Лідери країн Співдружності націй, завершуючи тижневий саміт у Самоа, заявили в суботу, що настав час обговорити питання про те, чи повинна Велика Британія взяти на себе зобов’язання з відшкодування збитків за свою роль у трансатлантичній работоргівлі.
Рабство і загроза зміни клімату стали головними темами для представників 56 країн, що входять до групи, більшість з яких мають коріння в імперії Великої Британії, на зустрічі глав урядів країн Співдружності, що розпочалася на тихоокеанських островах у понеділок.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, чия країна давно відкидає заклики до виплати фінансової компенсації країнам, які постраждали від рабства, заявив, що дискусії на саміті ведуться «не про гроші».
У спільній заяві з питання про рабство лідери заявили, що «дійшли висновку, що настав час для змістовної, правдивої і шанобливої розмови про формування спільного майбутнього, заснованого на справедливості».
Прагнення до того, щоб колишні колоніальні держави, як-от Велика Британія, виплатили репарації або відшкодували шкоду за рабство та його спадщину, набирає обертів в усьому світі, особливо серед країн Карибського співтовариства та Африканського союзу.
У заяві також згадується «чорний дрізд» — термін, що позначає людей з Тихоокеанських островів, яких обманом, примусом або викраденням змушували працювати на плантаціях в Австралії та інших країнах.
Противники репарацій стверджують, що країни не повинні нести відповідальність за історичні злочини, тоді як прихильники кажуть, що спадщина рабства призвела до величезної і постійної расової нерівності.
У спільній заяві не йдеться про те, в якій формі має здійснюватися відшкодування збитків.
Стармер сказав на пресконференції, що у спільній заяві є дві речі: «У ній зазначені заклики до обговорення і згода з тим, що зараз саме час для розмови».
«Але я маю бути гранично ясним: за два дні, що ми тут перебуваємо, жодна з дискусій не стосувалася грошей. Наша позиція в цьому питанні дуже і дуже ясна», — сказав він.
Професор Кінгслі Ебботт, директор Інституту вивчення Співдружності при Лондонському університеті, сказав, що заява стала ознакою потенційно історичного прориву в цьому питанні.
«Зобов’язання провести переговори про відплатне правосуддя відчиняє двері для діалогу, і тепер починається важка робота», — сказав Ебботт, який був присутній на саміті.
Підвищення рівня моря
У спільній заяві також ідеться про занепокоєння «серйозними наслідками кліматичної кризи, включно з підвищенням температури та рівня моря».
На знак підтримки тихоокеанських островів, таких як Тувалу, яким загрожує затоплення, вони ухвалили першу в Співдружності Океанську декларацію, в якій стверджується, що морські кордони країни повинні залишатися незмінними, навіть якщо зміна клімату призведе до затоплення малих острівних держав.
Фіксація морських кордонів означає, що країни-атоли зможуть продовжувати отримувати економічну вигоду з великих рибальських угідь, навіть якщо населення буде змушене мігрувати, коли площа суші значно скоротиться. Декларація сприяє тому, щоб міжнародне право визнало вічну державність потопаючих острівних держав.
Більше половини членів Співдружності — це малі держави, багато з яких розташовані на островах, схильних до ризику затоплення через підвищення рівня моря.
Новий голова
Члени Співдружності обрали Ширлі Айоркор Бочвей новим генеральним секретарем групи. Бочвей, прихильниця відшкодування збитків за трансатлантичне рабство і колоніалізм, змінить на цій посаді британку Патрицію Скотланд, яка обіймала цю посаду з 2016 року.
Король Чарльз і королева Камілла, які були присутні на саміті, вилетіли із Самоа після візиту, під час якого монарх визнав «болючу» історію Співдружності.
Виступаючи на саміті в п’ятницю, Чарльз сказав, що, «слухаючи людей по всій Співдружності, він зрозумів, що найболючіші аспекти нашого минулого продовжують викликати відгук».
«Тому нам життєво необхідно розуміти нашу історію, щоб у майбутньому робити правильний вибір», — сказав він.
