Blog

У Китаї тривають приховані звірства

Наприкінці весни 2006 року я з дружиною відвідав Оттаву в рамках одного з наших регулярних «освітніх» візитів, щоб зрозуміти, чи відповідають канадські реалії тому, що ми дізнаємося із ЗМІ.

#img_center_nostream#Як частина цього процесу ми провели час із Девідом Кілгуром, [моїм] давнім другом, чиє розуміння канадської політики безцінне. Проте в ході цього візиту ми побачили, що він тяжко працює, намагаючись зібрати воєдино розрізнені матеріали, які розкривають явище, про яке раніше ми нічого не чули: насильницьке вилучення органів у послідовників Фалуньгун. Не у людей, які померли недавно в результаті нещасного випадку, або у членів сімей, які пожертвували, скажімо, печінку, щоб врятувати своїх коханих, а через насильницьку операцію [з видалення органів] у послідовників Фалуньгун, «винних» всього лише в їхніх переконаннях.

«Ми ніколи не зустрічали історій такого роду»

Ми були просто приголомшені, ми ніколи не зустрічали історій такого роду відтоді, як колись читали про жахи нацистських таборів смерті, за участю осіб, таких як д-р Менгеле, який проводив «експерименти» над євреями, що неминуче призводило до їхньої смерті. Це звучало як голлівудський фільм жахів, тільки без жертв, з яких знімали шкіру, щоб зробити абажури.

Тому ми сумнівалися. Китайський режим був жорстоким і репресивним, але думка, що лікарі будуть навмисно «витягувати» органи у людей, які цього не бажають, для трансплантації органів багатим іноземцям, просто викликала нудоту.

Що переконало нас у тому, що насильницьке вилучення органів дійсно відбувається? Груба логіка, заснована на статистичних даних. Число операцій з трансплантації значно перевищувало кількість страчених в’язнів-кримінальників разом з органами, вилученими у вільних громадян, загиблих в результаті нещасних випадків.

Крім того, китайці, дотримуючись звичаїв, не хочуть оскверняти останки членів сім’ї, віддаючи їх органи після смерті для трансплантації, навіть заради гідних цілей. Мало бути джерело [органів], через яке вийшла така різниця. Докази, які були отримані з Китаю, в тому числі і завдяки телефонним переговорам з китайським медичним персоналом, чітко вказують на те, що послідовники Фалуньгун були ув’язнені з єдиною метою — використовувати їхні органи, коли вони були потрібні хірургам.

Стіна недовіри

Тим, хто намагався розкрити це кричуще порушення прав людини, доводилося неодноразово пробиватися крізь стіну недовіри. Скептики намагалися аналізувати ці звіти, стверджуючи, що лікарі-трансплантологи отримали «згоду» від ув’язнених або інших осіб, чиї органи були вилучені.

Можливо, вони припускали, що це була місцева ініціатива лікарів, які хотіли отримати прибуток від багатих іноземців, що потребують пересадки органів, за допомогою «трансплантаційного туризму» (таким чином, виправдовуючи високопоставлених чиновників)… Але вони, як і раніше, не могли повірити, що суспільство, всебічно контрольоване Китайською Народною Республікою (КНР), може перебувати у безтурботному невіданні.

Західні експерти, які зараз побічно хочуть виправдати китайських високопосадовців, проявляли лицемірство, говорячи про ці первинні доповіді. Вони і зараз зберігають таку позицію, приймаючи [на віру] нинішні заяви чиновників КНР, «закони» проти зловживання пересадкою органів і обіцянки, що таких випадків більше не повториться (якщо вони коли-небудь траплялися взагалі, кажуть скептики).

#img_center_nostream#

Злочин китайських трансплантологів і чиновників

Ці трансплантологи знайшли вразливу частину населення, «про яку ніхто не буде переживати», і в якої немає офіційної підтримки або захисту. Послідовники Фалуньгун стали, по суті, як «євреї Китаю», якщо казати про їхню вразливість (і вони досі не мають реального захисту).

Протягом кількох років правозахисники по всьому світу невпинно «звинувачували і соромили» китайських лікарів-трансплантологів і чиновників; вони відмовляли китайським трансплантологам в отриманні подальшого навчання і відмовлялися запрошувати їх на спеціалізовані конференції. Вилучення органів сьогодні є одним із видів злочинів, який відзначається в щорічній доповіді Держдепартаменту США про стан прав людини у світі.

Обіцянки і закони Пекіна (які ще поки не реалізовані), по суті, не забезпечують повний захист послідовників Фалуньгун.

Нещодавно юрист і адвокат з прав людини Девід Мейтас закликав Європейський Союз провести всебічне розслідування. Неодноразові зусилля, направлені на різні правозахисні організації при ООН, виявилися марними. Це не означає, що Мейтас очікує, що зусилля ЄС приведуть до кардинальних змін обставин, але [він вірить, що] вони стануть частиною зусиль з чинення тиску на Пекін і стимулюватимуть підняття цієї теми в ЗМІ.

На жаль, вилучення органів і порушення прав людини щодо Фалуньгун неначе стали вчорашньою темою, якщо говорити про увагу ЗМІ до цих фактів. Нас турбує наплив біженців з Близького Сходу; звірства ІГІЛ, наприклад, записане на відео публічне обезголовлення і спалювання невинних жертв; ісламський тероризм і наша передвиборна гонка в 2016 році.

Більше того, коли президент Обама зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном 25 вересня 2015 року, вже й так напружені двосторонні відносини фокусувалися тільки на китайському економічному кібершпіонажі, потенційних територіальних зіткненнях в Південно-Китайському морі і боротьбі зі зміною клімату. Порушення прав людини, не кажучи вже про такі деталі, як вилучення органів і переслідування Фалуньгун, стали, ймовірно, проблемами третього рівня.

Девід Т. Джонс

Оригінал статті англійською мовою.

Девід Т. Джонс — колишній високопоставлений чиновник відділу зовнішньої політики Держдепартаменту США (пішов у відставку). Він опублікував кілька сотень робіт, включаючи книги, статті, колонки та огляди в ЗМІ, по темі американо-канадських відносин і спільної зовнішньої політики. Протягом кар’єри, яка тривала понад 30 років, він служив радником з військово-політичних питань для двох начальників армійських штабів. Серед його книг «Альтернативна Північна Америка: Чому Канада і Сполучені Штати можуть вчитися один в одного».

Думка, виражена в статті, належить її автору і не обов’язково відображає погляди редакції.

9 October 2015
У Києві в суботу покажуть фільм про столичного велосипедиста

У київському Будинку кіно 17 жовтня український режисер Олександр Парфенов представить свою документальну стрічку «Божевільний/Mad about».

#img_center_nostream#В центрі історії киянин Дмитро Федоров (Mad) і його двоколісний друг — маунтінбайк (гірський велосипед), без якого головний герой уже не уявляє своє життя. Їхня дружба триває дуже довго, що називається не просто захопленням. Любов до велоспорту — це вже спосіб життя, спосіб самовираження, джерело натхнення і сил, адреналіну і життєвої енергії.

Можливо, «життя на колесах» — це і є свобода, коли в будь-який момент можеш сісти і відправитись у будь-якому напрямку, коли все залежить тільки від тебе і твоїх фізичних сил, а значить тільки ти є господарем становища. А якщо ще тебе оточують однодумці й кохані люди, тоді це і є справжнє наповнене життя.

Можливо, у фільмі «Божевільний» криється секрет людського щастя, можливо, історія Меда — це приклад того, що для свободи не потрібні мільйони купюр, вигідні зв’язки, квартирні метри. Досить знайти справжнього друга і разом йти по життю. І вже не важливо, що в останнього металевий корпус чи два колеса — ви обидва однаково вільні і стаєте єдиним цілим.

У стрічці атмосферу додає музика українських виконавців, таких як групи Exact Division і Xnamed. «Приголомшлива енергетика, ритм, заводний вокал і гітарні соло, від яких затамовуєш подих», — так описав свої відчуття від музики гурту Exact Division режисер фільму.

Тривалість фільму: 30 хвилин.

Рік: 2015.

Країна: Україна.

Режисер, оператор, монтаж: Олександр Парфенов.

Жанр: Документальний фільм, mountain bike movie.

Прем’єра в Києві: 17 жовтня 2015 р.

Де буде показ: Будинок Кіно в Києві, вул. Саксаганського, 6.

Як дістатися: від метро «Палац спорту» 5 хвилин ходьби.

Прем’єра в інтернеті: листопад 2015 р.

9 October 2015
Казкові ландшафти шотландського острову фотографа-пейзажиста (ФОТО)

Поїздка на острів Скай починається з правої ноги і закінчується високо в горах, оскільки я повинен був пройти прямо через долину Гленко — місце світового класу для будь-якого фотографа-пейзажиста.

Прикро, що я не зміг присвятити весь день, щоб дослідити Гленко. Це була просто швидка зупинка, тому що ми повинні були ще багато об’їхати. Мій план полягав у тому, щоб сфотографувати гору Бушель-Етів-Мор на шляху до Скай. Це знаменитий пік, який впізнається з першого погляду. Я більше хотів зосередитися на формі і обрисах гори, а не на ландшафті, серед якого вона стоїть.

Острів Скай не підвів. Це дійсно кращий пейзажний майданчик для фотографа. Протягом двох днів погода була відмінною, і в цьому мені дуже пощастило. У перший день погода була свіжою з мінусовою температурою, снігом і морозом. Потім 2 дні світило сонце і лив дощ, однак у мене було передчуття блакитного неба, яке дійсно вдихне життя в цей казковий пейзаж.

Ті 2 дні, які міг провести на острові, виключали огляд місцевості, замість цього я вирішив знімати класику. Зрештою, в цьому немає нічого поганого, не випадково ж це класика — такі знімки послужать якісним матеріалом для портфоліо [будь-якого фотографа].

Поряд зі зйомкою класики, я завжди поглядав на те, що мене оточує, і плодами цього стали одні з моїх кращих знімків. Навіть і не можу сказати, скільки разів я зупиняв автомобіль, аби сфотографувати приголомшливі пейзажі.

Я відвідав Скай наприкінці грудня [2014 р.], коли дні короткі, а погода мінлива. Якщо прогноз погоди для вас буде сприятливим, то приїзд в цю пору року винагородить можливістю фотографувати приголомшливі пейзажі з якісним світлом увесь день безперервно.

Стаття являє собою скорочену версію оповідання фотографа Томаса Хітона про його подорож до острова Скай. Фото опубліковані редакцією EpochTimes.com.ua з дозволу самого фотографа. Передрук цієї статті з фотографіями буде вважатися порушенням авторського права.

Дізнайтеся більше: Шотландія — чарівна країна.

9 October 2015
Красота Шотландии: на пути к острову Скай

Поездка на остров Скай начинается с правой ноги и заканчивается высоко в горах, поскольку я должен был пройти прямо через долину Гленко — место мирового класса для любого фотографа-пейзажиста.

Обидно, что я не смог посвятить весь день, исследуя Гленко. Это была просто быстрая остановка, потому что мы должны были ещё многое объехать. Мой план состоял в том, чтобы сфотографировать гору Бушель-Этив-Мор на пути в Скай. Это знаменитый пик, узнаваемый с первого взгляда. Я больше хотел сосредоточиться на форме и очертаниях горы, а не на ландшафте, среди которого она находится.

Остров Скай не подвёл. Это действительно лучшая пейзажная площадка для фотографа. В течение двух дней погода была отличной, и в этом мне очень повезло. В первый день погода была свежая с минусовой температурой, снегом и морозом. Затем 2 дня светило солнце и лил дождь, однако у меня было предчувствие голубого неба, которое действительно вдохнёт жизнь в этот сказочный пейзаж.

Те 2 дня, которые мог провести на острове, исключали осмотр местности, вместо этого я решил снимать классику. В конце концов, в этом нет ничего плохого, не случайно же это классика — такие снимки послужат качественным материалом для портфолио [любого фотографа].

Наряду со съёмкой классики, я всегда поглядывал на то, что меня окружает, и плодами этого стали одни из моих лучших снимков. Даже и не могу сказать, сколько раз я останавливал автомобиль, чтобы сфотографировать потрясающие пейзажи.

Я посетил Скай в конце декабря [2014 г.], когда дни короткие, а погода переменчива. Если прогноз погоды для вас будет благоприятным, то приезд в это время года вознаградит возможностью фотографировать потрясающие пейзажи с качественным светом весь день напролёт.

Статья представляет собой сокращённую версию рассказа фотографа Томаса Хитона о его путешествии к острову Скай. Фото опубликованы редакцией EpochTimes.com.ua с разрешением самого фотографа. Перепечатка этой статьи с фотографиями будет считаться нарушением авторского права.

Узнайте больше: Шотландия — волшебная страна

8 October 2015
Частину Голосіївського парку можуть вирубати

Під загрозою вирубки опинилася частина Голосіївського парку, повідомляє на своєму сайті Національний екологічний центр України (НЕЦУ).

Представники ТОВ «АВЕСТА-БУД» планують вирубати 2,6 га лісу в урочищі Бичок, яке належить до Голосіївського НПП й охороняється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», повідомляють активісти Національного екологічного центру України.

Вони вже помітили мітки на деревах унікального лісу, які планують вирубати. У лісі багато вікових дубів, які місто може втратити.

За словами еколога Олексія Василюка, представники «АВЕСТА-БУД» обґрунтовують своє право на користування заповідною земельною ділянкою рішенням Київради, прийнятим у 2009 році. Олексій Василюк стверджує, що рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, пише «Рідний Київ».

НЕЦУ звернувся до органів прокуратури та міської влади з вимогою вжити всіх необхідних заходів для збереження заповідного лісу.

Додаткову інформацію можна дізнатися в Олександра Соколенка (Молодіжне відділення Національного екологічного центру України):

Тел. 097 396-92-88.

Голосіївському парку присвячена окрема сторінка у «Фейсбуці», яка складається із понад 1300 учасників. На ній часто публікуються новини.

Наприкінці вересня в соцмережі також було створено відкриту групу «Об’єднуємось задля збереження ур. Бичок у Києві».

Раніше «Велика Епоха» писала, як допомогти Києву стати зеленим.

8 October 2015
Массовые зверства в Китае остаются без внимания СМИ

В конце весны 2006 года я с женой посетил Оттаву в рамках одного из наших регулярных «образовательных» визитов, чтобы понять, соответствуют ли канадские реалии тому, что мы узнаём из СМИ.

#img_center_nostream##img_center_nostream#Как часть этого процесса мы провели время с Дэвидом Килгуром, [моим] давним другом, чьё понимание канадской политики бесценно. Однако в ходе этого визита мы увидели, что он тяжело работает, пытаясь собрать воедино разрозненные материалы, раскрывающие явление, о котором раньше мы ничего не слышали: извлечение органов у последователей Фалуньгун. Не у людей, которые умерли недавно в результате несчастного случая, или у членов семей, которые пожертвовали, скажем, печень, чтобы спасти своих любимых, а через насильственную операцию [по удалению органов] у последователей Фалуньгун, «виновных» всего лишь в их убеждениях.

Мы были просто ошеломлены, мы никогда не встречали историй такого рода с тех пор, как когда-то читали об ужасах нацистских лагерей смерти, с участием лиц, таких как д-р Менгеле, который проводил «эксперименты» над евреями, что неизбежно приводило к их смерти. Это звучало как голливудский фильм ужасов, только без жертв, с которых снимали кожу, чтобы сделать абажуры.

Поэтому мы сомневались. Китайский режим был жестоким и репрессивным, но мысль, что врачи будут намеренно «извлекать» органы у людей, которые этого не желают, для трансплантации органов богатым иностранцам, просто вызывала тошноту.

Что убедило нас в том, что насильственное извлечение органов действительно происходит? Грубая логика, основанная на статистических данных. Число операций по трансплантации значительно превышало количество казнённых заключённых-уголовников вместе с органами, изъятыми у свободных граждан, погибших в результате несчастных случаев.

Кроме того, китайцы, следуя обычаям, не хотят осквернять останки членов семьи, отдавая их органы после смерти для трансплантации, даже ради достойных целей. Должен был быть источник [органов], из-за которого получилась такая разница. Доказательства, которые были получены из Китая, в том числе и благодаря телефонным переговорам с китайским медицинским персоналом, чётко указывают на то, что последователи Фалуньгун были заключены в тюрьму с единственной целью — использовать их органы, когда они были нужны хирургам.

Тем, кто пытался раскрыть это вопиющее нарушение прав человека, приходилось неоднократно пробиваться сквозь стену недоверия. Скептики пытались анализировать эти отчёты, утверждая, что врачи-трансплантологи получили «согласие» от заключённых или других лиц, чьи органы были изъяты.

Возможно, они предполагали, что это была местная инициатива врачей, которые хотели получить прибыль от богатых иностранцев, нуждающихся в пересадке органов, посредством «трансплантационного туризма» (таким образом, оправдывая высокопоставленных чиновников)… Но они по-прежнему не могли поверить, что общество, всесторонне контролируемое Китайской Народной Республикой (КНР), может находиться в беспечном неведении.

Западные эксперты, которые сейчас косвенно хотят оправдать китайских высокопоставленных чиновников, проявляли лицемерие, говоря об этих первоначальных докладах. Они и сейчас сохраняют такую позицию, принимая [на веру] нынешние заявления чиновников КНР, «законы» против злоупотребления пересадкой органов и обещания, что таких случаев больше не повториться (если они когда-либо случались вообще, говорят скептики).

Эти трансплантологи нашли уязвимую часть населения, «о которой никто не будет переживать», и у которой нет официальной поддержки или защиты. Последователи Фалуньгун стали, в сущности, как «евреи Китая», если говорить об их уязвимости (и они до сих пор не имеют реальной защиты).

На протяжении нескольких лет правозащитники по всему миру неустанно «обвиняли и стыдили» китайских врачей-трансплантологов и чиновников; они отказывали китайским трансплантологам в получении дальнейшего обучения и отказывались приглашать их на специализированные конференции. Изъятие органов сегодня является одним из видов преступлений, которое отмечается в ежегодном докладе Госдепартамента США о состоянии прав человека в мире.

Последующие обещания и законы Пекина (которые ещё пока не реализованы), в сущности, не обеспечивают полную защиту последователям Фалуньгун.

Недавно юрист и адвокат по правам человека Дэвид Мэйтас призвал Европейский Союз провести всестороннее расследование. Неоднократные усилия вовлечь различные правозащитные организации при ООН оказались напрасными. Это не значит, что Мэйтас ожидает, что усилия ЕС приведут к кардинальным изменениям обстоятельств, но [он верит, что] они станут частью усилий по оказанию давления на Пекин и будут стимулировать поднятие этой темы в СМИ.

К сожалению, извлечение органов и нарушение прав человека по отношению к Фалуньгун как будто стали вчерашней темой, если говорить о внимании СМИ к этим фактам. Нас беспокоит наплыв беженцев из Ближнего Востока; зверства ИГИЛ, например, записанное на видео публичное обезглавливание и сжигание невинных жертв; исламский терроризм; и наша предвыборная гонка в 2016 году.

Более того, когда президент Обама встретился с председателем КНР Си Цзиньпином 25 сентября, уже и так напряжённые двусторонние отношения фокусировались только на китайском экономическом кибершпионаже, потенциальных территориальных столкновениях в Южно-Китайском море и борьбе с изменением климата. Нарушения прав человека, не говоря уже о таких деталях, как извлечение органов и преследование Фалуньгун, стали, вероятно, проблемами третьего уровня.

Дэвид Т. Джонс

Оригинал статьи на английском языке.

Дэвид Т. Джонс является ушедшим в отставку высокопоставленным чиновником отдела внешней политики Госдепартамента США, который опубликовал несколько сотен работ, включая книги, статьи, колонки и обзоры в СМИ, по теме американо-канадских отношений и общей внешней политики. В течение карьеры, которая продолжалась более 30 лет, он служил советником по военно-политическим вопросам для двух начальников армейских штабов. Среди его книг «Альтернативная Северная Америка: Чему Канада и Соединённые Штаты могут учиться друг у друга».

Мнение, выраженное в статье, принадлежит её автору и не обязательно отражает взгляды редакции.

8 October 2015
У жовтні пропонують облагородити Міжрічинський парк

13 жовтня група волонтерів вирушає в поїздку до одного із наймальовничіших місць України, щоб не тільки насолодитися приємним відпочинком на природі, а й принести користь довкіллю.

#img_center_nostream#Поїздка відбудеться до Міжрічинського регіонального парку на Чернігівщині, повідомляють на своїй сторінці «Друзі парків».

«У вас є унікальна можливість відчути себе справжнім, а не диванним екологом. Доторкнутися до заповідного і зробити свій внесок у збереження навколишнього середовища», — пише еколог Андрій Хрутьба.

У програмі:

— допомога в облаштуванні стежок і садиби;
— музеї;
— посиденьки з гітарою біля багаття;
— природа осіннього полісся;
— гарний настрій

Організатори пропонують взяти з собою мінімум речей: килимок, спальник, посуд (миска, ложка, кружка), ліхтарик, змінне взуття.

Виїзд: 13 жовтня (вівторок) об 11:00.
Приїзд: 15 жовтня о 9:00.
Приблизна вартість: 250 грн.
Для участі необхідно проінформувати організатора акції Андрія Хрутьбу:
— написати йому повідомлення у соцмережах;
— відправити повідомлення поштою hrutba.andrey@gmail.com;
— зателефонувати 093 60-008-95.
Міжрічинський парк — найбільший і унікальний за своїми природними властивостями регіональний ландшафтний парк України. Він розташований у межиріччі Дніпра та Десни на території Козелецького та Чернігівського районів Чернігівської області.

8 October 2015
Mad about: документальный вело-фильм о дружбе человека и велосипеда

В киевском Доме кино 17 октября украинский режиссер Александр Парфенов представит свою документальную ленту «Безумный/Mad about».

#img_center_nostream#В центре истории киевлянин Дмитрий Фёдоров (Mad) и его двухколёсный друг — маунтинбайк (горный велосипед), без которого главный герой уже не представляет свою жизнь. Их дружба длится лишком долго, чтобы называется просто увлечением. Любовь к велоспорту — это уже образ жизни, способ самовыражения, источник вдохновения и сил, адреналина и жизненной энергии.

Возможно «жизнь на колесах» — это и есть свобода, когда в любой момент можешь сесть и отправится в любом направлении, когда всё зависит только от тебя и твоих физически сил, а значит только ты являешься хозяином положения. А если ещё тебя окружают единомышленники и любимые люди, тогда это и есть настоящая наполненная жизнь.

Возможно, в фильме «Безумный» кроется секрет человеческого счастья, возможно, история Мэда — это пример того, что для свободы не нужны миллионы купюр, выгодные связи, квартирные метры. Достаточно найти настоящего друга и вместе идти по жизни. И уже не важно, что у последнего металлический корпус и два колеса — вы оба одинаково свободны и становитесь единым целым.

В ленте атмосферу добавляет музыка украинских исполнителей, таких как группы Exact Division и Xnamed. «Потрясающая энергетика, ритм, заводной вокал и гитарные соло, от которых уносит крышу», — так описал свои ощущения от музыки группы Exact Division режиссер фильма.

Длительность фильма: 30 минут.
Год: 2015.
Страна: Украина.
Режиссёр, оператор, монтаж: Александр Парфёнов.
Жанр: Документальный фильм, mountain bike movie
Премьера в Киеве: 17 октября 2015 г. в 18:00.
Где будет показ: Дом Кино в Киеве, ул. Саксаганского, 6.
Как добраться: от метро «Дворец спорта» 5 минут ходьбы.
Премьера в интернете: ноябрь 2015 г.

8 October 2015
Чи розділятимуть в Україні відходи

На сайті президента створено петицію, під якою йде збір підписів за те, щоб в Україні прийняли закон про роздільний збір побутових відходів. Вона набрала вже більше тисячі підписів.

#img_center_nostream#Автором петиції, поданої 14 вересня цього року, є засновник еко-проекту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська. Основна мета цього проекту — створення культури роздільного збору сміття в Україні.

Сьогодні тільки в Києві щомісяця виробляється близько 100 тисяч тонн твердих побутових відходів, з яких лише мала частина — 3% — йде на перероблення. Решта сміття вивозиться на полігони та стихійні звалища, які забруднюють ґрунт і руйнують екосистему.

Вирішення цієї проблеми — прийняття Закону про роздільний збір відходів, що дозволить ввести в Україні європейську систему управління відходами, яка передбачає:

• Створення умов для сортування сміття, а саме: встановлення спеціальних контейнерів на вулицях і в кожному дворі, на територіях освітніх і громадських закладів.

• Створення умов для перероблювання відходів в межах кожного міста та області України (впровадження заохочувальних пільг для місцевих підприємців).

• Розширення відповідальності виробників тари та упаковування — основних забруднювачів.

• Покарання та штрафи за невиконання норм Закону (для юридичних і фізичних осіб).

• Організацію просвітницької діяльності серед населення.

На 8 жовтня петиція набрала 1405 підписів із 25 тисяч необхідних. Якщо за 68 днів петиція набере потрібну кількість голосів, президент повинен буде її розглянути.

Все, що для цього потрібно, — зареєструватися, заповнивши спеціальну форму, в якій вказується ПІБ і ваша адреса електронної пошти. На вашу адресу прийде лист від сервісу, який слід підтвердити, після чого вам потрібно буде залогінитись, перейти на сторінку петиції (див. посилання в 1 абзаці цієї статті) і проголосувати.

#img_center_nostream##img_center_nostream#Нагадаємо: 28 серпня цього року президент України Петро Порошенко затвердив порядок розгляду електронних петицій. Відразу після цього був запущений відповідний сервіс онлайн-петицій.

Відповідно до наказу на розгляд президента будуть подаватися електронні петиції, за які віддали голоси не менше 25 000 громадян протягом не більше 3 місяців із дня публікації. Не пізніше 10 робочих днів з дня публікації інформації адміністрація президента України зобов’язана розглянути це суспільне звернення.

Після того як президент прийме рішення — підтримати або не підтримати ту чи іншу петицію, — на його сайті буде розміщено відповідне повідомлення.

Видання «Велика Епоха» у вересні 2015 року створило інтерактивну мапу «Куди в Києві здати відходи». На мапі вказані точки збору різних видів відходів по всьому місту. Мапа допоможе всім небайдужим до чистоти та екології міста зробити свій внесок у збереження навколишнього середовища від забруднення.

Пропонуємо вам поділитися цією новиною, щоб більше людей допомогли зробити місто та країну чистими (натисніть кнопки соцмереж під мапою).

8 October 2015
Як оформити субсидію і прописку онлайн

Кияни можуть оформити субсидію та прописку через інтернет: портал електронних державних послуг iGov розширив свої функції, повідомляє kiev.vgorode.ua.

#img_center_nostream#Портал електронних державних послуг iGov, який запрацював ще в червні, розширив свої функції для киян. Тепер, крім довідок про несудимість та виписки з Держреєстру, є можливість оформити онлайн зняття з реєстрації місця проживання, реєстрацію місця проживання або перебування, замовити довідку про перебування на обліку громадян, яким необхідна підтримка держави з житлових умов, і довідку про участь у приватизації житлового фонду.

Ознайомитися з усіма доступними для онлайн-реєстрації функціями можна на сайті es.kievcity.gov.ua.

Як замовити необхідний документ

1. Авторизуйтеся:

1-й варіант — введіть логін і пароль, який ви використовуєте для інтернет-банкінгу. Ця функція можлива для тих, хто є клієнтом 6 великих українських банків.

2-й варіант — використовуйте для входу свій сертифікат електронного цифрового підпису.

2. Після авторизації ви перейдете на сторінку, де буде електронна форма довідки. Якщо ви виконали вхід через інтернет-банкінг (1-й варіант), довідка вже буде автоматично частково заповнена на основі даних вашого банку.

3. Внесіть необхідні дані у форму — і довідка готова.

Щоб оформити субсидію онлайн, вкажіть у формі адресу прописки, свої контактні дані, реквізити на оплату комунальних послуг та дайте відомості про доходи. Після заповнення форми ви отримаєте електронного листа з підтвердженням, що заявка прийнята, а пізніше — вам повідомлять, чи отримаєте ви субсидію та в якому розмірі.

Очікується розширення списку онлайн-послуг: планується запустити оформлення довідок про попередні місця проживання (прописку), про місце реєстрації та склад сім’ї, заяви на приватизацію, дозволу на зовнішню рекламу та ін.

Наразі час також уже можна подати заяву про реєстрацію шлюбу через інтернет на спеціальному підсайті Мін’юсту dracs.minjust.gov.ua.

8 October 2015