Фотографії космосу. Нічний Дубай.
Фото: nasa.gov
Знімок Дубаю (столиці ОАЕ), залитого вогнями нічного освітлення, зроблений одним із членів екіпажу 30-ої експедиції Міжнародної космічної станції. Особливість планування Дубаю полягає в тому, що повністю місто можна побачити тільки з борту літака або космічного апарата. Така «конструкція» столиці ОАЕ зробила її улюбленим об’єктом зйомок астронавтів.
Особливо красивий Дубай у нічний час, у чому можна переконатися на цьому знімку. Автомагістралі та головні вулиці міста забарвлені на знімку в жовто-помаранчевий колір, а комерційні й житлові райони представлені розсипом біло-синьо-жовто-помаранчевих вогнів. Яскраво-освітлені великі точки і плями — це великі готельні й торгові комплекси, а також найвища будівля у світі Бурдж Халіфа (висота вежі 828 метрів). У правій нижній частині знімка видно пальмове дерево, яке нагадує своїми контурами штучний острів Пальма Джумейра.
Фотографії космосу. Туманна помаранчева куля — супутник Сатурну Титан.
Фото: NASA/JPL – Caltech/Space Science Institute
На знімку представлений найбільший супутник Сатурну Титан у своїх природних кольорах, сфотографований космічним апаратом «Кассіні». Завдяки своїй великій атмосфері Титан виглядає на знімку як розмита помаранчева куля. На північному полюсі Титану (верхня частина фото) можна помітити шапку з хмар, а на південному полюсі — слабкий серпанок блакитного кольору.
Щоб побачити Титан у його природних кольорах, дослідники з’єднали три фото, отримані ширококутною камерою з використанням червоного, зеленого та синього спектральних фільтрів.
«Кассіні» сфотографував Титан (його зворотну по відношенню до Сатурну сторону), перебуваючи на відстані близько 191 000 км від супутника. Масштаб знімка — 11 кілометрів на піксель.
Фотографії космосу. Карликова галактика в сузір’ї Піч — супутник Чумацького Шляху.
Фото: ESO/Digital Sky Survey 2
На знімку, отриманому космічним гамма-телескопом «Фермі», показана карликова сфероїдальна галактика в сузір’ї Піч, яка є супутником Чумацького Шляху. Ця галактика, що складається з шести кульових скупчень, становить інтерес в експерименті з пошуку «темної матерії», що здійснюється за допомогою апарату «Фермі».
«Темну матерію», яка, на думку вчених, складає до 80% матерії у Всесвіті, неможливо помітити в звичайний телескоп. Проте її присутність може проявитися в змінах орбітальних швидкостей зірок і відхиленнях у русі галактик. Так, вивчення руху зірок у карликовій галактиці із сузір’я Пекти показало присутність навколо галактики масивного гало, що складається з невидимої речовини.
Фотографії космосу. Горизонт.
Фото: nasa.gov
Цю нічну сцену на сході Північної Атлантики сфотографував екіпаж Міжнародної космічної станції з висоти 362 км. На передньому плані — нічні вогні міст Ірландії, далі та правіше — Великобританія. Яскраве світіння на задньому плані — Сонце, що сходить, а зелене та пурпурне світіння — полярне сяйво.
Фотографії космосу. Завершення процесу формування зірок в галактиці NGC 3801.
Фото: NASA/JPL-Caltech/SDSS/NRAO/ASIAA
Галактика NGC 3801 переживає не кращі часи. Процес формування нових зірок в галактиці підходить до фінальної стадії, що, на думку астрономів, говорить про початок перетворення енергійної спіральної зоряної системи в еліптичну галактику, для якої бурхливі процеси утворення зірок залишилися в далекому минулому.
На фото представлений увесь спектр випромінювання галактики NGC 3801, від ультрафіолету до радіовипромінювання. Випромінювання видимого світла (довжина хвилі 469 нм) показане жовтим кольором. Процес утворення зірок ще повністю не завершився, що створює випромінювання ультрафіолетового діапазону (довжина хвилі 230 нм, синій колір на фото). Пиловий диск світиться в інфрачервоному діапазоні (довжина хвилі 8 мкм, червоний колір на фото).
Зеленим забарвлено радіовипромінювання двох потужних викидів (джетів), створених чорною дірою, розташованою в центрі галактики, (довжина хвилі 20 см). Ударні хвилі джетів остаточно виб’ють з галактики зіркоутворюючий холодний газ, і зоряна система стане, як кажуть астрономи, «червоною і мертвою», населеною лише старими зірками.
Фотографії космосу. Спіральна галактика в сузір’ї Гідри.
Фото: ESA/Hubble & NASA
Космічний телескоп «Габбл» сфотографував спіральну галактику NGC 4980, що знаходиться в сузір’ї Гідри. Форма зоряної системи NGC 4980 на вигляд злегка деформована, що частенько є ознакою порівняно недавньої приливної взаємодії з іншою галактикою. Проте, спостереження показало відсутність поблизу інших галактик, тому причини спотворення форми системи NGC 4980 не зовнішні, а внутрішні. У галактиці повним ходом іде процес утворення зірок, про що говорить велика кількість яскраво-блакитних зірок, розкиданих по всьому диску галактики. На задньому плані видно забарвлені в червоний колір еліптичні галактики, що складаються з дуже старих зірок.
Фотографії космосу. Галактика «Центавр А» в сузір’ї Центавра.
Фото: ESA/Herschel/PACS/SPIRE/C.D. Wilson, MacMaster University, Canada; ESA/XMM – Newton/EPIC
Галактика «Центавр А» одна з найяскравіших і найближчих до нас сусідніх галактик, віддалена від нас на 12 млн світлових років. Бурхливі процеси, що відбуваються усередині цієї еліптичної галактики, становлять особливий інтерес для астрофізиків. Адже ця зоряна система є щонайпотужнішим джерелом радіовипромінювання.
Для кращого розуміння структури й механізмів взаємодії усередині галактики використовується прийом поєднання зображень, отриманих у різних діапазонах довжин хвиль. Так, на показаному фото галактика представлена одночасно в інфрачервоному та рентгенівському діапазонах. Потужні джети, створені чорною дірою, розташованою в центрі галактики, що тягнуться на сотні світлових років, забарвлені в синій/блакитний/фіолетовий кольори. Зображення джетів отримане в рентгенівському діапазоні космічним телескопом «Ньютон». Червоним і помаранчевим кольорами забарвлені супутні до джетів хмари, нещодавно виявлені в інфрачервоному діапазоні космічною обсерваторією «Гершель».
Вивчення комбінованих зображень висунуло на перший план гіпотезу походження цієї галактики як результату зіткнення двох старіших галактик.
Фотографії космосу. Пиловий марсіанський вихор.
Фото: NASA/JPL – Caltech/UA
Міжпланетна станція НАСА Mars Reconnaissance Orbiter сфотографувала в північній частині Марса, на рівнині Амазонія, пиловий вихор заввишки близько 20 км. Незважаючи на значний «зріст», в поперечнику вихор досягає всього 70 метрів або 3/4 розмірів футбольного поля.
Пиловий вихор є стовпом повітря, що обертається, помітним оку завдяки захопленим часткам ґрунту. На відміну від торнадо, пиловий вихор зазвичай утворюється в ясну погоду, коли сонце встигає прогріти ґрунт і повітря прямо над нею. Тепле повітря швидко піднімається крізь шар прохолоднішого повітря, захоплюючи за собою частки ґрунту, і за відповідних умов може закручуватися, утворюючи вихор.
Фотографії космосу. Плазмовий танець на поверхні Сонця.
Фото: sdo.gsfc.nasa.gov
Знімок танцюючих плазмових вихорів передав апарат НАСА Solar Dynamics Observatory. Темні ділянки на фото відповідають нижчій температурі світила. Спіралі плазми, що переплітаються, спостерігалися на поверхні Сонця й раніше, проте цього разу пощастило з граничною ясністю побачити рух сонячної плазми вздовж силових ліній магнітного поля.
Фотографії космосу. Стикування вантажного корабля ATV-3 з МКС.
Фото: nasa.gov
Екіпаж МКС сфотографував наближення вантажного космічного корабля ATV-3 «Edoardo Amaldi» до російського модуля «Зірка» для стикування. На знімку видно робота маневрових двигунів корабля.
Корабель ATV-3 доставив шістьом астронавтам 100 кг кисню, 280 кг питної води, 4,5 тонни палива і близько 2,5 тонн різних вантажів (устаткування для наукових експериментів, запасні частини, продукти харчування, медикаменти та одяг).
Фотографії космосу. Льоди біля берегів Камчатки.
Фото: nasa.gov
Красиві білосніжні завихрення на блакитному фоні — це лід біля берегів Камчатки. Знімок зроблений з борту МКС, звідки часто можна спостерігати процеси, які неможливо побачити на Землі. У зимовий час біля узбережжя скупчуються значні масиви льоду. Крижини зіштовхуються між собою, кришаться, і під впливом вітру та морської течії крижану крихту відносить у море. Стикаючись з нерівностями узбережжя Камчатки, крижана крихта, що пливе, закручується в спіралі та вихори. На цьому знімку показані три таких крижаних вихори.
Фотографії космосу. Хаос у туманності Оріону.
Фото: nasa.gov
Молоді зірки створюють хаос у космічній хмарі туманності Оріону, віддаленої від Землі на 1500 світлових років. Чотири масивні зірки обрамляють центральну яскраво-жовту область знімка, переданого космічним телескопом «Спітцер». Зелений колір вказує на присутність водню та сірки в туманності, що є коконом з пилу і газу. Червоний і помаранчевий кольори вказують на присутність молекул, що містять вуглець. Молоді зірки — це жовті вкраплення всередині туманності.
