В одному з затишних бельгійських містечок захована надзвичайно красива і цікава годинникова вежа. Подарована місту вченим-самоучкою Луї Зиммером, вона має щонайменше десять циферблатів і два глобуси, розташовані навколо центрального годинника, прикрашеного синім і золотим кольорами.
Найкращий час для відвідування однієї з найбільш вражаючих годинникових веж у світі — опівдні. Цей дивовижний витвір у містечку Лір показує все — від фаз місяця і зодіаку до припливів і відливів та часу на різних континентах, але коли годинник б’є 12, відбувається дещо насправді цікаве.
Як більш витончена версія годинника з зозулею, з дверей вискакує карусель, відкриваючи процесію бельгійських королів, мерів міста та гербів, що мають на меті показати історичну оду. Над ними — чотири рухомі механізми, котрі представляють чотири етапи життя, у вигляді персонажів бельгійської слави та фольклору.
Пан Зиммер, місцевий механік, який став годинникарем короля Бельгії, був переконаним роялістом. Захопившись астрономією, він розпочав п’ятирічний проєкт зі створення ювілейного годинника. Подарований Ліру в 1930 році з нагоди 100-річчя незалежності Бельгії, пан Зиммер також мав намір познайомити світ з чудесами астрономії за допомогою свого творіння.
Також відомий як Столітній годинник, витвір пана Зиммера вмонтований у старовинну кам’яну стіну середньовічної вежі, що домінує на маленькій міській площі. Мешканці та гості міста можуть сидіти біля кафе і розмірковувати над величезною кількістю інформації, яку він відображає, включаючи такі складні поняття, як співвідношення часу: різниця в часі, що вимірюється сонцем і нашими годинниками, а також поточний рік сонячного циклу.
Великий глобус обертається раз на 24 години; видима частина показує, в якому місці Землі зараз день. Велика символіка, що відповідає богам і богиням, використовується для зображення семи днів тижня, а інший циферблат годинника позначає зміну місяця. Чарівні ілюстрації, вписані в окремий циферблат, позначають чотири сезони: весну, літо, осінь і зиму. Про те, що пан Зиммер доклав неймовірних зусиль, намагаючись додати до своєї роботи неймовірну деталізацію та точність, свідчить використання арабських цифр для позначення кількості днів у певній порі року, а годин — римських цифр.
Годинник також показує припливи, пори року, фази Місяця і навіть вік Місяця. Наведено також розміри деяких астероїдів.
Не задовольнившись створенням чудового ювілейного годинника, революційний механік продовжив розробку та виготовлення свого знаменитого «Чудо-годинника». Розташований у музеї поруч із вежею Зиммера, він має майже 5 метрів заввишки, важить 2 тонни та має 93 циферблати та 14 механізмів-автоматів.
Чудо-годинник був побудований для Всесвітньої виставки 1935 року в Брюсселі, а пізніше виставлявся в Нью-Йорку. Він має найповільнішу механічну стрілку у світі: один оберт кожні 25 800 років, що відповідає циклу осьової прецесії Землі. Найшвидші годинникові стрілки роблять один оберт навколо циферблата за неймовірну соту долю секунди. Сучасник пана Зиммера Альберт Ейнштейн, який бачив годинник на власні очі, був зачарований його роботою.
У музеї, розташованому поруч з вежею Зиммера, також знаходиться астрономічна студія винахідника. Усвідомлюючи недостатню освіченість громадськості в галузі астрономії, пан Зиммер встановив на стелі диски, що обертаються, для ілюстрації руху планет. Студія була завершена в 1932 році, всього через два роки після виготовлення ювілейного годинника. Пан Зиммер помер 12 грудня 1970 року, через шість місяців після того, як був проголошений почесним громадянином Ліра.
