antonprima.pro

Blog

  • Головні проблеми економіки Китаю (частина перша)

    Головні проблеми економіки Китаю (частина перша)

    Основные проблемы китайской экономики (часть первая)

    Відвідувачі під час Пекінської виставки інвестицій та нерухомості розглядають модель майбутньої будівлі. 20 вересня 2011 року. Стрімке зростання цін на житло сприяло збільшенню різниці в рівні доходів в КНР. Багаті стали багатшими, в той час як бідним ще важче купити житло. Фото: Mark Ralston/AFP/Getty Images

    Останні дані показують, що переможний хід економіки Китаю прямує в глухий кут. Ця тимчасова пауза або економіка Китаю занепадає? Якщо це так, які ж причини для таких змін?

    Останнім часом з’являється все більше підтверджень того, що економіка КНР у занепаді. У вересні індекс купівельного попиту (PMI), оприлюднений банком HSBC, становив 47,9 пунктів. Вже одинадцятий раз поспіль він на рівні нижче 50, а це означає, що промисловість у Китаї не розвивається, а скорочується.

    За даними Національного бюро статистики КНР, обсяг промислового виробництва в серпні минулого року зростав повільніше, ніж за три попередні роки, і прибуток у промисловому секторі в серпні знизився на 6,2% в порівнянні з тим же періодом минулого року.

    Крім того, Азіатський банк розвитку (Asian Development Bank) знизив оцінку зростання ВВП за 2012 рік для Китаю з 8,5%, прогнозованих у квітні 2012 року, до 7,7%. Аналогічним чином Світовий банк і МВФ також знизили свої прогнози зростання ВВП Китаю в 2012 році до 7,7% і 7,8% відповідно. Вже більше немає економістів, які дають прогноз 10-відсоткового зростання — рівень, який прогнозували багато аналітиків ще два роки тому.

    Економіка сходить з рейок

    Як я вважаю, цю зміну віщували вже давно. Цей шлях вибрали кілька років тому, і тепер країна підходить до його кінця. Поточні економічні проблеми безпосередньо пов’язані з макроекономічною політикою і системою розподілу доходів у Китаї. Обидва чинники були покликані служити політичним інтересам компартії Китаю на шкоду економічній стійкості. Чому?

    Економічні реформи в Китаї почав Ден Сяопін з гаслом «Хай спочатку деякі люди стануть багатшими». Пізніше з’явилися гасла: «Розвиток має першорядну важливість» і «Підтримка стабільності є найважливішою метою». Основне завдання полягало в тому, щоб компартія Китаю залишалася при владі. Правила макроекономіки в Китаї були встановлені відповідним чином.

    Ці цілі можна було реалізувати, якби зростання ВВП залишалося досить високим, щоб запобігти масовому безробіттю (стабільність) і стимулювати імпорт технологій та інвестицій в інфраструктуру (розвиток). Про ці установки вперше сказав Ден Сяопін, заявивши, що спочатку розбагатіти повинні лише деякі люди. Цього можна було б досягти, якби економіка повністю перебувала у власності держави, щоб чиновники компартії пожинали більшу частину плодів від економічного зростання і в той же час залишалися при владі («нехай деякі спочатку розбагатіють»).

    Отже, починаючи з економічних реформ, комуністичний режим встановив високі темпи зростання як основну мету, особливо протягом останніх двох десятиліть. Економіка Китаю відтоді зростала в середньому на 10% щорічно. Високого зростання ВВП досягли, головним чином, за рахунок експорту і великих інвестиційних витрат. Наразі, однак, ні експорт, ні інвестиції не можуть більше підтримувати зростання економіки Китаю.

    Правила макроекономіки переплітаються з розподілом доходів

    Щоб зрозуміти, чому дві рушійні сили зростання більше не працюють, потрібно повернутися до первинного економічного шляху і зрозуміти, що проблема полягає в несправедливому розподілі доходів. А це, в свою чергу, викликано тим, що банки маніпулюють відсотковими ставками.

    Великого обсягу експорту досягли за рахунок меркантильної торгової політики і заниженого курсу китайського юаня. З іншого боку, високий обсяг інвестицій став прямим результатом надзвичайно низьких відсоткових ставок. У період 2003—2011 рр. середня реальна процентна ставка по кредитах була майже нульовою. Це означає, що той, кому давали кредит у банку, отримував гроші безкоштовно.

    Найбільшу кількість позик у Китаї виділили державним підприємствам, а в останні десять років — ще й місцевим органам влади і будівельним компаніям. З іншого боку цього рівняння перебувала маса китайських вкладників, які віддали свої гроші в банки на зберігання і не мали з цього жодного доходу.

    Протягом багатьох років такі низькі ставки дозволили цій величезній масі заощаджень безкоштовно переходити на рахунки держструктур і корпорацій, головним чином державних компаній. Нульові ставки автоматично змусили китайських вкладників надати такі субсидії.

    Як наслідок, під час цього процесу, держструктури, великі корпорації та державні підприємства накопичили багато коштів. За останні десятиліття доходи від капіталовкладень були досить високими. Зокрема, ціни на житло зросли більш ніж на 10% за кілька попередніх років, завдяки чому забудовники і агентства нерухомості сколотили величезні статки.

    Бізнес багатьох найбагатших китайців пов’язаний із нерухомістю. Місцеві органи влади також збільшили свої доходи від продажу землі. Доходи цього напрямку збільшили надходження до місцевих податкових органів на 30—50%. Місцеві адміністрації радіють, бачачи, що ціни на житло йдуть у гору, тому що це дає їм можливість продати землю за більш високою ціною.

    Правила макроекономіки збільшили розрив у рівні доходів

    За останнє десятиліття ціни на житло в Китаї зросли більше ніж удвічі, при цьому збільшуючи розрив у рівні доходів.

    Найбагатші — керівники корпорацій, топ-менеджери державних підприємств і державні посадові особи — збільшили розмір свого статку через зростання цін на житло, тому що багато з них можуть дозволити собі мати кілька об’єктів нерухомості. За даними результатів дослідження фінансового становища китайських сімей, найбагатші китайці, які становлять 10% населення країни, володіють 85% активів житлового фонду Китаю.

    З іншого боку, бідні сім’ї змушені викладати всі свої заощадження, щоб купити свій перший будинок. При цьому вони стають так званими «заручниками житла», тому що змушені витрачати більшу частину своїх доходів на погашення іпотечних кредитів.

    Оскільки ціни на житло продовжують рости, то люди, яким потрібно купити квартиру, використовують заощадження всього свого життя, щоб її придбати. Через взяті кредити багато людей в кінцевому рахунку змушені платити більшу частину щомісячного доходу на їх оплату. А на життя грошей залишається мало.

    Тому доти, поки ціни на нерухомість зростатимуть, споживчий попит «заручників житла» і «потенційних заручників житла», буде тільки знижуватися.

    Ланцюжок макроекономіки — заниження курсу юаня, низькі відсоткові ставки, великі інвестиції і високі ціни на житло — підігріли експорт та інвестиції, проте завдали шкоди споживанню. Без зміни поточної макроекономічної політики, стійке зростання через рівень споживання — це лише порожні слова.

    Наявні правила макроекономіки знижують рівень споживання

    Це в деякій мірі пояснює, чому рівень споживання населення у складі ВВП опускався по спіралі вниз. І цей процес посилився в останні два десятиліття. Частка споживчих витрат у складі ВВП Китаю знизилася з 47% у 1990 році до 34% в 2011 році.

    Багато людей думали, що низький рівень споживання в КНР пов’язаний з національною рисою китайців — робити заощадження, відкладаючи значну частину своїх доходів. Однак, це тільки частина картини.

    За даними останніх досліджень фінансового становища китайських сімей, група найбагатших людей у країні, яка становить 10% всього населення, має 75% заощаджень всього Китаю. Близько половини китайського населення мають тільки невеликі заощадження або не мають їх зовсім. Найбагатші можуть вкласти свої заощадження в нерухомість та інші реальні активи, в той час як бідні залишаються з банківськими депозитами під нульові відсоткові ставки.

    Якщо у більшої частини населення немає достатніх заощаджень або гарного доходу, то їм доводиться витрачати свої кошти на те, щоб прогодувати і одягнути себе. На інші потреби грошей у них не вистачає. З цієї причини, частка споживання в китайському ВВП продовжує скорочуватися.

    Тяньлунь Цзянь, Велика Епоха

    Частина друга про головні проблеми економіки Китаю

    Тяньлунь Цзянь, кандидат наук, регулярно пише статті про китайську економіку і коментує з питань економіки Китаю для Великої Епохи. Його блог — Chineseeconomictrend.blogspot.com.

  • Комунальні тарифи хочуть підвищити в Кабміні — Яценюк

    Комунальні тарифи хочуть підвищити в Кабміні — Яценюк

    Опозиція не допустить підвищення комунальних тарифів і скорочення соціальних виплат, у зв’язку з чим наполягає на процедурі особистого голосування. Про це сьогодні заявив голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк на брифінгу у Верховній Раді.

    #img_left#Як повідомляється на сайті партії «Фронт змін», сьогодні опозиції стало відомо, що Кабмін підготував низку законопроектів, які передбачають скорочення соціальних виплат і зростання тарифів на газ та електроенергію. Відповідні зміни вони хочуть відбити у Держбюджеті України.

    «Ми наполягаємо на процедурі особистого голосування і хочемо побачити, хто з Партії регіонів буде голосувати за зміни у Державному бюджеті. Якщо вони хочуть нести за це персональну відповідальність, то голосуємо не картками, а кнопкою або руками, чи бюлетенями», ― зазначив Арсеній Яценюк.

    Глава опозиційної фракції вказав, що вони наполягають на особистому голосуванні також через те, що половина депутатів Партії регіонів не ходять на роботу. А ті з них, хто присутні в парламентській залі, голосують по руці головного «масовика-витівника регіоналів» Михайла Чечетова, сказав Яценюк.

    «Наша вимога ясна: приходьте на роботу і голосуйте особисто, тоді парламент запрацює», ― підкреслив він.

    Як зазначили в опозиції, вчора на засіданні фракції Партії регіонів були відсутні близько 40 депутатів. «Якщо вони на засідання фракції не ходять, тоді зрозуміло, що вони не ходять і в парламентську залу», ― висловив свою думку Яценюк.

    Зі свого боку лідер партії «УДАР» Віталій Кличко підкреслив: «Провладні фракції не хочуть персонального голосування. Але ми не відступимося. Голосувати картками відсутніх депутатів ― це протизаконні дії, це корупція».

  • Кабмин собирается сократить соцвыплаты и повысить коммунальные тарифы – Яценюк

    Кабмин собирается сократить соцвыплаты и повысить коммунальные тарифы – Яценюк

    Оппозиция не допустит повышения коммунальных тарифов и сокращения социальных выплат, в связи с чем настаивает на процедуре личного голосования. Об этом сегодня заявил председатель фракции «Батькивщина» Арсений Яценюк на брифинге в Верховной Раде.

    #img_left#Как сообщается на сайте партии «Фронт перемен», сегодня оппозиции стало известно, что Кабмин подготовил ряд законопроектов, которые предусматривают сокращение социальных выплат и рост тарифов на газ и электроэнергию. Соответствующие изменения они хотят отразить в Госбюджете Украины.

    «Мы настаиваем на процедуре личного голосования и хотим увидеть, кто из Партии регионов будет голосовать за изменения в Государственном бюджете. Если они хотят нести за это персональную ответственность, то голосуем не карточками, а кнопкой или руками, либо бюллетенями», ― отметил Арсений Яценюк.

    Глава оппозиционной фракции указал, что они настаивают на личном голосовании также из-за того, что половина депутатов Партии регионов не ходят на работу. А те из них, кто присутствуют в парламентском зале, голосуют по руке главного «массовика-затейника регионалов» Михаила Чечетова, сказал Яценюк.

    «Наше требование ясное: приходите на работу и голосуйте лично, тогда парламент заработает», ― подчеркнул он.

    Как отметили в оппозиции, вчера на заседании фракции Партии регионов отсутствовали порядка 40 депутатов. «Если они на заседание фракции не ходят, тогда понятно, что они не ходят и в парламентский зал», ― выразил своё мнение Яценюк.

    Со своей стороны лидер партии «УДАР» Виталий Кличко подчеркнул: «Провластные фракции не хотят персонального голосования. Но мы не отступимся. Голосовать карточками отсутствующих депутатов ― это противозаконные действия, это коррупция».

  • Основные проблемы китайской экономики (часть первая)

    Основные проблемы китайской экономики (часть первая)

    Основные проблемы китайской экономики (часть первая)

    Посетители во время Пекинской выставки инвестиций и недвижимости рассматривают модель будущего здания. 20 сентября 2011 г. Стремительный рост цен на жилье способствовал увеличению разницы в уровне доходов в КНР. Богатые стали богаче, в то время как бедным стало ещё тяжелее купить жилье. Фото: Mark Ralston/AFP/Getty Images

    Последние данные показывают, что победное шествие экономики Китая подходит к концу. Эта временная пауза или экономика Китая приходит в упадок? Если это так, каковы же причины для таких изменений?

    В последнее время появляется всё больше подтверждений тому, что экономика КНР в упадке. В сентябре индекс покупательского спроса (PMI), обнародованный банком HSBC, составлял 47,9 пунктов. Уже одиннадцатый раз подряд он находится на уровне ниже 50, а это означает, что промышленность в Китае не развивается, а сокращается.

    По данным Национального бюро статистики КНР, объём промышленного производства в августе прошлого года рос медленнее, чем за три предыдущих года, и прибыль в промышленном секторе в августе снизилась на 6,2% по сравнению с тем же периодом прошлого года.

    Кроме того, Азиатский банк развития (Asian Development Bank) понизил оценку роста ВВП за 2012 год для Китая с 8,5%, прогнозируемых в апреле 2012 года, до 7,7%. Аналогичным образом Всемирный банк и МВФ также снизили свои прогнозы роста ВВП Китая в 2012 году до 7,7% и 7,8% соответственно. Экономисты уже не предсказывают 10-процентного роста — уровень, который прогнозировали многие аналитики два года назад.

    Экономика сходит с рельсов

    Как я считаю, это изменение предвещали уже давно. Этот путь выбрали несколько лет назад, и теперь страна подходит к его концу. Текущие экономические проблемы непосредственно связаны с макроэкономической политикой и системой распределения доходов в Китае. Оба фактора были призваны служить политическим интересам компартии Китая в ущерб экономической устойчивости. Почему?

    Экономические реформы в Китае начал Дэн Сяопин с лозунгом «Пусть сначала некоторые люди станут богаче». Позднее появились лозунги: «Развитие имеет первостепенную важность» и «Поддержание стабильности является важнейшей целью». Основная задача состояла в том, чтобы компартия Китая оставалась у власти. Правила макроэкономики в Китае были установлены соответственным образом.

    Эти цели можно было реализовать, если бы рост ВВП оставался достаточно высоким, чтобы предотвратить массовую безработицу (стабильность) и стимулировать импорт технологий и инвестиций в инфраструктуру (развитие). Об этих установках впервые сказал Дэн Сяопин, заявив, что сначала разбогатеть должны лишь некоторые люди. Этого можно было достичь, если экономика полностью находилась бы в собственности государства, чтобы чиновники компартии пожинали большую часть плодов от экономического роста и в то же время оставались у власти («пусть некоторые сначала разбогатеют»).

    Следовательно, начиная с экономических реформ, коммунистический режим установил высокие темпы роста как основную цель, особенно в течение последних двух десятилетий. Экономика Китая с тех пор возрастала в среднем на 10% ежегодно. Высокого роста ВВП достигли, главным образом, за счёт экспорта и крупных инвестиционных издержек. В настоящее время, однако, ни экспорт, ни инвестиции не могут больше поддерживать рост экономики Китая.

    Правила макроэкономики переплетаются с распределением доходов

    Чтобы понять, почему две движущие силы роста больше не работают, нужно вернуться к первоначальному экономическому пути и понять, что проблема заключается в несправедливом распределении доходов. А это, в свою очередь, вызвано тем, что банки манипулируют процентными ставками.

    Большого объёма экспорта достигли за счёт меркантильной торговой политики и заниженного курса китайского юаня. С другой стороны, высокий объём инвестиций стал прямым результатом чрезвычайно низких процентных ставок. В период 2003—2011 гг. средняя реальная процентная ставка по кредитам была почти нулевой. Это означает, что тот, кому давали кредит в банке, получал деньги бесплатно.

    Наибольшее количество займов в Китае выделили государственным предприятиям, а в последние десять лет — ещё и местным органам власти и строительным компаниям. С другой стороны этого уравнения находилась масса китайских вкладчиков, которые отдали свои деньги в банки на хранение и не имели какого-либо с этого дохода.

    На протяжении многих лет такие низкие процентные ставки позволили этой огромной массе сбережений бесплатно переходить на счета госструктур и корпораций, главным образом государственных компаний. Нулевые процентные ставки автоматически заставили китайских вкладчиков предоставить такие субсидии.

    Как следствие, во время этого процесса, госструктуры, крупные корпорации и государственные предприятия накопили много средств. За последние десятилетия доходы от капиталовложений были весьма высокими. В частности, цены на жилье возросли более чем на 10% за несколько предыдущих лет, благодаря чему застройщики и агентства недвижимости сколотили огромные состояния.

    Бизнес многих самых богатых китайцев связан с недвижимостью. Местные органы власти также увеличили свои доходы от продажи земли. Доходы этого направления увеличили поступления в местные налоговые органы на 30—50%. Местные администрации радуются, видя, что цены на жильё идут в гору, потому что это даёт им возможность продать землю по более высокой цене.

    Правила макроэкономики увеличили разрыв в уровне доходов

    За последнее десятилетие цены на жилье в Китае возросли больше чем вдвое, при этом увеличивая разрыв в уровне доходов.

    Самые богатые — руководители корпораций, топ-менеджеры государственных предприятий и государственные должностные лица — увеличили размер своего состояния из-за роста цен на жильё, потому что многие из них могут позволить себе иметь несколько объектов недвижимости. По данным результатов исследования финансового положения китайских семей, самые богатые китайцы, которые составляют 10% населения страны, владеют 85% активов жилищного фонда Китая.

    С другой стороны, бедные семьи вынуждены выкладывать все свои сбережения, чтобы купить свой первый дом. При этом они становятся так называемыми «заложниками жилья», т.к. вынуждены тратить большую часть своих доходов на погашение ипотечных кредитов.

    Так как цены на жильё продолжают расти, то люди, которым нужно купить квартиру, используют сбережения всей своей жизни, чтобы её приобрести. Из-за взятых кредитов многие в конечном итоге вынуждены платить большую часть ежемесячного дохода на их оплату. А на жизнь денег остаётся мало.

    Поэтому до тех пор, пока цены на недвижимость будут расти, потребительский спрос «заложников жилья» и «потенциальных заложников жилья», будет только снижаться.

    Цепочка макроэкономики — занижение курса юаня, низкие процентные ставки, большие инвестиции и высокие цены на жилье — подогрели экспорт и инвестиции, однако нанесли ущерб потреблению. Без изменения существующей макроэкономической политики, устойчивый рост через уровень потребления — это лишь пустые слова.

    Существующие правила макроэкономики снижают уровень потребления

    Это в некоторой степени объясняет, почему уровень потребления населения в составе ВВП опускался по спирали вниз. И этот процесс усилился в последние два десятилетия. Доля потребительских расходов в составе ВВП Китая снизилась с 47% в 1990 году до 34% в 2011 году.

    Многие люди думали, что низкий уровень потребления в КНР связан с национальной чертой китайцев — делать сбережения, откладывая значительную часть своих доходов. Однако, это только часть картины.

    По данным последних исследований финансового положения китайских семей, группа самых богатых людей в стране, которая составляет 10% всего населения, обладает 75% сбережений всего Китая. Около половины китайского населения имеют только небольшие сбережения или не имеют их совсем. Самые богатые могут вложить свои сбережения в недвижимость и другие реальные активы, в то время как бедные остаются с банковскими депозитами под нулевые процентные ставки.

    Если у большей части населения нет достаточных сбережений или хорошего дохода, то им приходится тратить свои средства на то, чтобы прокормить и одеть себя. На другие потребности денег у них не хватает. По этой причине, доля потребления в китайском ВВП продолжает сокращаться.

    Тяньлунь Цзянь, Великая Эпоха

    Часть вторая

    Тяньлунь Цзянь, кандидат наук, регулярно пишет статьи о китайcкой экономике и комментирует по вопросам экономики Китая для Великой Эпохи. Его блог — Chineseeconomictrend.blogspot.com.

  • На які харчові продукти ціни виросли в останній рік

    На які харчові продукти ціни виросли в останній рік

    Отримати достовірні дані щодо зростання чи подешевшання продуктів від чиновників важко, адже на сайтах Міністерства аграрної політики та Міністерства економічного розвитку наводяться суперечливі дані, стверджує Тетяна Шальман, голова «Союзу споживачів України». Все ж експерти, спираючись на свої дані, назвали харчові продукти, які в 2012 році зросли в ціні та подешевшали.

    #img_left#Пиво та борошно в 2012 році подорожчали більше за інші продукти — на 17% та 12% відповідно, говорить заступник директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський. Ціна на інші продукти зросла незначно — на 3—4% за рік. Натомість подешевшали на 16% гречка та цукор, які в попередні роки сильно набрали в ціні. Подешевшали також молочні продукти, але дуже незначно — на 0,1—0,5%. Проте наведені дані показують ціни на гуртову продукцію, а в роздрібній торгівлі ціни можуть змінюватись по-іншому, уточнив експерт.

    Проте в магазинах ціни на «здешевілий» цукор зростали на кілька копійок кожного місяця, говорить Тетяна Шальман.

    Показовим є те, що за минулий рік збільшився імпорт в Україну м’ясної продукції: в 2,4 рази більше завозити стали свинини і майже в 2 рази — птиці. Причому м’ясо завозять дешеве і не дуже якісне — таке більше за все купують українці. А на експорт іде м’ясо високих сортів, яке і коштує більш, ніж удвічі дорожче. Загалом 87,2% продовольства на полицях українських магазинів — вітчизняного виробництва, говорить Олександр Ярославський.

    А в 2013 році ціни на продовольчі товари залежатимуть багато в чому від врожаю, курсу валют та цін на зовнішньому ринку і прогнозувати їх поки що складно, говорить фахівець аграрної конфедерації.

    Серед найвірогідніших кандидатів на подорожчання в 2013 році він називає молочну продукцію. Каже, ріст ціни на неї пов’язаний з її подорожчанням на зовнішніх ринках і тим, що в 2011—2012 роках ціни на неї знижувалися. Загалом для виробників ціна на сировину — молоко — підвищилась на 15%, а наскільки дорожчими стануть молочні вироби для споживачів, прогнозувати важко, каже Ярославський, тому що виробники самі встановлюють ціни.

    За словами експертів, на сьогоднішній день на харчові продукти українці витрачають 65% своїх зарплат.

  • Волгоград не перейменують у Сталінград

    Волгоград не перейменують у Сталінград

    У Московському Кремлі відмовилися розглядати пропозицію федерального уряду про перейменування Волгограда в Сталінград.

    #img_left#У Волгоградській області також відкинули цей поспішний намір. Зокрема, депутат Волгоградської обласної думи Юрій Береснєв вважає, що перейменування Волгограда в Сталінград може спровокувати в місті конфлікти. На його думку, ставлення до Сталіна, в честь якого раніше був перейменований Царицин, в суспільстві неоднозначне, передає телеканал NTDTV.

    «Те, що відбулося на Волгоградській землі, ― дуже багата історія. Нинішні жителі Волгограда неоднозначно ставляться до перейменування. Щоб перейменувати місто, потрібні чималі кошти», ― зазначив Береснєв.

    Нагадаємо, на початку лютого цього року уряд РФ запропонував провести референдум з приводу перейменування Волгограда в Сталінград на період святкування 70-річчя Сталінградської битви, яка мала місце під Волгоградом у роки Великої Вітчизняної війни. Запеклими ініціаторами цієї пропозиції були прихильники партії КПРФ. Однак Кремль і місцеві депутати визнали таку пропозицію необґрунтованою як з історичної, так і економічної точки зору.

  • Волгоград не переименуют в честь Сталина

    Волгоград не переименуют в честь Сталина

    В Московском Кремле отказались рассматривать предложение федерального правительства о переименовании Волгограда в Сталинград.

    #img_left#В Волгоградской области также отвергли это поспешное намерение. В частности, депутат Волгоградской областной думы Юрий Береснев считает, что переименование Волгограда в Сталинград может спровоцировать в городе конфликты. По его мнению, отношения к Сталину, в честь которого ранее был переименован Царицын, в обществе неоднозначно, передаёт телеканал NTDTV.

    «То, что произошло на Волгоградской земле, ― очень богатая история. Нынешние жители Волгограда неоднозначно относятся к переименованию. Чтобы переименовать город, необходимы немалые средства», ― отметил Береснев.

    Напомним, в начале февраля этого года правительство РФ предложило провести референдум по поводу переименования Волгограда в Сталинград на период празднования 70-летия Сталинградской битвы, которая имела место под Волгоградом в годы Великой Отечественной войны. Ярыми инициаторами этого предложения были сторонники партии КПРФ. Однако Кремль и местные депутаты сочли данное предложение необоснованным как с исторической, так и экономической точки зрения.

  • Організувати зимову Олімпіаду-2022 Україні допоможе Австрія

    Організувати зимову Олімпіаду-2022 Україні допоможе Австрія

    Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії Вольф Дітріх Хайм заявив вчора в Києві, що Австрійська Республіка підтримує прагнення України прийняти Зимові Олімпійські ігри в 2022 році.

    #img_left#«Ми будемо підтримувати Україну в бажанні стати господинею зимової Олімпіади-2022, оскільки Австрія має великий досвід в організації великих заходів», ― цитує УКРІНФОРМ заяву посла.

    За словами Хайма, в Австрії є місця і місцевості, які також мають певний досвід, і вони готові поділитися цим досвідом з західною Україною.

    Нагадаємо, 10 вересня минулого року уряд України затвердив національний проект «Олімпійська надія-2022» з метою отримання права на проведення в країні зимових Олімпійських та Параолімпійських ігор у 2022 році та підготовки спортивно-туристичної інфраструктури під ці заходи, як повідомляв «Урядовий портал». В остаточному варіанті проекту підготовка до зимової Олімпіади-2022 обійдеться Україні в $6,9 млрд.

    Київ має намір подати відповідну заявку в Міжнародний олімпійський комітет у 2014 році. Столицею Ігор запропонують зробити Львів, а господарями ― м. Тисовець (Львівська обл.) та м. Боржав (Закарпатська обл.), де можна провести змагання зі стрибків з трампліну, лижного двоєборства і лижних гонок, сноуборду, біатлону і гірськолижного спорту. У Львові ж заплановано провести змагання з хокею, фігурного катання, ковзанярського спорту, керлінгу, шорт-треку та фрістайлу.

  • Австрия готова помочь Украине организовать зимнюю Олимпиаду-2022

    Австрия готова помочь Украине организовать зимнюю Олимпиаду-2022

    Австрийская Республика поддерживает стремление Украины принять Зимние Олимпийские игры в 2022 году, о чём заявил вчера в Киеве Чрезвычайный и Полномочный Посол Австрии Вольф Дитрих Хайм.

    #img_left#«Мы будем поддерживать Украину в желании стать хозяйкой зимней Олимпиады-2022, так как Австрия имеет большой опыт в организации крупных мероприятий», ― цитирует УКРИНФОРМ заявление посла.

    По словам Хайма, в Австрии есть места и местности, которые также имеют определённый опыт, и они готовы поделиться этим опытом с западной Украиной.

    Напомним, 10 сентября прошлого года правительство Украины утвердило национальный проект «Олимпийская надежда-2022» с целью получения права на проведение в стране зимних Олимпийских и Параолимпийских игр в 2022 году и подготовки спортивно-туристической инфраструктуры под эти мероприятия, как сообщал «Правительственный портал». В окончательном варианте проекта подготовка к зимней Олимпиаде-2022 обойдётся Украине в $6,9 млрд.

    Соответствующую заявку Киев намерен подать в Международный олимпийский комитет в 2014 году. Столицей Игр предложат сделать Львов, а хозяйками ― г. Тисовец (Львовская обл.) и г. Боржав (Закарпатская обл.), где можно провести соревнования по прыжкам с трамплина, лыжному двоеборью и лыжным гонкам, сноуборду, биатлону и горнолыжному спорту. Во Львове же запланировано провести соревнования по хоккею, фигурному катанию, конькобежному спорту, керлингу, шорт-треку и фристайлу.

  • Виставка піщаних скульптур «У глибинах моря» проходить у Мельбурні

    Виставка піщаних скульптур «У глибинах моря» проходить у Мельбурні

    Міжнародна виставка скульптур з піску вп’яте проходить у передмісті Мельбурна.

    У цьому році скульптори порадували численних глядачів роботами на тему захоплюючого царства Посейдона. Двадцять один майстер «сипучого зодчества», з усіх куточків світу, що зібралися на «п’ятачку» прибережної зони у Франкстоні (передмістя Мельбурна), дали волю фантазії і створили химерний світ композицій з піску, який отримав назву «Under The Sea» («У глибинах моря»).

    В обгородженому просторі творчості зібралися разом владика підводного світу Посейдон, русалки і корали, краби і риби, канула в минуле Атлантида і навіть герої творів Жуля Верна, як розповідається на сайті Франкстона. А для шанувальників легендарних «бітлів» майстри піднесли творіння «Octopus’s Garden» («Сад восьминога»), що нагадує про однойменну пісню.

    Запрошуємо вас помилуватися роботами майстрів виставки «Under The Sea».

    #img_gallery#

    Створення скульптури з сипкого матеріалу дуже непросте заняття. Для зведення багатотонної статуї заввишки до декількох метрів потрібно витратити багато днів (і навіть тижнів), перш ніж безформна купа піску набуде бажаних обрисів.

    Для будування (а іншого слова й не підібрати) скульптури використовується не звичний пісок з пляжів, а спеціальний будівельний пісок, більш щільний і важкий. За кілька тижнів перед відкриттям виставки в обгороджену невисоким парканом прибережну зону Франкстона завозиться 3500 тонни піску, і майстри беруться до справи.

    Спочатку пісок звичайними лопатами засипається в багатоповерхову дерев’яну опалубку, поливається водою і втрамбовується. Для додання конструкції більшої міцності в воду домішуються спеціальні добавки. Після того як пісок «схопиться», починається найцікавіше — перетворення купи будівельного матеріалу в черговий шедевр майстра-скульптора. У хід йдуть різноманітні кельми, інструменти для кераміки та глини, обприскувачі з водою для скріплення піщинок і порожнисті трубки для ніжного здування зайвого піску. Неймовірно складний процес, де неможливо обійтися без спокою, уважності та незвичайного терпіння.

    Для захисту готової скульптури від руйнування вітром на неї зверху наносять шар біологічно безпечного лаку або клею. Завдяки такому стабілізуючому покриттю пісочні статуї на радість глядачів можуть простояти до декількох місяців.

    Але ніщо не вічне. Настає пора закриття виставки, і час немов повертається назад — витончені форми безжально руйнуються бульдозерами, гори піску завантажуються на самоскиди та відвозяться в сховище до настання чергового сезону «хитких фантазій». А піщані скульптури залишаються жити в пам’яті відвідувачів та на фотографіях. Недарма кажуть: краса пісочних творінь недовговічна і тому — неповторна.

    Відео. Виставка піщаних скульптур «У глибинах моря».