Blog

5 августа на 41-м году жизни скончался Дмитрий Гройсман, украинский правозащитник, глава Винницкой правозащитной группы. По предварительным данным, причиной смерти стал сердечный приступ.

#img_left#С 1994 до 2000 года Дмитрий Гройсман был координатором кампании за отмену смертной казни. В начале 90-х он выступал как один из основателей винницкой группы правозащитников «Международной Амнистии».

Сегодня на странице Дмитрия Гройсмана на Facebook — уже десятки записей от друзей и коллег, выражающих скорбь по умершему. Его вспоминают как смелого борца за справедливость и человека, на которого равнялись.

Смерть Дмитрия Гройсмана была неожиданной — накануне он виделся со знакомыми и договаривался о встречах на несколько дней вперёд. 7 августа правозащитник должен явиться в суд, где он проходил как обвиняемый по делу о надругательстве над государственными символами Украины и распространение порнографического материала.

Сторонники Дмитрия Гройсмана говорят, что дело против него было сфабриковано, и сам правозащитник воспринимал его с иронией, и всё же «оно не могло не повлиять на больное сердце».

«И пусть кто-то попробует сказать, что эти постоянные вызовы в суд и открытие надуманных уголовных дел не превратили его жизнь в стресс, а значит, добивали его и забирали жизни», — написал в своём Facebook народный депутат Александр Доний.

Сейчас тело Дмитрия Гройсмана находится в киевском морге, где медики должны установить точную причину смерти.

5 серпня на 41-му році життя помер Дмитро Гройсман, український правозахисник, голова Вінницької правозахисної групи. За попередніми даними, причиною смерті став серцевий напад.

#img_left#Дмитро Гройсман з 1994 до 2000 року був координатором кампанії за відміну смертної кари. Він виступав як один із засновників вінницької групи «Міжнародної Амністії».

Сьогодні на сторінці Дмитра Гройсмана на Facebook — вже десятки записів від друзів, колег та прихильників. Його згадують як сміливого борця за справедливість та людину, на яку рівнялись.

Смерть Дмитра Гройсмана була дуже несподіваною — напередодні він бачився зі знайомими та домовлявся про зустрічі на кілька днів наперед. 7 серпня правозахисник мав з’явитись до суду, де він проходив як обвинувачуваний у справі про наругу над державними символами України та розповсюдження порнографічного матеріалу.

Прихильники Дмитра Гройсмана говорять, що справа проти нього була сфабрикована і він сприймав її іронічно, проте «вона не могла не впливати на хворе серце».

«І нехай хтось спробує сказати, що оті постійні виклики до суду і відкриття надуманих кримінальних справ не перетворили його життя у мега-стрес, а значить і добивали його і забирали життя», — написав у своєму Facebook нардеп Олександр Доній.

Наразі тіло Дмитра Гройсмана перебуває в київському морзі, де медики мають встановити точну причину смерті правозахисника.

Российская теннисистка Мария Шарапова уже девятый раз подряд возглавила список самых высокооплачиваемых спортсменок мира, составленный журналом Forbes.

#img_left#Так, за год (с июля 2012-го по июль 2013 гг.) чемпионка «Ролан Гаррос» заработала $29 млн, из них $6 млн ― призовых, сообщает сайт журнала.

Доход от большого спорта приносит Шараповой лишь пятую часть прибыли. Как известно, спортсменка ведёт успешный бизнес. Она заключила рекламные контракты с такими компаниями, как Nike (американский производитель одежды и обуви), Sugarpova (испанские жевательные конфеты), Samsung Electronics (корейская электроника), Porsche (немецкие спортивные автомобили), Head (голландское спортивное оборудование и экипировка), Evian (французская минеральная вода) и Tag Heuer (швейцарские часы).

Второе место в рейтинге заняла первая ракетка мира Серена Уильямс из США с $20,5 млн. Из них $8,5 млн прибыли принесли американке призы.

На третье место со второго опустилась китайская теннисистка Ли На. За последний год она заработала $18,2 млн. Из них лишь $3,2 млн составляют призы.

В то же время, доходы олимпийских чемпионок, по-прежнему, сильно уступают заработкам самых высокооплачиваемых спортсменов. К примеру, лидер ТОП-2013 самых дорогих спортсменов Тайгер Вудс за последний год заработал $78 млн, что в 2,5 раза больше, чем Мария Шарапова, отмечает издание.

Російська тенісистка Марія Шарапова вже вдев’яте поспіль очолила список найбільш високооплачуваних спортсменок світу, складений журналом Forbes.



#img_left#Так, за рік (з липня 2012 року по липень 2013 роки) чемпіонка «Ролан Гаррос» заробила $29 млн, з них $6 млн ― призових, повідомляє сайт журналу.

Дохід від великого спорту приносить Шараповій лише п’яту частину прибутку. Як відомо, спортсменка веде успішний бізнес. Вона уклала рекламні контракти з такими компаніями, як Nike (американський виробник одягу і взуття), Sugarpova (іспанські жувальні цукерки), Samsung Electronics (корейська електроніка), Porsche (німецькі спортивні автомобілі), Head (голландське спортивне обладнання та екіпіровка), Evian (французька мінеральна вода) і Tag Heuer (швейцарський годинник).

Друге місце в рейтингу зайняла перша ракетка світу Серена Вільямс зі США з $20,5 млн. З них $8,5 млн прибутку принесли американці призи.

На третє місце з другого опустилася китайська тенісистка Лі На. За останній рік вона заробила $18,2 млн. З них лише $3,2 млн складають призи.

У той же час, доходи олімпійських чемпіонок, як і раніше, сильно поступаються заробіткам найбільш високооплачуваних спортсменів. Наприклад, лідер ТОП-2013 найдорожчих спортсменів Тайгер Вудс за останній рік заробив $78 млн, що в 2,5 рази більше, ніж Марія Шарапова, відзначає видання.

Тестирование продукции Roshen в Беларуси продолжается, но по предварительным оценкам причин для её запрета нет, говорит заместитель министра здравоохранения Беларуси Игорь Гаевский.

#img_left#«По всем нормам отклонений нет», — сказал Гаевский в интервью «РИА Новости».

Ранее проверка кондитерских изделий Roshen была инициирована и в Казахстане. Там санэпидемстанция также не нашла в сладостях от украинского производителя вредных компонентов и несоответствия нормам. Продукция Roshen будет продолжать ввозиться в эти страны, но транзит кондитерских изделий через Беларусь в Россию остановлен.

В конце июля Роспотребнадзор, Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей, запретила ввоз на свою территорию сладостей фабрик Roshen. Запрет был аргументирован тем, что их продукция не соответствует техническому регламенту Таможенного Союза. Результаты тестирования Роспотребнадзора показали, что кондитерские изделия Roshen содержат вредное вещество бензопирен, а также не соответствуют нормативам по содержанию жиров и органолептике.

Переговоры представителей кондитерской фабрики с российской федеральной службой продолжаются.

Тестування продукції Roshen в Білорусі триває, але за попередніми оцінками причин для її заборони немає, сказав заступник міністра охорони здоров’я Білорусі Ігор Гаєвський.



#img_left#«За всіма нормами відхилень немає», — сказав Гаєвський в інтерв’ю «РИА Новости».

Раніше перевірка кондитерських виробів Roshen була ініційована і в Казахстані. Там санепідемстанція також не знайшла в солодощах від українського виробника шкідливих компонентів та невідповідності нормам. Продукція Roshen буде й надалі ввозитись до цих країн, але транзит кондитерських виробів через Білорусь до Росії зупинений.

В кінці липня Росспоживнагляд, федеральна служба з нагляду в сфері захисту прав споживачів, заборонила ввіз на свою територію кондитерських виробів фабрик Roshen. Заборона була аргументована тим, що їхня продукція не відповідає технічному регламенту Митного Союзу. Результати тестування Росспоживнагляду показали, що кондитерські вироби Roshen містять шкідливу речовину бензопірен, а також не відповідають нормативам за вмістом жирів та органолептикою.

Перемовини представників кондитерської фабрики з російською федеральною службою тривають.

Интернет пестрит объявлениями о продаже действующего бизнеса — купить можно что угодно, начиная от автомобильного прицепа, оборудованного под кафе, и заканчивая столярным производством. Сколько же нужно денег, чтобы обзавестись собственным делом?
#img_left#Специалисты сайта Slando исследовали предложение в данной сфере и выяснили, что купить действующий бизнес можно даже за несколько тысяч гривен. Так, 4 тысячи стоит интернет-магазин по продаже кофе и чая, сообщает «Сегодня».

Судя по предложениям, размещённым на Slando, от 3 тысяч гривен можно купить работающий в сети магазин или торговую марку. Раскрученный магазин будет стоить около 10 тысяч гривен. За 5 тысяч гривен можно купить мобильную кофейню, вдвое дороже стоят бывшие в употреблении платёжные терминалы.

Есть среди предложений и реальные магазины. В провинциальных городах их покупка обойдётся в несколько раз дешевле, чем в столице. К примеру, за 36 тысяч гривен продают магазин электротоваров в центре Луганска вместе с сайтом и контактами дилеров. А покупка магазина зоотоваров в Симферополе обойдётся предпринимателю в 40 тысяч гривен.

Отдел бижутерии в торговом центре в Ивано-Франковске можно купить за 12 тысяч гривен, а покупка киоска в людном месте в Днепропетровске обойдётся в 10 тысяч. Среди других недорогих предложений: магазины секонд-хенд, СТО, мастерские по ремонту обуви и мини-отели.

На другом сайте с бизнес-предложениями, biztorg.ua, объявления разделены по типам бизнеса. Судя по рекламе, приобретение салона красоты в Киеве будет стоить от 120 000 гривен. Варианты дороже обойдутся в несколько миллионов долларов.

Аптеку в Киеве можно купить за 360 тысяч гривен, а цех по обработке мяса — за 800 тысяч. Покупка рекламно-информационной газеты обойдётся в 100 тысяч гривен, страховую компанию в столице можно выкупить за 600 тысяч гривен, а шиншилловую ферму — за 70 тысяч гривен.

Предложения из других городов традиционно дешевле. К примеру, сеть суши-баров в Донецке можно приобрести за 40 тысяч гривен. На 5 тысяч меньше в Киеве оценили паб в отдалённом от центра районе.

Дороже, конечно, стоит промышленность, впрочем, и здесь можно найти предложения по цене менее миллиона гривен. Среди них — цех по производству кованых изделий, тёплой плитки, пластиковых окон, корпусной мебели и т.д. Стоить они, в зависимости от состояния предприятия, будут 200—700 тысяч гривен.

Полезная информация.

Інтернет рясніє оголошеннями про продаж діючого бізнесу — купити можна що завгодно від автомобільного причепу, обладнаного під кав’ярню, до столярного виробництва. Скільки ж потрібно грошей, щоб обзавестись власною справою?
#img_left#Спеціалісти сайті Slando досліджували пропозицію в цій сфері та з’ясували, що купити діючий бізнес можна за кілька тисяч гривень. Так, 4 тисячі коштуватиме інтернет-магазин з продажу кави та чаю, повідомляє «Сегодня».

Судячи з пропозицій, розміщених на Slando, від 3 тисяч гривень можна купити працюючий в мережі магазин або торгівельну марку, більш розкручені магазини коштуватимуть до 10 тисяч гривень. За 5 тисяч гривень можна знайти мобільну кав’ярню, а бувші у використанні платіжні термінали пропонують за 10 тисяч гривень.

Є серед пропозицій і реальні магазини — дешевше такі коштують в провінційних містах. За 36 тисяч гривень продають магазин електротоварів в центрі Луганська разом із сайтом та контактами дилерів. В 40 тисяч гривень обійдеться придбання магазину зоотоварів в Сімферополі.

Відділ біжутерії в торгівельному центрі в Івано-Франківську можна купити за 12 тисяч гривень, а купівля кіоску в людному місці Дніпропетровська обійдеться в 10 тисяч гривень. Серед інших недорогих пропозицій можна знайти магазини секонд-хенд, СТО, майстерні з ремонту взуття та міні-готелі.

На іншому сайті з бізнес-пропозиціями, biztorg.ua, оголошення розділені за типами бізнесу. Судячи з об’яв, придбання салону краси в Києві буде коштувати від 120 тисяч гривень. Найдорожчі пропонують за кілька мільйонів доларів.

Аптеку в Києві можна купити за 360 тисяч гривень, а цех з обробки м’яса — за 800 тисяч. Покупка рекламно-інформаційної газети обійдеться в 100 тисяч гривень, страхову компанію в столиці можна викупити за 600 тисяч гривень, а шиншилову ферму — за 70 тисяч гривень.

Мережу суші-барів в Донецьку пропонують за 40 тисяч гривень. На 5 тисяч менше оцінили паб на Лісовому масиві в Києві.

Найдорожче, звичайно, коштує промисловість, втім, і тут є пропозиції за ціною менше мільйона гривень. Серед них — цехи з виробництва кованих виробів, теплої плитки, пластикових вікон, корпусних меблів, тощо. Коштуватимуть вони, в залежності від стану підприємства, 200—700 тисяч гривень.