У Даоцзи — «бог живопису» Китаю.
Ілюстрація: С.М. Ян/Велика Епоха
У VII столітті в Китаї народився У Даоцзи — кращий художник часів династії Тан*. У своїх картинах майстер зображував людей, Будд, птахів, квіти, озброєну свиту чиновників, а також малював пейзажі, мости і будівлі. Але особливо гарні були його портрети Будд, і тому вже більше тисячі років його шанують як бога живопису Китаю.
* Приблизні роки життя художника: 686—760 рр. н.е.
У Даоцзи був дуже відкритою людиною, у своїх картинах він завжди намагався передати внутрішню духовну силу, а не зациклюватися на дрібних деталях, завдяки чому його картини, намальовані плавними мазками, завжди були неперевершеними. Більшість своїх картин і фресок він старався завершити за один підхід.
За легендою, одного разу, коли У Даоцзи мав зобразити ореол навколо голови Будди, він зробив це без усяких ескізів та замірів. А іншого разу імператор відправив художника до річки, щоб той подивився на красиві краєвиди і потім відтворив побачене на полотні. Коли У повернувся, він попросив закріпити для нього полотно і без будь-яких чернеток протягом одного дня намалював на шовку величну панораму, яка охопила весь горизонт — від краю і до краю. Іншим художникам довелося б працювати більше місяця, щоб намалювати такий пейзаж.
Ще одна історія розповідає про те, як одного разу він готував придане до весілля своєї доньки. Хоча У і був дуже відомим художником, але багато картин віддавав задарма, тому жив скромно. Тоді він заходився малювати картини для доньки днями і ночами, а потім склав їх усіх в подарункову упаковку і віддав як придане.
Його зять був жадібною і зарозумілою людиною. Виявивши, що в приданому немає золота і коштовностей, а тільки кілька картин, він дуже розгнівався. Одного разу, дочекавшись коли дочка У Даоцзи піде з дому, він, не дивлячись на картини, став спалювати їх одна за одною. Коли його дружина прийшла, творіння вже палали у вогні — всі, крім однієї картини, зробленої на шовковій тканині. Сильно посварившись із чоловіком, вона заснула в ліжку одна, тримаючи врятоване полотно в руках.
На наступний ранок зять У Даоцзи побачив свою дружину, вкриту новим покривалом. Дивлячись, як акуратно вона згортає полотно в сувій, він втратив дар мови — малюнок настільки вразив його своєю жвавістю і красою, що він відчув глибоке каяття.
Всі ці легенди говорять про високу художню майстерність У Даоцзи. Його найвідоміші картини зображували буддійську тематику. На них особливо виділявся китайський традиційний одяг та риси характеру — це було новинкою в Піднебесній, адже буддизм прийшов в країну з Індії. «Китаїзація» релігійної теми дуже вплула на майбутні покоління художників. У китайській історії за жвавістю і глибиною картин важко знайти іншого художника, який зміг би зрівнятися з У Даоцзи.
