Blog

За перші 8 місяців 2012 року від отримання ідентифікаційних кодів за релігійними та іншими переконаннями відмовились 13,4 тисячі українців — їхня кількість на 26% більша, ніж минулого року.

#img_left#Зокрема, від отримання ідентифікаційного номеру в 2012 році відмовились майже півтори тисячі жителів Чернівецької області, а в 2011 році — 775 чоловік, передає Євромісто. Не хочуть отримувати коди податкової і в східних областях: за даними donbass.ua ідентифікаційних кодів не має близько 200 мешканців Красноармійська Донецької області.

Втім, облік таких фізичних осіб — платників податків ведеться, тільки не за їхнім персональним номером, а за ім’ям та номером паспорта. Здійснюється їхній облік в окремому реєстрі податкової служби. У паспортах осіб, які відмовились від ідентифікаційного номеру, стоїть відмітка про те, що платежі до податкової вони можуть здійснювати, використовуючи свої серію та номер паспорту.

Тим часом 6 вересня Верховна Рада прийняла законопроект про створення іншого реєстру громадян — демографічного. Згідно з ним, українці з 2013 року будуть отримувати біометричні паспорти, що являють собою безконтактні картки з інформацією про громадянина.

Из-за экономического кризиса греческие студенты, обучающиеся в Чехии и Словакии, начали массово переводиться в университеты Болгарии и Румынии.

#img_left#Из-за низкой стоимости проживания в странах Восточной Европы, университеты этих стран стали привлекать больше студентов из Греции. Престижные английские, французские, итальянские и американские вузы для большинства греческих абитуриентов оказываются не по карману.

Многие из них не могут себе позволить даже обучение в Чехии и Словакии — 80% зарегистрированных в университетах этих стран студентов пытаются перевестись в вузы Болгарии и Румынии, передает romania-today.ru со ссылкой на греческую «Imerissia».

А вот украинское правительство в этом году обещало выделить 45 млн гривен для обучения 180 талантливых студентов за рубежом, однако до сентября 2012 года было выделено менее половины средств.

Через економічну кризу грецькі студенти, які навчаються в Чехії та Словаччині, почали масово переводитись до університетів Болгарії та Румунії.

#img_left#Через низьку вартість проживання в країнах Східної Європи, університети цих країн почали приваблювати більше студентів з Греції. Престижні англійські, французькі, італійські та американські виші для більшості грецьких абітурієнтів виявляються не по кишені.

Багато грецьких студентів не можуть собі дозволити навіть навчання в Чехії та Словаччини — 80% із зареєстрованих в університетах цих країн намагається перевестись до вишів Болгарії та Румунії, передає romania-today.ru з посиланням на грецьку «Imerissia».

В Україні ж уряд цього року обіцяв виділити 45 млн гривень для навчання 180 найталановитіших студентів за кордоном, проте до вересня 2012 року було виділено менше половини коштів.

Операції з електронними грошима тепер узаконені. Вперше вводиться поняття електронних грошей, встановлена відповідальність за порушення правил поводження з електронними грошима, а великі покупки в майбутньому зможуть здійснюватися тільки за допомогою безготівкових розрахунків.

#img_left#За проект закону про функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків, який представив голова Нацбанку Сергій Арбузов, проголосували 260 депутатів. Виключне право випускати електронні гроші, які можуть бути виражені тільки в гривневому еквіваленті, нададуть банку. Контроль за розрахунками через електронні платіжні засоби лягає на Державну податкову службу (ДПСУ).

За можливі спроби продавців відмовитися приймати або обмежити електронні гроші як платіжний засіб за покупки в торговельних точках закон передбачив штраф у розмірі 8,5 тис. гривень. Раніше ж за те, що в магазині відсутні POS-термінали, штрафували, відповідно до Кодексу адміністративних правопорушень, на від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34—85 грн, а посадових осіб — від 5 до 10 мінімумів, тобто на 85—170 грн.

Причина, через яку багато підприємців не встановлюють обладнання для платежів безготівки, не в тому, що воно дороге, а в тому, що не хочуть показувати реальні грошові обороти. Тому вони і вважають за краще працювати на єдиному податку, відзначає видання «Фінансовий огляд».

Головною новацією документа є те, що у НБА з’являється можливість встановити максимальний ліміт готівкових платежів на той чи інший товар або послуги. Це означає, що великі придбання не можна буде здійснити за готівку. Якщо центробанк встановить ліміт на певний товар, то купити його можна буде тільки за допомогою платіжної картки. За тим, чи дотримуються ці вимоги, буде стежити ДПСУ.

Видання «Фінансовий огляд» пише, що Нацбанк за допомогою такого законопроекту «вбиває відразу двох зайців»: по-перше контрольні функції передаються податківцям, які і так докладають зусиль, щоб по максимуму вивести оборот підприємців із тіні, а по-друге, завдяки цьому, банківська система наповниться грошима, що перебувають «під матрацами» громадян.

Чиновники пояснюють такі зміни тим, що хочуть перемогти тіньову економіку і наводять як приклад Грецію, Іспанію та Італію, які в цьому році вже встановили ліміти для оплати за готівковим розрахунком.

«Мотивом до цього стала кампанія боротьби з „сірою“ та „чорною“ економіками і необхідність збільшити збирання податків для скорочення бюджетних дефіцитів», — розповів директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (EMA) Олександр Карпов, якого цитує «Ліга:Закон».

Крім того, новий закон дасть Нацбанку можливість відстежити величезний обсяг платежів, які на сьогоднішній день йому непідконтрольні. За словами Карпова, обійти таку норму ніхто не зможе. Покупець нерухомості не оформить право власності на квартиру, якщо не пред’явить документ, який підтверджує, що угоду оплатили по безналу, говорить Карпов.

Між тим, нещодавно в Росії суд відмовився визнати грошима електронну валюту Webmoney.

Операции с электронными деньгами теперь узаконены. Впервые вводится понятие электронных денег, установлена ответственность за нарушение правил обращения с электронными деньгами, а крупные покупки в будущем смогут осуществляться только с помощью безналичных расчётов.

#img_left#За проект закона о функционировании платёжных систем и развития безналичных расчётов, который представил глава Нацбанка Сергей Арбузов, проголосовали 260 депутатов. Исключительное право выпускать электронные деньги, которые могут быть выражены только в гривневом эквиваленте, предоставят банку. Контроль за расчётами через электронные платёжные средства ложится на Государственную налоговую службу (ГНСУ).

За возможные попытки продавцов отказаться принимать или ограничить электронные деньги как платёжное средство за покупки в торговых точках закононом предусмотрен штраф в размере 8,5 тыс. гривен. Ранее же за то, что в магазине отсутствовали POS-терминалы, штрафовали, согласно Кодексу административных правонарушений, на от 2 до 5 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан, то есть 34—85 грн, а должностных лиц — от 5 до 10 минимумов, то есть на 85—170 грн.

Причина, по которой многие предпринимали не устанавливают оборудование для платежей безнала, не в том, что оно дорогое, а в том, что не хотят показывать реальные денежные обороты. Поэтому они и предпочитают работать на едином налоге, отмечает издание «Финобзор».

Главной новацией документа является то, что у НБА появляется возможность установить максимальный лимит наличных платежей на тот или иной товар или услуги. Это означает, что крупные приобретения нельзя будет осуществить за наличные. Если центробанк установит лимит на определённый товар, то купить его можно будет только с помощью платёжной карты. За тем, соблюдаются ли эти требования, будет следить ГНСУ.

«Финобзор» пишет, что Нацбанк с помощью такого законопроекта «убивает сразу двух зайцев»: во-первых контролирующие функции передаются налоговикам, которые и так приглагают усилия, чтобы по максимуму вывести оборот предпринимателей из тени, а во-вторых, благодаря этому, банковская система наполнится деньгами, находящимися «под матрасами» граждан.

Чиновники объясняют такие изменения тем, что хотят победить теневую экономику и приводят в пример Грецию, Испанию и Италию, которые в этом году уже установили лимиты для оплаты по наличному расчёту.

«Мотивом к этому стала кампания по борьбе с „серой“ и „чёрной“ экономиками и необходимость увеличить собираемость налогов для сокращения бюджетных дефицитов», — рассказал директор Украинской межбанковской ассоциации членов платёжных систем (EMA) Александр Карпов, которого цитирует «Лига:Закон».

Кроме того, новый закон даст Нацбанку возможность отследить огромный объём платежей, которые на сегодняшний день ему неподконтрольны. По словам Карпова, обойти такую норму никто не сможет. Покупатель недвижимости не оформит право собственности на квартиру, если не предъявит документ, подтверждающий, что сделку оплатили по безналу, говорит Карпов.

Между тем, недавно в соседней России суд отказался признать деньгами электронную валюту Webmoney.

Фінал Світового виклику з легкоатлетичного багатоборства завершився у Франції, місті Таленс 16 вересня.

#img_right#Золоту медаль завоювала українська спортсменка Людмила Йосипенко, перемігши в легкоатлетичному семиборстві і набравши найбільшу суму очок, 6401.

На другому місці француженка Антуанетта Нана Джиму, що набрала 6390 очка.

Бронзова медаль у Астра Скуіте з Литви, 6316 очка.

Інша українська легкоатлетка Ганна Мельниченко зайняла п’яту позицію, 6184 очка.

У чоловічому легкоатлетичному десятиборстві чемпіоном став спортсмен з Бельгії Ханс ван Альфен – 8293 очки.

Срібну медаль завоював спортсмен з України Олексій Касьянов – 8218 очки.

На третій сходинці Адам Себастьян Хельселет з Чехії – 8064 очки.

Финал Мирового вызова по легкоатлетическому многоборью завершился во Франции в городе Таленс 16 сентября.

#img_right#Золотую медаль завоевала украинская спортсменка Людмила Йосипенко, победив в легкоатлетическом семиборье и набрав наибольшую сумму очков – 6401.

На втором месте француженка Антуанетта Нана Джиму, набравшая 6390 очков.

Бронзовая медаль у Астра Скуите из Литвы – 6316 очков.

Другая украинская легкоатлетка Анна Мельниченко заняла пятую позицию – 6184 очка.

В мужском легкоатлетическом десятиборье чемпионом стал спортсмен из Бельгии Ханс ван Альфен – 8293 очка.

Серебряную медаль завоевал спортсмен с Украины Алексей Касьянов – 8218 очков.

На третьей ступеньке Адам Себастьян Хельселет из Чехии – 8064 очка.

Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект Виталия Журавского, по которому журналистов и других граждан ждёт ответственность за распространение недостоверной информации.

#img_left#За проект, который представил регионал Виталий Журавский, проголосовали 244 депутата. Автор законопроекта обосновывает необходимость этого законопроекта тем, что в нашем обществе усиливаются такие явления, как клевета. И нередко «клевета» причиняет столь тяжкий вред человеку и его семье, что иногда даже превосходит отдельные преступления, определённые Уголовным кодексом Украины.

Согласно этому законопроекту клевета трактуется в трёх пунктах:

– Когда распространяют заведомо ложные сведения, порочащие честь и достоинство личности или подрывающие его репутацию, виновник должен заплатить от 500 до 1000 необлагаемых минимумов доходов граждан, или выполнять исправительные работы на срок до одного года;

– Когда клевета, содержащаяся в публичном выступлении, публично демонстрируется в произведениях или СМИ, виновника штрафуют на сумму от 1000 до 1500 необлагаемых минимумов доходов граждан, или он должен выполнять исправительные работы от одного до двух лет, или должен быть арестован на срок от трёх до шести месяцев. Одновременно его лишают права служить на определённых должностях или выполнять определённую деятельность от одного до трёх лет;

– Когда человек распространяет клевету и обвиняет человека в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления, его штрафуют на сумму от 1500 до 2500 необлагаемых минимумов доходов граждан, или лишают свободы на срок до трёх лет. Этому человеку тоже нельзя будет занимать определённые должности или выполнять определённую деятельность от одного до трёх лет.

Необлагаемый минимум составляет 17 грн, т.е. за нарушение первого пункта нужно будет заплатить 8500—17 000 грн, второго — 17 000—25 500, а третьего — 25 500—42 500.

Николай Томенко считает, что эти изменения направлены против журналистов. Он вспомнил, что в 2001 году под давлением специалистов и журналистов Верховная Рада изъяла из уголовного законодательства понятие оскорблений и клеветы. Но, по его словам, каждый год появляется человек, стремящийся вернуть эти пункты в уголовный кодекс.

«Если эта норма появится, я думаю, треть журналистов пересажают», — говорит Томенко, которого цитирует «Украинская правда».

Главный редактор телеканала ТВi Виталий Портников считает, что этот законопроект, безусловно, является фактором давления на СМИ перед выборами. Он говорит, что этот закон касается не только журналистов, но и граждан в целом, просто журналисты наиболее уязвимые к этому «средневековому» закону.

«Мы хорошо осознаем, что его главная цель — ограничить свободу прессы», — сказал Портников в комментарии Gazeta.ua.

Журналист вспомнил, что судился с Черновецким несколько лет — тот обвинял Портникова в клевете, но когда Попов сообщил, что мэр разворовал 70% Киева, это уже перестало быть клеветой.

Депутаты от Объединённой оппозиции уже готовят представление в Конституционный суд относительно этого законопроекта, сказал бютовец Роман Забзалюк в эфире «5 канала».

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект Віталія Журавського, за яким журналістів та інших громадян чекає відповідальність за поширення недостовірної інформації.

#img_left#За проект, який представив регіонал Віталій Журавський, проголосувало 244 депутати. Автор законопроекту обґрунтовує необхідність цього законопроекту тим, що в нашому суспільстві посилюються такі негативні явища, як наклеп. І нерідко «наклеп» заподіює настільки тяжку шкоду людині та її сім’ї, що іноді навіть перевершує окремі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

Згідно з цим законопроектом наклеп трактується трьома пунктами:

— коли поширюють завідомо неправдиві відомості, які ганьблять гідність і честь особи або підривають його репутацію, винуватець має заплатити від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або здійснювати виправні роботи на термін до одного року;

— коли наклеп, який міститься в публічному виступі, публічно демонструється в творах або ЗМІ, винуватця штрафують на суму від 1000 до 1500 неоподаткованих

мінімумів доходів громадян або він має здійснювати виправні роботи від одного до двух років, або має бути заарештований на строк від трьох до шести місяців. Одночасно його позбавляють права служити на певних посадах або виконувати певну діяльність від одного до трьох років

— коли людина поширює наклеп і звинувачує особу у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, її штрафують на суму від 1500 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або позбавляють волі на термін до трьох років. Цій людині також не можна буде обіймати певні посади чи виконувати певну діяльність від одного до трьох років.

Неоподаткований мінімум становить 17 грн, тобто за порушення першого пункту потрібно буде заплатити 8500—17 000 грн, другого — 17000—25 500, а третього — 25 500—42 500 .

Микола Томенко вважає, що ці зміни направлені проти журналістів. Він згадав, що в 2001 році під тиском фахівців і журналістів Верховна Рада вилучила з кримінального законодавства поняття образ та наклепів. Але, за його словами, кожен рік з’являється людина, що прагне повернути ці пункти в кримінальний кодекс.

«Якщо ця норма з’явиться, я думаю третину журналістів пересаджають», — каже Томенко, якого цитує «Українська правда».

Головний редактор телеканалу ТВі Віталій Портніков вважає, що цей законопроект, безумовно, є фактором тиску на ЗМІ перед виборами. Він каже, що цей закон стосується не лише журналістів, але й громадян у цілому, просто журналісти найбільш вразливі щодо цього «середньовічного» закону.

«Ми добре усвідомлюємо, що його головна мета — обмежити свободу преси», — сказав Портніков у коментарі Gazeta.ua.

Журналіст згадав, що судився з Черновецький кілька років — той звинувачував Портнікова у наклепі, але коли Попов повідомив, що мер розікрав 70% Києва, то це вже перестало бути наклепом.

Депутати від Об’єднаної опозиції вже готують подання в Конституційний суд щодо цього законопроекту, як сказав бютівець Роман Забзалюк в ефірі «5 каналу».