Blog

Техас подписал двухпартийный законопроект о борьбе с преступной практикой китайского режима по принудительному извлечению органов, став первым американским штатом, который противодействует этому злоупотреблению правовыми средствами.

Начиная с 1 сентября, в штате будет запрещено финансирование трансплантации органов, полученных из Китая или любой другой страны, известной своей причастностью к практике принудительного извлечения органов. Законопроект SB 1040, который был единогласно одобрен обеими законодательными палатами штата, был подписан губернатором Грегом Эбботтом 18 июня.

Под покровительством китайского режима практика насильственного извлечения жизненно важных органов у живых людей ради прибыли превратилась в процветающую индустрию и усугубила жестокое обращение с уязвимыми группами населения, такими как последователи духовной дисциплины Фалуньгун — религиозной группы с десятками миллионов последователей, которая с 1999 года подвергается непрекращающейся кампании преследования со стороны Пекина.

Член Палаты представителей Том Оливерсон, главный инициатор законопроекта, похвалил Эбботта за то, что он “позволил Техасу первым занять решительную позицию против аморальной и отвратительной практики принудительного донорства в Китае”.

“Этим законом мы посылаем Пекину убедительный сигнал о том, что любая человеческая жизнь драгоценна и достойна защиты”, — сказал он в интервью The Epoch Times.

Оливерсон вспомнил, что много лет назад встречался с практикующими Фалуньгун, которые показали ему веб-сайты китайских больниц, рекламирующие на весь мир, что “живые доноры ждут”, и что медицинский сектор страны стремится привлечь туристов для пересадки органов.

“Я был просто в ужасе. Просто невероятно напуган”, — сказал он.

Оливерсон работал над продвижением резолюции SCR 3, которая была единогласно принята в апреле 2021 года с целью осуждения “гнусной практики Пекина по насильственному извлечению человеческих органов для трансплантации”. В марте он стал одним из авторов законопроекта TX HB3914, направленного на то, чтобы запретить техасскому Институту профилактики и исследования рака выделять грантовые деньги заявителю, который может получить орган из больницы в Китае.

Оливерсон говорит, что запрет медицинским страховым компаниям вкладывать свои средства в органы, полученные из Китая, является ключевым фактором в борьбе с таким недобросовестным туризмом. Операции по пересадке органов настолько дороги, что подавляющее большинство американцев полагаются на медицинскую страховку.

По его словам, идея состоит в том, чтобы “лишить” кого-либо возможности получать деньги за участие в злоупотреблениях в Китае или где-либо еще в мире.

Оливерсон сказал, что предстоит еще много работы, и что он надеется, что другие штаты примут свои собственные версии этого закона.

“Я бы хотел, чтобы этот закон был принят во всех 50 штатах. Это было бы моей конечной целью — чтобы все американцы объединились против этой отвратительной практики”, — сказал он.

“Если все 50 штатов примут этот запрет, то, по сути, ни один американский доллар не будет поступать в китайские больницы, которые участвуют в торговле органами”.

По материалам The Epoch Times USA

Техас підписав двопартійний законопроєкт про боротьбу зі злочинною практикою китайського режиму з примусового вирізання органів, ставши першим американським штатом, який протидіє цьому зловживанню правовими засобами.

Починаючи з 1 вересня, у штаті буде заборонено фінансування трансплантації органів, отриманих із Китаю або будь-якої іншої країни, відомої своєю причетністю до практики примусового вирізання органів. Законопроєкт SB 1040, який був одноголосно схвалений обома законодавчими палатами штату, був підписаний губернатором Грегом Ебботтом 18 червня.

Під заступництвом китайського режиму практика насильницького вирізання життєво важливих органів у живих людей заради прибутку перетворилася на індустрію, яка процвітає, і посилила жорстоке поводження з уразливими групами населення, як-от послідовники духовної дисципліни Фалуньгун — релігійної групи з десятками мільйонів послідовників, яка з 1999 року зазнає безперервної кампанії переслідування з боку Пекіна.

Член Палати представників Том Оліверсон, головний ініціатор законопроєкту, похвалив Ебботта за те, що він “дозволив Техасу першим зайняти рішучу позицію проти аморальної та огидної практики примусового донорства в Китаї”.

“Цим законом ми посилаємо Пекіну переконливий сигнал про те, що будь-яке людське життя дорогоцінне й гідне захисту”, — сказав він в інтерв’ю The Epoch Times.

Оліверсон пригадав, що багато років тому зустрічався з послідовниками Фалуньгун, які показали йому вебсайти китайських лікарень, що рекламують на весь світ, що “живі донори чекають”, і що медичний сектор країни прагне залучити туристів для пересадки органів.

“Я був просто в жаху. Просто неймовірно наляканий”, — сказав він.

Оліверсон працював над просуванням резолюції SCR 3, яку було одноголосно ухвалено у квітні 2021 року з метою засудження “мерзенної практики Пекіна з насильницького вирізання людських органів для трансплантації”. У березні він став одним з авторів законопроєкту TX HB3914, спрямованого на те, щоб заборонити техаському Інституту профілактики та дослідження раку виділяти грантові гроші заявнику, який може отримати орган із лікарні в Китаї.

Оліверсон каже, що заборона медичним страховим компаніям вкладати свої кошти в органи, отримані з Китаю, є ключовим фактором у боротьбі з таким недобросовісним туризмом. Операції з пересадки органів настільки дорогі, що переважна більшість американців покладаються на медичну страховку.

За його словами, ідея полягає в тому, щоб “позбавити” будь-кого можливості отримувати гроші за участь у зловживаннях у Китаї або деінде у світі.

Оліверсон сказав, що попереду ще багато роботи, і що він сподівається, що інші штати ухвалять свої власні версії цього закону.

“Я б хотів, щоб цей закон ухвалили в усіх 50 штатах. Це було б моєю кінцевою метою — щоб усі американці об’єдналися проти цієї огидної практики”, — сказав він.

“Якщо всі 50 штатів ухвалять цю заборону, то, по суті, жоден американський долар не надходитиме в китайські лікарні, які беруть участь у торгівлі органами”.

За матеріалами The Epoch Times USA

В среду Соединенные Штаты, выступая от имени 27 стран, осудили постоянный характер Комиссии ООН по расследованию израильско-палестинского конфликта. Венесуэла и ее союзники, напротив, выразили свою поддержку.

Выступая в Совете ООН по правам человека (СПЧ) после представления доклада следователей, посол США Мишель Тейлор заявила, что 27 стран “глубоко обеспокоены” тем фактом, что мандат комиссии “не ограничен во времени” и “не имеет положения о прекращении действия”. Эти страны, в число которых входят Канада, Великобритания, Австрия и Италия, также призвали положить конец “непропорциональному вниманию”, уделяемому Израилю в Совете, пишет Тimesofisrael.

Комиссия, созданная КПЧ ООН два года назад, призвана расследовать предполагаемые нарушения прав человека, совершенные на палестинских территориях и в Израиле после эскалации конфликта в апреле 2021 года, а также коренные причины израильско-палестинского конфликта.

На пресс-конференции в среду один из следователей, Милун Котари, заявил, что “неограниченный мандат более чем оправдан”. “Одна страна спросила сегодня, почему у Комиссии нет положения об истечении срока действия мандата. Мой ответ заключается в том, что мы хотели бы иметь срок действия израильской оккупации”, — сказал он.

Председатель комиссии Нави Пиллэй также отвергла критику, заявив, что “очень глупо не разговаривать с членами комиссии” из-за характера их мандата.

В своем докладе, опубликованном несколько дней назад, следователи ООН обвинили власти, как в Израиле, так и на оккупированных палестинских территориях, в нарушении прав гражданского общества. Но, по их мнению, израильские власти несут ответственность за большинство этих нарушений.

“Наш доклад показывает, что израильские власти использовали различные карательные методы для сдерживания и препятствования деятельности членов палестинского гражданского общества”, — подчеркнула г-жа Пиллэй в видеообращении к СПЧ ООН.

После публикации доклада Израиль отверг обвинения в свой адрес, отметив, что в стране существует “сильное и независимое гражданское общество, состоящее из тысяч НПО, правозащитников, национальных и международных СМИ”.

Его представитель не принял участия в дебатах Совета в среду, поскольку Израиль не сотрудничает с комитетом. Израильские и американские власти, а также другие западные страны регулярно осуждают особое внимание, уделяемое Израилю Советом.

Палестинский представитель Ибрагим Хрейши осудил заявление, сделанное в среду Соединенными Штатами от имени 27 стран. “Это позор”, — сказал он.

Венесуэла, выступая от имени ряда других стран, включая Китай, Россию и Иран, поддержала следователей. “Мы очень обеспокоены попытками саботировать” работу комиссии, сказал посол Венесуэлы Эктор Констант Росалес.

Представитель Европейского союза отметил, что некоторые из его стран-членов не поддержали создание комиссии из-за опасений “по поводу объема ее мандата и постоянного характера”.

Торговля, изменение климата и война в Украине стоят на повестке дня встречи Шольца с Ли во время его первого официального зарубежного визита.

Канцлер Германии Олаф Шольц принял премьер-министра Китая Ли Цяна с воинскими почестями в Берлине.

Встреча в Берлине — это уже седьмой раз, когда Германия и Китай проводят правительственные консультации на высоком уровне, и происходит на следующий день после встречи госсекретаря США Энтони Блинкена с президентом Китая Си Цзиньпином, что свидетельствует о попытке Пекина наладить контакты с Западом и улучшить замороженные отношения.

Ли, бывший секретарь Коммунистической партии Шанхая, который в марте занял пост второго лица в Китае, встретился в понедельник с президентом Германии Франком-Вальтером Штайнмайером, а также поужинал с Шольцем в канцелярии.

Германия стремится поддерживать хорошие связи с Китаем, своим крупнейшим торговым партнером, несмотря на беспокойство из-за растущей напористости Пекина и отказа критиковать полномасштабное вторжение России в Украину.

Недавно опубликованная стратегия национальной безопасности Германии описывает Китай как “партнера, конкурента и системного соперника”.

Шольц заявил, что хочет избежать чрезмерной зависимости от китайской торговли и диверсифицировать поставки ключевых товаров в Германию — подход, который он назвал “дерискингом”, — отвергая при этом идею “разъединения” с Китаем.

В прошлом месяце эту позицию поддержали ведущие индустриальные государства “Большой семерки”, большинство из которых в значительной степени зависят от торговли с Китаем.

В понедельник Ли заявил немецким топ-менеджерам, что отсутствие сотрудничества является самым большим риском.

“Мы не должны искусственно преувеличивать “зависимость”, или даже просто приравнивать взаимозависимость к незащищенности”, — сказал он немецким топ-менеджерам, сообщает официальное информационное агентство “Синьхуа”.

“Отсутствие сотрудничества — самый большой риск, а отсутствие развития — самая большая угроза безопасности”, — добавил он.

Германия признала, что основные глобальные проблемы, такие как изменение климата, могут быть решены только вместе с Китаем, и официальный девиз встречи во вторник – “Действуем вместе, чтобы достичь устойчивого развития”.

Представитель Министерства иностранных дел Китая Ван Вэньбинь заявил на прошлой неделе, что выбор Германии в качестве первой остановки Ли “полностью отражает большое значение, которое Китай придает китайско-немецким отношениям”.

Он сказал, что Китай надеется “послать миру позитивные сигналы для укрепления диалога и сотрудничества” и присоединиться к решению проблем, “чтобы способствовать процветанию и развитию мировой экономики”.

После посещения крупнейшей экономики Европейского Союза Ли отправится во Францию — вторую по величине — где примет участие в “Саммите за новый глобальный финансовый пакт”, который проводится по инициативе президента Франции Эммануэля Макрона.

У середу Сполучені Штати, виступаючи від імені 27 країн, засудили постійний характер Комісії ООН з розслідування ізраїльсько-палестинського конфлікту. Венесуела та її союзники, навпаки, висловили свою підтримку.

Виступаючи в Раді ООН з прав людини (РПЛ) після представлення доповіді слідчих, посол США Мішель Тейлор заявила, що 27 країн “глибоко стурбовані” тим фактом, що мандат комісії “не обмежений у часі” і “не має положення про припинення дії”. Ці країни, до числа яких входять Канада, Великобританія, Австрія та Італія, також закликали покласти край “непропорційній увазі”, яку приділяють Ізраїлю в Раді, пише Тimesofisrael.

Комісія, створена КПЛ ООН два роки тому, покликана розслідувати ймовірні порушення прав людини, скоєні на палестинських територіях і в Ізраїлі після ескалації конфлікту у квітні 2021 року, а також корінні причини ізраїльсько-палестинського конфлікту.

На пресконференції в середу один зі слідчих, Мілун Котарі, заявив, що “необмежений мандат більш ніж виправданий”. “Одна країна запитала сьогодні, чому у Комісії немає положення про закінчення терміну дії мандата. Моя відповідь полягає в тому, що ми хотіли б мати термін дії ізраїльської окупації”, — сказав він.

Голова комісії Наві Піллей також відкинула критику, заявивши, що “дуже нерозумно не розмовляти з членами комісії” через характер їхнього мандата.

У своїй доповіді, опублікованій кілька днів тому, слідчі ООН звинуватили владу, як в Ізраїлі, так і на окупованих палестинських територіях, у порушенні прав громадянського суспільства. Але, на їхню думку, ізраїльська влада несе відповідальність за більшість цих порушень.

“Наша доповідь показує, що ізраїльська влада використовувала різні каральні методи для стримування і перешкоджання діяльності членів палестинського громадянського суспільства”, — підкреслила пані Піллей у відеозверненні до РПЛ ООН.

Після публікації доповіді Ізраїль відкинув звинувачення на свою адресу, зазначивши, що в країні існує “сильне і незалежне громадянське суспільство, що складається з тисяч НУО, правозахисників, національних і міжнародних ЗМІ”.

Його представник не взяв участі в дебатах Ради в середу, оскільки Ізраїль не співпрацює з комітетом. Ізраїльська та американська влада, а також інші західні країни регулярно засуджують особливу увагу, яку Рада приділяє Ізраїлю.

Палестинський представник Ібрагім Хрейші засудив заяву, зроблену в середу Сполученими Штатами від імені 27 країн. “Це ганьба”, — сказав він.

Венесуела, виступаючи від імені низки інших країн, включно з Китаєм, Росією та Іраном, підтримала слідчих. “Ми дуже стурбовані спробами саботувати” роботу комісії, сказав посол Венесуели Ектор Констант Росалес.

Представник Європейського союзу зазначив, що деякі з його країн-членів не підтримали створення комісії через побоювання “щодо обсягу її мандата і постійного характеру”.

Торгівля, зміна клімату та війна в Україні стоять на порядку денному зустрічі Шольца з Лі під час його першого офіційного закордонного візиту.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц прийняв прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна з військовими почестями в Берліні.

Зустріч у Берліні — це вже сьомий раз, коли Німеччина і Китай проводять урядові консультації на високому рівні, і відбувається наступного дня після зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, що свідчить про намагання Пекіна налагодити контакти із Заходом і поліпшити заморожені відносини.

Лі, колишній секретар Комуністичної партії Шанхаю, який у березні обійняв посаду другої особи в Китаї, зустрівся в понеділок з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, а також повечеряв з Шольцем у канцелярії.

Німеччина прагне підтримувати добрі зв’язки з Китаєм, своїм найбільшим торговельним партнером, попри занепокоєння через зростаючу напористість Пекіна і відмову критикувати повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Нещодавно опублікована стратегія національної безпеки Німеччини описує Китай як “партнера, конкурента і системного суперника”.

Шольц заявив, що хоче уникнути надмірної залежності від китайської торгівлі і диверсифікувати постачання ключових товарів до Німеччини — підхід, який він назвав “дерискінгом”, — відкидаючи при цьому ідею “роз’єднання” з Китаєм.

Минулого місяця цю позицію підтримали провідні індустріальні держави “Великої сімки”, більшість з яких значною мірою залежать від торгівлі з Китаєм.

У понеділок Лі заявив німецьким топ-менеджерам, що відсутність співпраці є найбільшим ризиком.

“Ми не повинні штучно перебільшувати “залежність”, або навіть просто прирівнювати взаємозалежність до незахищеності”, — сказав він німецьким топ-менеджерам, повідомляє офіційне інформаційне агентство “Сіньхуа”.

“Відсутність співпраці – найбільший ризик, а відсутність розвитку — найбільша загроза безпеці”, — додав він.

Німеччина визнала, що основні глобальні проблеми, такі як зміна клімату, можуть бути вирішені тільки разом з Китаєм, і офіційний девіз зустрічі у вівторок — “Діємо разом, щоб досягти сталого розвитку”.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь заявив минулого тижня, що вибір Німеччини як першої зупинки Лі “повністю відображає велике значення, яке Китай надає китайсько-німецьким відносинам”.

Він сказав, що Китай сподівається “надіслати світові позитивні сигнали для зміцнення діалогу і співпраці” і приєднатися до розв’язання проблем, “щоб сприяти процвітанню і розвитку світової економіки”.

Після відвідин найбільшої економіки Європейського Союзу Лі відправиться до Франції — другої за величиною — де візьме участь у “Саміті за новий глобальний фінансовий пакт”, який проводиться за ініціативою президента Франції Еммануеля Макрона.

Ледники в азиатских Гималаях Гиндукуш тают беспрецедентными темпами и могут потерять до 75 процентов своего объема к концу века, говорят ученые, предупреждая об опасных наводнениях и нехватке воды для почти 2 миллиардов людей, живущих в нижнем течении рек, берущих свое начало в этом горном регионе.

В отчете Международного центра интегрированного горного развития (ICIMOD), базирующегося в Катманду, во вторник предупреждается, что ливневые паводки и лавины станут более вероятными в ближайшие годы, если выбросы парниковых газов не будут резко сокращены.

В докладе отмечается, что это также повлияет на доступность пресной воды для 240 миллионов человек, живущих в Гималайском регионе, а также для 1,65 миллиарда человек, живущих ниже по течению 12 рек, берущих свое начало в горах.

Различные предыдущие отчеты показали, что криосфера – регионы Земли, покрытые снегом и льдом – являются одними из тех, которые больше всего пострадали от изменения климата.

Недавнее исследование показало, что ледники Эвереста, например, потеряли 2 000 лет льда только за последние 30 лет.

В докладе говорится о том, что гималайские ледники исчезали на 65% быстрее с 2010 года, чем за предыдущее десятилетие, а также о том, что изменения в ледниках, снегу и вечной мерзлоте региона, вызванные глобальным потеплением, были “беспрецедентными и в значительной степени необратимыми”.

По его словам, при потеплении на 1,5 или 2 градуса Цельсия выше доиндустриальных температур ледники во всем регионе потеряют от 30 до 50 процентов своего объема к 2100 году.

Но то, где ледники растают больше всего, зависит от местоположения. При потеплении на 3 градуса по Цельсию – к чему мир примерно идет при нынешней климатической политике – ледники в Восточных Гималаях, которые включают Непал и Бутан, потеряют до 75 процентов своего льда. При потеплении на 4 градуса Цельсия эта цифра возрастет до 80 процентов.

Ученые пытаются оценить, как изменение климата влияет на Гималаи Гиндукуш. В отличие от европейских Альп и североамериканских Скалистых гор, в этом регионе нет длительной истории полевых измерений, которые показывают, растут или уменьшаются ли ледники.

В 2019 году Соединенные Штаты рассекретили шпионские спутниковые снимки ледников региона, датированные 1970 годом, создав новую научную базу.

Дальнейшее развитие спутниковых технологий за последние пять лет, а также активизация полевых исследований способствовали лучшему пониманию учеными происходящих изменений. Отчет опирается на данные до декабря 2022 года.

В отчете говорится о том, что водный поток в 12 речных бассейнах региона, включая Ганг, Инд и Меконг, вероятно, достигнет пика примерно в середине века, что будет иметь последствия для более чем 1,65 миллиарда человек, которые зависят от этого источника водоснабжения.

Последствия изменения климата уже ощущают гималайские общины, иногда очень остро.

В начале этого года индийский горный город Джошиматх начал тонуть, и его жителей пришлось эвакуировать за считанные дни.

Правительства в регионе пытаются подготовиться к этим изменениям. Китай работает над укреплением запасов воды в стране. А Пакистан устанавливает системы раннего предупреждения о наводнениях в результате прорыва ледниковых озер.

Немецкая внутренняя разведка в докладе, опубликованном во вторник, предупредила об усилении российского шпионажа после вторжения в Украину.

“В будущем мы должны ожидать более агрессивных и тайных шпионских операций со стороны России”, — предупреждает Федеральное ведомство по охране конституции, служба внутренней разведки Германии. Оно также предупреждает о кибератаках, направленных на сбор информации, саботаж и получение влияния.

“Война России против Украины представляет собой поворотный момент для внутренней безопасности”, – отметила министр внутренних дел Германии Нэнси Фезер в своем вступлении к докладу. “Во время войны Кремль полагается на работу российских секретных служб”, — добавила она.

Менее недели назад правительство Германии, представляя свою стратегию национальной безопасности, уже назвало Москву “самой большой угрозой миру”.

В середине апреля Германия выслала российских дипломатов “с целью уменьшить присутствие спецслужб” в стране, что вызвало ответную высылку “более двадцати” немецких дипломатов из России. Точное число высланных россиян в то время не называлось.

В конце мая Германия также решила закрыть четыре из пяти российских консульств на своей территории в отместку за ограничения, наложенные Москвой на ее собственное дипломатическое представительство в России.

Весной 2022 года Германия уже выслала около сорока российских дипломатов, которые, по ее мнению, представляли угрозу ее безопасности.

Помимо России, Китай, Иран и Турция также названы в докладе “крупными игроками” в шпионаже в Германии.

Німецька внутрішня розвідка в доповіді, опублікованій у вівторок, попередила про посилення російського шпигунства після вторгнення в Україну.

“У майбутньому ми повинні очікувати більш агресивних і таємних шпигунських операцій з боку Росії”, — попереджає Федеральне відомство з охорони конституції, служба внутрішньої розвідки Німеччини. Воно також попереджає про кібератаки, спрямовані на збір інформації, саботаж і отримання впливу.

“Війна Росії проти України являє собою поворотний момент для внутрішньої безпеки”, — зазначила міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер у своєму вступі до доповіді. “Під час війни Кремль покладається на роботу російських секретних служб”, — додала вона.

Менше тижня тому уряд Німеччини, представляючи свою стратегію національної безпеки, вже назвав Москву “найбільшою загрозою світу”.

У середині квітня Німеччина вислала російських дипломатів “з метою зменшити присутність спецслужб” у країні, що спричинило у відповідь вислання “більш як двадцяти” німецьких дипломатів із Росії. Точної кількості висланих росіян на той час не називали.

Наприкінці травня Німеччина також вирішила закрити чотири з п’яти російських консульств на своїй території в помсту за обмеження, накладені Москвою на її власне дипломатичне представництво в Росії.

Навесні 2022 року Німеччина вже вислала близько сорока російських дипломатів, які, на її думку, становили загрозу її безпеці.

Крім Росії, Китай, Іран і Туреччину також названо в доповіді “великими гравцями” у шпигунстві в Німеччині.