#img_right#Всесвітньо відома книга «Чайний канон» (кит. — Ча Цзін або чайна священна книга) була написана Лу Юєм (733—804 рр. н.е.). Вона складається з трьох сувоїв і містить десять розділів, в яких налічується близько 7 тис. китайських ієрогліфів. Це найперша в історії монографія про чай.
Перший сувій містить три розділи:
- Глава перша: «Походження». Розповідає про те, як з’явився в Китаї чай, які особливості чайного куща і як визначити якість чаю.
- Глава друга: «Пристосування». Описує, як збирають і виробляють чай.
- Глава третя: «Виготовлення». Розповідає про те, як роблять різні види чаю.
Другий сувій містить тільки одну главу:
- Глава четверта: «Чайний посуд для заварювання і пиття чаю».
У третьому сувої наведені інші шість розділів:
- Глава п’ята: «Заварювання». Описує, як правильно заварити чай, і які особливості води в різних регіонах Піднебесної.
- Глава шоста: «Чаювання». Розповідає про традиції вживання напою.
- Глава сьома: «Історії». Містить гумористичні розповіді про користь чаю.
- Глава восьма: «Виробництво в регіонах». Аналізує, як відрізняється чай за якістю в восьми регіонах, де вирощують цю рослину.
- Глава дев’ята: «Можливість спростити процес приготування чаю і скоротити кількість начиння за певних обставин».
- Глава десята: «Ілюстрації».
«Чайний канон» узагальнює, як правильно збирати, виготовляти і заварювати чай, а також систематизує історію, практичний досвід, інструменти і традиції чаювання, які устоялися до приходу в Китаї династії Тан. Завдяки цій книзі жителі Піднебесної всіх наступних століть від мала до велика шанували культуру чаювання.
«Чайний канон» у китайських історичних записах є найбільш повною монографією про чай, а в інших країнах книгу вважають енциклопедією цього напою. З моменту виходу в світ знаменитого Канону чай став популярним у Китаї, а пізніше — у всьому світі.
