Побоювання спаду економіки, мабуть, призвели до того, що Народний банк Китаю (НБК) вирішив знайти ще один спосіб стимуляції інертної китайської економіки. Разом із цим, НБК, імовірно, почав реформувати банківський сектор країни.
#img_left#Раніше НБК покладався на урізання норм обов’язкових резервів, щоб стимулювати економіку. Цього разу він спробував скоротити відсоткові ставки.
Через майже місяць після другого скорочення норм обов’язкових резервів у цьому році, 8 червня НБК знизив вихідні відсоткові ставки для кредитів і депозитів на 25 відсотків — до 6,31% і 3,25% відповідно.
Більш того, НБК змінив межі допустимих ставок по кредитах і депозитах. Тепер банкам уперше дозволено виплачувати на 10% більше від початкової ставки по депозитах. Банки відтепер при кредитуванні можуть пропонувати знижку в розмірі 20% від початкової ставки на кредитування, що на 10% більше від колишньої допустимої знижки.
У результаті, фінансові інститути потенційно можуть виплачувати не менш ніж 3,575% по депозитах і стягувати 5,048% по кредитах, залишаючи собі як дохід 1,5%, що значно нижче колишнього показника в 3%.
Як і очікувалося, акції китайських банків різко впали 8 червня в перший день відсоткового скорочення. Акції Промислового і комерційного банку Китаю впали до 4,26 гонконгських доларів. Аналогічно з Будівельним банком Китаю, чиї акції впали до 5,28 гонконгських доларів.
Вимушений крок
Зростання економіки Китаю уповільнюється. Боргова криза в Європі, що загострюється, загрожує зростанню китайського експорту і всій економіці Китаю.
Останні показники китайської економіки вказують, що зростання економіки значно ослабло. Зростання ВВП у розмірі 8,1% у першому кварталі стало найнижчим за весь період від другого кварталу 2009 року. Показник 8,1% набагато нижчий, ніж 10,4% у 2011 році і 9,2% у 2010-му.
Квітневі показники також набагато нижчі, ніж 12 місяців тому. Рівні зростання інвестицій та експорту, які є рушійною силою китайської економіки за останнє десятиліття, становили лише половину від аналогічних показників за квітень 2011 року.
У квітні показник зростання інвестицій в основні фонди міст за рік виріс тільки на 19%. Для порівняння: у квітні минулого року зростання становило 37%. Між тим, кількість виданих кредитів скоротилася на 32,5% у квітні, в порівнянні з березнем.
Очікувані результати
Цього разу скорочення відсоткових ставок значно відрізняється від подібних заходів у минулому. НБК не тільки змінив інструменти, але також пом’якшив умови для банків у визначенні ставок. За допомогою 20%-ої знижки, НБК у підсумку дозволяє банкам знижувати ставки кредитування до рівня 5,05%.
Схоже, що НБК має намір знизити вартість капіталу для інвесторів і позичальників. Якщо це так, то кому це вигідно? Державним підприємствам і агентствам, оскільки вони є основними клієнтами китайських банків, а також розглядаються як клієнти з найменшим ризиком.
Зменшення ставок дійсно полегшить долю тим держпідприємствам, місцевим адміністраціям та іншим організаціям, у яких великі борги. Проте, в цілому це мало допоможе економіці.
Малий та середній бізнес становить близько 80% робочої сили в Китаї, і йому потрібен капітал для розвитку, проте часто банківські кредити та ринки капіталу є недоступними для нього. Тому він змушений позичати гроші на чорному ринку, де ставки коливаються від 30 до 50%.
Упереджений контроль кредитування закриває фірмам доступ до ринку позичання. Якщо кредити будуть і надалі видавати лише пов’язаним із державою компаніям, як це відбувається в останні десятиліття, то китайський ринок кредитування не покращиться, так само як і економіка.
За останні кілька років міхур на ринку нерухомості став серйозною проблемою для економіки Китаю. У надії стримати його китайська влада зробили деякі кроки, включаючи адміністративні заходи, підвищення відсоткових ставок і норми обов’язкових резервів.
Тепер скорочення ставок полегшить видання грошей і потенційно прискорить інфляцію. Таким чином, зменшуючи ставки, влада, очевидно, зараз більше побоюється «жорсткої посадки» — зниження економічних показників, ніж бульбашки на ринку нерухомості.
Однак якщо зниження ставок сприяє тому, що більше грошей будуть направлятися в ринок нерухомості, тим самим далі погіршуючи ситуацію, то такий захід виявиться неефективним. Структура економіки стане ще більш незбалансованою.
З іншої точки зору, ці зміни в кредитуванні і межах допустимих відсоткових ставок збільшать конкуренцію між банками і обмежать їхній дохід. Такі кроки, можливо, зроблені в напрямку реформи банківського сектора, що зламає нинішню монополію.
Володіючи більшою гнучкістю у встановленні ставки відсотка, банки зможуть аналізувати і порівнювати ризики від різних клієнтів і проектів та встановлювати індивідуальні відсоткові ставки. У той же час, підвищивши відсоткову ставку, банки зможуть залучити більше депозитів.
Цзянь Тяньлунь, Велика Епоха
