Blog

#img_right#Північно-американське видавництво Broad Press готує до друку книгу відомого китайського адвоката Гао Чжишена «Бог бореться пліч-о-пліч з нами». 360 сторінок, м’яка палітурка.

Сьогодні для багатьох принижених безправних китайців Гао Чжишен – символ віри і благородства, майже бог.

#img_right#Північно-американське видавництво Broad Press готує до друку книгу відомого китайського адвоката Гао Чжишена «Бог бореться пліч-о-пліч з нами». 360 сторінок, м’яка палітурка.

Сьогодні для багатьох принижених безправних китайців Гао Чжишен – символ віри і благородства, майже бог.

#img_left_nostream#Питання народження дітей завжди було дуже важливим для сім’ї. Адже кінцева мета сімейних відносин – це виховання гідної зміни. Питанням планування сім’ї займаються крупні інститути світу.

Одна з основних проблем, якої вони торкаються, – жіноче безпліддя. Безпліддя – наслідок захворювань або переривання вагітності. Але, окрім згубної дії на здоров’я жінки, аборт – це ще і вбивство, вбивство зародженої живої істоти, що несе інформацію (хромосоми) чоловіка і жінки.

Виявляється, плід, що не народився, передчуваючи смерть, починає тривожно рухатися, частота биття серця у нього зростає у два рази, і з початком операції, він розкриває рот у безмовному крику… Можливо, разом з киснем і іншими життєво необхідними речовинами, від матері плоду передаються її думки та емоції…

Щоб зрозуміти це, цілком досить подивитися фільм американського режисера Бернарда Натансона – "Безмовний крик". У ньому показано, як під час операції, в цей же час за допомогою УЗВ, спостерігають за поведінкою плоду. Помічено, що після перегляду фільму, багато лікарів відмовляються робити аборти.

Ще страшніший аборт на пізньому терміні вагітності. Це позбавлення життя вже життєздатного немовляти. Медицина відкидає штучне переривання вагітності у термінах більше 12 тижнів, не враховуючи необхідності проведення цього за життєвими показниками. Тому лікар, що зважився на таку операцію, крім ризику можливих ускладнень, етичних аспектів, може зіткнутися ще з юридичними проблемами.

Згідно східних вчень, душа людини вселяється в майбутнє життя у мить зачаття. І саме з того часу починається відлік віку людини. Тому, наприклад, на Сході прийнято вважати, що дитині, яка тільки народилася, вже виповнюється рік. Чи є у такому разі різниця між вбивством дитини в утробі матері і вбивством дволітньої дитини?

Сьогодні сучасна наука вже може підтвердити достовірність східних вчень про вселення душі у зародок. Ще у 1993 році професор Жером Лежен говорив: "З самого початку життя дух і матерія (я б сказав: душа і тіло) були так тісно переплетені, що ми користуємося одним і тим же словом, щоб визначити і народження ідеї, і народження нової істоти. І це походить не від бідності словника, бо одне і те ж слово – є єдиним способом визначити те, що насправді є початком життя: дух, оживляючий матерію".

Тому кожна жінка, що зважилася на аборт через будь-які причини, бере на себе гріх вбивства, який разом з нею, звичайно, розділяє і чоловік, що змусив її до цього або схвалив аборт. В даний час існує багато способів уникнути небажаної вагітності. Треба тільки проконсультуватися у гінеколога, звернутися до фармацевта.

Всі ортодоксальні релігії відкидають штучне переривання вагітності, але не всі віруючі, на жаль, дотримують цього. З розвитком цивілізації спостерігається процес зниження народжуваності і, в звичайних сім’ях вже вважається нормальним мати одну дитину.

У періоди соціально-економічної напруженості в країнах, з’явилися сім’ї, охочі які не хочуть мати дітей взагалі. Вони пояснюють це необхідністю приділяти час на виховання дітей, витрачаючи на це і сили, і засоби. Така думка заснована на егоїзмі, жадібності, обмеженості тільки своїм вузьким колом проблем. А це йде врозріз з людською натурою, якій із самого початку  не властиві  ці якості.

Людина носить зовнішність Бога. Чому? Чи не тому, що йому властиві принципи Доброти, Милосердя; чи не до Істини прагнуть багато людей? А де вона? Та вже ж не у законодавчих системах деяких країн, що дозволяють одностатеві шлюби і автоназію, що вітають страту як розплату за минулі діяння. Адже Бог дає людині право на життя, і лише він має право позбавляти її, влаштовуючи долю до тієї або іншої життєвої пори.

Деякі жінки, що не народили дітей через різні причини, все ж таки приходять до шляху усиновлення дітей інших батьків. Найчастіше це артистки, балерини, спортсменки, що присвятили себе кар’єрі, роботі. Але чи є що-небудь цінніше, ніж близькість рідної маленької істоти, яку ти виростив і виховав за своїми принципами?

У народів Кавказу, Азії, племен циганів дотепер існують традиційні багатодітні сім’ї, кількість дітей в яких налічується до 2-х десятків. І діти в таких сім’ях, як правило, виховуються за принципами взаємодопомоги, пошани до старших, працьовитості і терпіння. Чи не завдяки цьому такі національності легко "приживаються" у будь-якому середовищі, завжди співіснують недалеко один від одного, часто працюючи разом.

Людина – найцінніша жива істота на Землі. І всі її вчинки повинні відповідати цьому високому імені!

Олена Захарова. Велика Епоха

#img_left_nostream#Питання народження дітей завжди було дуже важливим для сім’ї. Адже кінцева мета сімейних відносин – це виховання гідної зміни. Питанням планування сім’ї займаються крупні інститути світу.

Одна з основних проблем, якої вони торкаються, – жіноче безпліддя. Безпліддя – наслідок захворювань або переривання вагітності. Але, окрім згубної дії на здоров’я жінки, аборт – це ще і вбивство, вбивство зародженої живої істоти, що несе інформацію (хромосоми) чоловіка і жінки.

Виявляється, плід, що не народився, передчуваючи смерть, починає тривожно рухатися, частота биття серця у нього зростає у два рази, і з початком операції, він розкриває рот у безмовному крику… Можливо, разом з киснем і іншими життєво необхідними речовинами, від матері плоду передаються її думки та емоції…

Щоб зрозуміти це, цілком досить подивитися фільм американського режисера Бернарда Натансона – "Безмовний крик". У ньому показано, як під час операції, в цей же час за допомогою УЗВ, спостерігають за поведінкою плоду. Помічено, що після перегляду фільму, багато лікарів відмовляються робити аборти.

Ще страшніший аборт на пізньому терміні вагітності. Це позбавлення життя вже життєздатного немовляти. Медицина відкидає штучне переривання вагітності у термінах більше 12 тижнів, не враховуючи необхідності проведення цього за життєвими показниками. Тому лікар, що зважився на таку операцію, крім ризику можливих ускладнень, етичних аспектів, може зіткнутися ще з юридичними проблемами.

Згідно східних вчень, душа людини вселяється в майбутнє життя у мить зачаття. І саме з того часу починається відлік віку людини. Тому, наприклад, на Сході прийнято вважати, що дитині, яка тільки народилася, вже виповнюється рік. Чи є у такому разі різниця між вбивством дитини в утробі матері і вбивством дволітньої дитини?

Сьогодні сучасна наука вже може підтвердити достовірність східних вчень про вселення душі у зародок. Ще у 1993 році професор Жером Лежен говорив: "З самого початку життя дух і матерія (я б сказав: душа і тіло) були так тісно переплетені, що ми користуємося одним і тим же словом, щоб визначити і народження ідеї, і народження нової істоти. І це походить не від бідності словника, бо одне і те ж слово – є єдиним способом визначити те, що насправді є початком життя: дух, оживляючий матерію".

Тому кожна жінка, що зважилася на аборт через будь-які причини, бере на себе гріх вбивства, який разом з нею, звичайно, розділяє і чоловік, що змусив її до цього або схвалив аборт. В даний час існує багато способів уникнути небажаної вагітності. Треба тільки проконсультуватися у гінеколога, звернутися до фармацевта.

Всі ортодоксальні релігії відкидають штучне переривання вагітності, але не всі віруючі, на жаль, дотримують цього. З розвитком цивілізації спостерігається процес зниження народжуваності і, в звичайних сім’ях вже вважається нормальним мати одну дитину.

У періоди соціально-економічної напруженості в країнах, з’явилися сім’ї, охочі які не хочуть мати дітей взагалі. Вони пояснюють це необхідністю приділяти час на виховання дітей, витрачаючи на це і сили, і засоби. Така думка заснована на егоїзмі, жадібності, обмеженості тільки своїм вузьким колом проблем. А це йде врозріз з людською натурою, якій із самого початку  не властиві  ці якості.

Людина носить зовнішність Бога. Чому? Чи не тому, що йому властиві принципи Доброти, Милосердя; чи не до Істини прагнуть багато людей? А де вона? Та вже ж не у законодавчих системах деяких країн, що дозволяють одностатеві шлюби і автоназію, що вітають страту як розплату за минулі діяння. Адже Бог дає людині право на життя, і лише він має право позбавляти її, влаштовуючи долю до тієї або іншої життєвої пори.

Деякі жінки, що не народили дітей через різні причини, все ж таки приходять до шляху усиновлення дітей інших батьків. Найчастіше це артистки, балерини, спортсменки, що присвятили себе кар’єрі, роботі. Але чи є що-небудь цінніше, ніж близькість рідної маленької істоти, яку ти виростив і виховав за своїми принципами?

У народів Кавказу, Азії, племен циганів дотепер існують традиційні багатодітні сім’ї, кількість дітей в яких налічується до 2-х десятків. І діти в таких сім’ях, як правило, виховуються за принципами взаємодопомоги, пошани до старших, працьовитості і терпіння. Чи не завдяки цьому такі національності легко "приживаються" у будь-якому середовищі, завжди співіснують недалеко один від одного, часто працюючи разом.

Людина – найцінніша жива істота на Землі. І всі її вчинки повинні відповідати цьому високому імені!

Олена Захарова. Велика Епоха

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики – в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок – силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, – говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) – провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, – пояснює Спун. – За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики – в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок – силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, – говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) – провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, – пояснює Спун. – За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики – в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок – силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, – говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) – провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, – пояснює Спун. – За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.

  #img_center_nostream#

У цей день люди приходять у гості й спеціальним порошком (гулал) ставлять відмітки на чолі один у одного. Діти поливають себе й перехожих підфарбованою водою, посипають різнобарвними порошками. Зазвичай веселощі тривають до трьох днів.

Це саме яскраве й барвисте індійське свято. У цей день відзначають прихід весни, це фестиваль урожаю, святкування вигнання зла й відродження життя. За легендою у цей день загинув злий демон Холіка.

Свято фарб відзначають або в лютому, або в березні, в останній день індійського місячного календаря. Розмаїтість фарб усюди символізує яскраві весняні кольори.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream# 

 #img_center_nostream#

Сьогодні в Індії відзначають свято Холі (Holi) або його ще називають Святом Фарб.

У цей день люди приходять у гості й спеціальним порошком (гулал) ставлять відмітки на чолі один  одному. Діти поливають себе й перехожих підфарбованою водою, посипають різнобарвними порошками. Зазвичай веселощі тривають до трьох днів.

Історія цього свята йде корінням у древню Персію, коли євреям, які жили там у середині V в. до н.е., чудовим чином вдалося уникнути смертельної небезпеки. Перший міністр Персії на ім’я Аман, ображений нешанобливим відношенням до нього деяких іудеїв, вирішив винищити всіх євреїв Персії. Хитрістю він зумів здобути дозвіл на це правлячого царя Артаксеркса.

Але дружина царя, красуня Есфірь, була єврейкою за походженням. Довідавшись про цей задум, вона зуміла запобігти його здійсненню. У результаті, Аман був страчений, а також було знищено багато його прибічників в різних містах Персії. Назва свята походить від слова "пур" (аккад. пуру – жереб): за допомогою жереба радник царя Аман визначив день – 13 адара, для здійснення задуманої ним акції геноциду. 13 Адара у всіх містах Перського царства євреї знищили своїх ворогів, а наступного дня влаштували відпочинок і торжество на честь перемоги й рятування. Тому святкування Пуріма проводиться 14 Адара.

У синагозі 14 Адара під час ранкової й вечірньої молитви читається сувій книги Есфірь і вимовляються три благословення. При цьому за місцевим звичаєм при згадуванні ім’я Амана під час читання прийнято шуміти й бити у грегер – "стукалку Амана".

Крім читання сувою книги Есфірь існують ще три "обов’язки" (міцвот), що виконуються у свято Пурім: дарувати подарунки, давати милостиню бідним і влаштовувати святкову трапезу. Як подарунок кожний єврей відносить або посилає своїм знайомим або родичам мішлоах манот – два види їжі (зазвичай – солодощі) або напоїв. Милостиня звичайно подається, щонайменше, двом людям; крім того, напередодні свята кожний жертвує в громаду символічну суму – "півшекеля" – як символ солідарності всього народу. Святкова трапеза в ці дні відрізняється достатком страв і випивки. Найвідоміша традиційна страва, пов’язана з Пуримом – трикутні пиріжки із солодкого тіста з начинкою з маку й меду (хоменташен).

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#