Blog

9 лютого туристи стали свідками несподіваного нападу групи поліцейських на чоловіка, який сидів на траві на площі Тяньаньмень, повідомляє веб-сайт Minghui.net.

Напад тривав усього кілька хвилин. Але коли він закінчилося, на місці, де відбувалося побиття, залишилася велика калюжа крові.

Турист, який повідомив про те, що трапився, опівдні приїхав на площу Тяньаньмень разом із двома друзями. На іншій стороні площі на траві спокійно сидів чоловік.

Зненацька до нього підбігли кілька поліцейських і оточили його. Поліція притиснула чоловіка до землі і почала бити ногами. Від побоїв людина впала на землю.

Під час нападу представники озброєної поліції оточили місце події, не дозволяючи нікому зі сторонніх глядачів наближатися.

Після того як поліція припинила бити чоловіка, під’їхала патрульна машина, в яку поліцейські кинули потерпілого. Калюжу крові, яка залишилася на землі, вони прикрили білим папером.

Трохи пізніше прибула машина швидкої допомоги, в яку поліцейські перетягнули потерпілого з патрульної машини.

Незабаром після цього три співробітники поліції, переодягнені в цивільне, привели двох робітників, які несли із собою швабру, мітлу й відро з водою. Вони відразу ж почали чистити місце події. Один із поліцейських підняв із землі білий папір, який лежав на калюжі крові, і викинув його у відро для сміття. Під папером добре були видно сліди крові.

Робітники швидко змили водою плями крові із землі. Мітла й відра для сміття, якими користувалися прибиральники, дуже замазалися кров’ю.

Один із переодягнених поліцейських уважно спостерігав за тим, як відмивають криваві плями.

Весь процес забрав усього чотири-п’ять хвилин від моменту, коли чоловіка тримали на землі до прибуття швидкої допомоги. Але за цей час несподівано з’явилася велика калюжа крові.

За повідомленням веб-сайту Minghui.net, чоловік, якого жорстоко побили, був, імовірно, послідовником Фалуньгун. Багато місцевих послідовників виконують вправи Фалуньгун на площі Тяньаньмень, щоб виразити протест проти необґрунтованого переслідування Фалуньгун китайським комуністичним режимом.

#img_gallery#

Чжоу Чен. Велика Епоха

18 лютого, під час останнього етапу Кубка світу з санного виді спорту, який проходив у Латвії, журналістові «Великої Епохи» вдалося поспілкуватися з Мартиньшом Рубенісом.

#img_left#На завершальному етапі, який проходив в м. Сігулда на трасі протяжністю 1200 м, він показав другий результат, поступившись лише 0,033 долі секунди фаворитові чемпіонату – італійцеві Арміну Циглеру. Росіянин Альберт Демченко зайняв третє місце. За сумою всіх етапів Кубка світу Мартиньш зайняв 5 місце.

Після церемонії нагородження переможців етапу в Сігулді і переможців Кубка світу Мартиньш щиро запросив нас до майстерні.

– Сьогодні у тебе був реальний шанс зайняти перше місце…

Так, був реальний шанс, але самому не вистачило сили. Перше місце, здається, зазвичай для людини подібне до стану ейфорії на якийсь час. Не знаю, у мене так не було, не траплялося. Але я допускаю, що це трохи затуманює погляд на майбутнє, що потрібно ще зробити. Неначе все гаразд, і тоді воднораз ти сядеш і зрозумієш, що разом з цим ти більше не ростеш. Друге місце – це, можливо, легка гіркота в грудях, але, здається, краще красиво програти, ніж так просто взяти – і виграти.

Про сьогоднішні змагання я не можу сказати нічого поганого. Скажу, що останнім часом по-різному йшло. Сам, можливо, не був у настільки хорошій кондиції, як слід було б бути саночнику, але санний спорт – це одна із складових життя. Все підпорядкувати тільки цьому теж не було б найрозумнішим.

– Тобі не вистачило в старті чи швидкості?

Всі хочуть чути, що у мене поганий старт (сміється), але я б сказав, що недосить швидкий старт.

– Як стартувати вдома? У командних видах спорту кажуть, що стіни допомагають. У тебе також?

По правді кажучи, мені вдома так, що я відчуваю якийсь психологічний тиск від усього цього. Але це такі ж змагання. І відчуваючи те, що люди прийшли, підтримують тебе зі своєю позитивною енергією, вони знаходяться на трасі, присвятили свій час, і вони тут, це, звичайно, допомагає. Це не може бути навпаки. Якщо ти це неправильно якось розумієш, тоді може бути, що це якось заважає. Але, здається, це тільки допомагає. Приємно бачити, що люди йдуть уздовж траси, посміхаються, значить, змагання вдалися. Може, комусь, коли він сьогодні прийшов додому, було важче на душі, ніж мені – залишитися другим. Але я обіцяв, що прагнутиму порадувати коли-небудь всіх по-справжньому.

– Можна сказати, що це твоя траса?

Напевно.

#img_right#– Після змагань я бачив спортсменів з різних країн, які сиділи за одним обіднім столом і дружно спілкувалися. Це так у вас зазвичай?

Я не знаю. Мені здається, що сім’я саночників останнім часом стала дуже дружною. Саночників не так багато в світі, щоб один одного не знати. Якщо когось насправді не знаєш, тоді через якийсь час, чом би не дізнатися? Це та справа, яка нас в якійсь мірі об’єднує.

– Рідні тебе підтримують? Чи важливо це для тебе?

Підтримку рідних я можу відчути тільки на відстані. Я знаю, що вона обов’язково є. У цьому мені ніколи не треба було сумніватися, напевно, тому я так глибоко про це не замислювався. Але я знаю, що якщо є рідні, то обов’язково є й підтримка. Нічого не відбувається просто так.

– Чи можна сказати, що цей сезон закінчився?

Ні, зараз ще досить багато роботи на наступний рік, яку треба зробити зараз, в кінці сезону, поки траса у гарному стані і якості. Тепер необхідно протестувати ці самі сани серйозніше і необхідно спробувати щось нове, аби знати, що треба наступного літам зробити, над чим треба працювати.

Я вже давно вирішив, що мені потрібно зробити нові сани. Це такий процес, який ніколи не зупиняється. Наступного року треба трошки швидше, трошки не вистачає. Є думка привернути до цього всього питання науку і вчених. Для вчених потрібні вимірювання, вони серцем не можуть сказати, що і як буде добре.

– Як ти сам в цілому оцінюєш минулий сезон?

Ніби як хвилями. Мені здається, що у значній мірі все наше життя так влаштоване. Більшою чи меншою мірою. З легшими і важчими моментами. Це залежить від того, як ти це сприймаєш і як ти з цим співіснуєш. Не можна сказати, що сезон вдався досконало, але з того, що чекав, можливо, чекав навіть ще менше.

#img_left#– Після Олімпійських ігор 2006 року в Туріні підхід до підготовки, до змагань, до тренувань, до самих заїздів помінявся?

Цього року ми серйозно, можливо, навіть дуже серйозно почали цю підготовчу роботу літом, практично без нормального відпочинку, як це повинно бути після Олімпійського сезону. Практично жодної хвилини не витрачали, щоб поринати у якісь спогади. А думали, як почати цей Олімпійський цикл по-іншому, не так, як в минулі рази. Напевно, щось зі всього цього вдалося, якісь плюси, якісь мінуси обов’язково є. Але це процес, і це частина процесу, коли навіть негативний результат є результатом. І в даний момент навряд чи ми можемо говорити про негативний результат. Такий, яким він є, ми можемо бути тільки задоволені, що цього сезону так вдалося проїхати.

– Як ти оцінюєш підготовку німецьких, італійських спортсменів?

Що я бачив. Був невеликий сюрприз, може, приємний сюрприз, що всі, і великі команди цього року після Олімпійських ігор – ніхто не спав на лаврових вінках, добре працювали, і видно, що є істотні зрушення в техніці і в тому, як спортсмени готувалися. Ніхто не давав собі розвантаження, і тепер чекають на наступні Олімпійські ігри. В цілому це піднімає якість загального процесу, загальну картину.

У майстерню зайшов головний тренер збірної санного спорту Латвії Петеріс Цирманіс (Peteris Cirmanis) і приєднався до бесіди.

– Петеріс, що Ви думаєте про це?

Можна було б сказати, що цього сезону трохи не вистачало везіння. У всіх змаганнях практично якихось тисячних доль секунди не вистачало, якихось сотих доль. Але так воно і є. В одному році є урожай яблук, в іншому – ні. Але в цілому сезон непоганий.

#img_right#Мартиньш додав: Але везе тільки сильним.

Петеріс: Так, напевно, і є, тоді, напевно, ми ще не такі сильні.

Петеріс, а як взагалі збірна Латвії?

Мало нас, але ми в тільниках (всі сміються).

– Мартиньш, чи можна сказати, що в цілому твої результати стали стабільнішими?

У мене якраз навпаки. Є окремі результати, які показують потенціал і можливості, як це могло б виглядати, але якраз не вистачає саме цієї стабільності цим результатам. Цього року, як я вже говорив, багато роботи вкладено і в техніку, і в тренувальний процес, тепер тільки необхідно поставити плюси і мінуси, щоб було так, як треба, і що, можливо, потрібно, поміняти. Я думаю, що в цілому все гаразд.

– У санному спорті тобі більше подобається процес, а не результат?

Процес був для мене завжди тим, що спрямовує вперед і формує мотивацію займатися санками. Результат, звичайно приємний, якщо він в кінці відображає якість процесу. Я думаю, що необхідно продовжувати працювати, тоді і це віддзеркалення нікуди не подінеться.

– У тебе є вільний час?

Я не можу так сказати, що у мене немає вільного часу. Насправді, як на це дивитися. Якщо ти себе весь час якимсь чином ганяєш, весь час намагаєшся щось робити і цей вільний час для себе ні в якому моменті не знаходиш, тоді його й немає. Але мені здається, що за будь-якої ситуації цей час для себе можна знайти.

#img_left#– Багато тебе знають як диск-жокея (DJ). А що відбувається з пластинками? Пил збирається чи граєш? Давно тебе не бачили.

Як там з пластинками? Це теж одна із частинок мого життя. Яка певним чином вплинула на те, яким я є зараз. Може, що не тільки ці пластинки, але й те, що була можливість бачити інші ситуації життя, не тільки спорт. Але, у будь-якому випадку, музика однозначно мені допомогла. Я не міг би сказати, що я тепер дуже часто і цілеспрямовано  слухаю музику. Колись це було набагато частіше.

– Не подумуєш почати грати на якому-небудь інструменті?

Важко сказати. Весь час руки до цього тягнулися. Але мені здається, що якщо це повинно статися, то це станеться. По правді кажучи, те, де ми знаходимося, залежить від того, як це було досі, яким було наше життя до того, як це було в нашому, можливо, попередньому житті, і ще в якомусь до того. У кожного з нас є своє місце. Якщо моє місце тут, то воно тут. Я не можу бути піаністом або диригентом.

– Ти думаєш, що у тебе було і попереднє життя?

Я знаю!

– Вже йде підготовка до Олімпійських ігор чи ще будуть етапи?

В принципі, ще завтра великий фінал кубка "Suzuki challenge cup". Змагатимуться четверо найкращих.

Відзначимо, що на цьому заїзді Мартиньш переміг, не залишивши шансів фаворитові Арміну Циглеру.

На півночі Японії мешкають так звані «сніжні мавпи». Вони безтурботно живуть у заповіднику Ігодукані (Jigokudani), що в перекладі означає «Пекельна долина». Тут із-під льоду бурлять гейзери і витікає кипляча вода. Тепле хутро для мавп не стало найкращим захистом від холоду. Щоб пережити люті морози, кмітливі тварини придумали дивовижний трюк: вони залізають в гарячу воду по саму шию і просиджують в ній більшу частину світлового дня.

Кажуть, що першою відкрила для себе цю імпровізовану сауну в 1963 році молода самка на ім’я Мукубілі. Вона залізла в джерело, щоб дістати розсипані боби. Незабаром й інші мавпи наслідували її приклад, а через декілька років у джерелах, температура яких 43 градуси, сиділи всі мавпи цієї зграї.

#img_gallery#

Згідно із книгою світових рекордів Гіннеса за 2005 рік генеалогічне дерево Конфуція з історією близько 2 500 років – найдовше в світі. Останній раз це генеалогічне дерево оновлювалося в 1937 році і включало в цілому 560 000 членів.

#img_right#Асоціація оновлення генеалогічного дерева Конфуція розкрила, що це оновлення останньої версії генеалогічного дерева включатиме щонайменше 1,8 млн. чоловік з клану Конфуція. У минулому представники жіночої статі не були внесені до цього списку. Нова версія включає всіх нащадків жіночої статі, неповнолітніх та іноземних членів.

За повідомленнями "Beijing Morning News" генеалогічне дерево Конфуція охоплює понад 80 безперервних поколінь.

Починаючи з Династії Мін (1368-1644), історія сім’ї Конфуція ретельно перепровіряється і оновлюється кожні 60 років. Дерево було оновлене тільки чотири рази: перший раз – в Династії Мін, двічі – в Династії Цін (1644-1911), і востаннє в 1937 році.

Версія генеалогічного дерева Династії Мін була втрачена. Рання версія Династії Цин налічує 20 000 членів сім’ї, тоді як пізніша версія Дінастії Цин включала 100 000 чоловік. Кун Деюн з 77-го покоління Конфуція оголосив, що в 1998 році нащадки Конфуція зареєстрували Асоціацію оновлення генеалогічного дерева Конфуція в Гонконзі. Асоціація почала збирати інформацію про сім’ї, щоб підготувати п’яту оновлену версію.

В даний час, Асоціація зібрала інформацію про більш ніж 1,2 млн. членів і підтвердила, що сім’я розширилася до 83-х поколінь. Наймолодший член – дівчинка-підліток, ім’я якої починається з Нянь, і в даний час вона проживає в провінції Ляонін.

Повна оновлена версія генеалогічного дерева буде опублікована в 2009 році на 2560-й день народження Конфуція. Зараз проживає близько трьох мільйонів нащадків Конфуція, 2,5 мільйона з них живе в Китаї, інші – в Гонконзі, Тайвані, Кореї, США, Малайзії і Сінгапурі.

Однією з відмінних рис генеалогічного дерева Конфуція є те, що кожне покоління дотримується певної системи привласнення імен. Наприклад, імена всіх членів в 75-му поколінні починаються з "Сян", в 76-му поколінні – з "Лін", в 77-му поколінні – з "Де". Таким чином, з імені можна визначити до якого покоління належить нащадок.

Версія англійською

У серії фотооглядів із 3 частин ми б хотіли представити вам деякі з чудових зображень Діви Марії і немовляти Ісуса у класичному образотворчому мистецтві.

У класичному живописі головним чином переважали два види сюжетів: релігійні і сюжети на тему давньогрецької міфології. Такі теми в образотворчому мистецтві були не випадковими. В епоху, коли люди мали сильну віру у Бога та заповіді, були богобоязливими, вірили в принцип відплати за добро – добром, а за зло – злом, – існував зовсім інший підхід до мистецтва, ніж у наші дні. Відображати на картинах красу і велич Бога та Святих – було першим призначенням художника. Глядач мав можливість побачити усю неземну красу й урочистість світу Святих. Милуючись прекрасними божественними образами, людина могла піднятися над повсякденністю, підвищити свою доброчесність, зміцнити віру у силу доброти, любові і терпіння.

Сьогодні, коли сучасне мистецтво віддалилося від поглядів минулого, ми пропонуємо вам ще раз помилуватися цими витворами мистецтва і, можливо, почерпнути з них щось прекрасне для себе.

#img_gallery#

Майстерність в образотворчому мистецтві розвивалася довгі віки. В епоху Відродження краса зображення людини досягла своєї вершини. Як ви бачите, кожен художник має свою манеру написання картини, своє бачення композиції, простору і кольору – проте усіх зображених ними персонажів об’єднує певна піднесеність, урочистість і святість.

#img_gallery#

У третьому фотоогляді ми б хотіли представити вам картини, в яких окрім Мадонни з Немовлям, присутні й інші дійові особи. Наприклад, Йосип, Іоанн Креститель та інші Святі, а ще ангели. Багато з цих творів детально відтворюють сюжети з Нового заповіту. Коли дивишся на ці картини, то неначе відчуваєш невловимий зв’язок небесного світу із земним.

#img_gallery#

На гострі респіраторні інфекції і грип люди хворіють в 4-5 разів частіше, ніж на інші інфекційні захворювання, разом узяті. Що ми повинні знати, щоб уберегтися від цих захворювань? Попереджений, означає озброєний.

#img_right#Наш кореспондент поговорив з дільничним лікарем однієї з міських полікліник – Черкасовою Наталією Олексіївною.

Чому взимку підвищується захворюваність на застуду і грип?

– Основними причинами, що ослабляють організм людини в зимовий період можна рахувати гіповітаміноз, сонячне «голодування», дію низьких температур.

Що можна зробити, аби вберегтися від захворювання?

Слід звернути увагу на харчування, частіше вживати продукти, що містять вітаміни С, А і Е. До них належать мед, лимон, журавлина, риб’ячий жир, квашена капуста, відвар шипшини, обліпиха, кисломолочні продукти та ін. Важливо вживати полівітамінні препарати, особливо вітамін С в дозі – 500 мг на добу для дорослої людини. В період епідемії при поверненні додому корисно прополоскати горло настоєм трав (ромашка, евкаліпт), якщо є можливість – зробити інгаляцію з ефірними маслами. Відомо, що перш ніж проникнути в клітки епітелію, вірус знаходиться на поверхні слизової оболонки дихальних шляхів до 5-7 годин, а гарячі інгаляційні пари можуть вбити його до проникнення в клітини.

Чим же відрізняється грип від звичайної вірусної респіраторної інфекції?

– Першими ознаками є лихоманка і висока температура, біль у м’язах, біль в очних яблуках і при русі очей, сильний головний біль, а кашель і нежить, як правило, з’являються на 3-4 добу. При вірусних інфекціях навпаки – спочатку з’являються кашель, нежить, першіння у горлі, а згодом може піднятися температура.

Існує думка, що грип небезпечний навіть в легкій формі, а як вважаєте Ви?

– Грип небезпечний можливими ускладненнями, що виникають частіше при самолікуванні або, якщо людина переносить грип «на ногах». Згідно із статистикою 30-40% з тих людей, які ніколи не беруть лікарняні при грипі і ОРВІ, через декілька років майже в 2 рази частіше потрапляють до лікарень із серйозними захворюваннями серця, судин, нирок та інших життєво важливих органів.

У чому небезпека самолікування при грипі?

– Медикаментозне лікування повинен призначати тільки лікар. Не всі знають, що аспірин при грипі протипоказаний, оскільки підвищується проникність судинної стінки, а аспірин, розріджуючи кров, сприяє виникненню кровотеч. Вживання антибіотиків недоцільне, оскільки вони не діють на віруси. Не всі відхаркувальні препарати рекомендовані. Не слід захоплюватися судинозвужувальними краплями, часто після 3-х денного використання вони дають зворотний ефект, підсилюючи закладеність носа. Існують різні противірусні препарати, які блокують розмноження вірусів, стимулюють вироблення інтерферону і тим самим підвищують імунітет.

Відомо, що щорічно проводиться вакцинація проти грипу. Яка ефективність цих щеплень? Чи варто їх робити?

– Існує декілька вакцин проти грипу, проте вони ефективні тільки щодо конкретних типів вірусу ( А, В та ін.) Ефективність протигрипозного щеплення складає 90-95 %, імунітет виробляється через 2 тижні після вакцинації.

Поради лікаря завжди необхідні, проте дуже багато залежить від внутрішнього настрою людини. Будь-які негативні емоції, зокрема смуток і печаль, гнів та образа, роздратування і гординя, злість та ін. негативно впливають на роботу імунної системи, що вже доведене наукою. Давно відомо, що життєрадісні і доброзичливі люди хворіють рідше і легше. Безкорисливість і доброта, турбота про ближнього, щире бажання допомогти іншому, відсутність страху захворіти або заразитися є кращою профілактикою від багатьох хвороб.

Ліна Аксьонова. Велика Епоха