Blog

#img_left#Сьогодні винахідник, сформулювавши інноваційну ідею (ІІ), відразу потрапляє в ситуацію, коли починають діяти певні важелі впливу, метою яких є унеможливити матеріалізацію ідеї цього винахідника.

Не обов’язково, що цей важіль буде деструктивним. У власному баченні винахідника ІІ є бездоганним шедевром, вершиною досконалості. І витративши чималий відрізок часу винахідник може переконатися в тому, що він помилився. А може до кінця своїх днів марнувати час, доводячи протилежне.

Яке враження має така ситуація? Умови, в яких сьогодні перебуває винахідник, не є сприятливими для основного виду діяльності винахідника — творчості. В чому помилка? Винахідник поставлений в умови, коли йому доводиться витрачати власний час на виконання непритаманної для нього роботи.

Пропозиція полягає в тому, щоб дати винахіднику вільний вибір. Винахідник може йти далі второваною стежкою, яка існує сьогодні, та долати всі перешкоди та проблеми, що очікують його. Альтернатива полягає в тому, щоб запропонувати винахіднику вузькоспеціалізований шлях, коли він буде зосереджуватися тільки на власній царині діяльності — творчій.

Запропонована ідея буде дуже важливою для винахідників ще в одному аспекті — чого поки що не існувало в природі — навчальній програмі для винахідників. Це не означає, що третя особа буде навчати аудиторію мистецтву винахідництва. Просто всі зацікавлені отримають матеріал для аналізу, що дозволить здійснити критичний самоаналіз діяльності та покаже нерозкритий потенціал власної творчості. Така інформація буде цікавою і для студентства.

Щоб проаналізувати нинішній стан речей, прошу звернутися до власного досвіду автора, отриманого за участі у Всеукраїнському конкурсі «Інноваційний прорив 2011», та його навчальній програмі для півфіналістів.

Яке враження від участі? Організація цього заходу була бездоганна.

В чому помилка? Викладаю власне суб’єктивне враження: всі півфіналісти, які змогли прибути на освітню програму, отримали бланки та анкету. Перший шок я отримав тоді, коли з нас усіх було сформовано кілька команд. Я теж став членом команди. Але сам собі я не можу пояснити логіку того, як із восьми індивідуальних винахідників, кожен з яких із власним проектом дійшов до півфіналу, можна утворити команду. Команда здатна просувати один проект, але не вісім проектів одночасно! Якщо мій проект («самий крутий та геніальний!») було проігноровано, то чому я маю витрачати власний час на реалізацію чужої ідеї (яка, в порівнянні з моїм шедевром, «просто жалюгідна і варта шкарлупи виїденого курячого яйця»). Та за кілька хвилин я переконався, що був повністю неправий!

Шок від результатів анкетування. Було 8 варіантів відповідей на питання: «Що для Вас є пріоритетом?» Я поставив галочку напроти відповіді — «сформована проривна ідея» і став чекати результатів. Розмірковую: буде 8:8 чи 8:7? Коли оголосили результати анкетування нашої команди, я зміг себе опанувати, але 8:2! З восьми винахідників тільки два вважають, що головним є те, щоб сформувати інноваційну ідею!

Позитивний шок. Шок, яким я пишатимусь до кінця власних днів! Команді поставили абстрактне завдання — просування на ринок інноваційного продукту. Це було для мене диво! Молоді люди почали обговорення завдання так завзято, а я по їхніх очах бачив, що вони розуміють один одного. Визнаю, що, не розуміючи про що мова, я мав змогу просто насолоджуватися процесом. При цьому я мовчав, тому, з боку стороннього спостерігача, мав вигляд цілком розумної людини.

Бланк, що шокував. Його потрібно заповнити, щоб проект був розглянутий і на цій підставі буде визначено, чи варто мою ідею допустити в фінал конкурсу. Давайте зосередимо увагу на п.4. Бюджет. До нього увійшли наступні графи:

1. Витрати:

1.1. Персонал

1.2. Матеріали та обладнання

1.3. Навчання

1.4. Поїздки (відрядження)

2. Комунікаційні витрати.

3. Керування проектом та поточні витрати.

4. Інші витрати (коментувати нижче)

5. Необхідні інвестиційні внески.

6. Приблизні прибутки по проекту,якщо вони заплановані.

7. Грошові потоки на 5 років реалізації проекту.

8. Прибуток на 5-тий рік реалізації проекту.

9. Період окупності проекту.

10. Якщо використовувались, то відзвітуйте детально про інші витрати.

Мова йде про бланк, який я маю заповнювати не на освітній програмі, а одноосібно, для власної інноваційної ідеї, яку я прислав на конкурс «ІП-2011». Моя тема — гідроенергетика. Як я можу бути одночасно спеціалістом у бухгалтерії? Мені потрібен спеціаліст, щоб заповнити п.4. (Давайте візьмемо цей момент до уваги).

Шокуюче приниження. Спочатку маленьке. Всі бланки були надруковані не державною мовою, а мовою національних меншин. Ну, це звичайне явище в незалежній Україні. Тепер про велике приниження. 80 півфіналістів мають другий примірник бланку опису винаходу подати на англійській мові. Бо такі умови.

Існує такий вислів: «Інша мова — це інше бачення життя». Рівень знання мови є різним. Побутовий рівень, достатній для відвідин крамниці, орієнтації в лабіринті вулиць нового для вас міста, спілкування про погоду. Літературний рівень — значно вищий, він дає змогу здійснити переклад авторського літературного твору і при цьому зберегти емоційний посил автора до читача. Цього рівня здатні досягти окремі особистості і їх коло дуже обмежене. Третій рівень. Технічний переклад. А в цій царині потрібно виділити в окрему групу тих, хто здатен передати на іншу мову інноваційну ідею. Незначна похибка в перекладі може «поставити хрест» на всій подальшій її перспективі. Це теж одна з помилок.

Складається враження, що співаючи дифірамби конкурсу на початку, я все залив брудом і тільки по причині того, що мій проект не піднявся вище півфіналу? Тоді звернемося до статистики. Маючи 100 інноваційних ідей. 98 з них нікому і ніколи не будуть потрібні. 2% будуть реалізовані. Чому я або Ви вирішили, що моя інноваційна ідея, надіслана на конкурс «ІП-2011», хоч чогось варта? Так, я особисто вважаю її неперевершеною, але я не є останньою інстанцією».

Технологія навчальної програми була не наша, а запозичена із західної моделі. У нас її не існує взагалі. Було те, що було. А потрібно — наступне: в конкурсі, окрім авторських ідей, які сугубо індивідуальні та різнопланові, має бути закладений пункт: «Спільний технологічний запит». Будь-хто може подати власну пропозицію. Їх буде багато, і всі вони будуть різними, індивідуальними. Навряд чи хоч два варіанта з сотні співпадуть. Винахідництво — як шахи.

За таких обставин, на навчальній програмі винахідники мають унікальну можливість бути присутніми на всіх захистах концепції інноваційної ідеї від усіх винахідників, що взяли участь у «Спільному технологічному запиті». Буде препаровано сам механізм формування ідеї. Буде виявлено досягнення та провали в пропозиціях. Відбудеться публічний аналіз. І висновки кожний винахідник зробить сам для себе.

Звернемо увагу на командні дії в умовах, що існують сьогодні. Існує винахідник, у нього є ідея, є команда, яка готова реалізувати інноваційну ідею. Шукаємо інвестора. Знайшли. Поглянемо на всіх учасників із точки зору фінансового ризику. Винахідника з цього списку треба викинути. Чому? Це особа необ’єктивна. Він вірить у геніальність власного винаходу і його прагнення — матеріалізувати ідею за всяку ціну.

Команда. Вона може прагматично ставитись до ідеї та винахідника тільки на початковому етапі. До моменту надходження інвестицій. І навіть у цей період всі сумніви команди більше керовані не суттю ідеї, а питанням: «Чи можна під це отримати фінансування?».

Отримали інвестиції. Почалась практична робота. Команда знайшла приховану причину, чому ця ідея хибна, в чому похибка винахідника і чому подальша робота — перспективи не має. Але нічого не відбудеться. Для команди ідея стала догмою. Чому? Проект розрахований на 60 місяців. Працювали тільки 1 місяць і вже гарантовано зрозуміло, що результат буде негативний. Можна інвестору повернути 98% коштів і припинити проект.

Дайте відповідь на просте питання: «Що буде робити команда, яка припинить проект впродовж 59 місяців?» Чи є в неї багато шансів знайти нову гідну інноваційну ідею та інвестора, що відкриє фінансування чергового проекту?

Саме таку схему я і пропоную зруйнувати. Тільки руйнувати потрібно обережно. Відокремити учасників процесу. Винахідник — команда — інвестор.

Пропозиція полягає в тому, щоб на всіх етапах проходження ідеї зберігалася мотивація захисту інвестиційного капіталу при збереженні матеріальної зацікавленості всіх учасників процесу.

Існує багато структур, які можуть взяти на себе функції обслуговування винахідника. Потрібно створити умови для їхньої конкурентної боротьби за право обслуговувати винахідника. Еволюційним шляхом на цьому ринку послуг залишиться оптимальна кількість структур, які візьмуть на себе функції містка від винахідника до біржі. Біржа виставляє лоти (ІІ), за які буде вестися боротьба.

В інтернеті все переповнено запрошеннями до винахідників — ми знайдемо вам інвестора. До нас ідіть, на нашу зустріч. Ми навчимо, ми забезпечимо позитивний контакт! Від вас реєстрація та $200 за участь. Але жодних гарантій.

Команда має самостійно купувати перспективну інноваційну ідею. І вона придбає саме той продукт, який є для неї перспективним, а не ту ідею, яку я намагаюся їй запропонувати. В цьому моменті приховано перший рівень якісного захисту капіталу інвестора. Ідея для команди перестає бути догмою. Вона залишиться такою тільки для мене, винахідника. І я маю так формувати наступну ідею, щоб вона виявилася більш конкурентоздатною, ніж попередня. Для цього у мене буде можливість широкого співробітництва з контактною структурою для мого професійного зростання, як винахідника. І структура зацікавлена в такому процесі.

Професійний рівень команди, чесна конкурентна боротьба на біржі серед колег підвищують шанси представлення інвесторам якісного продукту. Інвестор розглядає конкретний план і не один, а ряд альтернативних. Це черговий рівень захисту капіталу.

А тепер на підставі вищевикладеного — моя конкретна пропозиція, що саме потрібно винахіднику, інвестору та всім особам, що можуть та хочуть брати участь у процесі пошуку та матеріалізації інноваційної ідеї.

Команда, здобувши інноваційну ідею в конкурентній боротьбі на відкритих торгах біржі, тепер мотивована тільки на успішну реалізацію проекту. Чому? Не досягнувши позитивного результату, втративши даремно інвестицію, така команда стає публічно знеціненою як для біржі, так і для інвестора. Це слабка ланка і вона має піти. Таким чином буде еволюціонувати клас команд професіоналів. І це теж є захистом інвестицій.

Є дві ключові фігури: винахідник та інвестор. Яким би розумним я не був, та які б ідеї не формував, коли не буде коштів — все залишиться на рівні технофентезі. Але і кошти без проривної ідеї не більше, ніж фарбований папір. Я не веду мову ні про гроші, ні про ідею, я веду мову про ЧАС. Є заможна людина, яка володіє фінансовим ресурсом. Таких на третій планеті від Сонця близько 10%. Ця особа купляє час, наймаючи робітника за певну платню на певний обсяг роботи. Я сформулював інноваційну ідею, витративши власний час. Та на сьогодні система спонукає мене не тільки формулювати ідею, а ще й брати участь у її практичній реалізації. Як би не запитавши мене, чи хочу цього я?

Як практично вирішити проблему? Ось такий варіант пропоную я:

1. Структура, що формулює технологічні запити, проблеми для пошуку рішення їх усунення та доводить їх до широкого загалу взагалі та винахідників зокрема.

2. Біржа, що виставляє на торги інноваційні ідеї. При цьому, на торгах біржі буде куплено весь отриманий матеріал від винахідників та зацікавлених громадян.

3. З сотні надісланих варіантів ідей стосовно конкретної проблеми буде придбано (за пристойну суму) тільки 1—2, які й будуть практично реалізуватися. Решта 99—98 — спам.

4. Винахідник має можливість повністю акцентувати власний час на нових рішеннях. У нього є передбачена законодавством можливість мати різні форми співпраці в подальшій реалізації проекту.

5. Інвестор отримує проект підготовлений високопрофесійною командою, яка спеціалізується виключно на цьому виді діяльності.

Графічно це все виглядатиме так:

п.1. — винахідник та його інноваційна ідея.

п.2. — технологічний брокер,патентознавець

п.3. — менеджер, маркетолог

п.4. — юрист, фінансист

На сьогодні ситуація є такою: я маю інноваційну ідею. Все вищевикладене свідчить про те, що я маю сформувати команду, яка візьметься за реалізацію проекту. Яким чином я це все можу забезпечити фінансово — мені самому незрозуміло. Тому — коментарів не буде. Та уявімо, що я створив команду і переконав її учасників певний час попрацювати безкоштовно. Чи підуть у команду найкращі? Сумніваюсь. Бо в реалізацію (тобто до отримання коштів) має шанс потрапити тільки 2% проектів. І не факт, що ним буде той, під який я збираю команду.

Та який вигляд буде мати ця конструкція в очах потенційного інвестора? Переверніть піраміду на 180 градусів — вершиною вниз. Навіть якщо вона і стоятиме, то це є стан нестійкої рівноваги. Легкий дотик і вона впаде. То чи варто вкладати кошти інвестору в те, що може завалитися щомиті?! Я, маленький елемент піраміди п.1. маю стати її основою та фундаментом! Де тут можна побачити здоровий глузд? «А колектив науково-дослідного інституту?» — запитає опонент. Я вітаю інститут, де в кожній лабораторії працює 8—12 винахідників. Та мова йде про мене особисто. Про одноосібного винахідника.

«А чому піраміда, а не куб», — спитає опонент. Логічне питання. А відповідь така: у нас маса ВИШів навчає фінансистів, юристів, маркетологів, а значно менше патентознавців. Стосовно технологічних брокерів: ну, їх у рази менше, ніж юристів. Для винахідників навчальних закладів не існує. З безлічі різних спеціалістів шляхом відбору та конкуренції утвориться піраміда і нехай я не вгадав на якому сегменті опиниться відповідний спеціаліст, але мені зрозуміло та ясно одне: якщо в п.2, п.3, п.4 не будуть зібрані найкращі, то навіть зі мною на чолі (п.1.) дулю з маком ми отримаємо, а не гроші інвестора. І це факт.

Тому я пропоную вершину п.1. з піраміди зняти і відкинути геть. Ці вершинки нехай перебувають тільки на біржі. По конкретній проблемі можуть бути інноваційні ідеї від 1 до 100. А незалежно сформована піраміда з п.2, п3, п4. (а їх на біржі повинно бути не менше 4—5) нехай шукає та купляє прийнятну їй інноваційну ідею.

Що побачить потенційний інвестор? Команда професіоналів, що могутньо стоїть, придбала інноваційну ідею та склала бізнес-план її реалізації.

В матеріалі викладено загальний принцип і зрозуміло, що потрібно враховувати галузевий підхід та певну спеціалізацію. Недоцільно одній структурі опікуватись медициною та архітектурою одночасно. І адресати по спеціалізації будуть тоді конкретні. Я можу дати ідею для архітектури, а медицина для мене — повністю закрита тема.

Сьогодні винахідництво та його інвестування нагадують симфонічний оркестр, коли музиканти зі своїми інструментами розведені у просторі та часі. Можна окремо слухати партію скрипаля, тромбона або литаври (якщо витримаєте), але повну насолоду дає оркестр. І саме той, де зібрані професіонали самого високого ґатунку.

Моє бачення вирішення проблеми — вузька спеціалізація кожної ланки системи в цілому, але за умови компонування її спеціалістами, які пройшли горнило професійного відбору у відкритій конкуренції, на усіх щаблях. АЛЕ СИСТЕМА МАЄ БУТИ ЄДИНИМ МЕХАНІЗМОМ ВІД ВИНАХІДНИКА ДО ІНВЕСТОРА. Всі ланки системи будуть скріплені прагматизмом, та націлені тільки на досягнення позитивного результату. Їх поєднає матеріальний інтерес співпраці, але не спільний для всіх, а виключно індивідуальний.

При цьому, інвестор буде присутнім та контролювати процес на всіх щаблях і у всіх структурах. Інвестор повинен буде володіти повним об’ємом інформації, яка може мати стосунок до прийняття їм рішення стосовно вкладання інвестицій. Було б неправдою стверджувати те, що моя пропозиція здатна 100% захистити інвестора від втрат. Я можу стверджувати, що ризики інвестора можуть бути зменшені на порядок. Але остаточне рішення про вкладання коштів залишається, безумовно, за інвестором.

Світова спільнота має стільки рукотворних проблем сьогодення, що тільки концентрація та глобалізація інтелектуального потенціалу людства на потужному інвестиційному фундаменті здатна усунути колапс. Часу дуже мало.

***

Написати цю статтю мене спонукало звернення особи, яка опікується інвестиційними проблемами і шукає варіанти їх вирішення. Не можу стверджувати, що в цьому матеріалі будуть знайдені вичерпні відповіді на всі запитання. Я сподіваюсь на те, що тут буде знайдено, принаймні, якесь раціональне зерно.

В матеріал свідомо не внесено ряд моїх інноваційних ідей по практичній реалізації цього напрямку розвитку захисту інвестицій (Наприклад: механізм захисту функціонування біржі). Будь-яка зацікавлена сторона може звернутися до мене через www.ResearchClub.com.ua, де я маю свій профіль, для співпраці.

Олександр Товмач – одноосібний винахідник-заявник, автор 57 інноваційних проектів.

Олександр Товмач. Спеціально для Великої Епохи