Blog

25 семьям погибших горняков шахты «Суходольская-Восточная» полностью выплачены компенсации, сообщает пресс-служба ПАО «Краснодонуголь».

#img_left#По состоянию на 29 августа, причитающую компенсацию не получили только три семьи погибших. У одного представителя имеются проблемы с документами, а двое других проживают в России. Ожидается, что оставшаяся сумма – более 805 тыс. грн. будет выплачена после урегулирования юридических вопросов и оформления необходимых документов. Это где-то в начале сентября.

По заявлению начальника управления труда и соцзащиты населения Луганской ОГА Элеоноры Полищук, каждой семье погибшего шахтера выплачено около 1 млн. грн., а также неполученная часть зарплаты, компенсация за неиспользованный отпуск и компенсация в размере трех месячных окладов погибших горняков. Это свыше 800 тыс. грн. Всего семьям выплачено компенсации на сумму около 27 млн. грн.

Семьи, утратившие кормильцев, также получат помощь от Пенсионного фонда Украины в виде ежемесячных пенсий детям и родителям погибших. Общий фонд составил 11 млн. грн. В тоже время дети погибших шахтеров по достижению возраста смогут бесплатно обучаться в любом учебном заведении страны. Все затраты на обучение будет покрывать «Краснодонуголь», сообщает УРА-Информ.Донбасс.

Со своей стороны партнер «Краснодонугля» ПАО «Донецксталь» также оказал помощь всем семьям погибших в размере 100 тысяч грн.

Напомним, взрыв на шахте «Суходольская-Восточная» в г. Суходольск Краснодонского района Луганской области произошел в ночь на 29 июля 2011. В результате аварии погибло 28 человек.

Сподвижники Юлії Тимошенко передали прес-секретарю президента України 23 тисячі підписів від українців під петицією з вимогою звільнити Юлію Тимошенко і зупинити репресії опозиціонерів.

#img_left#За повідомленням народного депутата партії «БЮТ-Батьківщина» Юрія Одарченко, активісти опозиції будуть 10 днів чекати відповіді від Президента. Він також додав, що днями до адміністрації передадуть ще більше 1 мільйона підписів, зібраних з усіх регіонів України.

Прес-служба «БЮТ-Батьківщина» заявила, що міліціонери пропустили до будівлі адміністрації Президента тільки народних депутатів, решта активістам не дозволено було «навіть підійти до канцелярії Януковича».

Одарченко зазначив, що заяви з вимогою «припинити політичні переслідування» будуть подаватися ще й від народних депутатів. «Ми будемо домагатися, щоб це питання було розглянуто в самий стислий термін, бо бачимо, як суддя Кірєєв розглядає справу. Таке відчуття, що він має намір закінчити процес протягом тижня. Темп – скажений», – зауважив депутат-активіст.

Сьогодні один з адвокатів підсудної Юлії Тимошенко Юрій Сухов покинув райсуд Києва, щоб підготувати документи до наступного засідання. Як сказала екс-прем’єр-міністр, у них «немає часу на підготовку до суду». Інший її адвокат Микола Сірий навіть просив суддю Кірєєва продовжити перерву на обід. «Я поспішаю на засідання з обпаленим язика. Тільки замовив собі обід, як вже треба бігти», – нарікав він.

Сподвижники Юлии Тимошенко передали пресс-секретарю президента Украины 23 тысячи подписей от украинцев под петицией с требованием освободить Юлию Тимошенко и остановить репрессии оппозиционеров.

#img_left#По сообщению народного депутата партии «БЮТ-Батькивщина» Юрия Одарченко, активисты оппозиции будут 10 дней ожидать ответа от президента. Он также добавил, что на днях в администрацию президента передадут еще более 1 миллиона подписей, собранных со всех регионов Украины.

Пресс-служба «БЮТ-Батькивщина» заявила, что милиционеры пропустили в здание администрации президента только народных депутатов, остальным активистам не позволено было «даже подойти к канцелярии Януковича».

Одарченко отметил, что заявления с требованием «прекратить политические преследования» будут еще подаваться и от народных депутатов. «Мы будем добиваться, чтобы этот вопрос был рассмотрен в самый сжатый срок, ибо видим, как судья Киреев рассматривает дело. Такое ощущение, что он намеревается закончить процесс в течение недели. Темп – бешеный», – заметил депутат-активист.

Сегодня один из адвокатов подсудимой Юлии Тимошенко Юрий Сухов покинул райсуд Киева, чтобы подготовить документы к следующему заседанию. Как сказала Ю. Тимошенко, у них «нет времени на подготовку к суду». Другой ее адвокат Николай Сирый даже просил судью Киреева продлить перерыв на обед. «Я спешу на заседание с обожженным языком. Только заказал себе обед, как уже надо уходить», – сетовал он.

Центр променевої терапії при обласному онкологічному диспансері відкрився 29 серпня у м. Рівно, повідомляє прес-служба Президента України.

#img_left#У церемонії відкриття нового закладу взяв участь глава держави. Він перерізав символічну стрічку і подякував всіх інвесторів, а також учасників будівництва об’єкта, зокрема – фонд Ріната Ахметова «Розвиток України». Потім президент вручив клініці сертифікати на медичне обладнання, поспілкувався з колективом закладу та ознайомився з умовами лікування хворих.

У новому Онкоцентрі променевої терапії встановлено новітнє унікальне обладнання, яке дозволить лікувати хворих на високому рівні технологій. Його фахівці пройшли навчання за кордоном у відповідних лікувальних закладах.

Рівненська область, одна з прилеглих зон Чорнобильської катастрофи, давно потребувала такого Центра, оскільки в даному регіоні налічується до 18 тисяч онкохворих, як зазначив президент.

Він також сказав, що сьогодні уряд країни вважає одним з першочергових завдань – реформування медичної галузі. «Цього чекають люди», – сказав глава держави.

Центр лучевой терапии при областном онкологическом диспансере открылся 29 августа в г. Ровно, сообщает пресс-служба Президента Украины.

#img_left#В церемонии открытия нового учреждения принял участие глава государства. Он перерезал символическую ленточку и поблагодарил всех инвесторов, а также участников строительства объекта, в частности – фонд Рината Ахметова «Развитие Украины». Затем президент вручил клинике сертификаты на медицинское оборудование, пообщался с коллективом учреждения и ознакомился с условиями лечения больных.

В новом Онкоцентре лучевой терапии установлено новейшее уникальное оборудование, которое позволит лечить больных на высоком уровне технологий. Его специалисты прошли обучение за границей в соответствующих лечебных учреждениях.

Ровенская область, одна из близлежащих зон Чернобыльской катастрофы, давно нуждалась в таком Центре, поскольку в данном регионе насчитывается до 18 тысяч онкобольных, как отметил президент.

Он также сказал, что сегодня правительство страны считает одной из первоочередных задач – реформирование медицинской отрасли. «Этого ждут люди», – сказал глава государства.

Пансіонат «Гліцинія» під Ялтою, де любили відпочивати вищі радянські керівники, знову перейшов від Верховної Ради України до Держуправління справами при президенті.

#img_left#За це право багато років боровся дитячий табір «Артек», що входить до структури останнього, повідомляє газета «Дело». Крапки над «і» були поставлені 17 серпня Вищим господарським судом.

Відомий пансіонат, розташований на березі Чорного моря, займає площу в 20 га. Половину цієї території займає пам’ятник садово-паркового мистецтва в Лівадії, і більше 10 тис. кв. метрів – житлові та інші приміщення.

До 1997 року «Гліцинія» перебував на балансі санаторію «Нижня Ореанда» при Верховній Раді. Пізніше його передали у володіння податкової адміністрації. Та в 2004 році Кабінет міністрів України закріпив пансіонат за дитячим центром «Артек», незважаючи на 40 км відстані між ними.

Пізніше керівник Держуправління справами при президенті Ігор Бакай через купівлю-продаж передав «Артеку» право на відчуження санаторію. Таким чином, він був проданий російському ВТБ Банку. Вартість будівель і споруд пансіонату була оцінена в 77,9 млн. грн.

У той час російські ЗМІ писали, що здравниця «Гліцинія» стане однією з літніх резиденцій президента країни Володимира Путіна. ВТБ Банк навіть перерахував Україні 1/3 частину вартості пансіонату. Однак зміна влади в Україні порушила плани російського президента.

Щоб повернути здравницю під своє крило, Верховна Рада з бюджету країни виплатила ВТБ Банку 36,4 млн. грн. у 2008 році, і рішенням суду «Гліцинія» лягла на баланс санаторію «Нижня Ореанда» при Верховній Раді. Однак на цьому справа не закінчилася. Проти такого рішення виступило Держуправління справами при президенті – колишній господар пансіонату. І тільки тепер Вищий госпсуд повернув останньому свої володіння на березі Чорного моря.

Пансионат «Глициния» под Ялтой, где любили отдыхать высшие советские руководители, опять перешел от Верховной Рады Украины на баланс Госуправления делами при президенте.

#img_left#За это право много лет боролся детский лагерь «Артек», входящий в структуру последнего, сообщает газета «Дело». Точки над «і» были поставлены 17 августа Высшим хозяйственным судом.

Известный пансионат, расположенный на берегу Черного моря, занимает площадь в 20 га. Половину этой территории занимает памятник садово-паркового искусства в Ливадии, и более 10 тыс. кв. метров – жилые и другие помещения.

До 1997 года «Глициния» находился на балансе санатория «Нижняя Ореанда» при Верховной Раде. Позже его передали во владение налоговой администрации. А в 2004 году Кабинет министров Украины закрепил пансионат за детским центром «Артек», несмотря на 40 км расстояния между ними.

Позднее руководитель Госуправления делами при президенте Игорь Бакай через куплю-продажу передал «Артеку» право на отчуждение санатория. Таким образом, он был продан российскому ВТБ Банку. Стоимость строений и сооружений пансионата была оценена в 77,9 млн. грн.

В то время российские СМИ писали, что здравница «Глициния» станет одной из летних резиденций президента страны Владимира Путина. ВТБ Банк даже перечислил Украине 1/3 часть стоимости пансионата. Однако смена власти в Украине нарушила планы российского президента.

Чтобы вернуть здравницу под свое крыло, Верховная Рада из бюджета страны выплатила ВТБ Банку 36,4 млн. грн. в 2008 году, и решением суда «Глициния» легла на баланс санатория «Нижняя Ореанда» при Верховной Раде. Однако на этом дело не закончилось. Против такого решения выступило Госуправление делами при президенте – бывший хозяин пансионата. И только теперь Высший хозсуд вернул последнему свои владения на берегу Черного моря.

Згідно минулих виборів в Японії, лідером правлячої лівоцентристської Демократичної партії став міністр фінансів Есіхіко Нода (Yoshihiko Noda), повідомляє щоденна газета Yomiuri.

#img_left#Тепер після перемоги Нода стане шостим прем’єр-міністром країни за останні п’ять років і покладе на себе відповідальність за відновлення після землетрусу, цунамі і ядерної катастрофи. Також новому обранцю належить вирішити проблему зростаючого боргу Японії, що перевищує ВВП країни в 2,25 рази.

Раніше японські ЗМІ припускали, що основна боротьба розгорнеться між міністром закордонних справ Сейдзі Маехарою і главою торгово-економічного відомства Банрі Каіедой. Однак на сторону першого депутати не встали з-за внутрішніх конфліктів, звинувачень його в зраді і невпевненості за своє власне політичне майбутнє, як пише газета Asahi.

Таким чином 215 депутатів (проти 177) вважали Ноду кращою кандидатурою для глави правлячої Демократичної партії. Головною темою партійних виборів стали не політичні, а економічні питання: покриття витрат на відновлення інфраструктури країни.

Согласно прошедшим выборам в Японии, лидером правящей левоцентристской Демократической партии стал министр финансов Ёсихико Нода (Yoshihiko Noda), сообщает ежедневная газета Yomiuri.

#img_left#Теперь после победы Нода станет шестым премьер-министром страны за последние пять лет и возложит на себя ответственность за восстановление после землетрясения, цунами и ядерной катастрофы. Также новому избраннику предстоит решить проблему растущего долга Японии, превышающего ВВП страны в 2,25 раза.

Ранее японские СМИ предполагали, что основная борьба развернется между министром иностранных дел Сэйдзи Маэхарой и главой торгово-экономического ведомства Банри Каиэдой. Однако на сторону первого депутаты не встали из-за внутренних конфликтов, обвинений его в предательстве и неуверенности за свое собственное политическое будущее, как пишет газета Asahi.

Таким образом 215 депутатов (против 177) посчитали Ноду лучшей кандидатурой для главы правящей Демократической партии. Главной темой партийных выборов стали не политические, а экономические вопросы: покрытие расходов на восстановление инфраструктуры страны.