Blog

Для складання академічного рейтингу кращих ВНЗ світу експерти враховують показники випускників-лауреатів та співробітників-лауреатів Нобелівської або Філдсівської премій, статей, опублікованих у журналах Nature або Science, індекси цитування для природничих та гуманітарних наук Інституту наукової інформації, а також індекси провідних журналів Arts and Humanities Citation Index, що враховує чисельність студентів університету та ін.

Згідно з новим рейтингом, кращими вузами на планеті є:

#img_center_nostream#

Цьогоріч у рейтинзі кращих ВНЗ світу лідирують ВНЗ США, Великобританії, Німеччини, Канади, Франції, Австралії, Японії, Швейцарії, Швеції, Нідерландів, Данії, Бельгії, Ізраїлю, Норвегії, Фінляндії, Росії (Московський державний університет — 77 позиція і Петербурзький державний університет — третя сотня рейтингу), Китаю й інших країн.

#img_left#Кращим ВНЗ світу знову визнаний Гарвардський університет.

У Європі, згідно з новим рейтингом, кращим виявився Швейцарський федеральний інститут технологій ЕТН Zurich (23 позиція), кращим ВНЗ Азії — університет Токіо (21 позиція) та Кіотський університет в Японії (27 позиція), Університет ім. Джона Хопкінса та Колумбійський університет.

Рейтинг кращих ВНЗ світу за дисциплінами:

— комп’ютерні науки та інженерні технології: Гарвардський університет, Стенфордський університет, Массачусетський технологічний університет, Університет Іллінойсу, а також Інститут технологій Джорджії;

— природничі науки та математика: Гарвардський університет, Каліфорнійський університет у Берклі, Прінстонський університет, Кембриджський університет і Каліфорнійський технологічний університет;

— клінічна медицина і фармацея: Гарвардський університет, Каліфорнійський університет у Сан-Франциско, Вашингтонський університет, Університет ім. Джона Хопкінса та Колумбійський університет;

— соціальні науки: Гарвардський університет, Массачусетський технологічний університет, Колумбійський університет, Каліфорнійський університет у Берклі і Чиказький університет;

— сільськогосподарські науки: Гарвардський університет, Массачусетський технологічний університет, Каліфорнійський університет у Сан-Франциско, Кембриджський університет і Вашингтонський університет.

Для составления академического рейтинга лучших ВУЗов мира эксперты учитывают показатели выпускников-лауреатов и сотрудников-лауреатов Нобелевской или Филдсовской премий, статей, опубликованные в журналах Nature или Science, индексы цитирования для естественных и гуманитарных наук Института научной информации, а также индексы ведущих журналов Arts and Humanities Citation Index, учитывающий численность студентов университета и др.

Согласно новому рейтингу, лучшими вузами на планете являются:

#img_center_nostream#
В этом году в рейтинге лучших ВУЗов мира лидируют ВУЗы США, Великобритании, Германии, Канады, Франции, Австралии, Японии, Швейцарии. Швеции, Нидерландов, Дании, Бельгии, Израиля, Норвегии, Финляндии, России (Московский государственный университет — 77 позиция и Петербургский государственный университет — третья сотня рейтинга), Китая и других стран.

#img_left#Лучшим ВУЗом мира снова был признан Гарвардский университет.

В Европе, согласно новому рейтингу, лучшим оказался Швейцарский федеральный институт технологий ЕТН Zurich (23 позиция), лучшим ВУЗом Азии — университет Токио (21 позиция) и Киотский университет в Японии (27 позиция), Университет им. Джона Хопкинса и Колумбийский университет.

Рейтинг лучших ВУЗов мира по дисциплинам:

Компьютерные науки и инженерные технологии: Гарвардский университет, Стэнфордский университет, Массачусетский технологический университет, Университет Иллинойса, а также Институт технологий Джорджии.

Естественные науки и математика: Гарвардский университет, Калифорнийский университет в Беркли, Принстонский университет, Кембриджский университет и Калифорнийский технологический университет.

Клиническая медицина и фармацея: Гарвардский университет, Калифорнийский университет в Сан-Франциско, Вашингтонский университет, Университет им. Джона Хопкинса и Колумбийский университет.

Социальные науки: Гарвардский университет, Массачусетский технологический университет, Колумбийский университет, Калифорнийский университет в Беркли и Чикагский университет.

Сельскохозяйственные науки: Гарвардский университет, Массачусетский технологический университет, Калифорнийский университет в Сан-Франциско, Кембриджский университет и Вашингтонский университет.

#img_left#Про користь активного відпочинку багатьом добре відомо, але раніше мова йшла про користь вправ, тривалістю 150 хвилин на тиждень. Автори дослідження на прикладі населення Тайваню, вирішили відстежити вплив активного відпочинку в обсязі менше цього рекомендованого значення.

Були проаналізовані дані 400 тисячі осіб, які проходили стандартні медогляди протягом 12 років. На основі даних про фізичну активність добровольці були поділені на 5 груп: з дуже високою активністю, з високою активністю, з середньою активністю, з низькою і неактивні.

Далі дослідники розрахували співвідношення ризиків смерті та їх ймовірну тривалість життя кожної з груп відповідно.

Показники кожної з груп порівнювалися з аналогічними показниками неактивної групи. Результати показали, що група з низькою активністю мала на 14% менший ризик смерті, на 10% менший ризик смерті від ракових захворювань і, як наслідок, на 3 роки більшу ймовірну тривалість життя.

Група з низькою активністю — в середньому 92 хвилини фізичної активності на тиждень (близько 15 хвилин в день).

Кожні наступні 15 хвилин занять на день знижують ризик смерті на 4%, а ризик смерті від раку — на 1%. Причому ці показники однаково застосовні до всіх вікових груп обох статей.

За матеріалами зарубіжної преси

#img_left#О пользе активного отдыха многим хорошо известно, но ранее говорилось о пользе упражнений, продолжительностью 150 минут в неделю. Авторы исследования на примере населения Тайваня, решили отследить влияние активного отдыха в объеме менее этого рекомендованного значения.

Были проанализированы данные 400 тысячи человек, которые проходили стандартные медосмотры в течение 12 лет. На основе данных о физической активности добровольцы были разделены на 5 групп: с очень высокой активностью, с высокой активностью, со средней активностью, с низкой и неактивные.

Далее исследователи рассчитали соотношение рисков смерти и их вероятную продолжительность жизни каждой из групп соответственно.

Показатели каждой из групп сравнивались с аналогичными показателями неактивной группы. Результаты показали, что группа с низкой активностью имела на 14% меньший риск смерти, на 10% меньший риск смерти от раковых заболеваний и, как следствие, на 3 года большую вероятную продолжительность жизни.

Группа с низкой активностью — в среднем 92 минуты физической активности в неделю (около 15 минут в день).

Каждые последующие 15 минут занятий в день снижают риск смерти на 4%, а риск смерти от рака — на 1%. Причем эти показатели одинаково применимы ко всем возрастным группам обоих полов.

По материалам зарубежной прессы.