Blog

  • Около 90 процентов материалов онлайн-СМИ станут платными

    Около 90 процентов материалов онлайн-СМИ станут платными

    Две трети медиакомпаний, опрошенных Simon-Kucher & Partners, заявили, что до 2016 года планируют ввести плату за доступ к своим материалам. А в ближайшие три года на платную основу перейдут около 90% онлайн-СМИ, сообщает журнал The Drum.

    #img_left#В опросе приняли участие 2,7 тысячи руководителей международных компаний. Из них 90% онлайн-контента в ближайшие годы, скорее всего, перейдут на платный доступ, в то время как 27% заявили, что уже в ближайший трехлётний период осуществят увеличение прибыли за счёт отказа от бесплатного онлайн-контента.

    На сегодняшний день «paywall» ввели уже многие популярные онлайн-издания. Так, 12 из 20 интернет ресурсов крупных американских газет потребовали плату за доступ к своим материалам.

    Тот же журнал The Drum внизу страницы в окошке предлагает: «Для Вас всего один месяц бесплатного неограниченного доступа к онлайн-контенту, два экземпляра журнала Drum и доступ к отчётам, научно-исследовательским и тематическим исследованиям».

  • Італійський Грім розгромив українських Отаманів

    Італійський Грім розгромив українських Отаманів

    #img_left#У першому півфінальному матчі Всесвітньої серії боксу (WSB), який відбувся 12 квітня в Італії, українські Отамани програли італійському Громові.

    У першому півфінальному матчі у складі українців виступали тільки два спортсмени, яких можна віднести до розряду лідерів, Денис Берінчик та Олександр Усик. Решта найсильніших українських боксерів буде готуватися до домашнього матчу-відповіді.

    Серед українців перемогу вдалося здобути лиш олімпійському чемпіону Олександру Усику, у другому раунді він нокаутував Маттео Модуньйо.

    Євген Барабанов, Денис Солоненко, Віктор Гоголєв і срібний призер Олімпіади в Лондоні Денис Беринчик свої бої програли за одноголосним рішенням суддів.

    Отже, для того щоб потрапити у фінал WSB, українським Отаманам потрібно у матчі-відповіді, який відбудеться 19 квітня у київському Палаці спорту, виграти всі п’ять поєдинків.

    У разі, якщо рахунок буде 4:1, то буде призначений додатковий бій у середній вазі (6873 кг), перемога в якому відкриє для однієї з команд шлях до фіналу.

    Італійський Грім українські Отамани 4:1

    8085 кг

    Імре Селло Денис Солоненко WP 3:0 (50:45, 49:46, 50:45)

    6873 кг

    Вільямс МакЛафлін Євген Барабанов WP 3:0 (50:45, 49:46, 50:45)

    5054 кг

    Яхін Вітторіо Паррінелло Віктор Гоголєв WP 3:0 (48:47, 49:46, 49:46)

    5761 кг

    Бранимир Станкович Денис Беринчик WP 3:0 (48:47, 48:47, 48:47)

    91+ кг

    Маттео Модуньйо Олександр Усик ТКО (другий раунд 00:52)

  • Итальянский Гром разгромил украинских Атаманов

    Итальянский Гром разгромил украинских Атаманов

    #img_left#В первом полуфинальном матче Всемирной серии бокса (WSB), который состоялся 12 апреля в Италии, украинские Атаманы проиграли итальянскому Грому.

    В первом полуфинальном матче в составе украинцев выступали только два спортсмена, которых можно отнести к разряду лидеров, — Денис Беринчик и Александр Усик. Остальные сильнейшие украинские боксеры будут готовиться к ответному домашнему поединку.

    Среди украинцев победу удалось одержать лишь олимпийскому чемпиону Александру Усику, во втором раунде он нокаутировал Маттео Модуньо.

    Евгений Барабанов, Денис Солоненко, Виктор Гоголев и серебряный призёр Олимпиады в Лондоне Денис Беринчик свои бои проиграли по единогласному решению судей.

    Таким образом, для того чтобы попасть в финал WSB, украинским Атаманам нужно в ответной встрече, которая состоится 19 апреля в киевском Дворце спорта, выиграть все пять поединков.

    В случае, если счёт будет 4:1, то будет назначен дополнительный бой в среднем весе (68—73 кг), победа в котором откроет для одной из команд путь в финал.

    Итальянский Гром — украинские Атаманы — 4:1

    80—85 кг

    Имре Селло — Денис Солоненко WP 3:0 (50:45, 49:46, 50:45)

    68—73 кг

    Уильямс МакЛафлин — Евгений Барабанов WP 3:0 (50:45, 49:46, 50:45)

    50—54 кг

    Яхин Витторио Парринелло — Виктор Гоголев WP 3:0 (48:47, 49:46, 49:46)

    57—61 кг

    Бранимир Станкович — Денис Беринчик WP 3:0 (48:47, 48:47, 48:47)

    91+ кг

    Маттео Модуньо — Александр Усик ТКО (второй раунд 00:52)

  • У Києві почала роботу виставка ляльок та рукоділля

    У Києві почала роботу виставка ляльок та рукоділля

    З 12 квітня в Києві в Міжнародному виставковому центрі відкрита для відвідувачів виставка ляльок, поруч працюватиме виставка рукоділля «Золоті руки майстрів».
    Виставку ляльок в Києві влаштовують вже 5 рік поспіль. Цього року до української столиці приїдуть майстри з Росії, США, Японії, Іспанії, Грузії та інших країн.
    Крім власне ляльок на виставці можна буде побачити також ведмежаток Тедді, ельфів та інші іграшки, зроблені власними руками.
    Для майстринь працюватимуть платні майстер-класи з бісероплетіння, створення ручок та облич ляльок, виготовлення прикрас, а також неживих квітів.
    Виставка працює щоденно з 10.00 до 19.00, в неділю — до 17.00. Закривається вона 14 квітня.#img_center_nostream#
  • Як перетнути океан у пошуках істини розповість фільм «Кон-Тікі»

    Як перетнути океан у пошуках істини розповість фільм «Кон-Тікі»

    Легендарний пліт «Кон-Тікі» знову вирушає у подорож. З 18 квітня він буде борознити українські кінопростори – в прокат виходить пригодницька однойменна стрічка норвезьких режисерів.

    #img_left#Історико-біографічний фільм «Кон-Тікі» оповідає про подвиг норвезького мандрівника і вченого-антрополога Тура Хейєрдала, який відправився на простому плоту під назвою Кон-Тікі в небезпечну подорож по Тихому океану. Разом з ним відправилися ще п’ять членів екіпажу.

    «Кон-Тікі» відчалив 28 квітня 1947 року з перуанського порту Кальяо. Вчений Тур Хейєрдал припустив, що Полінезія була заселена індіанцями, які припливли з Південної Америки, а не людьми з Азії, як прийнято вважати. Через те що його теорія не знайшла підтвердження в жодній дослідній установі, він вирішує самостійно її довести.

    Експедиція тривала 101 день, і пліт з бальсових колод проплив понад вісім тисяч кілометрів водної стихії. Кожен день шляху був подвигом для мандрівників: шторм, акули, нестача прісної води — були справжнім випробуванням для експедиторів.

    Після цього Тур Хейєрдал написав книгу «Кон-Тікі», яка стала бестселером і була перекладена на 66 мов світу, а документальний фільм про експедицію, знятий ученим під час плавання, отримав у 1951 році премію «Оскар».

    Бюджет фільму склав $ 15 млн. Зйомки стрічки «Кон-Тікі» проходили в Норвегії, США, а також на Мальдівах.

  • Фильм «Кон-Тики» отправляется во всеукраинское плавание

    Фильм «Кон-Тики» отправляется во всеукраинское плавание

    Легендарный плот «Кон-Тики» опять отправляется в путешествие. С 18 апреля он будет бороздить украинские кинопросторы — в прокат выходит приключенческая одноименная лента норвежских режиссёров.

    #img_left#Историко-биографический фильм «Кон-Тики» повествует о подвиге норвежского путешественника и учёного-антрополога Тура Хейерда́ла, который отправился на простом плоту под названием Кон-Тики в опасное путешествие по Тихому океану. Вместе с ним отправились ещё пять членов экипажа.

    «Кон-Тики» отчалил 28 апреля 1947 года из перуанского порта Кальяо. Учёный Тур Хейерда́л предположил, что Полинезия была заселена индейцами, приплывшими из Южной Америки, а не людьми из Азии, как принято считать. Так как его теория не нашла подтверждения ни в одном исследовательском учреждении, он решает самостоятельно её доказать.

    Экспедиция длилась 101 день, и плот из бальсовых брёвен проплыл свыше восьми тысяч километров водной стихии. Каждый день пути был подвигом для путешественников — шторм, акулы, нехватка пресной воды были настоящим испытанием для экспедиторов.

    После этого Тур Хейердал написал книгу «Кон-Тики», которая стала бестселлером и была переведена на 66 языков мира, а документальный фильм об экспедиции, снятый учёным во время плавания, получил в 1951 году премию «Оскар».

    Бюджет фильма составил $15 млн. Съёмки ленты «Кон-Тики» проходили в Норвегии, США а также на Мальдивах.

  • Журнал Vogue: висока мода — не тільки для обраних

    Журнал Vogue: висока мода — не тільки для обраних

    Багато хто погодиться з твердженням, що глянцевий журнал робить ефемерний світ високої моди ближчим, і мрії стають цілком відчутною реальністю. Vogue — це першокласний і найуспішніший проект у цій сфері.

    #img_left#Зараз журнал виходить у 19 країнах і радує своїх читачок різноманітною інформацією. Це і нові моделі одягу, і дизайн інтер’єру, і інтерв’ю зі знаменитостями. Vogue, як і будь-який інший популярний жіночий журнал містить безліч корисних речей. І найголовніше — це джерело гарного настрою, який легко можна придбати в кіоску. У чому полягає феномен саме Vogue? Це багаторічна репутація еталона вишуканого стилю.

    Трохи історії: перший номер Vogue вийшов у 1892 році як інформаційний тижневик для жителів Нью-Йорка. Обкладинку прикрашала одна з невигадливих картинок, а доступна ціна в десять центів дозволяла купити журнал навіть не дуже забезпеченим читачам.

    З часом Vogue став респектабельним журналом для світського суспільства. Моделі Твіггі, Пенелопа Три і Сьюзі Паркер стали справжніми світовими знаменитостями завдяки журналу. А ділові жінки, які поспішають на роботу, — основною аудиторією.

    Те, що Vogue сьогодні журнал № 1 у світі моди — заслуга головного редактора Анни Вінтур. Вступивши у 1988 році на цю посаду, вона активно впроваджувала перетворення в журналі, який уважала нудним і надмірно консервативним. Упертість, з якою вона втілювала свої новаторські ідеї, незабаром принесла заслужені плоди.

    Анна Винтур. Фото: Pascal Le Segretain/Getty Images
    Анна Вінтур. Фото: Pascal Le Segretain/Getty Images

    Керуючись принципом, що висока мода — це не доля обраних і повинна бути доступна всім, Анна Вінтур протягом кількох років збільшила тираж удвічі. «Це новий тип жінок. Моя читачка зацікавлена в роботі і грошах. У неї немає часу нескінченно ходити по магазинах. Вона хоче знати, що, де і чому», — сказала вона в одному з інтерв’ю.

    Надаючи широку підтримку молодим американським дизайнерам, постійно відкриваючи нові імена, Анна Вінтур допомагала створювати цілі напрями. Колосальна працездатність, бездоганне відчуття стилю і, звичайно, креативне мислення зробили її місіонером індустрії моди і однією з найвпливовіших фігур. А жорсткий метод керівництва закріпив за нею прізвисько «Ядерна зима»: від Wintour (Вінтур) — winter (зима).

    #img_right#Секрет успіху: підйом о 5.45, кава, а далі напружений робочий графік, прийом візажистів, стилістів, дизайнерів. У вільний час, який є невід’ємною частиною фешн-індустрії, Анна не затримується на вечірках довше, ніж 20 хвилин і не вживає алкоголь. Уважає за краще носити темні окуляри від Chanel і завжди виглядає як леді «до кінчиків нігтів», не змінюючи своїй улюбленій стрижці.

    Навіть розлучення ніяк не відобразилося на її кар’єрі, коли 15-річний шлюб Вінтур розпався через чутки про роман з одруженим техаським мільйонером.

    Розповідаючи про Vogue і Анну Вінтур, не можна не згадати фільм «Диявол носить Prada». Колишня помічниця Анни, Лорен Вайсбергер видала роман, що став бестселером, і у 2006 році за ним зняли однойменний фільм. Прототипом редактора Міранди Прістлі, як усі вважали, стала саме Вінтур. Її зіграла Меріл Стріп і отримала за цю роль кілька нагород, включаючи номінацію на «Оскар». А Патриція Філд отримала номінацію на «Оскар» за кращий дизайн костюмів.

    Chanel, Dolce & Gabbana і Calvin Klein допомагали Філд одягати акторів. Від Prada було надано 40% туфель, які носила у фільмі Стріп. Костюми обійшлися творцям в 1 мільйон доларів. Це зробило фільм одним з найдорожчих, але й дуже прибутковим у прокаті.

    Енді Сакс (її зіграла Енн Хетеуей) — це молода журналістка, випускниця коледжу, яка приїхала до Нью-Йорка. Вона влаштовується на роботу молодшою асистенткою головного редактора відомого модного журналу. Владна Міранда Прістлі необмежена у своїх претензіях і буквально нищить дівчину своїми вимогами. Прагнення до професійної досконалості доходить до абсурду, і фільм переходить у комедійний жанр.

    Проблема морального вибору, яка встала перед юною героїнею, нагадує про недовговічність матеріальних речей і вічні людські цінності. Анна Вінтур кінець-кінцем подолала своє несприйняття і сказала, що їй сподобався і сам фільм, і виконання Меріл Стріп. Можливо, Анна щось змогла в собі змінити.

  • Фантомные руки могут чувствовать и здоровые люди

    Фантомные руки могут чувствовать и здоровые люди

    Группа учёных обнаружила, что физические ощущения в значительной мере зависят от психики. Так, исследователи вызвали ощущение «фантомной руки» у людей, с руками у которых всё в порядке.
    #img_left#Эксперимент заключался в следующем: правую руку человека закрывали экраном, после чего начинали щекотать её кисточкой. Одновременно с этим в поле зрения испытуемых появлялась другая кисточка, движения которой повторяли движения той, которая касалась тела человека. Но кисточка, которую видели испытуемые, касалась пустого места в пространстве.
    «Мы обнаружили, что большинство участников меньше чем за минуту стали соотносить ощущение прикосновения с областью пустого пространства, в котором они видели движения кисти, то есть стали чувствовать невидимую руку», — говорит Арвид Гутерстам, ведущий автор исследования из Каролинского института в Швеции (Karolinska Institutet).
    Причём с неодушевлённым предметом человек не может соотносить ощущение своих конечностей, показали предыдущие исследования учёных. Иными словами, если бы кисть касалась куска древесины, люди ничего бы не почувствовали, сообщается на сайте Каролинского университета.
    Чтобы доказать, что иллюзия работает, исследователи взяли в руки ножи. В ходе эксперимента они внезапно взмахивали ножом в том месте, где должна была находиться невидимая рука человека. При этом исследователи измеряли уровень потоотделения.
    Психологи выяснили, что человек переживал стресс, когда ножом «резали» его невидимую руку, и не реагировал на взмахи ножом, когда не находился в иллюзии с фантомной рукой.
    В другом эксперименте учёные предложили испытуемым закрыть глаза и указать левой рукой на правую — люди, которые находились в иллюзии, указывали на невидимую руку.
    С помощью полученных данных учёные собираются лучше изучить ощущение фантомных рук у пациентов, а также научиться облегчать фантомные боли в ампутированных конечностях.
    Исследование финансируется Европейским исследовательским советом, Шведским фондом стратегических исследований, программой в области науки Frontier, фондами McDonnell и Söderbergska Stiftelsen.
  • Более 150 бывших депутатов до сих пор получают зарплату

    Более 150 бывших депутатов до сих пор получают зарплату

    Отставные депутаты VI и более ранних созывов до сих пор пользуются материальной помощью в виде зарплат, доплат и надбавок. В настоящее время в Раду за помощью обратился 151 бывший нардеп.
    #img_right#Как сообщает «Главком» со ссылкой на ответ запроса, Верховная Рада до сих пор содержит 13 народных депутатов из третьего созыва, 19 ― из четвертого, 10 ― из пятого и 109 ― из шестого, согласно ч. 5 ст. 20 закона «О статусе народного депутата Украины».
    Как подсчитали в издании, почти каждый четвёртый народный избранник не захотел попрощаться с депутатской зарплатой. При этом в бюджете этого года на депутатскую материальную помощь правительство заложило «ни много ни мало»: целых 41,9 млн грн.
    Согласно вышеназванной статье закона, после окончания срока своих полномочий депутат имеет право получать помощь на период, пока не найдёт другую работу, но не более одного года. В случае же переквалификации или обучения ― не более двух лет.
    А если бывший депутат вообще не смог найти новую работу, то за ним остаётся право получать содержание вплоть до пенсии в размере 50% от зарплаты плюс все доплаты и надбавки, какие получают работающие коллеги. Но это обеспечение сохраняется при условии, что стаж безработного нардепа превышает 25 лет (для мужчин) и 20 лет (для женщин).
  • Країна витрачає мільйони на колишніх депутатів

    Країна витрачає мільйони на колишніх депутатів

    Відставні депутати VI і більш ранніх скликань досі користуються матеріальною допомогою у вигляді зарплат, доплат і надбавок. Нині в Раду за допомогою звернулися 151 колишній нардеп.
    #img_right#Як повідомляє «Главком» з посиланням на відповідь на їх запит, Верховна Рада досі утримує 13 народних депутатів із третього скликання, 19 ― з четвертого, 10 ― з п’ятого та 109 ― з шостого, згідно з ч. 5 ст. 20 закону «Про статус народного депутата України».
    Як підрахували у виданні, майже кожен четвертий народний обранець не захотів попрощатися з депутатською зарплатою. При цьому в бюджеті цього року на депутатську матеріальну допомогу уряд заклав «ні багато ні мало»: цілих 41,9 млн грн.
    Відповідно вищеназваної статті закону, після закінчення терміну своїх повноважень депутат має право отримувати допомогу на період, поки не знайде іншу роботу, але не більше одного року. У разі ж перекваліфікації або навчання ― не більше двох років.
    А якщо колишній депутат взагалі не зміг знайти нову роботу, то за ним залишається право отримувати гроші аж до пенсії в розмірі 50% від зарплати плюс усі доплати і надбавки, які отримують працюючі колеги. Але це забезпечення зберігається за умови, що стаж безробітного нардепа перевищує 25 років (для чоловіків) і 20 років (для жінок).