Во вторник Азербайджан объявил о высылке двух французских дипломатов за деятельность, “несовместимую с их статусом”, на фоне напряженности в отношениях между двумя странами из-за поддержки Парижем Армении.
Посол Франции Анн Буайон была вызвана в Министерство иностранных дел Азербайджана, чтобы уведомить о “решительном протесте против действий двух сотрудников французского посольства, несовместимых с их дипломатическим статусом”, говорится в заявлении азербайджанской дипломатии. По словам того же источника, оба дипломата должны покинуть Азербайджан в течение 48 часов.
В последние месяцы Азербайджан обвинил Францию в “дестабилизации” Кавказа путем предоставления помощи Армении. В ноябре президент Азербайджана Ильхам Алиев обвинил Париж в поощрении “новых войн” путем вооружения Еревана.
Армения и Азербайджан находятся в противоречивых отношениях, не в последнюю очередь из-за Нагорного Карабаха, сепаратистской территории, которую Баку отвоевал в сентябре. Два соседа вели две войны за контроль над этим анклавом: одну в 1988-1994 годах и вторую осенью 2020 года.
Баку и Ереван недавно заявили о своем желании нормализовать отношения и заверили, что мирное соглашение может быть подписано в ближайшее время, но переговоры продвигаются медленно.
Франция, где проживает многочисленная армянская диаспора, в последние месяцы участвует в посредничестве между двумя бывшими советскими республиками, а также заявляет о своей непоколебимой поддержке Армении.
На этом фоне президент Азербайджана Ильхам Алиев отказался посетить европейский саммит в Гранаде (Испания) в октябре и принять участие во встрече с президентом Франции Эммануэлем Макроном, заявив, что его позиция предвзята в пользу армян.
У вівторок Азербайджан оголосив про висилку двох французьких дипломатів за діяльність, “несумісну з їхнім статусом”, на тлі напруженості у відносинах між двома країнами через підтримку Парижем Вірменії.
Амбасадорку Франції Анн Буайон викликали до Міністерства закордонних справ Азербайджану, щоб повідомити про “рішучий протест проти дій двох працівників французького посольства, несумісних із їхнім дипломатичним статусом”, ідеться в заяві азербайджанської дипломатії. За словами того ж джерела, обидва дипломати мають покинути Азербайджан протягом 48 годин.
Останніми місяцями Азербайджан звинуватив Францію в “дестабілізації” Кавказу шляхом надання допомоги Вірменії. У листопаді президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив Париж у заохоченні “нових воєн” шляхом озброєння Єревана.
Вірменія та Азербайджан перебувають у суперечливих відносинах, не в останню чергу через Нагірний Карабах, сепаратистську територію, яку Баку відвоював у вересні. Два сусіди вели дві війни за контроль над цим анклавом: одну в 1988-1994 роках і другу восени 2020 року.
Баку і Єреван нещодавно заявили про своє бажання нормалізувати відносини і запевнили, що мирну угоду можна підписати найближчим часом, але переговори просуваються повільно.
Франція, де проживає численна вірменська діаспора, останніми місяцями бере участь у посередництві між двома колишніми радянськими республіками, а також заявляє про свою непохитну підтримку Вірменії.
На цьому тлі президент Азербайджану Ільхам Алієв відмовився відвідати європейський саміт у Гранаді (Іспанія) в жовтні і взяти участь у зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, заявивши, що його позиція упереджена на користь вірмен.
Четверо детей в возрасте от девяти месяцев до десяти лет и их мать были убиты в их квартире к востоку от Парижа. Отец детей был арестован во вторник и является главным подозреваемым.
Соседи заметили лужу крови у двери семьи в Рождество и заявили в полицию. Полицейские обнаружили пять тел, сообщил журналистам прокурор города Мо Жан-Батист Бладье.
По его словам, мать и две дочери, 7 и 10 лет, получили несколько ножевых ранений в ночь с воскресенья на понедельник. Два сына пары, 9 месяцев и 4 года, были задушены или утоплены. Подозреваемый, 33-летний мужчина, родившийся в парижском пригороде Коломб, был арестован во вторник возле дома своего отца к северо-востоку от французской столицы, сообщил прокурор.
“Человеческие жертвы ужасают, целая семья была убита, зарезана в жестоких условиях. Это абсолютный ужас”, — сказал агентству Ассошиэйтед Пресс мэр города Мо Жан-Франсуа Копе.
По словам прокурора, подозреваемый уже однажды наносил ножевые ранения своей партнерше, когда она была беременна их старшим сыном в 2019 году, но расследование было прекращено, поскольку на момент нападения он был признан психически нездоровым. Подозреваемый был помещен в психиатрическую больницу в 2017 году и в том же году предпринял попытку самоубийства, сказал прокурор.
Пара была вместе 14 лет и знала друг друга еще со школы, сказал Бладье.
Власти начали расследование пяти убийств, а подозреваемый пройдет психиатрическую экспертизу, чтобы определить дальнейшие действия, сказал прокурор. Имена членов семьи не разглашаются, согласно французскому закону о защите несовершеннолетних, ставших жертвами преступлений.
Убийства вызвали в обществе дискуссию о домашнем насилии (в этом году во Франции более 100 женщин были убиты своими нынешними или бывшими партнерами) и о психическом здоровье.
Мэр призвал к скоординированным действиям по борьбе с насилием со стороны людей с психическими проблемами и защите жертв, пока не стало слишком поздно.
“Я понимаю чувство беспомощности в таких случаях, но на национальном уровне нам необходимо глубоко оценить и переосмыслить последствия психиатрических проблем для семей этих людей”, — сказал он.
Чотирьох дітей віком від дев’яти місяців до десяти років та їхню матір було вбито у їхній квартирі на схід від Парижа. Батько дітей був заарештований у вівторок і є головним підозрюваним.
Сусіди помітили калюжу крові біля дверей сім’ї на Різдво і заявили в поліцію. Поліцейські виявили п’ять тіл, повідомив журналістам прокурор міста Мо Жан-Батист Бладьє.
За його словами, мати і дві доньки, 7 і 10 років, дістали кілька ножових поранень у ніч із неділі на понеділок. Двох синів пари, 9 місяців і 4 роки, було задушено або втоплено. Підозрюваного, 33-річного чоловіка, який народився в паризькому передмісті Коломб, було заарештовано у вівторок біля будинку свого батька на північний схід від французької столиці, повідомив прокурор.
“Людські жертви жахають, ціла сім’я була вбита, зарізана в жорстоких умовах. Це абсолютний жах”, — сказав агентству Ассошіейтед Прес мер міста Мо Жан-Франсуа Копе.
За словами прокурора, підозрюваний уже одного разу наносив ножові поранення своїй партнерці, коли вона була вагітна їхнім старшим сином у 2019 році, але розслідування припинили, оскільки на момент нападу його визнали психічно нездоровим. Підозрюваного помістили в психіатричну лікарню 2017 року і того самого року він здійснив спробу самогубства, сказав прокурор.
Пара була разом 14 років і знала один одного ще зі школи, сказав Бладьє.
Влада почала розслідування п’яти вбивств, а підозрюваний пройде психіатричну експертизу, щоб визначити подальші дії, сказав прокурор. Імена членів сім’ї не розголошуються, згідно з французьким законом про захист неповнолітніх, які стали жертвами злочинів.
Вбивства викликали в суспільстві дискусію про домашнє насильство (цьогоріч у Франції понад 100 жінок було вбито своїми нинішніми або колишніми партнерами) і про психічне здоров’я.
Мер закликав до скоординованих дій по боротьбі з насильством з боку людей з психічними проблемами і захисту жертв, поки не стало надто пізно.
“Я розумію почуття безпорадності в таких випадках, але на національному рівні нам необхідно глибоко оцінити і переосмислити наслідки психіатричних проблем для сімей цих людей”, — сказав він.
Высокие цены на продовольствие в последние годы побудили фермеров по всему миру выращивать больше зерновых и масличных культур, но потребители столкнутся с ограничением поставок вплоть до 2024 года на фоне неблагоприятной погоды Эль-Ниньо, ограничений на экспорт и повышения требований к биотопливу, пишет .
“По прогнозам, погода Эль-Ниньо продлится как минимум до апреля-мая, и Бразилия почти наверняка произведет меньше кукурузы”, — сказал Оле Хоу, директор по консультационным услугам в сельскохозяйственной брокерской компании IKON Commodities в Сиднее.
“Китай закупает большие объемы пшеницы и кукурузы на международном рынке”, — добавил он.
По прогнозам, погодное явление Эль-Ниньо, которое принесло засуху в значительные районы Азии в этом году, продолжится в первой половине 2024 года, подвергая риску поставки риса, пшеницы, пальмового масла и других сельскохозяйственных продуктов.
Трейдеры ожидают, что производство риса в Азии в первой половине 2024 года снизится, так как засушливые условия посадки и сокращение водохранилищ, вероятно, приведут к снижению урожайности.
Уже в этом году мировые поставки риса сократились после того, как погодный феномен Эль-Ниньо сократил производство, заставив Индию, крупнейшего в мире экспортера, ограничить поставки. В то время как другие зерновые рынки теряли в цене, цены на рис выросли до самого высокого за 15 лет уровня в 2023 году, причем котировки в некоторых азиатских экспортных центрах выросли на 40-45%.
Следующий урожай пшеницы в Индии также находится под угрозой из-за недостатка влаги, что может заставить второго по величине потребителя пшеницы в мире обратиться к импорту впервые за шесть лет, поскольку внутренние запасы на государственных складах упали до самого низкого уровня за последние семь лет.
В апреле фермеры Австралии, второго в мире экспортера пшеницы, могут начать сев на сухих почвах после того, как сильная жара в течение нескольких месяцев снижала урожайность в этом году и положила конец трехлетней череде рекордных урожаев.
Это, вероятно, побудит покупателей, включая Китай и Индонезию, искать более крупные объемы пшеницы у других экспортеров в Северной Америке, Европе и Черноморском регионе.
“Ситуация с предложением (пшеницы) в текущем 2023/24 сельскохозяйственном году, вероятно, ухудшится по сравнению с прошлым сезоном”, — говорится в статье Commerzbank. “Это связано с тем, что экспорт из важных стран-производителей, вероятно, будет значительно ниже”.
Что касается поставок зерна, то ожидается, что в 2024 году ситуация с производством кукурузы, пшеницы и сои в Южной Америке улучшится. В Аргентине обильные осадки в сельскохозяйственных районах, вероятно, увеличат производство сои, кукурузы и пшеницы в одной из крупнейших в мире стран-экспортеров зерна.
В 2024 году в Бразилии ожидается почти рекордный объем сельскохозяйственной продукции, хотя в последние недели из-за сухой погоды прогнозы производства сои и кукурузы в стране были снижены.
Мировое производство пальмового масла в следующем году также, вероятно, снизится из-за сухой погоды Эль-Ниньо, что поддержит цены на растительное масло, которые в 2023 году упали более чем на 10%. Снижение производства происходит на фоне ожиданий роста спроса на биодизель и кулинарное масло на основе пальмового масла.
“Мы видим больше ценового риска в сторону повышения, чем в сторону понижения”, — заявил CoBank, ведущий кредитор сельскохозяйственного сектора США.
“Мировые запасы зерновых и масличных культур ограничены по историческим меркам, в северном полушарии в течение вегетационного периода впервые с 2015 года будет наблюдаться сильная погодная тенденция Эль-Ниньо, доллар продолжит свое недавнее снижение, а мировой спрос вернется к долгосрочной тенденции роста”.
Високі ціни на продовольство останніми роками спонукали фермерів у всьому світі вирощувати більше зернових і олійних культур, але споживачі зіткнуться з обмеженням поставок аж до 2024 року на тлі несприятливої погоди Ель-Ніньо, обмежень на експорт і підвищення вимог до біопалива, пише .
“За прогнозами, погода Ель-Ніньо триватиме щонайменше до квітня-травня, і Бразилія майже напевно виробить менше кукурудзи”, — сказав Оле Хоу, директор із консультаційних послуг у сільськогосподарській брокерській компанії IKON Commodities у Сіднеї.
“Китай закуповує великі обсяги пшениці та кукурудзи на міжнародному ринку”, — додав він.
За прогнозами, погодне явище Ель-Ніньо, яке принесло посуху в значні райони Азії цьогоріч, продовжиться в першій половині 2024 року, наражаючи на ризик поставки рису, пшениці, пальмової олії та інших сільськогосподарських продуктів.
Трейдери очікують, що виробництво рису в Азії в першій половині 2024 року знизиться, тому що посушливі умови посадки і скорочення водосховищ, імовірно, призведуть до зниження врожайності.
Уже цього року світові поставки рису скоротилися після того, як погодний феномен Ель-Ніньо скоротив виробництво, змусивши Індію, найбільшого у світі експортера, обмежити поставки. У той час як інші зернові ринки втрачали в ціні, ціни на рис зросли до найвищого за 15 років рівня 2023 року, до того ж котирування в деяких азіатських експортних центрах зросли на 40-45%.
Наступний урожай пшениці в Індії також перебуває під загрозою через нестачу вологи, що може змусити другого за величиною споживача пшениці у світі звернутися до імпорту вперше за шість років, оскільки внутрішні запаси на державних складах впали до найнижчого рівня за останні сім років.
У квітні фермери Австралії, другого у світі експортера пшениці, можуть почати сівбу на сухих ґрунтах після того, як сильна спека протягом кількох місяців знижувала врожайність у цьому році й поклала кінець трирічній низці рекордних урожаїв.
Це, ймовірно, спонукає покупців, включно з Китаєм та Індонезією, шукати більші обсяги пшениці в інших експортерів у Північній Америці, Європі та Чорноморському регіоні.
“Ситуація з пропозицією (пшениці) в поточному 2023/24 сільськогосподарському році, ймовірно, погіршиться порівняно з минулим сезоном”, — йдеться у статті Commerzbank. “Це пов’язано з тим, що експорт із важливих країн-виробників, імовірно, буде значно нижчим”.
Що стосується поставок зерна, то очікується, що 2024 року ситуація з виробництвом кукурудзи, пшениці та сої в Південній Америці покращиться. В Аргентині рясні опади в сільськогосподарських районах, ймовірно, збільшать виробництво сої, кукурудзи та пшениці в одній із найбільших у світі країн-експортерів зерна.
У 2024 році в Бразилії очікується майже рекордний обсяг сільськогосподарської продукції, хоча останніми тижнями через суху погоду прогнози виробництва сої та кукурудзи в країні було знижено.
Світове виробництво пальмової олії наступного року також, імовірно, знизиться через суху погоду Ель-Ніньо, що підтримає ціни на рослинну олію, які 2023 року впали більш ніж на 10%. Зниження виробництва відбувається на тлі очікувань зростання попиту на біодизель і кулінарну олію на основі пальмової олії.
“Ми бачимо більше цінового ризику в бік підвищення, ніж у бік зниження”, — заявив CoBank, провідний кредитор сільськогосподарського сектора США.
“Світові запаси зернових і олійних культур обмежені за історичними мірками, у північній півкулі протягом вегетаційного періоду вперше з 2015 року спостерігатиметься сильна погодна тенденція Ель-Ніньо, долар продовжить своє нещодавнє зниження, а світовий попит повернеться до довгострокової тенденції зростання”.
В заявлении украинских ВВС утверждается, что Россия атаковала страну с помощью 31 беспилотника, запущенного с Крымского полуострова, который Москва незаконно аннексировала в 2014 году.
В заявлении также говорится, что 28 беспилотников были уничтожены системами ПВО над: Одесской, Херсонской, Николаевской, Донецкой, Кировоградской и Хмельницкой областями Украины.
В сообщении также утверждается, что Россия применила управляемую авиационную ракету Х-59 в направлении Запорожья, а также противорадиационную ракету Х-31П со стороны Черного моря, и обе они были сбиты.
“Зенитные ракетные подразделения ВВС также уничтожили два самолета противника: один Су-34 в Донецкой области (о чем сообщалось вечером) и один Су-30СМ над Черным морем”, – также говорится в заявлении.
Российские официальные лица пока не прокомментировали это заявление, а независимая проверка заявления Украины затруднена из-за продолжающейся войны.
В конце воскресенья Николай Олещук, командующий ВВС Украины, заявил в Telegram, что системы ПВО страны сбили один истребитель-бомбардировщик Су-34 в направлении города Мариуполя, который находится под контролем России с мая 2022 года.
Ранее в тот же день Россия заявила, что сбила четыре украинских истребителя, а именно: три Су-27 и один Су-24, над Днепропетровской и Запорожской областями страны.
У заяві Військово-повітряних сил України стверджується, що Росія атакувала країну за допомогою 31 безпілотника, запущеного з Кримського півострова, який Москва незаконно анексувала в 2014 році.
У заяві також стверджується, що 28 з цих безпілотників були знищені системами протиповітряної оборони над Одеською, Херсонською, Миколаївською, Донецькою, Кіровоградською та Хмельницькою областями України.
У повідомленні також стверджується, що Росія застосувала керовану авіаційну ракету Х-59 у напрямку Запоріжжя, а також протирадіаційну ракету Х-31П з акваторії Чорного моря, обидві ракети були збиті.
“Зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил також знищили два літаки противника: один Су-34 в Донецькій області (про що повідомлялося ввечері) і один Су-30СМ над Чорним морем”, – йдеться також у повідомленні.
Російські офіційні особи поки що не прокоментували цю заяву, а незалежна перевірка заяви України ускладнена через триваючу війну.
Пізно в неділю Микола Олещук, командувач Повітряних сил України, заявив у Telegram, що системи ППО країни збили один винищувач-бомбардувальник Су-34 у напрямку міста Маріуполя, яке перебуває під контролем Росії з травня 2022 року.
Раніше того ж дня Росія також заявила, що збила чотири українські винищувачі, а саме три Су-27 і один Су-24, над Дніпропетровською та Запорізькою областями країни.
Школьницы в Афганистане заканчивают свой последний, шестой класс, под властью Талибов. Как рассказала одна из девочек, все ее одноклассники “плакали и были очень разочарованы”, AP News.
В сентябре 2021 года, через месяц после того, как войска США и НАТО были выведены из Афганистана после двух десятилетий войны, талибы объявили, что девочкам запрещено учиться после шестого класса.
В декабре 2022 года они распространили этот запрет на университеты. Талибы игнорируют глобальное осуждение и предупреждения о том, что эти ограничения сделают практически невозможным для них добиться признания в качестве законных правителей страны.
На прошлой неделе специальный посланник ООН Роза Отунбаева выразила обеспокоенность тем, что поколение афганских девочек отстает в развитии с каждым днем.
На прошлой неделе чиновник министерства образования заявил, что афганским девочкам всех возрастов разрешено учиться в религиозных школах, известных как медресе, которые традиционно предназначены только для мальчиков. Но Отунбаева сказала, что неясно, существует ли стандартизированная учебная программа, позволяющая изучать современные предметы.
Бахара Рустам, 13 лет, пошла на последний урок в школе Биби Разия в Кабуле 11 декабря, зная, что это конец ее образования. Под властью талибов она вряд ли снова войдет в класс. В школе не было церемонии вручения дипломов девочкам.
Бахара держится за свое образование и штудирует учебники дома. “Окончание шестого класса означает, что мы переходим в седьмой”, — говорит она. “Но все наши одноклассники плакали, и мы были очень разочарованы”.
В другой части Кабула 13-летняя Сетайеш Сахибзада задается вопросом, что ее ждет в будущем. Ей грустно, что она больше не может ходить в школу, чтобы осуществить свои мечты. “Я хотела стать учителем. Но теперь я не могу учиться, не могу ходить в школу”, — говорит она.
Аналитик Мухаммад Салим Пайгир предупредил, что отстранение женщин и девочек от образования будет иметь катастрофические последствия для Афганистана. “Мы понимаем, что неграмотные люди никогда не смогут стать свободными и процветающими”, — сказал он.
Школярки в Афганістані закінчують свій останній, шостий клас, під владою Талібів. Як розповіла одна з дівчаток, усі її однокласники “плакали і були дуже зневірені”, AP News.
У вересні 2021 року, через місяць після того, як війська США і НАТО були виведені з Афганістану після двох десятиліть війни, таліби оголосили, що дівчаткам заборонено вчитися після шостого класу.
У грудні 2022 року вони поширили цю заборону на університети. Таліби ігнорують глобальний осуд і попередження про те, що ці обмеження зроблять практично неможливим для них домогтися визнання як законних правителів країни.
Минулого тижня спеціальний посланник ООН Роза Отунбаєва висловила стурбованість тим, що покоління афганських дівчаток відстає в розвитку з кожним днем.
Минулого тижня чиновник міністерства освіти заявив, що афганським дівчаткам різного віку дозволено вчитися в релігійних школах, відомих як медресе, які традиційно призначені тільки для хлопчиків. Але Отунбаєва сказала, що незрозуміло, чи існує стандартизована навчальна програма, що дозволяє вивчати сучасні предмети.
Бахара Рустам, 13 років, пішла на останній урок у школі Бібі Разія в Кабулі 11 грудня, знаючи, що це кінець її освіти. Під владою талібів вона навряд чи знову увійде до класу. У школі не було церемонії вручення дипломів дівчаткам.
Бахара тримається за свою освіту і студіює підручники вдома. “Закінчення шостого класу означає, що ми переходимо до сьомого”, — каже вона. “Але всі наші однокласники плакали, і ми були дуже розчаровані”.
В іншій частині Кабула 13-річна Сетайеш Сахібзада задається питанням, що на неї чекає в майбутньому. Їй сумно, що вона більше не може ходити до школи, щоб здійснити свої мрії. “Я хотіла стати вчителем. Але тепер я не можу вчитися, не можу ходити до школи”, — каже вона.
Аналітик Мухаммад Салім Пайгір попередив, що усунення жінок і дівчаток від освіти матиме катастрофічні наслідки для Афганістану. “Ми розуміємо, що неписьменні люди ніколи не зможуть стати вільними і процвітаючими”, — сказав він.
