Blog

  • Тиждень високої моди у Парижі: Tsumori Chisato (фотоогляд)

    Тиждень високої моди у Парижі: Tsumori Chisato (фотоогляд)

    На Тижні високої моди у Парижі (Paris Fashion Week) пройшов показ колекції ready-to-wear осінь-зима 2007/2008 японського модельєра Цуморі Тісато (Tsumori Chisato).

    #img_gallery#

  • Тиждень високої моди у Парижі: John Galliano (фотоогляд)

    Тиждень високої моди у Парижі: John Galliano (фотоогляд)

    На Тижні високої моди у Парижі (Paris Fashion Week) пройшов показ колекції ready-to-wear осінь-зима 2007/2008 британського модельєра Джона Гальяно (John Galliano).

    #img_gallery#

  • Тиждень високої моди у Парижі: Riccardo Tisci (фотоогляд)

    Тиждень високої моди у Парижі: Riccardo Tisci (фотоогляд)

    На Тижні високої моди у Парижі пройшов показ колекції ready-to-wear осінь-зима 2007/2008 італійського модельєра Ріккардо Тічи (Riccardo Tisci). У знаменитому будинку моди Givenchy він займає посаду креативного директора.

    #img_gallery#

  • У Чемпіонаті світу з біатлону призи дісталися німцям і Пуаре (фотоогляд)

    У Чемпіонаті світу з біатлону призи дісталися німцям і Пуаре (фотоогляд)

    У Лахті (Фінляндія) завершився 7-й етап Кубка світу з біатлону. В неділю пройшли гонки переслідування.

    Трійки призерів виявилися такими (цифра в дужках вказує на стартову позицію, отриману учасником за підсумками спринту):

    Серед жінок:

    1. (1). Мартіна Глагов з Німеччини;

    2. (2). Коті Вільгельм з Німеччини;

    3. (5). Катрін Хітцер з Німеччини.

    Серед чоловіків:

    1. (1). Рафаель Пуаре з Франції;

    2. (5). Міхаель Грайс з Німеччини;

    3. (6). Свен Фішер з Німеччини.

    Як повідомило радіо "Свобода", у загальному заліку Кубка світу лідирують Вільгельм і Грайс. До кінця сезону залишається два етапи – в Холменколлені (Норвегія) і Ханти-Мансійську (Росія), так що учасникам належить провести по дві спринтерських гонки, гонки переслідування і гонки із загального старту.

    #img_gallery#
  • Підсумки Чемпіонату Європи з легкої атлетики (фотоогляд)

    Підсумки Чемпіонату Європи з легкої атлетики (фотоогляд)

    Учора в Бірмінгемі (Великобританія) завершився чемпіонат Європи з легкої атлетики в закритих приміщеннях. У неділю було розіграно 14 комплектів нагород.

    Перші найвищі нагороди принесли збірній Росії Оксана Зброжек, яка перемогла в бігу на 800 м і Світлана Феофанова, яка виграла змагання зі стрибків з жердиною.

    У решті видів перемоги здобули наступні спортсмени:

    штовхання ядра, жінки –  Асунта Ленанте (Італія);

    потрійний стрибок, жінки – Карлота Кастряна (Іспанія),

    семиборство, чоловіки – Роман Шебрле (Чехія);

    800 м, чоловіки – Арно Оккен (Голландія);

    стрибки у висоту, чоловіки – Стефан Хольм (Швеція);

    3000 м, жінки – Лідія Хоєцька (Польща);

    1500 м, чоловіки – Хуан Карлос Ігера (Іспанія);

    стрибки в довжину, чоловіки – Ендрю Хоу (Італія);

    60 м жінки – Кім Геварт (Бельгія);

    60 м чоловіки – Джейсон Гарденер (Великобританія);

    естафета 4х400 м жінки – збірна Білорусії;

    естафета 4х400 м чоловіка – збірна Великобританії.

    Перше місце в медальному заліку зайняла збірна Великобританії – 4 золотих, 3 срібних і 3 бронзових. По три золотих нагороди також виграли команди Італії і Швеції, у італійців крім того 1 срібна і 2 бронзових, у шведів – 1 срібна. Найбільше медалей – 15 – в активі збірної Росії: 2 золотих, 9 срібних і 4 бронзових. А всього на п’єдестал пошани піднімалися представники 20 держав.

    #img_gallery#
  • Таємниці династії Тан розкрито

    24 лютого в Парижі в Палаці конгресів відбувся організований телебаченням «Нова династія Тан» дивовижний гала-концерт, присвячений святкуванню китайського Нового року. 7000 глядачів познайомилися з 5000-річною історією і культурою Китаю.

    У своєму турне 30-ма містами світу десятки танцюристів, співаків і музикантів в черговий раз зібрали повний зал і здивували аудиторію барвистістю свого виступу.


    Торішній концерт, що також проходив у Палаці конгресів, можна охарактеризувати як перехідний: левів і драконів змінювали звуки симфонічного оркестру; сумним мелодіям ерху (китайською смичковий музичний інструмент) вторив кларнет Гіора Фейдмана.

    Виступ 2007 року завдяки таланту організаторів і артистів, навпаки, повністю занурює нас у світ міфів і легенд Стародавнього Китаю.

    Отже, концерт, від якого чекали демонстрації акробатичних номерів, хаотичних поєдинків у дусі східного єдиноборства, барабанів і петард, підніс несподіваний сюрприз: від початку до кінця дійство наповнене гармонією, небесними сценами, образами Будд, героями, що втілюють традиційні китайські цінності. М’яка музика спонукає глядачів до роздумів і проникає у саме серце.

    Шоу показує глядачам історії, що відбуваються ще до початку часів, в міфічний період, коли боги планували долю кожної династії і записували ім’я кожного імператора, майбутнього «сина Неба».

    Потім йде розповідь про молоду Мулан, дочірню любов і шанування, які вона демонструвала; також ми знайомимося з великим генералом Юе Фєєм – втіленням відданості і хоробрості; з традиціями тибетців, монголів і різних китайських етнічних груп, із буддійською та даоською релігією.

    Кожна династія розповідає про свої найбільш важливі події. Але коли після танцю придворних пані останньої династії Цин, ми чекаємо, що завіса опуститься, гала-концерт переносить нас з минулого в сучасність. Він розкриває репресії з боку китайського режиму, яких сьогодні зазнає буддійська школа Фалуньгун у Китаї. Сам номер, його композиція і використані кольори немов символізують доброту мудрих традицій, що протистоять насильству матеріалізму.

    Рецепт діє: глядачі, які присвятили свій вечір священній красі,  відповідають громом аплодисментів. Внутрішній сенс концерту настільки ж глибокий, наскільки красиві костюми і виточена до міліметра хореографія.

    Жан-П’єр і його сім’я після перегляду відображають загальну реакцію глядачів: «Все було чудово». Як і вони, ми повернулися додому з бажанням купити квиток на літак до Берліна, щоб бути присутніми на наступному концерті.

  • Інтерв’ю з лауреаткою Оскара Хелен Мірен

    Інтерв’ю з лауреаткою Оскара Хелен Мірен

    28 січня Хелен Мірен була визнана гідною подвійної нагороди за її роботи у фільмах «Єлизавета I» і «Королева» на щорічній церемонії вручення нагород акторської гільдії в Лос-Анжелесі. Мірен також одержала «Оскара» за роль у фільмі «Королева».

    #img_right#Для власниці «Золотого глобуса» зіграти роль Її Величності королеви Єлизавети I не було важко, оскільки раніше вона вже майстерно виконала роль іншої королеви – Єлизавети I у британському міні-серіалі 2005 р.

    Підготуватися 61-річній Мірен (за народженням Олена Василівна Миронова) до її королівської ролі акторці значно допоміг багатий досвід різноманітних ролей, зіграний за час її акторської кар’єри – включаючи п’ять королев і телевізійного детективу.

    У її активі – 2 номінації на «Оскар» у минулі роки, кілька номінацій на «Тоні» і безліч різних нагород, отриманих за час її кар’єри у 80 фільмах, а цього року «Оскар» за кращу жіночу роль (серед номінанток були такі ветеранки, як Мірил Стріп і Джуді Денч).

    Дивлячись на скромну акторку, яка виконала з таким блиском роль монарха її країни, важко повірити, що це Мірен зіграла королеву.

    Яким би не було достовірним зображення сценаристом Пітером Морганом стосунків королеви із прем’єр-міністром Тоні Блером, режисер-ветеран Стефан Фрієрс став перед важкою проблемою, спробувавши розв’язати конфлікт між правом членів родини на особисту скорботу й вимогою публіки на демонстрацію відкритої жалоби.

    Однак Мірен настільки талановито втілює в життя людину, чиїм ім’ям переповнені заголовки газет, що нам дійсно вдається відчути те, як смуток, викликаний смертю принцеси Діани, торкнувся членів королівської родини.



    Велика Епоха: чи було випадковістю, що Ви були обрані на роль королеви у двох фільмах?

    Хелен Мірен: Це було щасливою випадковістю, що я виконала роль королеви в обох фільмах. Я навіть не усвідомлювала, що мені доведеться грати двох королев, не лише поспіль одну за іншою, але й у той самий рік. Після зйомок «Єлизавети I» я була морально й фізично виснажена. У мене було лише два тижні відпочинку між зйомками у двох фільмах.



    ВЕ: Яке принципове розходження між цим персонажем і образом Єлизавети I?

    ХМ: Ми не маємо уявлення, як говорила або ходила  Єлизавета I, або як вона повертала голову, щоб посміхнутися. Нам відомо про те, яка була її особистість, тому що це було історично задокументовано. Але про особливості її натури ми не маємо уявлення. Усі її портрети, написані в такій манері, щоб їй підлестити. Вона контролювала свій образ. Єлизавета II ж не тільки жива дотепер, але й добре відома. Кожний знає, як вона говорить і виглядає, аж до її зачіски, тому я повинна була відповідати її образу, що повністю відрізняється від використання уяви для першої ролі королеви.



    ВЕ: Ваше ставлення до монархії у Великобританії?

    ХМ: Спочатку я була проти монархії. Точніше, я хочу, щоб у нас була така ж монархія, як у шведів – королівська родина, яка ходить за покупками в супермаркет. Я думаю, що так повинен поводитися кожен. Я б також хотіла бачити в супермаркеті кінозірок. Думаю, що існують свої цінності в існуванні символічного представника твоєї країни, культури й історії.

    ВЕ: чи вдалося вам краще зрозуміти прем’єр-міністра Тоні Блера з позиції королеви?

    ХМ: Не обов’язково з позиції королеви, але я думаю, що шлях Тоні Блера дуже яскравий. Одна із самих чудових сюжетних ліній, описаних сценаристом Пітером Морганом – це те, як політичні постаті, врешті, закінчують свою кар’єру. Королева пережила 10 прем’єр-міністрів – вона бачила їх вступаючими на посаду, пік їхньої популярності, а потім їхній відхід.

    ВЕ: Ви зустрічалися з королевою?

    ХМ: Мимохідь, 6 чи 7 років тому в неофіційній обстанові – під час чайної вечірки. Клое Севін`ї й мене повели з нею зустрітися. (Сміється). Навколо неї було багато людей і вона зачаровувала юрбу. Ця зустріч тривала всього 20 секунд, але вона була дуже милою.

    ВЕ: Від вас як і раніше очікується реверанс навіть у неофіційній обстанові? Особливо зараз, з огляду на те, що Ви були відзначені Орденом Британської імперії.

    ХМ: Так. Я думаю, що якщо ви перший раз зустрічаєтеся з королевою, то повинні, принаймні, вклонитися. Сама королева говорить: «Я не звертаю увагу на глибину реверансу». Але ви ловите себе на тому, що все-одно робите реверанс, хочете ви цього чи ні – з поваги.



    ВЕ:  У «Королевах» Ви міняєте різні вбрання. Чи було серед них таке, котре змусило б вас відчути себе королевою?

    ХМ: Немає якогось конкретного вбрання, тому що все воно дозволяло мені почувати себе справжньою королевою. Її вбрання варіюються від офіційних, які вона носить під час своїх обходів у Букенгемському палаці до більш повсякденних, які вона надягає у себе в заміській резиденції. Я підозрюю, що вона ніколи не одягається сама (у палаці), тому що зовсім не координує свої вбрання. Вона надягне жовту блузку, а зверху ще що-небудь рожеве й блакитне – начебто вона дістає з гардероба  першу річ, що потрапила до рук, не турбуючись про те, що із чим поєднується – як вона це робить у своєму заміському будинку, де вона найбільш щаслива й задоволена собою. Вона геть-чисто позбавлена марнославства.

    ВЕ: Але вона  справді водила Land Rover?

    ХМ: Цілком правильно – старий і стильний. Після закінчення зйомок «Єлизавети I» мій друг, який є головою телекомпанії, що зняла фільм, обідав з королевою невдовзі після цього й запитав у неї, чи бачила вона фільм. Вона відповіла: «Так бачила, і я думаю, що він чудесний». Він запропонував надіслати їй DVD з фільмом, на що вона сказала: «О ні, у нас немає DVD- програвача, тільки відеомагнітофон». Це було всього 8 місяців тому. Так мило, класична королівська родина.

    ВЕ: Вам не було дивно бачити себе на екрані в образі персонажа набагато старшого, ніж ви виглядаєте в реальності?

    ХМ: Насправді, мені це сподобалося. Я зіграла королеву, коли їй було 70 років, що на 10 років старше мого реального віку тоді. Це було полегшення, тому що я використала мінімум косметики, щоб згладити мій рот і зробити брови товщими. Мені не робили штучних зморшок або щось на зразок цього.



    ВЕ: Вам вдалося вловити манеру королеви нахиляти голову.

    ХМ: Я ніколи не дивилася в дзеркало або на фото, замість цього вивчала три фотографії королеви, які в мене були. Коли я була не на зйомках, я дивилася відеозаписи з її участю й читала книги про неї, щоб повністю зрозуміти її характер. Мені сподобалося бути королевою. Подібним чином я вивчала Єлизавету I, це вже стало моєю другою натурою.



    ВЕ: Як Вам вдалося виявити людські риси, виконуючи роль знаменитості?

    ХМ: Королева – це не знаменитість. Вона монарх, це щось інше й не має нічого спільного для того, щоб бути знаменитістю. Бути знаменитістю як Періс Хілтон або Том Круз – не одне й теж, що бути королевою. Вони виконують різні функції в суспільстві. Знаменитість «надягає посмішку перед камерою», у той час як бути символом країни – це схоже на Статую Свободи або гору Рашмор (прим. з.: гора Рашмор з висіченими барельєфами чотирьох президентів США є національним меморіалом країни). Це абсолютно різна робота.

    ВЕ:  Чи вважаєте Ви, що ЗМІ повинні залишити принцесу  Діану в спокої після її смерті?

    ХМ: Те, що я вважаю, не має значення. Зрештою, вона залишиться історією. Вона була важливою частиною життя наших ЗМІ, і я готова посперечатися на тисячу доларів, що до її смерті можна було сходити в будь-який газетний кіоск у будь-якому місці у світі в будь-який день тижня, і ви б неодмінно знайшли журнал з її фотографією на обкладинці. Я думаю, що її фотографували, і про неї говорилося в ЗМІ більше, ніж про кого-небудь іншого в історії.

    ВЕ: чи не вважаєте Ви, що акторів представляють у дусі королівських осіб?

    ХМ: Я думаю, що,  ви напевно праві. Актори й кінозірки виконують функцію «аристократії», як це роблять монархи. Вони живуть у «світі мрій»,  казкових палаців, привілеїв, багатства й слави. Але, безсумнівно, знаменитості відрізняються від монархів, оскільки в них є свобода вибору.

    ВЕ: Після виконання цієї ролі, Вам не хотілося б попрацювати в іншому напрямку?

    ХМ: Думаю так. Після зйомок в «Єлизаветі I» я відразу ж приступила до зйомок у телевізійному шоу «Головний підозрюваний: фінальний акт». Воно дуже відрізняється: сучасне, похмуре й сміливе. Це був мій шанс зайнятися іншою справою.

    ВЕ: Там є сцена, де собаки щось беруть у Вас із рук? У Вас було для них частування?

    ХМ:  Так, було – частування є незамінною частиною при дресируванні собак. Ми взяли групу коргі, і вони не були навчені для зйомок. Я повинна була з ними працювати, щоб змусити їх слухатися мене. Але я добре знаходжу мову із собаками й знаю, як домогтися того, чого я хочу. Мені подобаються коргі, тому що вони дуже кумедні. Розумію, чому королева тримає їх.

    ВЕ: Ви прив’язалися до них?

    ХМ: Так, забудьте про «Оскар». Я була б більше гордою, якби одержала приз із дресирування собак.

    Бредлі Бельфор. Велика Епоха
  • Білосніжний світ (фотоогляд)

    Білосніжний світ (фотоогляд)

    25 лютого в американському штаті Меріленд пройшов сильний снігопад. Сніг літав і кружлявся усюди. Багато людей, не стримавши свого захвату, вийшли на вулицю помилуватися сніжним пейзажем. Давайте ж і ми насолодимося цією красою зими, що минає.

    #img_gallery#

    Чан Лей. Велика Епоха

  • Берлінська публіка у захваті

    Берлінська публіка у захваті

    «Чудово, мені дуже сподобалося. Я знайомий лише з Пекінською оперою, але це щось зовсім інше», – говорять сповнені емоцій Курт Арндт і пані Розмарі з Берліна.

    #img_left#«Це дійсно особлива, божественна вистава. Я дуже розчулений», – ділитися враженнями підприємець Альфредо Фава, котрий спеціально прилетів із Туріна в Берлін, щоб подивитися концерт.

    27 і 28 лютого в Міжнародному центрі конгресів у Берліні в рамках світового турне проходив Гала-концерт «Міфи й легенди», присвячений святкуванню китайського Нового року. Близько 150 артистів, головним чином, китайські емігранти, виступили з 2-годинною програмою. Серед них – Гуань Гуймінь, один із найвідоміших китайських тенорів останнього десятиліття, відомий як «Король китайських тенорів».

    «Я в захваті. Найбільше мені сподобався танець із чашками. Гала-концерту вдалося об’єднати елементи китайської культури з такими серйозними темами, як права людини в сучасному Китаї, – говорить Франк Зельбман, правозахисник із Лейпцигу. – Це дуже вдала ідея – звернутися до теми прав людини й Фалуньгун за допомогою культури».

    Телебачення «Нова династія Тан» за допомогою Гала-концерту познайомила західних глядачів зі святом китайського Нового року й традиційною, наповненою духовністю, китайською культурою. 18 лютого 2007 року стало першим днем китайського року Свині, що передвіщає щастя, багатство й родючість.

    «Гала-концерт – це подорож 5000-літньою китайською історією й культурою», – говорить ведуча шоу Цинь Юнь. Програма концерту досить різноманітна. Танець «Форзиції навесні», який уособлює відродження у формі жовтих квітів; історія знаменитого генерала Юе Фея, котрий у 12-му столітті вважався зразком відданості; монгольський танець із чашками, у якому танцівниці за допомогою граціозних, ритмічних рухів плечима, зберігають рівновагу, утримуючи порцелянові чашки на головах.

    #img_right#«Мені найбільше сподобався танець зі свічками. Цей танець нагадав мені про наших предків. Він дуже зворушливий і сповнений внутрішнього змісту. Також добре поставлено танець монгольських вершників», – говорить Бернд Хайланд, доцент інституту кіно й телебачення в Потсдамі.

    Сун У, голова правління НДТТВ (організатора Гала-концерту), майже повністю розпродані квитки в Німеччині вважає «справжнім успіхом». Цей концерт дав можливість «німцям побачити справжню китайську культуру», позбавлену впливу комуністичної партії Китаю.

    Берлин став 15-им містом у турне всесвітнього Гала-концерту НДТТВ чотирма континентами, яке стартувало у Ванкувері 3 січня. Після Берліна шоу відправиться в Чикаго. Цього року заплановано більше 70 вистав у 28 містах Європи, Азії, Австралії й Північної Америки.

    Олександр Хамрле. Велика Епоха

  • У Гельсінкі відбувся конкурс Євробачення-2007 (фотоогляд)

    У Гельсінкі відбувся конкурс Євробачення-2007 (фотоогляд)

    12 травня на сцені льодового палацу "Харт-валл арена" в Гельсінкі пройшов 52-ий міжнародний конкурс пісні Євробачення. Переможцем стала Марія Шеріфовіч із Сербії, яка набрала 268 пунктів.

    Цього року в конкурсі брала участь рекордна кількість учасників – 42. У фінал пройшли представники 10 країн. Інші 14 учасників дістали можливість виступити у фіналі за підсумками минулого конкурсу.

    Цікавою особливістю 52-го конкурсу Євробачення виявилося явне домінування представників країн Східної Європи. Так, з 28 учасників, які брали участь у півфіналі крім згаданих учасників із Латвії, Білорусії, України та Сербії, у фінал пройшли: грузинська співачка Сопо (Грузія вперше бере участь у конкурсі), македонська виконавиця Кароліна, оперна діва Словенії Оленка Готар, джазова співачка Магді Ружа з Угорщини, болгарський дует Еліца Тодорова і Стоян Янкоулов, співачка Наталія Барбу з Молдови, турецький співак Кенан Доулу.

    Задовго до початку конкурсу європейські букмекерські контори приймали ставки на переможців. В цілому прогнози виправдалися. Сербська співачка Марія Шеріфовіч і Андрій Данілко з України, відоміший під своїм сценічним образом Верка Сердючка, які зайняли перше і друге місце, із самого початку вважалися фаворитами конкурсу.

    Третє місце зайняла російська група "Срібло", четверте, – Кенан Доулу з Туреччини. На п’ятому виявився болгарський дует Еліца Тодорова і Стоян Янкоулов.

    Переможниця конкурсу Марія Шеріфовіч народилася у 1984 році в музичній сім’ї. Вперше Марія виступила на публіці в 12 років з піснею Уїтні Х’юстон I will Always Love You. На Євробаченні вона виконала ліричну пісню "Молитва", яка завоювала серця європейців. У перемозі Шеріфовіч незвичайне те, що вона заспівала пісню рідною сербською мовою, тоді як велика частина пісень, що займали перші місця в минулі роки на Євробаченні, виконувалася англійською. Таким чином, конкурс Євробачення-2008 пройде в Бєлграді в Сербії.

    #img_gallery#