Blog

Почти половину теневой экономики Украины составляют зарплаты в конвертах. Если бы налоговой службе удалось их легализовать, Украина могла бы дополнительно получить около 90 млрд грн или около 7% ВВП.

#img_left#По данным налоговой службы, в Украине выплачивают около 170 млрд зарплаты в конвертах. Премьер-министр Николай Азаров недавно указал, что из 20,5 млн трудоспособного населения Украины 6 млн человек устроены неофициально, что составляет 29% от общего числа населения.

С одним из таких работников, которые получают «в конверте», поговорил корреспондент Великой Эпохи. 22-летний Роман (фамилия опущена, чтобы не возникло проблем с налоговой) работает курьером в одной из туристических фирм Киева. В его компании зарплату в конвертах получают все 25 человек. На бумаге они получают от 500 до 700 грн, руководитель больше всех — 700 грн.

«Мне зарплата в конвертах не мешает, она мешает государству», — говорит Роман. По его словам, на отношения с работодателем зарплата в конвертах никак не влияет, отпуск ему оплачивают. На руки он получает 3200 грн — чуть более средней зарплаты в Украине, которая в августе по данным Госстата, составляет 3073 грн.

“  Мне зарплата в конвертах не мешает, она мешает государству  ” Роман, работник киевской фирмы

«Насчёт пенсии я тоже сейчас не думаю, но устроен я официально по трудовой», — говорит он. Такая зарплата (500 грн) составляет менее половины официальной минимальной зарплаты, это значит, что он оформлен на полставки. В таком случае, как выяснил корреспондент Великой Эпохи, если он так проработает всю жизнь (будет получать, как и сейчас, 45% от минимальной зарплаты, которая составляет 1102 грн), то и его пенсия также будет составлять 45% от минимальной пенсии, то есть — 428 грн, а на такие деньги вряд ли можно прожить — ведь прожиточный минимум сегодня составляет 1060 грн.

Крупный портал, исследующий рынок труда, www.hh.ua опросил более тысячи менеджеров среднего и высшего звена Украины. Больше половины из них получали нелегальную зарплату почти всегда. В основном речь идёт о «серых» выплатах, когда часть суммы платят легально, а часть — «в конверте». Кроме урезания социальных выплат, среди других неприятностей из-за «чёрной» зарплаты они называют задержки с оплатой труда (30%) и возможность бесконтрольно изменять уровень зарплаты (30%), отказ в кредите (18%) а также низкий уровень будущей пенсии (19%).

Как вывести из тени

Одним из способов вывести зарплаты из тени украинская власть видит введение уголовной ответственности. Об этом заявил недавно заместитель секретаря Совета национальной безопасности и обороны Нестор Шуфрич в эфире «5 канала».

Вице-премьер-министр Украины по социальной политике Сергея Тигипко также собирается решить эту проблему. Он планирует к 2020 году легализовать 6 миллионов рабочих мест.

«Во-первых, мы должны улучшить общий инвестиционный климат в стране. Во-вторых, создать условия для содействия высокотехнологичным отраслям, которые смогут обеспечить технологический прорыв. В-третьих, реформировать рынок труда, он должен быть более гибким», — говорил недавно вице-премьер. Это, по его словам, позволит постепенно достичь этой цели и легализовать огромный рынок теневых зарплат.

Также Сергей Тигипко недавно заявлял, что власти уже принимают меры: налоговое законодательство уменьшило количество налогов с 42 до 23 и скоро уменьшит до 9, и введён единый социальный взнос.

Почему уходят в тень

Вместе с тем, именно единый социальный взнос загоняет предпринимателей в тень, считает Оксана Продан, председатель Всеукраинского объединения малого и среднего бизнеса «Фортеця».

“ Страшное в этом не только то, что государство недополучает. Страшное то, что эти люди из-за большого фискального давления лишены сегодня любой социальной защиты  ” Оксана Продан

Этот платёж, который платят предприниматели, составляет от 32,6% до 49,7% в зависимости от вида профессии и трудовой деятельности. Причём, по словам нескольких бухгалтеров, опрошенных корреспондентом Великой Эпохи, фактически эта сумма может превышать и 60%. Например, с 1000 гривен зарплаты предпринимателю, придётся заплатить в бюджет более 600 грн. В результате многие работодатели, особенно в малом и среднем бизнесе, уклоняются от налогов, чтобы можно было заработать достаточную прибыль для жизни и развития бизнеса.

«Страшное в этом не только то, что государство недополучает. Страшное то, что эти люди из-за большого фискального давления лишены сегодня любой социальной защиты — при болезни, инвалидности, потере работы», — говорит Продан, называя негативные стороны зарплаты «в конвертах».

Именно поэтому её организация борется за снижение ставки ЕСВ и равняется на Грузию, где суммарная нагрузка на заработную плату 20%, тогда как в Украине — от 49%.

В настоящее время «Фортеця» пытается лоббировать свои проекты законов, которые помогли бы улучшить бизнес-климат в Украине, но пока безуспешно. По словам Оксаны Продан, легализовать доходы физических лиц можно только после снижения на них фискального давления, а Тигипко и Шуфрич видят только репрессивные механизмы, без создания условий. Такой подход оставит работающих сегодня людей без работы и доходов, говорит она.

«Что касается деклараций и действий, то они у действующей власти не совпадают потому, что их декларации не соответствуют их желаниям. Декларируется поддержка конкуренции, равных условий, а принимаются решения, которые уничтожают независимый бизнес», — отмечает Продан.

Если действительно власти удастся легализовать зарплаты в конвертах, то Украина получила бы дополнительно около 88—97 млрд грн

Несмотря на многочисленные заявления власти о том, что они собираются улучшить инвестиционный климат и упростить условия для ведения бизнеса, Украина пока из года в год, как и прежде, занимает довольно низкие места в рейтинге лёгкости ведения бизнеса Doing Bussiness. Например, в рейтинге за 2012 год страна занимает 152-е место из 183. Причём по степени сложности налогообложения Украинское государство на 181 месте — третьем с конца.

Если действительно власти удастся легализовать зарплаты в конвертах, которые, по официальным данным, составляют 170 млрд в год, то Украина получила бы дополнительно примерно 88—97 млрд, подсчитал корреспондент Великой Эпохи, проконсультировавшись с несколькими бухгалтерами*. Эта цифра составляет около 7% от ВВП страны за 2011 год (1314 млрд грн).

Возможно, чтобы преодолеть коррупционную цепочку, государству нужно проявить больше воли, наградой же станут огромные суммы денег, которые можно было бы использовать на укрепление благополучия граждан и заодно — повышение доверия среди избирателей, чего сейчас действующей власти так не хватает.

* Как получилось 7% от ВВП:

Исходные данные для подсчёта: ВВП Украины за 2011 год составляет 1314 млрд грн. Объём теневых зарплат, по информации ГНСУ, — 170 млрд в год. По подсчётам Оксаны Поздняковой, главного бухгалтера одной из киевских компаний, которая также пишет статьи для Великой Эпохи, если бы зарплаты в конвертах были легализованы, страна получила бы в казну 52—57% от общего объёма (от 170 млрд грн).

Таким образом:

170 * 52 /100 = 88,4 ≈ 88 млрд грн

170 * 57 /100 = 96,9 ≈ 97 млрд грн

Отсюда возникли числа 88—97 млрд грн, которые получила бы Украина, будь зарплаты легализованы. Затем считаем, сколько это процентов от ВВП:

88 /1314 * 100 = 6,7

97 /1314 * 100 = 7,4

Далее подсчитано среднее арифметическое:

(6,7 + 7,4)/2 = 7,05 ≈ 7%

Отсюда вывод, что легализация зарплат позволила бы пополнить бюджет Украины на дополнительные 7% от ВВП.

Премьер министр Украины Николай Азаров считает, что Виталий Кличко ещё не имеет достаточного опыта, чтобы стать серьёзным государственным деятелем.



#img_right#По мнению премьера, лидеру партии «Удар» необходимо набраться опыта руководящей работы на разных должностях.

«Кличко очень популярный и талантливый спортсмен, мне всегда нравилось, как он выступает на рингах и побеждает. Поэтому к нему как спортсмену есть уважение, но какой из него государственный деятель? Может, ему надо сначала попробовать на каких-то более простых вещах? Вот, претендует сразу на роль мэра Киева, а почему Киева? А есть такой посёлок Боярка. Может, пусть попробует год-два поруководить Бояркой, например. Если у него получится, то потом дадим Николаев, если и там получится, тогда ― Киев», ― сказал Азаров в интервью Николаевской ТРК.

Он отметил, что экономика не терпит ударов и нуждается в кропотливой, целенаправленной и постоянной работе.

«Возникает вопрос, способны ли что-либо осуществить те люди, которые сейчас объединились вокруг господина Кличко, предположим, Наливайченко или Пинзеник. Это же всё бывшая «оранжевая» команда, которая завалила ситуацию в стране», ― выразил своё мнение Азаров.

В свою очередь, Кличко заявил, что рейтинг «УДАРа» растёт потому, что у его партии есть команда и стратегия перемен в стране.

«Нам есть что предложить: у нас сильная и профессиональная команда, у нас разработана стратегия изменений во всех сферах. И мы знаем, как это воплотить», ― подчёркивает Кличко на сайте партии.

Он также отметил, что потенциал и поддержка «УДАРа» сегодня раздражает власть.

«На нас идёт сумасшедшее давление. Прокуратура, милиция, суды, налоговая. Нам препятствуют встречаться с людьми. Когда мы подаём заявки, нам отказывают, закрывают актовые залы в учебных заведениях, загоняют бульдозеры, перекапывают площади. Но этим власть только помогает нам», ― констатирует Кличко.

Как сообщает пресс-центр «Удара», сегодня Никопольская власть начала ремонтные работы на Европейской площади возле горисполкома ― месте, где на 13 октября запланирован митинг Кличко с жителями города. Службы Никополя раскопали в центре площади яму и перегородили проход.

А в Запорожье на площади Фестивальной, где Виталий Кличко планирует на следующей неделе встретиться с жителями города, внезапно появились три вертолёта Ми-8, после того, как местным властям стало известно о приезде в Запорожье лидера «УДАРа».

Во время мощного урагана, постигшего вчера южную часть Бангладеш, погибли, по меньшей мере, 22 человека, десятки были ранены, ещё около 50 рыбаков с 12 траулеров по-прежнему числятся пропавшими без вести, сообщает местная газета Daily Star.

#img_left#Многие лодки, застигнутые врасплох в Бенгальском заливе, были отнесены штормовым ветром в море. Утром сообщалось, что в Монпуре после шторма пропали без вести около 400 рыбаков.

По информации СМИ, в округах Ноакхали (Noakhal), Читтагон (Chittagong) и Бхоле (Bhola) получасовой ураган повалил тысячи деревьев, сорвал многие кровли крыш. Только в Чарфешине (Charfession) ветер повредил 1200 домов, 550 ― полностью разрушил. В ряде районов из-за обрыва проводов было прервано электроснабжение и нарушена связь.

В настоящее время спасатели ведут активные поиски пропавших рыболовов.

Рыбаки и жители обвинили местные власти в том, что те не предупредили их о надвигающейся непогоде. Они сказали, что перед штормом не слышали сирену и не видели красный флаг ― обязательный знак предупреждения местных чиновников перед бурей о готовности к стихийным бедствиям.

Ранее, 12 августа 2012 года, в Бангладеш во время бури от удара молнии погибли 13 человек, когда покинули мечеть. Ещё 20 пострадали на северо-востоке Сулхет (Sylhet). Одной из жертв стал священник, ведущий молебен. Многие были убиты мгновенно, а другие скончались по дороге в больницу, как сообщала Daily Star.

Під час потужного урагану, що обрушився вчора на південну частину Бангладеш, загинули, щонайменше, 22 людини, десятки були поранені, ще близько 50 рибалок з 12 траулерів, як і раніше вважаються° зниклими безвісти, повідомляє місцева газета Daily Star.

#img_left#Багато човнів у Бенгальській затоці були віднесені штормовим вітром у море. Вранці повідомлялося, що в Монпурі після шторму зникли безвісти близько 400 рибалок.

За інформацією ЗМІ, в округах Ноакхал (Noakhal), Чіттагон (Chittagong) і Бхола (Bhola) півгодинний ураган повалив тисячі дерев, зірвав покрівлю дахів багатьох будинків. Тільки в Чарфешині (Charfession) вітер пошкодив 1200 будинків, 550 ― повністю зруйнував. У ряді районів через обрив дротів було перервано електропостачання і порушений зв’язок.

Зараз рятувальники ведуть активні пошуки зниклих рибалок.

Мешканці та риболовлі звинуватили місцеву владу, що ті не попередили їх про насування негоди. Вони сказали, що перед штормом не чули сирену і не бачили червоний прапор ― обов’язковий знак попередження місцевих чиновників перед бурею про готовність до стихійних лих.

Раніше, 12 серпня 2012 року, під час бурі в Бангладеш від удару блискавки загинули 13 осіб, коли покинули мечеть. Ще 20 постраждали на північному сході в Сулхет (Sylhet). Однією з жертв став священик, що проводив молебень. Багато хто був убитий миттєво, а інші померли по дорозі в лікарню, як повідомляла Daily Star.

Нобелівський комітет присудив премію за 2012 рік Європейському союзу за його дії у запобіганні воєн та стабілізації обстанови в Європі, повідомляє Бі-бі-сі.

#img_left#У цьому році на премію претендував 231 кандидат. З них букмекерським фаворитом був названий американський військовослужбовець Бредлі Меннінг, який передав WikiLeaks викрадені секретні документи. За розголошення держсекретів на батьківщині йому загрожує страта.

Так само в числі очікуваних Нобелівських номінантів букмекери називали Сіму Самар, Меггі Гобран, Оскар Еліас Біскет Гонзалес, «Ехо Москви» і Юлію Тимошенко.

Церемонія вручення нагороди відбудеться за традицією 10 грудня в Осло, у день смерті засновника п’яти Нобелівських премій (чотири з них вручаються в Стокгольмі).

Сума нагороди становить 8 млн шведських крон ($1,2 млн).

Нобелевский комитет присудил премию за 2012 год Европейскому союзу за его действия в предотвращении войн и стабилизации обстановки в Европе, сообщает Би-би-си.

#img_left#В этом году на Нобелевскую премию мира претендовал 231 кандидат. Из них букмекерским фаворитом назвали американского военнослужащего Брэдли Мэннинга, который передал WikiLeaks похищенные секретные документы. За разглашение госсекретов на родине ему грозит смертная казнь.

Так же в числе ожидаемых нобелевских номинантов букмекеры называли Симу Самар, Мэгги Гобран, Оскар Элиас Бискет Гонзалес, «Эхо Москвы» и Юлию Тимошенко.

Церемония вручения награды состоится по традиции 10 декабря в Осло, в день смерти основателя пяти Нобелевских премий (четыре из них вручаются в Стокгольме).

Сумма награды составит 8 млн шведских крон ($1,2 млн).

У Короля африканського народу Отумфуо Осей Туту II в Норвегії, куди він приїхав на бізнес-конференцію, вкрали валізу з коштовностями.

#img_left#Пограбування сталося в шикарному готелі Radisson Blu Plaza Hotel, де зупинився монарх під час перебування в Осло, передає GhanaWeb.

За словами лідера Гани, у валізі містилися церемоніальні коштовності (символи влади), яким немає ціни: вони передавалися у спадок протягом багатьох поколінь і використовувалися виключно на королівських урочистостях.

Інцидент стався біля стійки реєстрації готелю. Невідомий схопив валізу з золотими коштовностями і швидко зник. Однак кадри події зафіксовані камерами відеоспостереження, тому викрадача можна буде відшукати і повернути награбоване власнику народу ашанті, зазначили в поліції.

У Короля африканского народа Отумфуо Осей Туту II в Норвегии, куда он приехал на бизнес-конференцию, украли чемодан с драгоценностями.

#img_left#Ограбление произошло в шикарном отеле Radisson Blu Plaza Hotel, где остановился монарх во время пребывания в Осло, передаёт GhanaWeb.

По словам лидера Ганы, в чемодане находились церемониальные драгоценности (символы власти), которым нет цены: они передавались по наследству в течение многих поколений и использовались исключительно на королевских торжествах.

Инцидент произошёл у стойки регистрации отеля. Неизвестный схватил чемодан с золотыми драгоценностями и быстро скрылся. Однако кадры произошедшего были запечатлены камерами видеонаблюдения, поэтому похитителя можно будет отыскать и вернуть награбленное владельцу народа ашанти, отметили в полиции.

Починаючи з 2002 року, в Росії з’явився цілий список літератури, в якій влада угледіла прояви екстремізму. Потрапив у цей список і один з листів великого російського письменника Льва Толстого. Правозахисники вважають, що закон, який дозволив створити такий список, суперечить Конституції РФ і порушує права людини.

#img_right#Журналіст Великої Епохи поспілкувався щодо цього списку екстремістської літератури в Росії з правозахисником і юристом Максимом Гафіяком.

— Що це за нашумілий Закон «Про протидію екстремістській діяльності»? З чого все почалося?

Максим Гафіяк: У Росії ввели Закон «Про протидію екстремістській діяльності», на підставі якого вже прийнято чимало рішень російських судів, які, можна сказати, сколихнули цілий пласт проблем, пов’язаних зі сферою моральності і сферою духовності.

З’явився так званий список екстремістської літератури, авторство якого дуже сумнівне, на одній з конференцій представників російської православної церкви в одному з регіонів Росії. Цей список висувався як якийсь дискусійний матеріал, але після цієї конференції його взяли на озброєння чиновники, які на підставі цього списку почали виносити певні рішення на адресу національних, релігійних та інших конкретних організацій.

— Що потрапило в список екстремістської літератури?

Максим Гафіяк: Список дуже великий, розбитий на кілька частин. В основному він спрямований проти російських національних рухів, що відроджують давні традиції, і просто російські національні рухи, а також проти мусульманських організацій, туди потрапили за рішенням судів організації Фалуньгун і Свідки Ієгови, а також окремі деякі книги.

— Для чого потрібно було приймати такий закон і засновувати цей список?

Максим Гафіяк: Саме існування такого списку — це вже кричущий акт невігластва, некультурності і агресії, це лобіювання якихось вузьких кіл в Росії і явно не спрямоване на благо Росії, як суспільства і як держави.

— Напевно, для його створення потрібні експертні висновки, думки фахівців? На підставі чого або кого складалися списки?

Максим Гафіяк: Для складання подібного списку жодного серйозного експерта в цій області не запрошували. Не були залучені ні провідні спеціалісти у царині релігієзнавства, ні провідні академіки в галузі гуманітарних наук, ні провідні діячі культури Россії, які могли б дійсно створити найбільш сприятливий ґрунт для розвитку і зростання російської культури, яка не є надбанням вузьких чиновницьких кіл, або релігійних кіл.

Російська культура — це надбання всього людства, всього світу. І такі списки — це грубе вторгнення у створення цієї культури, в саму історію цієї культури, тому що рішення судів у Росії приймалися не тільки щодо діючих якихось організацій або знову написаних якихось творів. Відомий випадок, коли суд прийняв рішення визнати екстремістською одну з картин російського художника Васнєцова.

— Чи не можуть ці списки розпалити міжнаціональні або міжрелігійні конфлікти?

Максим Гафіяк: Якщо торкнутися самого цього списку і рішень, які приймаються на його підставі, то це ще й дуже живе й гаряче підґрунтя для процвітання зловживань з боку деяких чиновників. Адже не секрет, що не кожен чиновник є високоосвіченою і моральною людиною, не кожен чиновник є мислителем і патріотом своєї країни.

Перебуваючи на своїй посаді, може він і робить якісь корисні речі, але він багато може не розуміти і не знати. І свої особисті судження він може залишати для себе, але коли ці судження переходять в ранг якихось державних рішень, рішень судів або рішень про переслідування якихось організацій, або заборони публікацій, заборони розповсюдження якихось книг або журналів, видань, то це провокує ворожнечу як міжетнічну, так і релігійну, міжнаціональну і міжкультурну.

У Росії багато різних національностей і культур, багато різних прошарків суспільства, філософій, релігій і поглядів. І вони можуть бути іноді діаметрально протилежними, але мудрість і сила повинна бути у внутрішній політиці Росії, щоб дуже делікатно, дуже трепетно в цьому всьому різноманітті тримати світ. Але цей світ не може нав’язуватися вогнем і мечем, а також заборонами.

— Ви не лише правозахисник, але й досвідчений юрист. Як з правової точки зору можете охарактеризувати цей закон?

Максим Гафіяк: Закон про екстремістську діяльність дуже невиважений, дуже сирий і юридично «дірявий». Він дає підґрунтя для зловживань. Жодна людина не може нормально сприйняти такого ставлення до себе, коли її несправедливо в чомусь принижують або ображають. А цей список саме робить підґрунтя для таких образ, принижень і утисків. Це завдає величезної шкоди тим пріоритетним цінностям, які є і повинні бути в російському суспільстві.

— Ви сказали, що в цей список потрапила література духовного вчення Фалуньгун (або його ще називають Фалунь Дафа), течії, яке з 1999 року зазнає гонінь з боку комуністичної партії Китаю. А Росії чим вони не догодили?

Максим Гафіяк: Росія прагне зміцнити свої союзницькі відносини з Китаєм перед обличчям деякого тиску і протистояння із західним світом. Однак такі речі, які стосуються особистого вибору кожного громадянина Росії, не можуть бути нав’язані: що йому читати або не читати, у що йому вірити, а в що не вірити, що сповідувати, а що не сповідувати. Зрозуміло, якби були якісь агресивні дії, наприклад, від представників організації Фалуньгун у самій Росії, але забороняти людям сповідувати вчення, яке не несе в собі нічого, щоб порушувало, наприклад, Кримінальний кодекс Росії, як мінімум незрозуміло.

Ніяких закликів до порушень у вченні немає, значить, його не потрібно забороняти. А правомірність вчення і його об’єктивність в історичному плані, в духовному плані — це ж річ дискусійна. І обговорювати це можна тільки на дискусійних майданчиках. Тільки делікатно і висококультурно, навіть високоморально підходити до обговорення подібних речей. Живий процес, дискусійний процес у суспільстві має бути присутнім. Не може бути у всіх одного погляду на різні речі. У тому-то й сила російського суспільства в сучасному світі, що завжди було безліч поглядів.

Те ж саме забороняти книги. Це вже взагалі повернення в дрімуче неандертальське середньовіччя. Для вивчення і дискусії повинна бути відкрита будь-яка література, будь-які джерела. А для того, щоб люди не робили помилок, прочитавши ту чи іншу книгу, не почали провокувати, наприклад, якісь конфлікти і насильство, то для цього в суспільстві є дискусійні майданчики, є культура, телебачення, кіно, газети, форуми, де можна спілкуватися. І чим вище рівень дискусій на ці теми, і чим частіше ці дискусії проходять, тим більше у людей можливості прийняти правильне рішення.

— Цікаво, як на цей список реагує російський народ…

Максим Гафіяк: Російське суспільство саме по собі має досить здоровий імунітет культури, щоб відлущити все зайве самостійно, без допомоги чиновників, судів та радників від певних релігійних структур, які мають пріоритетне або монопольне становище в російському суспільстві.

З історії можна навести дуже відомий факт, що до того, як сталася християнізація Русі, найперші громади з появи апостола Андрія на Русі мирно і дружно співіснували разом зі слов’янськими язичницькими традиціями і релігіями, які на той час були. Ніхто нікого не гнав, не переслідував і не пригноблював. Російське суспільство саме по собі не має схильності до агресії та насильства.

— Яке майбутнє у цього закону? Чи має він право на існування?

Максим Гафіяк: Закон про протидію екстремістській діяльності прописує певні санкції. Правомірності в них ніякої, і вважаю, що такий закон — це велика ганьба для російської юридичної науки.

Потрібно розгортати дискусію в суспільстві, обговорення перегляду цього закону, виходити на депутатів і робити неодноразові спроби. Я думаю, що це найбільш ефективне рішення, щоб у цю дискусію були залучені не лише прості люди, але і люди впливові, люди культури і науки, щоб влада відчула, що ставлення в суспільстві до цього зовсім інше, і що людям вже не нав’яжеш старого і зашореного поняття «вороги». Це процес, звичайно, не швидкий, але найефективніший.

За останні два тижні в ЦВК надійшло близько 200 заявок від кандидатів-мажоритарників про зняття їх з виборів.

#img_right#З передвиборної гонки вибувають в основному кандидати з українських глибинок. Серед них продавці-консультанти, трактористи та пенсіонери.

«Реальних кандидатів серед тих, хто зійшов з дистанції, ― одиниці. Решта є технічними. Вони зробили свою справу і тепер подають заявки про відмову балотуватися. Нічого дивного в таких процесах немає», ― прокоментував «5 телеканалу» ситуацію голова комітету виборців України Олександр Черненко.

За його словами, таких технічних кандидатів балотувалося не менше 2/3, щоб істинні висуванці могли отримати більше «своїх людей» у дільничних комісіях.

Раніше глава Центрвиборчкому Жанна Усенко-Чорна повідомляла, що в мажоритарних округах внаслідок масових відмов кандидатів виникла проблема з друком бюлетенів. ЦВК постійно доводилося вносити зміни в тексти виборчих бюлетенів, через що неможливо було розпочати повноцінний друк.

У той же час, всім, хто зійшов з дистанції, ЦВК не буде повертати їхні застави, а це не менше 13 тис. грн кожному.