Написаний при династії Мін у 16-му столітті роман «Подорож на Захід» – один з чотирьох класичних китайських романів поряд з «Трицарством», «Річковими заводями» і «Сном у червоному теремі».
Після того, як книга вийшла в світ кілька століть тому, вона одразу стала одним з найбільш популярних оповідань серед китайців. За мотивами казки-роману поставлені численні телесеріали, кінофільми і театральні п’єси. Чимало галузей мистецтва в Китаї заробляють свій хліб завдяки одному цьому роману, багато артистів опери будують свою кар’єру виключно на Подорожі на Захід.
Сюжет
Роман оповідає про пригодницький похід ченця Сюаньцзана в Індію з метою отримання священних буддійських писань. Історія відбувається в початковий період династії Тан на початку 7 століття, коли правителем Китаю став Тайцзун, один з найбільш знаменитих імператорів Піднебесної. Вірними супутниками ченця у подорожі на Захід служать три його учня – наділені людськими рисами: Мавпа Сунь Укун, Свиня Чжу Ба-цзе і людожер Ша-сен. Перші двоє значною мірою є гумористичними персонажами, у той час як третій учень Ша-сен є контрастом до витівок Мавпи і Свині. Він служить надійним захисником Сюаньцзана, хоча його особистість завжди залишається на другому плані.
#img_center_nostream#У той час як паломники, йдучи в західному напрямку від Китаю, долають небезпечні гірські кручі і стрімкі річки, їх чекають різні неприємності і пригоди, що випробують їхню духовну силу. Спільна подорож на Захід для набуття буддійських сутр також є метафорою, що символізує особистий шлях кожного персонажа до духовного просвітлення. Зрештою, герої потрапляють в Західний рай, володарем якого є Будда. Він же і повинен передати буддійські сутри Сюаньцзану.
#img_center_nostream#Кожен з героїв роману на шляху до Індії стикається з багатьма перешкодами, які мають зв’язок з його власними недоліками. Наприклад, норовиста і жорстока Мавпа часто вимушена битися з сильними суперниками, тоді як ледача і розпущена Свиня піддається різного роду сексуальним спокусам. Шлях подорожу на Захід повний небезпек для життя як з боку людських, так і містичних ворогів.
Ця четвірка повинна пройти рівно 81 випробування, і лише подолавши останню з них, вони отримують можливість досягти своєї мети і знайти небесний статус відповідно з особистими заслугами.
Цар мавп
Найбільш улюблений у народі персонаж із Подорожу на Захід – Сунь Укун або Цар мавп – володіє найбільшими здібностями серед інших учнів Сюаньцзана. Він непосидючий, але знає почуття вірності, пустотливий, але дотепний. Сторінки пригодницької книги KnigoPoisk.com повні його численними подвигами.
#img_center_nostream#Сунь Укун був народжений з містичного каменю, який дав плід завдяки багатовіковому впливу на нього сил Інь і Ян. Незабаром мавпа усвідомлює тлінність життя, і в неї виникає бажання досягти безсмертя. Подолавши неймовірні відстані в пошуках істини, на іншому континенті Цар мавп знаходить даоського вчителя, який і назвав його Сунь Укун – що означає «пізнав порожнечу».
У літнього даоса Мавпа вчиться мистецтву 72 чарівних перетворень, незкінченому розмноженню своїх подоб з волосків на своєму тілі, управління стихіями і можливістю шкереберть подолати відстань у 34 версти.
Від природи маючи незвичайні таланти, Сунь Укун часто дає волю своєму его. Через неприємності, створені ним на землі, небесний правитель – Нефритовий імператор – закликає його піднятися на небо і зайняти посаду небесного конюха, сподіваючись, що новонабутий статус поліпшить поведінку непосидючої мавпи.
Однак наповнений зарозумілою гордістю Сунь Укун проголошує себе мудрецем, рівним Небу і, незадоволений тим, що йому дали посаду простого конюшого, влаштовує переполох у небесних чертогах. Він поїдає священні плоди персиків, що дають довголіття, краде під час бенкету на Небі на честь Бодхісатви Гуаньїнь кілька еліксирів безсмертя і повертається у своє царство мавп, де планує повстання проти Нефритового імператора і його військ.
Борючись поодинці проти армії небесних воїнів, Сунь Укун зрештою зазнає поразки – здатності небожителів виявляються куди більш потужними, ніж у Царя мавп, який є всього-на-всього чарівною мавпою. мешканці неба представники буддійської і даоської системи вершать суд над неприборканим Сунь Укуном – його засуджують до різних видів страти, у тому числі до розплавлення в небесній печі, проте під тортурами Цар мавп знаходить ще більшу силу. Вибравшись з печі живим, він все ж не може уникнути покарання за свої злочини.
Нефритовий імператор, будучи не в силах впоратися з Сунь Укун своїми силами, звертається до Будди, який ув’язнює непокірну Мавпу на Землі під горою П’яти стихій, де вона змушена нудитися, відбуваючи покарання, протягом п’яти століть.
Коли цей термін вже підходить до кінця, Бодхісатва Гуаньїнь оголошує, що прийшов час небесному обранцеві відправиться за буддійськими сутрами і привезти їх у Китай. Вона зупиняє свій вибір на ченці Сюаньцзані, який повинен очолити похід. Однак на шляху до Західного раю ченця очікує чимало пригод, тому милосердна Бодхісатва підшукує захисників експедиції Сюаньцзана.
Вона велить Сюаньцзану взяти собі в учні Сунь Укуна, і відтепер останній в обмін на свободу зобов’язується допомагати ченцеві у його подорожі на Захід. Однак тепер непосиді знаходять управу – Бодхісатва Гуаньїнь дарує ченцеві чарівний обруч. За допомогою хитрості Сюаньцзан змушує Сунь Укун одягнути його, і обруч приростає до голови Мавпи. Якщо Сунь Укун знову буде бешкетувати, ченцеві досить вимовити спеціальне заклинання, і Мавпа почне корчитися від нестерпного головного болю.
Свиня-людина
Як і Сунь Укун, напівсвиня-напівлюдина на ім’я Чжу Ба-цзе (Свиня Вісім Заповідей) повинен разом із ченцем відправитися в паломництво в якості розплати за свої злочини. Коли Сунь Укун і Сюаньцзан вперше знайшли Свиню, він був зайнятий вимогою викупу за молоду дівчину, яку викрав у сільського старости, щоб одружитися з нею. Після невеликої суперечки з Царем мавп Чжу Ба-цзе кидає свої плани і приєднується до подорожі на Захід.
#img_center_nostream#Колишній небесний полководець Чжу Ба-цзе був скинутий на землю з небес за спробу спокусити богиню місяця, яка повідомила про його некоректну поведінку Нефритовому імператорові. Переродившись на землі, полководець став істотою, яку найбільш точно можна назвати свинолюдиною.
Чжу Ба-цзе втілює в собі сучасне значення слова «свиня» – він ледачий, ненажерливий і, до того ж, відчайдушний тюхтій. У порівнянні з Мавпою, у нього менше здібностей – лише 36 перетворень, замість 72. Тому він постійно заздрить Царю мавп і регулярно підлаштовує йому підступи.
#img_center_nostream#Незважаючи на закоренілі недоліки, Чжу Ба-цзе відчуває почуття вірності до свого вчителя і володіє деякими здібностями, недоступними Сунь Укун – скажімо, здатність вести битву під водою. Він зображується несучим п’ятитонні граблі з дев’ятьма зубцями, які він прихопив з собою, спустившись з небес.
У кінці Подорожу на Захід після повернення паломників до Китаю з буддистськими сутрами кожен з героїв роману досягає стану просвітлення і небесний статус у відповідності зі своїм духовним станом і досягненнями. Так, чернець Сюаньцзан і Сунь Укун обидва досягають ступеня Будди, а Ша-сен досягає рівня Архата (у буддійської ієрархії перша важлива сходинка в духовному самовдосконаленні – це Архат, друга – Бодхисатва, потім – Будда). Свиня, проте, так і не навчившись утримуватися від своїх ненаситних бажань, зокрема, ненажерливості, отримує ступінь по заслугах – надалі він повинен бути чистильником вівтарів, поїдаючи рештки жертвоприношень.
Шановні читачі, роман Подорож на Захід з барвистими ілюстраціями розміщений у рубриці «Китай – Класична література» на нашому сайті.
