Blog

Швеция не будет запугана российскими провокациями, заявил в пятницу министр обороны Пал Йонсон после того, как президент Владимир Путин намекнул на нанесение ударов по западным странам, поставляющим оружие в Украину.

Высказывания шведского министра прозвучали после того, как он объявил о выделении Украине «значительного финансирования» на закупку ракет дальнего радиуса действия и беспилотников.

«Российская эскалация и провокации, которые мы наблюдаем в последнее время, – это попытка напугать нас, чтобы мы не поддерживали Украину, и это не удастся. Этого не произойдет», – сказал Йонсон журналистам на совместной пресс-конференции в Стокгольме со своим украинским коллегой Рустемом Умеровым.

«Поддержка Украины – это и правильное, и разумное решение, и инвестиция в нашу собственную безопасность, потому что безопасность Украины – это и наша безопасность», – сказал он.

«Украина имеет полное право, в соответствии с международным правом, защищать себя на своей территории и за ее пределами, и мы будем рады, если сможем и дальше развивать ваши возможности по производству ракет дальнего радиуса действия, а также ударных беспилотников дальнего радиуса действия», – сказал Джонсон Умерову.

В четверг Путин заявил, что конфликт в Украине имеет черты «глобальной» войны, раскритиковав союзников Украины за разрешение Киеву использовать поставляемое Западом оружие для нанесения ударов по целям на российской территории.

За последние дни Украина впервые выпустила ракеты, поставленные США и Великобританией, по российской территории, что привело к эскалации и без того высокой напряженности в конфликте, длящемся уже почти три года.

«Мы считаем себя вправе применять наше оружие против военных объектов тех стран, которые допускают применение своего оружия против наших объектов», – сказал Путин.

Швецію не злякають російські провокації, заявив у п’ятницю міністр оборони Пал Йонсон після того, як президент Володимир Путін натякнув на нанесення ударів по західних країнах, які постачають зброю в Україну.

Висловлювання шведського міністра прозвучали після того, як він оголосив про виділення Україні «значного фінансування» на закупівлю ракет дальнього радіусу дії та безпілотників.

«Російська ескалація і провокації, які ми спостерігаємо останнім часом, – це спроба налякати нас, щоб ми не підтримували Україну, і це не вдасться. Цього не станеться», – сказав Йонсон журналістам на спільній пресконференції в Стокгольмі зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим.

«Підтримка України – це і правильне, і розумне рішення, і інвестиція в нашу власну безпеку, тому що безпека України – це і наша безпека», – сказав він.

«Україна має повне право, згідно з міжнародним правом, захищати себе на своїй території та за її межами, і ми будемо раді, якщо зможемо й надалі розвивати ваші можливості з виробництва ракет дальнього радіусу дії, а також ударних безпілотників дальнього радіусу дії», – сказав Джонсон Умєрову.

У четвер Путін заявив, що конфлікт в Україні має риси «глобальної» війни, розкритикувавши союзників України за дозвіл Києву використовувати зброю, що поставляється Заходом, для нанесення ударів по цілях на російській території.

За останні дні Україна вперше випустила ракети, поставлені США і Великою Британією, по російській території, що призвело до ескалації і без того високої напруженості в конфлікті, що триває вже майже три роки.

«Ми вважаємо себе вправі застосовувати нашу зброю проти військових об’єктів тих країн, які допускають застосування своєї зброї проти наших об’єктів», – сказав Путін.

В пятницу компания Robert Bosch заявила, что планирует сократить до 5550 рабочих мест, что стало последним признаком борьбы в немецком автомобильном секторе, который страдает от конкуренции со стороны более дешевых китайских конкурентов и слабого спроса, пишет Reuters.

Bosch, крупнейший в мире поставщик автозапчастей, заявил, что планирует сократить 3500 рабочих мест к концу 2027 года в своем подразделении компьютерных решений, половина из которых будет находиться на немецких предприятиях, отмечая слабый спрос на интеллектуальные системы помощи водителю и решения для автоматизированного вождения.

Компания также планирует сократить около 750 рабочих мест к 2032 году на своем заводе в Хильдесхайме (Германия), 600 из которых планируется сократить к концу 2026 года.

Кроме того, Bosch объявила о сокращениях в своем подразделении рулевого управления на заводе в Шваэбиш-Гмуэнде, недалеко от Штутгарта. Компания планирует сократить до 1300 позиций в период с 2027 по 2030 год.

Замедление темпов роста немецкого автомобильного сектора также затронуло Volkswagen, который вступил в противостояние с рабочими из-за планов по закрытию заводов в Германии, и Mercedes, где резкое падение прибыли заставило автопроизводителя пойти на более жесткие меры по сокращению расходов.

Рабочий совет Bosch и профсоюз IG Metall в своем заявлении выразили несогласие с увольнениями.

«Теперь мы будем организовывать сопротивление этим планам на всех уровнях», – сказал Франк Селл, заместитель главы рабочего совета.

У п’ятницю компанія Robert Bosch заявила, що планує скоротити до 5550 робочих місць, що стало останньою ознакою боротьби в німецькому автомобільному секторі, який страждає від конкуренції з боку дешевших китайських конкурентів і слабкого попиту, пише Reuters.

Bosch, найбільший у світі постачальник автозапчастин, заявив, що планує скоротити 3500 робочих місць до кінця 2027 року в своєму підрозділі комп’ютерних рішень, половина з яких буде знаходитися на німецьких підприємствах, відзначаючи слабкий попит на інтелектуальні системи допомоги водієві та рішення для автоматизованого водіння.

Компанія також планує скоротити близько 750 робочих місць до 2032 року на своєму заводі в Гільдесгаймі (Німеччина), 600 з яких планується скоротити до кінця 2026 року.

Крім того, Bosch оголосила про скорочення у своєму підрозділі рульового управління на заводі в Шваебіш-Гмуенді, недалеко від Штутгарта. Компанія планує скоротити до 1300 позицій у період з 2027 по 2030 рік.

Уповільнення темпів зростання німецького автомобільного сектору також торкнулося Volkswagen, який вступив у протистояння з робітниками через плани із закриття заводів у Німеччині, і Mercedes, де різке падіння прибутку змусило автовиробника піти на більш жорсткі заходи зі скорочення витрат.

Робоча рада Bosch і профспілка IG Metall у своїй заяві висловили незгоду зі звільненнями.

«Тепер ми будемо організовувати опір цим планам на всіх рівнях», – сказав Франк Селл, заступник голови робочої ради.

Китай укрепляет торговые связи с Бразилией — крупнейшей страной Южной Америки. Так он пытается конкурировать с США и в этом регионе.

В среду Си Цзиньпин подписал почти 40 соглашений со своим бразильским коллегой. Соглашения охватывают широкий спектр вопросов — от торговли до технологий и сельского хозяйства.

Си посетил столицу Бразилии после встречи G20. Президент Бразилии Лула да Силва заявил, что партнерство с КНР проложит путь к новому этапу двусторонних отношений.

Пекин конкурирует с Вашингтоном за влияние в Южной Америке. Китай стал крупнейшим торговым партнером Бразилии: в 2023 году объем двусторонней торговли между странами составил более 160 миллиардов долларов.

В последние годы Китай становится все более важным торговым партнером и инвестором в Латинской Америке, тогда как многие наблюдатели ожидают, что правительство США под руководством Трампа возведет дополнительные торговые и миграционные барьеры, которые повлияют на регион.

Китай является крупнейшим торговым партнером Бразилии в целом, его двусторонняя торговля в прошлом году превысила 160 миллиардов долларов.

Южноамериканская страна отправляет в основном соевые бобы и другие сырьевые товары в Китай, который, в свою очередь, продает Бразилии полупроводники, телефоны, транспортные средства и лекарства.

Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:

Китай зміцнює торгівельні зв’язки з Бразилією — найбільшою країною Південної Америки. Так він намагається конкурувати зі США і в цьому регіоні.

У середу Сі Цзіньпін підписав майже 40 угод зі своїм бразильським колегою. Угоди охоплюють широкий спектр питань — від торгівлі до технологій і сільського господарства.

Сі відвідав столицю Бразилії після зустрічі G20. Президент Бразилії Лула да Сілва заявив, що партнерство з КНР прокладе шлях до нового етапу двосторонніх відносин.

Пекін конкурує з Вашингтоном за вплив у Південній Америці. Китай став найбільшим торгівельним партнером Бразилії: у 2023 році обсяг двосторонньої торгівлі між країнами становив понад 160 мільярдів доларів.

В останні роки Китай стає все більш важливим торговим партнером та інвестором у Латинській Америці, тоді як багато спостерігачів очікують, що уряд США під керівництвом Трампа зведе додаткові торговельні та міграційні бар’єри, які вплинуть на регіон.

Китай є найбільшим торговим партнером Бразилії в цілому, його двостороння торгівля минулого року перевищила 160 мільярдів доларів.

Південноамериканська країна відправляє в основному соєві боби та інші сировинні товари до Китаю, який, у свою чергу, продає Бразилії напівпровідники, телефони, транспортні засоби та ліки.

Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:

Всплеск протестов в Китае. В третьем квартале их зафиксировали на 27% больше, чем в прошлом году. По данным правозащитной организации Freedom House, главной причиной стали низкие темпы роста экономики страны.

Рабочие, учителя и даже государственные служащие по всему Китаю страдают от длительных задержек зарплат или их уменьшения. Как следствие, рабочие, домовладельцы и сельские жители выходят на протесты.

Домовладельцы выступают против компаний-управителей, используя лозунги вроде «Мы не хотим автономии, мы хотим демократии!» Так они отвечают на усиление контроля власти над жилищным фондом.

Инвесторы, религиозные группы и этнические меньшинства тоже протестуют. С июля по сентябрь количество протестов в Китае превысило 900: в среднем по 10 протестов в день. Это то, что удалось зарегистрировать Freedom House, но реальное количество может быть больше.

Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:

Сплеск протестів у Китаї. У третьому кварталі їх зафіксували на 27% більше, ніж торік. За даними правозахисної організації Freedom House, головною причиною стали низькі темпи зростання економіки країни.

Робітники, вчителі та навіть державні службовці по всьому Китаю страждають від тривалих затримань зарплат або їх зменшення. Як наслідок, робітники, домовласники й сільські жителі виходять на протести.

Домовласники виступають проти компаній-управителів, використовуючи гасла на кшталт «Ми не хочемо автономії, ми хочемо демократії!» Так вони відповідають на посилення контролю влади над житловим фондом.

Інвестори, релігійні групи та етнічні меншини теж протестують. З липня по вересень кількість протестів у Китаї перевищила 900: у середньому по 10 протестів на день. Це те, що вдалося зареєструвати Freedom House, але реальна кількість може бути більшою.

Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:

Китай снова стал вторым по размерам донором тихоокеанских островных государств, обогнав США. Таковы данные австралийского аналитического центра Lowy Institute.

Пекин, Вашингтон и Канберра соревнуются за влияние в регионе. Некоторые из этих островов были местом кровопролитных сражений во время Второй мировой войны.

Алекс Грей — бывший руководитель аппарата Совета национальной безопасности Белого дома объяснил, почему эти острова имеют значение: «Стратегически они очень важны. Если вооруженным силам США понадобится доступ к Восточной Азии, будь то гипотетический сценарий с участием Тайваня, или сценарий с участием Японии, или с участием Корейского полуострова, мы должны иметь возможность поставлять наши силы в регионе с Западного побережья и с Гавайских островов, в основном с помощью кораблей. А для этого нам надо пройти через вторую островную цепь».

В 2022 году Китай инвестировал в регион более 250 миллионов долларов. Тогда как США потратили более 240 миллионов. Австралия предоставила наибольший объем финансирования — около полутора миллиардов долларов.

Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:

Китай знову став другим за розмірами донором тихоокеанських острівних держав, обігнавши США. Такі дані австралійського аналітичного центру Lowy Institute.

Пекін, Вашингтон і Канберра змагаються за вплив у регіоні. Деякі з цих островів були місцем кровопролитних битв під час Другої світової війни.

Алекс Грей — колишній керівник апарату Ради національної безпеки Білого дому пояснив, чому ці острови мають значення: «Стратегічно вони дуже важливі. Якщо збройним силам США знадобиться доступ до Східної Азії, хай то гіпотетичний сценарій за участю Тайваню, чи сценарій за участю Японії, або за участю Корейського півострова, ми маємо мати можливість постачати наші сили в регіоні із Західного узбережжя та з Гавайських островів, здебільшого за допомогою кораблів. А для цього нам треба пройти через другий острівний ланцюг».

У 2022 році Китай інвестував у регіон понад 250 мільйонів доларів. Тоді як США витратили понад 240 мільйонів. Австралія надала найбільший обсяг фінансування — близько півтора мільярда доларів.

Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube: