Blog

  • Ло Гань: сучасний “китайський гестапівець”?

    Ло Гань: сучасний “китайський гестапівець”?

    #img_left_nostream#Візит Ло Ґаня до трьох країн Латинської Америки викликав міжнародне занепокоєння, і громадськість почала звертати пильну увагу на особистість і витівки цього “китайського гестапівця”.

    «Велика епоха», 18 грудня 2005р. – Член Постійного комітету Політбюро компартії Китаю (КПК) Ло Ґань (Luo Gan) під час візиту до трьох країн – Аргентини, Уругваю та Куби, – безперервно вплутувався у різні інциденти, – повідомляє наш власний кореспондент  Сє Демін. 14 грудня перед будинком аргентинського парламенту стався інцидент побиття послідовників Фалуньгун і місцевих жителів хуліганами зі «служби громадської безпеки» Ло Ґаня. 16 грудня 2005 р., якраз під час його візиту до Уругваю, в Аргентині послідовники китайського цигун Фалуньгун, яких безпідставно побила поліція, подали позов до суду, за допомогою свого адвоката Алехандро Ковеса (Alejandro Cowes), на тих, хто мав пряме відношення до побиття. А це – банди «працівників громадської безпеки дипломатичної місії», котрі знаходяться у розпорядженні Ло Ґаня, та працівники федеральної поліції Аргентини, що були свідками цього інциденту, але не втручалися.

    Факти з його біографії проливають деяке світло на цю особу. Ло Ґань обійняв свою теперішню посаду завдяки «інциденту 4 червня». Під «інцидентом 4 червня» мається на увазі кривава бійня на центральній площі Тянь-Ань-Мень Пекіна, коли за наказом керівництва держави Китаю з використанням військ, танків та зброї, було вчинено розправу над студентами і людьми, що проводили мирну демонстрацію 4 червня 1989 р.

    Під час «інциденту 4 червня» Ло Ґань займав рішучу позицію придушення і зіграв надзвичайно велику роль у прийнятті рішення про придушення, а також у його організації. Він віддавав багато наказів підлеглим і весь час контролював ситуацію підтримання воєнного стану, введення військ у Пекін і розміщення їх на центральній площі Тянь-Ань-Мень. Напередодні, 3 червня, він цілу ніч у будинку уряду Китаю Чжун-нань-хай особисто керував і контактував з головним керівництвом озброєної міліції, міністерствами та ЗМІ. Про це докладно йдеться у книзі китайського письменника Чжан Лянпі (Zhang Liang Pi) «Справжня картина 4 червня”. Ло також ретельно підстроїв так звану сцену підпалу танків та авто народом задля виправдання придушення, і таким чином обдурив народ усього Китаю.

    Останні декілька років Ло Ґань особисто віддає таємні накази про вбивство практикуючих Фалуньгун у в’язницях по всьому Китаю, в тому числі накази про те, щоб називати це вбивство не вбивством, а “самогубством» самих учнів Фалуньгун.

    13 грудня 2005р. місцевою Асоціацією Фалунь Дафа Аргентини на Ло Ґаня було подано судовий позов у звинуваченні його в масовому геноциді та тортурах. 

    Версія китайською
  • Ло Гань: сучасний “китайський гестапівець”?

    Ло Гань: сучасний “китайський гестапівець”?

    #img_left_nostream#Візит Ло Ґаня до трьох країн Латинської Америки викликав міжнародне занепокоєння, і громадськість почала звертати пильну увагу на особистість і витівки цього “китайського гестапівця”.

    «Велика епоха», 18 грудня 2005р. – Член Постійного комітету Політбюро компартії Китаю (КПК) Ло Ґань (Luo Gan) під час візиту до трьох країн – Аргентини, Уругваю та Куби, – безперервно вплутувався у різні інциденти, – повідомляє наш власний кореспондент  Сє Демін. 14 грудня перед будинком аргентинського парламенту стався інцидент побиття послідовників Фалуньгун і місцевих жителів хуліганами зі «служби громадської безпеки» Ло Ґаня. 16 грудня 2005 р., якраз під час його візиту до Уругваю, в Аргентині послідовники китайського цигун Фалуньгун, яких безпідставно побила поліція, подали позов до суду, за допомогою свого адвоката Алехандро Ковеса (Alejandro Cowes), на тих, хто мав пряме відношення до побиття. А це – банди «працівників громадської безпеки дипломатичної місії», котрі знаходяться у розпорядженні Ло Ґаня, та працівники федеральної поліції Аргентини, що були свідками цього інциденту, але не втручалися.

    Факти з його біографії проливають деяке світло на цю особу. Ло Ґань обійняв свою теперішню посаду завдяки «інциденту 4 червня». Під «інцидентом 4 червня» мається на увазі кривава бійня на центральній площі Тянь-Ань-Мень Пекіна, коли за наказом керівництва держави Китаю з використанням військ, танків та зброї, було вчинено розправу над студентами і людьми, що проводили мирну демонстрацію 4 червня 1989 р.

    Під час «інциденту 4 червня» Ло Ґань займав рішучу позицію придушення і зіграв надзвичайно велику роль у прийнятті рішення про придушення, а також у його організації. Він віддавав багато наказів підлеглим і весь час контролював ситуацію підтримання воєнного стану, введення військ у Пекін і розміщення їх на центральній площі Тянь-Ань-Мень. Напередодні, 3 червня, він цілу ніч у будинку уряду Китаю Чжун-нань-хай особисто керував і контактував з головним керівництвом озброєної міліції, міністерствами та ЗМІ. Про це докладно йдеться у книзі китайського письменника Чжан Лянпі (Zhang Liang Pi) «Справжня картина 4 червня”. Ло також ретельно підстроїв так звану сцену підпалу танків та авто народом задля виправдання придушення, і таким чином обдурив народ усього Китаю.

    Останні декілька років Ло Ґань особисто віддає таємні накази про вбивство практикуючих Фалуньгун у в’язницях по всьому Китаю, в тому числі накази про те, щоб називати це вбивство не вбивством, а “самогубством» самих учнів Фалуньгун.

    13 грудня 2005р. місцевою Асоціацією Фалунь Дафа Аргентини на Ло Ґаня було подано судовий позов у звинуваченні його в масовому геноциді та тортурах. 

    Версія китайською
  • Модне вечірнє взуття (фотоогляд)

    Модне вечірнє взуття (фотоогляд)

    Італійська мода 2008 року знову робить акцент на золоті тони. Багато дизайнерів вже не перший рік віддають перевагу улюбленому золоту в аксесуарах і взутті.

    Іспанське взуття DORIANI, зручність і комфорт, вишукані моделі, пристосовані до анатомії ноги. Додавши до свого гардеробу незвичайну сумочку DORIANI золотого кольору, і стильне взуття, ви станете центром уваги на банкеті.

    #img_gallery#

  • Модне вечірнє взуття (фотоогляд)

    Модне вечірнє взуття (фотоогляд)

    Італійська мода 2008 року знову робить акцент на золоті тони. Багато дизайнерів вже не перший рік віддають перевагу улюбленому золоту в аксесуарах і взутті.

    Іспанське взуття DORIANI, зручність і комфорт, вишукані моделі, пристосовані до анатомії ноги. Додавши до свого гардеробу незвичайну сумочку DORIANI золотого кольору, і стильне взуття, ви станете центром уваги на банкеті.

    #img_gallery#

  • Фоторепортаж: Міланська неділя чоловічого одягу – Роберто Каваллі

    Фоторепортаж: Міланська неділя чоловічого одягу – Роберто Каваллі

    Відомий модельєр Роберто Каваллі  представив свою колекцію під час проведення Неділі чоловічого одягу у Мілані, Італія.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
  • Фоторепортаж: Міланська неділя чоловічого одягу – Роберто Каваллі

    Фоторепортаж: Міланська неділя чоловічого одягу – Роберто Каваллі

    Відомий модельєр Роберто Каваллі  представив свою колекцію під час проведення Неділі чоловічого одягу у Мілані, Італія.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
  • Фоторепортаж з Північноамериканського міжнародного автошоу у Детройті (частина І)

    Фоторепортаж з Північноамериканського міжнародного автошоу у Детройті (частина І)

    З 8 січня почалась підготовка до відкриття північноамериканського міжнародного автошоу в залі Кобо у місті Детройт.

    #img_center_nostream#

    У ці дні понад 7000-м представникам преси представлено найновіші моделі авто світових лідерів машинобудування. Офіційне відкриття виставки для відвідувачів відбулось 14 січня 2006 року.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

     

  • Фоторепортаж з Північноамериканського міжнародного автошоу у Детройті (частина І)

    Фоторепортаж з Північноамериканського міжнародного автошоу у Детройті (частина І)

    З 8 січня почалась підготовка до відкриття північноамериканського міжнародного автошоу в залі Кобо у місті Детройт.

    #img_center_nostream#

    У ці дні понад 7000-м представникам преси представлено найновіші моделі авто світових лідерів машинобудування. Офіційне відкриття виставки для відвідувачів відбулось 14 січня 2006 року.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

     

  • 13 січня 1991 року – пам`ятна дата для Латвії

    13 січня 1991 року – пам`ятна дата для Латвії

    13 січня 2006 року жителі Латвії згадували події січня 1991 року. Це був час, коли пройшло всього лише вісім з половиною місяців з моменту оголошення Парламентом Республіки про вихід Латвії зі складу Радянського Союзу.

    #img_left#Комуністичний режим, нездібний визнати природне прагнення людей до духовної і фізичної свободи, демонстрував до найостаннішого моменту властиві йому тоталітарні методи поводження з громадськістю.

    У ніч 13 січня 1991 року о 4 годині ранку по Латвійському радіо прозвучало звернення до жителів Латвії із закликом збиратися у центрі міста. Метою повідомлення було не дати повторитися сценарію, розіграному у сусідній з Латвією, колишній радянській республіці, Литві: вдень радянські танки атакували Литовський парламент, а також захопили радіо, телеграф і телебачення. При цьому загинуло 14 литовських громадян.

    Литва – сусідня до Латвії держава, приблизно в той же час що і Латвія оголосила про свою незалежність. 13 січня 1991 року в столиці Литви, місті Вільнюсі, реакційні сили практично вже мертвого радянського режиму зробили спробу озброєного захоплення влади. Люди, які наново отримали свободу, вийшли на захист проголошених народом цінностей. У загибелі литовських громадян був визнаний винним міністр внутрішніх справ, який направив для захоплення телецентру внутрішні війська міліції. Він був засуджений на термін 15 років позбавлення волі, що закінчувався 17 січня 2006 року. Оскільки дана дата випала на вихідний день, він був випущений 13 січня, у віці 78 років.

    Коли вільнюські події отримали трагічний розвиток, жителі Латвії в єдиному пориві встали на захист досягнутих свобод. У центрі міста, де розташовувалися державні установи, стали рости барикади з бетонних блоків, металу і балок (спиляного лісу). Для запобігання можливому просуванню бронетехніки, вулиці міста були блоковані важким автотранспортом, сільгосптехнікою. Водії вантажівок випустили повітря з коліс своїх машин, щоб їх неможливо було відбуксирувати. Після радіо звернення, що прозвучало, жителі Латвії ясно зрозуміли – комуністичний режим намагається узяти озброєний реванш і повернути собі владу. Приблизно з шостої ранку на набережній Даугави, в центрі Риги стали збиратися люди. Вранці, 14 січня 1991 року в центрі міста зібралося близько 700 000 чоловік. У Латвії на той час число жителів перевищувало лише 2 мільйони чоловік.

    У подальші декілька днів озброєними формуваннями були зроблені спроби захоплення державних установ – загоном міліції особливого призначення ОМОН, які самі були обдурені комуністичними ідеологами. В ході зіткнень загинуло декілька мирних жителів Латвії, серед яких були школяр і два кінооператори.

    Час барикад продовжився до 27 січня 1991 року. Це було ще одним кроком на шляху звільнення Європи від комуністичної ідеології.

    Днями в Ризі – столиці Латвії, – учасники пам’ятних подій ділилися своїми спогадами між собою, своїми дітьми та онуками.

    У інтерв’ю з Майга Гуна Якобсоне, наш спеціальний кореспондент попросив в декількох словах розповісти про події 1991 року.

    У відповідь на його прохання Майга Гуна Якобсоне сказала: «Це фактично почалося з 1988 року, коли ми почали рух Зелених, тому що людям набридло, що треба вивчати всі ці партійні гасла. Ну, просто, людям набрид режим. Ми тоді сподівалися на Бога і самі робили що могли. Сподіватися на Бога… якщо у людини думки чисті, якщо він хоче зберегти свою культуру, свою націю – Бог буде з ним! Ще в радянські часи було відомо, що, коли нації повернуться до свого коріння, тоді закінчаться усі війни».

    Спеціально для «Великої Епохи» з Латвії – Ерікс Валінієкс та Анатолій Поліщук.

  • Різдво на польський лад

    Різдво на польський лад

    У старі часи Різдво святкувалося в багатьох європейських країнах як релігійне свято. Зі свого дитинства я пам’ятаю польські традиції святкування Різдва.

    #img_left#Найурочистіший день під час різдвяних канікул – Святвечір. Він починався з посту. Тільки з появою першої зірки на небі починали різдвяну вечерю.

    Дарування подарунків не відігравало головної ролі у святі. Акцент робився на готуванні особливих страв і традиційних прикрас.

    У страви клали гриби, квашену капусту, буряк, мак, сушені фрукти. Галушки і локшина були традиційними різдвяними стравами. Не було м’яса, але могла бути риба. Традиційні родини в цей день алкоголь не вживали.

    Кожна сім’я прикрашала ялинку різноманітними прикрасами, часто виготовленими власноруч.

    Головною традицією Святвечора був  розподіл різдвяної вафлі, яку називали оплатек – напівпрозора вафля з прісного тіста, прикрашена різдвяними сценами.

    Усі члени родини  ставали разом, батько відламував шматок вафлі і ділився ним з одним із членів сім’ї. Той ділився з іншим і, таким чином, уся родина поділяла вафлю.

    Відламуючи вафлю, кожен бажав іншому всіх благ у Новому році і просив прощення за образи, заподіяні в році, що минає. Це дуже урочистий момент.

    Одне місце за столом зазвичай залишалось вільним, щоб показати діві Марії і маленькому Ісусу, що їх завжди чекають у цьому будинку.

    Ця традиція також сягає своїм корінням у далеке минуле, коли люди подорожували пішки чи верхи. Якщо мандрівник не встигав дістатися до місця призначення, то в різдвяній Святвечір він міг постукати в будь-які двері, і будь-яка родина приймала його, як гостя.

    У Святвечір люди також слухали різдвяні пісні. Багато сімей дотепер зберігають традицію співати разом пісні під час різдвяних свят. Польські різдвяні пісні дуже урочисті і звучать, немов небесна музика. Опівночі уся родина відвідувала різдвяну месу в церкві.

    Згадані традиції поєднували родину, викликаючи високі і шляхетні почуття в кожного і сприяючи добрим відносинам між ними.

    Бог прийшов у цей світ як людина, щоб показати божествену сутність, вкладену в серце людини. Вона може бути прикрита різними бажаннями, гнівом і неспокоєм, але людина має шанс розкритись і дозволити їй розвиватися.

    Елла Кітлінська. Велика Епоха