордоном, так що ті, хто їх отримав, могли зателефонувати своїм близьким і побачити їх по відеозв’язку. В ході проекту ми зібрали кошти на 12 000 хвилин зв’язку та 400 гігієнічних наборів.
#img_left#
Кадіс, Іспанія
Ракель Кантос, 36 років, бізнес-леді
В моєму місті завжди протягом тижня проходив ярмарок, але цього року міська рада прийняла рішення скоротити час проведення ярмарку до трьох днів через економічну кризу. Власники стендів, які мали стояти на ярмарку, зустрілись та вирішили внести власні гроші, щоб покрити витрати на організацію фестивалю. Завдяки цьому ярмарок буде тривати, як і раніше, протягом тижня.
Стежте за всесвітнім опитуванням щотижня. Репортери Великої Епохи розпитують людей з різних країн світу про те, як вони оцінюють місцеву ситуацію та глобальні тенденції.
