12 серпня 2015 року в порту Тяньцзіня вибухнули 700 тонн ціаніду натрію, який за взаємодії з водою утворює синильну кислоту. Влада Китаю назвала цей випадок найжахливішою техногенною катастрофою за всю історію існування КНР.
Розмір кратера, знятого з дрона, дає уявлення про потужність вибухів, вони майже повністю знищили кілька великих кварталів з висотними будівлями. Сила першого вибуху дорівнювала 3 тоннам, другого — 21 тонну в тротиловому еквіваленті.
Мешканці та міжнародні ЗМІ кажуть, що жертвами стали тисячі людей, а офіційні видання Китаю явно занижують кількість жертв.
Про катастрофу та кількість жертв у Китаї говорити заборонено, але журналісту державної газети Beijing Daily Хе Сяосіню вдалося прорватися до Тяньцзіня, щоб висвітлити цю подію. Він зробив безліч фотографій катастрофи та завантажив їх на свою сторінку у WeChat. Вони моментально поширилися серед китайських користувачів, які хотіли знати справжні масштаби руйнувань.
«Ми спостерігали справжнє пекло на Землі. Це нагадувало Чорнобиль!» — написав Хе Сяосінь на .
Інших журналістів поліцейські не пустили на місце вибухів. Уряд блокував роботу сайтів, на яких повідомлялося про катастрофу, а блогерів заарештовували за поширення «чуток».
Один із пожежників у своєму блозі написав, що в першій черзі гасіння пожежі брало участь 11 пожежних бригад, тобто понад 400 осіб, і всі вони . За офіційними даними, всього загинув 21 пожежник.
Подібні трагедії ще раз нагадують нам, що не можна безвідповідально ставитися до середовища, в якому ми живемо. Важливим є і громадський контроль, оскільки те, що чиновників не контролюють, також може призвести до халатності осіб, відповідальних за екологію. Звісно, середовище в Китаї, де панує компартія, відрізняється від українського, і там впливати на владу важко, можна навіть зазнати репресій за викриття злочинів чиновників або пов’язаного з державою бізнесу (детальніше про це читайте в книзі «Великої Епохи» «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»).
В Україні кожний може зробити свій маленький внесок у збереження довкілля: наприклад, розділяти відходи, не смітити на вулиці, не викидувати батарейки та інші небезпечні відходи, менше використовувати поліетиленові пакети. Для того, щоб впливати на владу в Україні, наприклад, поділитися своєю пропозицією з приводу якогось питання, можна подати петицію президенту або Київраді, можна написати до контактного центру м. Києва (або знайти контакти місцевої влади у вашому місті і подати до них звернення) тощо.
