Blog

В США, в престижном районе Канзас-Сити штата Миссури, произошёл мощный взрыв газа во вторник вечером, 19 февраля. В результате полностью уничтожен популярный ресторан «JJ», пострадали 19 человек, из них трое находятся в критическом состоянии.

#img_left#Здание ресторана и близлежащие объекты полностью уничтожены огнём, который бушевал более часа. Из зданий района эвакуировали всех жильцов, а газ был перекрыт газовщиками. Клубы дыма высоко вздымались вверх и были видны издалека, сообщает New York Times.

Из-за размера пожара на место происшествия вызвали спасателей с собаками. Пожарные искали погибших в тлеющих развалинах ресторана несколько часов, но никого не обнаружили. Люди пострадали в основном от осколков стёкол, получили переломы и ожоги.

Взорвался газовый трубопровод проложенный под землёй. На этом месте образовалась чёрная дыра. Многие люди из окружающих зданий жаловались на сильный запах газа, который ощущали в течение дня. Из-за запаха инспекторы газовой компании сказали работникам ресторана JJ закрыть кухню и покинуть помещение. Вскоре после этого здание взорвалось, сообщает издание.

В настоящее время причина утечки газа все ещё изучается. Начато расследование, сообщает пресс-секретарь Департамента полиции.

Одеська міськрада на тлі акції протесту захисників тварин прийняла рішення про заборону використання фотографами диких і екзотичних тварин під час фотографування або відеозйомки.

#img_left#Спочатку проект передбачав заборону на використання диких звірів при зйомках і в цирку, проте потім вирішили не ставити табу в цирковому стаціонарному закладі та «Дельфінарії», повідомляє сайт «Новини Одеси».

Ініціатор даного проекту депутат міськради Костянтин Ржепішевський у пояснювальній записці зазначив, що одесити і зоозахисні організації міста вже протягом багатьох років закликають заборонити в місті діяльність пересувних та стаціонарних об’єктів, в яких господарі і «підприємці» заробляють на жорстокому поводженні з тваринами.

«Така асоціальна поведінка деяких підприємливих одеситів убиває майбутнє покоління. Діти з раннього віку починають сприймати як норму поведінку дорослих, які дозволяють посмикати за мотузочку або кайдани, прив’язані до лапок птахів. Це страшно!», ― зазначила пікетувальник під стінами мерії, представник волонтерської організації «Час змін» Ольга Овечкіна.

Тепер в Одесі не можна буде фотографуватися з дикими тваринами на вулиці або використовувати їх у виступах. Однак таке рішення місцевої влади носить лише номінальний характер і не має юридичної сили, пише інформаційний міський портал «Одеська життя».

У свою чергу, бойкотувати пляжних фотографів закликають і зоозахисники Криму.

Одесский горсовет на фоне акции протеста защитников животных принял решение о запрете использования фотографами диких и экзотических животных во время фотографирования или видеосъёмки.

#img_left#Вначале проект предусматривал запрет на использование диких зверей при съёмках и в цирке, однако затем решили не ставить табу в цирковом стационарном заведении и «Дельфинарии», сообщает сайт «Новости Одессы».

Инициатор данного проекта депутат горсовета Константин Ржепишевский в пояснительной записке отметил, что одесситы и зоозащитные организации города уже на протяжении многих лет призывают запретить в городе деятельность передвижных и стационарных объектов, в которых хозяева и «предприниматели» зарабатывают на жестоком обращении с животными.

«Такое асоциальное поведение некоторых предприимчивых одесситов убивает будущее поколение. Дети с раннего возраста начинают воспринимать как норму поведение взрослых, которые позволяют подергать за веревочку или кандалы, привязанные к лапкам птиц. Это страшно!» ― отметила пикетчик под стенами мэрии представитель волонтёрской организации «Время перемен» Ольга Овечкина.

Теперь в Одессе нельзя будет фотографироваться с дикими животными на улице или использовать их в выступлениях. Однако это решение местных властей носит лишь номинальный характер и не имеет юридической силы, пишет информационный городской портал «Одесская жизнь».

Отметим, бойкотировать пляжных фотографов призывают и зоозащитники Крыма.

Также рекомендуем вам новости Одессы от портала «Час Пик».

Існує безліч легенд та реальних історій про скарби світу. Заховані в таємничих печерах або в глибинах океанів вони завжди притягували до себе мисливців за успіхом. А пошуки скарбу завжди супроводжуються захопливими подіями та пригодами.

Про скарби в різних куточках світу існує чимало легенд.

Фото: Svetaphoto/stockfreeimages.com

Скарби світу: піратські клади

Одна з легенд розповідає про знаменитого пірата Генрі Моргана, який нібито закопав скарб на острові Кокос у Тихому океані. Це місце також відоме як «острів скарбів», «піратський сейф» та «мекка шукачів скарбів». Ось уже півтора століття цей маленький, вкритий непрохідними джунглями клаптик суші привертає до себе увагу багатьох шукачів скарбів. На ньому побувало понад 500 експедицій. Як свідчить легенда, там заховані скарби на суму понад мільярд доларів.

Інша цікава історія — про скарб пірата на прізвисько Чорна борода. Припускають, що за цим псевдонімом ховався Едвард Тіч. Багато хто, дивлячись на його бороду, яка до того ж диміла, вважав цього чоловіка дияволом. Від одного погляду на пірата в багатьох його супротивників душа йшла в п’яти, і вони здавалися без бою. Він побудував власну фортецю на одному з Віргінських островів. Саме там він і зберігав золото із кораблів, які захоплював, що оцінювалося в сотні мільярдів доларів. Існує легенда й про скарби Тіча на острові Оук у затоці Фанді та на острові Хувентуд.

Багато легенд про скарби світу розповідають про піратські скарби.

Фото: Sergeychernov/stockfreeimages.com

Скарби світу: золото Трої

Золото Пріама або, як його ще називають, золото Трої, виявили під час розкопок стародавнього міста Троя, яке славилося могутністю і багатством. Свою назву цей скарб отримав від імені останнього троянського правителя — мудрого старця Пріама. Сам скарб містився в срібній скрині з двома ручками. Найбільше в ньому було золотих намистин — близько тисячі, а також золотих сережок. Були там браслети, діадеми і золота чаша.

У 1945 році, в кінці Другої світової війни, професор Вільгельм Унферцагт передав скарб Пріама разом з іншими творами античного мистецтва радянській комендатурі. В якості трофейного мистецтва скарб Пріама був перевезений у СРСР. З цього моменту сліди скарбу Пріама загубилися, й довгий час він вважався втраченим. Лише 16 квітня 1996 року, через 51 рік, 260 предметів зі скарбу Пріама були виставлені в Пушкінському музеї Москви.

Скарби світу: фараони і загадки пірамід

Багато таємниць зберігають піраміди і гробниці Єгипту.

Фото: Webking/stockfreeimages.com

У 1922 році, обстежуючи гробницю фараона Тутанхамона, вчені виявили величезні багатства. Одна з кімнат була повністю заповнена скарбами, тому знадобилося п’ять років, щоб їх розібрати. Серед них лежали золоті прикраси; одяг, розшитий золотом і дорогоцінним камінням; посуд, а також предмети побуту, які, як вірили єгиптяни, повинні були супроводжувати фараонів у потойбічний світ.

У піраміді Хеопса, яка вважається одним із семи чудес світу, археологи виявили «загадкові дверцята», які намагаються відкрити, сподіваючись знайти скарби. У 2002 році за допомогою ендоскопу дослідники змогли розгледіти південний тунель розміром 20 на 20 сантиметрів. На ретельно оброблених «загадкових дверцятах» виявили дві ручки й підлогу з таємничими червоними письменами. Досі невідомо: «Що ж міститься за цими дверцятами? Для чого вони були зроблені?». Археологи наполегливо продовжують роботу в південному тунелі піраміди, а північний — досі залишається загадкою.

Після метеоритного дощу над Челябінською областю в Інституті астрономії Росії заговорили про створення системи захисту від метеоритів — для цього пропонують створити мережу телескопів, які б прогнозували падіння цих космічних об’єктів.

#img_left#На думку російських учених, створення такого захисту набагато ефективніше системи збивання метеоритів ракетами ПРО. У випадку виявлення небезпечного метеорита астрономи могли б попередити місцеве населення про загрозу.

Однак, на думку віце-прем’єра РФ Дмитра Рогозіна, який очолює Військово-промислову комісію при російському уряді, щоб створити протиметеоритну систему в Росії, необхідно залучити зарубіжних партнерів, повідомляє Лента.ру.

«Створювати таку систему поодинці не тільки накладно, але й неефективно. Саме тому ми і говоримо про складання сил», ― написав він у Твіттері.

Вчора заввідділом астрономії Інституту астрономії РАН Лідія Рихлова на прес-конференції заявила журналістам, що фахівці з Роскосмосу, ЦНДІмаш і РАН розробили проект федеральної цільової програми з протидії космічним загрозам. Ця програма розрахована на 10 років і потребуватиме фінансових витрат на суму 58 млрд руб., пише Newsru.

На думку Рихлової, нині в Росії діють телескопи з діаметром об’єктиву в 60 см, але їх необхідно модернізувати. Також, за її словами, необхідно створити ще 2―3 телескопи з двометровими об’єктивами і мережу з 40-сантиметрових телескопів, плюс ― аналітичний центр.

Завідувач ж лабораторією космічного моніторингу МДУ професор Володимир Ліпунов оцінив цей проект всього в 15 млрд руб. На його думку, в Росії вже є 9 телескопів з 40-сантиметровими об’єктивами, які потрібно лише роботизувати.

А академік Олександр Железняков з Російської академії космонавтики ім. Ціолковського вважає створення системи захисту від космічних об’єктів надзвичайно складним завданням.

«Ми не все знаємо про тіла, які загрожують нам і наскільки взагалі реально можливо змінити їх траєкторію або зруйнувати, тому говорити про створення подібної системи в найближчі роки не доводиться», ― сказав він «Комерсанту FM».

Нагадаємо, 15 лютого 2013 року над Челябінською областю пройшовся метеоритний дощ, в результаті якого в земну атмосферу увійшов великий метеорит зі швидкістю 54 000 км/год. Його маса оцінюється в 10 тисяч тонн. Космічний об’єкт вибухнув над Землею на висоті 19―50 км. Один із його осколків впав в озеро Чебаркуль, пробивши ополонку діаметром 17 метрів. Від падіння метеорита на Уралі постраждали більше тисячі людей, пошкоджено кілька тисяч будинків. Матеріальний збиток у Челябінській області оцінюється в мільярд рублів.

После метеоритного дождя над Челябинской областью в Институте астрономии России заговорили о том, что следует создать систему защиты от метеоритов из сети телескопов, которые бы прогнозировали их падение.

#img_left#По мнению российских учёных, создание такой защиты гораздо эффективнее системы сбивания метеоритов ракетами ПВО. В случае обнаружения опасного метеорита астрономы могли бы предупредить местное население об угрозе.

Однако, по мнению вице-премьера РФ Дмитрия Рогозина, возглавляющего Военно-промышленную комиссию при российском правительстве, чтобы создать противометеоритную систему в России, необходимо привлечь зарубежных партнёров, сообщает Лента.ру.

«Создавать такую систему в одиночку не только накладно, но и неэффективно. Именно поэтому мы и говорим о сложении сил», ― написал он в Твиттере.

Вчера завотделом астрономии Института астрономии РАН Лидия Рыхлова на пресс-конференции заявила журналистам, что специалисты из Роскосмоса, ЦНИИМАШа и РАН разработали проект федеральной целевой программы по противодействию космическим угрозам. Эта программа рассчитана на 10 лет и потребует финансовых затрат на сумму 58 млрд руб., пишет Newsru.

По мнению Рыхловой, ныне в России действуют телескопы с диаметром объектива в 60 см, но их необходимо модернизировать. Также, по её словам, необходимо создать ещё 2―3 телескопа с двухметровыми объективами и сеть из 40-сантиметровых телескопов, плюс ― аналитический центр.

Заведующий же лабораторией космического мониторинга МГУ профессор Владимир Липунов оценил этот проект всего в 15 млрд руб. По его мнению, в России уже есть 9 телескопов с 40-сантиметровыми объективами, которые нужно всего лишь роботизировать.

А академик Александр Железняков из Российской академии космонавтики им. Циолковского считает создание системы защиты от космических объектов чрезвычайно сложной задачей.

«Мы не всё знаем о телах, которые угрожают нам и насколько вообще реально изменить их траекторию или разрушить, поэтому говорить о создании подобной системы в ближайшие годы не приходится», ― сказал он «Коммерсанту FM».

Напомним, 15 февраля 2013 года над Челябинской областью прошёл метеоритный дождь, в результате которого в земную атмосферу вошёл крупный метеорит со скоростью 54 000 км/ч. Его масса оценивается в 10 тысяч тонн. Космический объект взорвался над Землёй на высоте 19―50 км. Один из его осколков упал в озеро Чебаркуль, пробив прорубь диаметром 17 метров. От падения метеорита на Урале пострадали более тысячи человек, повреждены несколько тысяч домов. Материальный ущерб в Челябинской области оценивается в миллиард рублей.

У лютому 2013 року Мінфін України погасив частину боргу перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) і заплатив відсотки відповідно до зобов’язань у рамках програми stand-by 2008—2009 рр.



#img_left#Загальна сума першого платежу, передбаченого Держбюджетом-2013, становила $634,1 млн (5068,6 млн грн), повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

Наступний платіж МВФ Україна здійснить у травні, згідно з Бюджетним розписом.

Місія МВФ залишила Україну 12 лютого цього року і планує повернутися в кінці березня, щоб продовжити переговори за угодою stand by. У Кабінеті Міністрів висловили сподівання на підписання чергового траншу на суму, еквівалентну $15 млрд.

Нагадаємо, останній раз Україна отримувала кредит від фонду 22 грудня 2010 року на суму $1,5 млрд. Пізніше фінансування з боку МВФ було припинено через те, що Київ не виконав низку домовленостей.

В український прокат 21 лютого виходить біографічний фільм англійського режисера Саші Джервасі «Хічкок» про життя і творчість знаменитого режисера і майстра трилера.

#img_left#У фільмі показано період життя Альфреда Хічкока (Ентоні Хопкінс), коли режисер перебував на вершині своєї творчої зрілості та популярності. В кінці 50-х у процесі пошуку чогось нового майстер вирішує зняти свою знамениту психологічну драму-жах «Психо» (1960 року). Однак у той час спонсорувати цей фільм про маніяка-вбивцю відмовилася навіть студія Paramount, яка завжди підтримувала свого режисера-улюбленця. Тоді в пошуках фінансування Хічкок вирішує закласти свій будинок.

Режисер Саша Джервасі зробив наголос у своїй картині на особисте життя Хічкока, його стосунки з дружиною і вірною супутницею Альмою Ревілль (Хелен Міррен), яка була також для метра жахів монтажером, сценаристом і першим критиком.

Сучасники характеризували Альфреда Хічкока, як жорстокого жартівника, який здатний був посадити гостей на подушки, що видають непристойні звуки, подарувати дівчині іграшку в труні, а також запросити гостей нібито на костюмований бал-маскарад, а насправді на ділову зустріч. Страждаючи надмірною вагою, Хічкок усе ж не відмовляв собі смачно поїсти і випити гарного вина.

«У його житті справді не було нічого, крім їжі, вина і кіножартів, — говорив Маршал Шломо (керівник сценарної групи «Психо»).

Бюджет фільму «Психо» склав усього 800 тисяч доларів, і робота над картиною стала певним експериментом для Хічкока.

«Мені хотілося перевірити, чи зможу я зробити фільм у фінансових межах телевізійного фільму, — розповідав режисер. — Нашому марнославству надзвичайно лестить здатність кіномистецтва впливати на почуття мас. І «Психо» в цьому відношенні може вважатися удачею. Аудиторію потряс не задум, не велика акторська майстерність і нелюбов до бестселеру, за яким був поставлений фільм. Це зробило чисте кіно».

Улюбленим прийомом Альфреда Хічкока була зйомка з точки зору персонажа, що дозволяла глядачеві знаходитися ніби «у шкурі» героя. Саме цей прийом став візитною карткою метра трилерів і жахів разом з незвичайними ракурсами і точками зйомок, а також непередбачуваним рухом камери.

Уважається, що саме Хічкок винайшов швидкий монтаж кадрів, який він застосував у сцені вбивства в душі у фільмі «Психо».

Іменитий режисер любив також зніматися у своїх фільмах в епізодичних ролях: то в якості випадкового перехожого, то відображеним на рекламному щиті, то в ролі простого вуличного роззяви.

Цікавим спостереженням є також те, що Хічкок любив використовувати у своїх фільмах образ «холодних» білявок. На головні жіночі ролі запрошувалися такі акторки, як Марлен Дітріх, Грейс Келлі, Віра Майлз та ін.

За всю свою творчу кар’єру Хічкок зняв 55 повнометражних фільмів, багато з яких стали визнаними шедеврами світового кінематографа.