23 роки тому 20 листопада в ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яку ще називають «Дитячою конституцією». Та чи виконується вона в Україні?
#img_left#Члени громадських організацій, які займаються правами дітей, переконані: в Україні часто порушується право дитини на виховання в сім’ї. Малюки, які зростають в інтернатах, позбавлені батьківського піклування, і це шкодить їхньому фізичному, емоційному та інтелектуальному розвитку, переконана Василина Дибайло, директор партнерства «Кожній дитині». Експерт вважає, що допомогу потрібно спрямовувати на сім’ї, які її потребують, а не утримувати систему інтернатів, «дорогу та неефективну для держави».
«Ми не говоримо, що потрібно залишати дитину [в сім’ї], коли є загроза чи є насильство над дитиною, ні. Але коли можна спрямувати ресурси, щоб підтримати сім’ю, це потрібно робити», — каже Василина Дибайло.
Експерт каже, що не зважаючи на те, що Україна тримає курс на відмову від інтернатних форм виховання, підопічних у таких закладах все ще дуже багато. Причому дуже часто це не сироти, а діти, яких батьки віддають до інтернатів через бідність. Однак за рекомендаціями ООН до таких закладів малеча має потрапляти у крайніх випадках.
«Дітей забрали через те, що мама не має відповідних житлових умов. Питання в тому, чи нададуть мамі підтримку, щоб вона ці умови створила, чи ми будемо вкладати кошти в створення таких умов в інтернаті?», — говорить голова партнерства «Кожній дитині».
Як же можуть допомогти громадські організації? За словами експерта, вони можуть слідкувати за тим, чи правомірно були вилучені діти із сім’ї, та за можливістю допомагати таким родинам. Багато не потрібно, каже Василина Дибайло, — одного разу для того, щоб дітей залишили з батьками, громадська організація подарувала цій сім’ї корову, і це допомогло вирішити їхню проблему з харчуванням.
Самі ж працівники інтернатних закладів, за словами експерта, не зважають на важливість виховання дитини в сім’ї і переконані, що в таких установах дітям буде краще. Перевагами інтернатної форми виховання вони називають те, що в них дитина нагодована, доглянута, і з нею працює педагог.
Проте за словами Марини Легенької, юриста Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», не в усіх інтернатних установах створені однаково добрі умови для дитини — їхні вихованці, за словами експерта, часто потерпають від тієї ж недоглянутості.
Дітей забрали через те, що мама не має відповідних житлових умов. Питання в тому, чи нададуть мамі підтримку, щоб вона ці умови створила, чи ми будемо вкладати кошти в створення таких умов в інтернаті?
Василина Дибайло, голова партнерства «Кожній дитині»
«Не сама дитина, а особа, яка її час від часу відвідає, говорять, що там дитина абсолютно не доглянута, і нічого вдягнути. Дуже часто самі діти скаржаться на фізичний вплив працівників інтернатного закладу, і на психологічні проблеми зі своїми колегами, але старшого віку», — каже Марина Легенька.
За словами експерта, труднощі можуть виникнути як в інтернаті, так і в прийомній сім’ї.
«Мені навіть як юристові, який займається цими питаннями, відомі випадки, коли було дуже грубе порушення прав дитини в інтернатних закладах, навіть до фізичного впливу на дитину, але також відомі й випадки, коли в Київській області прийомна сім’я створювалась виключно для того, щоб отримувати кошти, які виплачуються в такому випадку на дитину, і до дітей дуже погано, недбало ставились, тому і там, і там є загроза», — каже юрист і додає: прийомну родину потрібно перевіряти ретельно, і з сім’ями повинен працювати соціальний робітник.
За останній рік 11 тисяч соціальних працівників було взято на роботу. Їхня робота допоможе втілити в життя Національну стратегію профілактики соціального сирітства, розроблену до 2020 року, яка передбачає повну відмову від інтернатів і заміну її сімейною формою виховання.
Окрім України, від інтернатів відмовляються і в сусідніх країнах — Білорусія та Болгарія збираються реформувати такі заклади в найближчі 4 роки.
