Жителі Пекіна набирають питну воду. За міжнародними нормами, нестачею води вважається, якщо людина споживає менше 500 куб. м на рік. У Пекіні ж на одну людину припадає не більше 100 куб. м води на рік, що виявилося гірше, ніж на Близькому Сході і в Північній Африці. Фото: ChinaFotoPress/Getty Images
Щоб скоротити дефіцит водних ресурсів на півночі країни і забезпечити водою Олімпійські ігри в Пекіні колишній генсек КНР Цзян Цземінь ініціював водний проект «Південь—Північ». Планувалося направити води річок з південних районів Китаю в посушливі райони півночі. Цей проект в 2,5 рази масштабніший, ніж будівництво дамби «Три ущелини». Його здійснення призвело до серйозних кліматичних і екологічних проблем вже на першому етапі і в майбутньому загрожує ще більшим збитком, оскільки зачіпає величезні території Китаю. На фото зображений округ Хуей провінції Сичуань, в якому проходили роботи з реалізації першого етапу проекту. Фото: Велика Епоха
Проект перекидання вод «Південь—Північ» викликав масштабне забруднення озера Дунпін в провінції Шаньдун, ставши причиною загибелі риби. У свою чергу, місцеві жителі були позбавлені засобів до існування. Фото з TheEpochTimes.com
Дефіцит водних ресурсів в Пекіні росте й далі
За повідомленням китайської газети Legal Evening News, Пекін почав відчувати брак води з 1999 року. З роками її дефіцит ріс, і особливо явно в останні кілька років.
Щоб задовольнити потреби населення, в середньому Пекіну потрібно 3,6 млрд кубометрів води на рік. При цьому водні ресурси на його території забезпечують жителів столиці Китаю тільки 2,1 млрд кубометрами. Таким чином, щорічний дефіцит води тут становить 1,5 млрд куб. м.
Згідно з міжнародним визначенням, гранична норма споживання води на людину в рік, нижче якої починається її дефіцит, становить близько 500 куб. м. А в Пекіні на одну людину припадає не більше 100 кубометрів води на рік, що виявляється ще менше, ніж на Близькому Сході і в Північній Африці.
В минулому п’ять річок, що протікають через місто, поставляли столиці достатній об’єм води. Річка Юндін (або Юндінхе) — одна з основних водних артерій Пекіна. Вона також є однією з найбільших приток річки Хайхе і відома як найбільша річка, що протікає через столицю. Проте зараз вона пересихає.
Перенаправлення води
У спробі вирішити проблему дефіциту води, Пекін почав більш активно використовувати ґрунтові води, води річок і водоймищ. Надмірна експлуатація природних ресурсів, в кінцевому рахунку, виснажила ці джерела, і тепер єдиним виходом залишається — постачати воду з інших регіонів.
За роки реалізації проекту перекидання вод з півдня на північ Китаю були витрачені мільярди доларів. Але, як зазначив заступник голови Водного господарства Пекіна Лю Бінь на недавній прес-конференції, перекачування навіть 1 млрд куб. м води на рік з півдня є недостатньою підмогою, щоб усунути гострий дефіцит води в Пекіні.
Еколог, який займається питанням охорони водних ресурсів, Ван Вейло з Німеччини сказав в інтерв’ю радіо «Голос Надії», що дефіцит води в Пекіні — це штучне стихійне лихо, викликане лідерами Комуністичної партії Китаю, які прийшли до влади в 1949 році.
Він зазначив, що рішення Мао про будівництво водосховища в Пекіні «відрізало» 1,4 млрд куб. м води, яка наповнює Юндінхе, що стало причиною висихання цієї річки і забруднення навколишнього середовища.
Ван підкреслив, що досі не існує ніяких даних про те, чи був обґрунтований проект з перекидання вод з півдня на північ. Проект «Південь—Північ», як сказав Ван, був початий лише за усною вказівкою Мао Цзедуна.
У 1959 році Мао побував на річці Хуанхе, після чого запропонував «запозичити» з півдня 100 млрд куб. м води — об’єм, який в два рази перевищує об’єм водних ресурсів річки Хуанхе. Ван зазначив, що пропозиції Мао були засновані просто на його враженнях і не були підкріплені ніякими дослідженнями або цифрами.
Коли Китай отримав право на проведення Олімпійських ігор в Пекіні в 2008 році, Цзян Цземінь ініціював водний проект «Південь—Північ» для перенаправлення води з південних районів Китаю в посушливі райони півночі, щоб у достатній кількості забезпечити Пекін чистою водою під час Олімпійських ігор. З часів Олімпіади-2008 пройшло вже більше п’яти років, а Пекін донині потребує води. Столиця Китаю отримує її з сусідньої провінції Хебей з 2008 року.
Мається ще один фактор, що став причиною браку води в Пекіні, — це панування Пекіна в Китаї.
На думку пекінського адвоката-правозахисника Тан Цзітяня, Пекін може опинитися перед лицем катастрофи, оскільки всі ресурси Китаю спрямовані на задоволення тільки цього регіону. У свою чергу, це позбавляє ресурсів і можливостей для економічного розвитку інших регіонів, і китайці змушені мігрувати в Пекін у пошуках роботи. У результаті зростає число населення столиці, що веде до збільшення споживання місцевих природних ресурсів. У якийсь момент густонаселеність Пекіна досягне такої міри, що ці ресурси просто нізвідки буде брати, вважає адвокат.
