Бодхідхарма є засновником Чань-буддизму (Дзен — яп.). Це дуже легендарна особистість, відома своєю мудрістю, прозорливістю та відданістю вченню Махаяни — «Великої колісниці». Він був брахманом за походженням. Проте своє життя присвятив самовдосконаленню, відкинувши почесті найвищої касти. Хоча народився він у південній Індії, доля пов’язала його життя з Китаєм, куди Бодхідхарма вирушив за настановою свого вчителя проповідувати істину. Саме в Піднебесній він прославився як перший патріарх Шаоліня і засновник кунг-фу, як людина, що самовдосконалюється і проявляє надзвичайні здібності.
Бодхідхарма настільки знаменитий і шанований, що й досьогодні легенди та перекази про його життя знову і знову відкривають людям таїну чистої дхарми*, істини людського життя.
Справжні заслуги
Імператор У-ді, засновник династії Лян, відомий своїм шануванням буддизму, запитав свого гостя Бодхідхарму: «З початку свого правління я побудував стільки храмів, допоміг стільком монахам, переписав стільки священних книг, що важко перелічити. Чи високі мої заслуги?» На це Бодхідхарма відповів: «Тут ніякої заслуги немає». «Чому ж так?» — занепокоївся правитель. «Все це дрібниці, які лише можуть сприяти переродженню на небесах. Ваші зусилля все ще зав’язані на користі, вони дуже ефемерні, як тінь, що падає від тіла». Почувши таку відповідь, імператор запитав: «Що ж тоді достойне справжніх заслуг?» — «Відкинути всі турботи, і звільнити свідомість, коли і тіло, і власне «я» здобули спокій. Цього не досягти впертими устремліннями» — прозвучала відповідь.
Перепливти річку на соломинці
У подорожі до північного царства Вей Бодхідхарма проявляв надзвичайні здібності. Коли його шлях уперся в річку Янцзи, він просто переплив її на маленькій бамбуковій тростинці.
Вислів «Перепливти річку на соломинці» сьогодні дуже популярний серед китайців.
Уміння лікувати і бачити взаємозв’язок речей
Одна легенда розповідає, що Бодхідхарма часто сидів під деревом біля дороги. Коли мимо проходила людина, то Бодхідхарма бачив її хвороби та пропонував допомогу.
Якось дорогою проходив воєначальник. Бодхідхарма звернувся до нього зі словами: «У тебе серйозна хвороба, і без лікування тобі не прожити й дев’яти днів. Я можу допомогти». Військовик, почуваючи себе чудово, сприйняв ці слова за нісенітницю і дуже розлютився.
Бодхідхарма ж мовив: «Ти витратив надто багато енергії на емоції, тому жити тобі лишилося три дні, та я ще можу тебе вилікувати». У відповідь пролунали лише лайливі слова.
Тоді Бодхідхарма мовив: «На жаль, жити тобі лишилося всього день, і я більше не в змозі нічим зарадити».
Воєначальник, не зважаючи на перестороги, повернувся додому і того ж дня помер.
Кущі чаю
9 років Бодхідхарма провів у медитації, просидівши лицем до стіни печери на Шаолінській вершині гори Суншань, недалеко від монастиря. Одним з випробувань для нього став сон, який заколисав Бодхідхарму. Прокинувшись, Бодхідхарма у каятті вирвав свої повіки і кинув їх додолу. Кажуть, що в місці, де впали повіки, виросли кущі чаю. За переказами, саме з цього часу монахи почали вживати цей тонізуючий напій.
За проханням монахів Бодхідхарма поселився у монастирі Шаолінь, де був названий першим патріархом. За переказами, саме в Шаолінському монастирі він започаткував систему «Рухи рук вісімнадцяти архатів» — мистецтво шаолінського кунг-фу, слава про яке, як і про самого Бодхідхарму, облетіла увесь світ.
Один черевик
Після смерті Бодхідхарму поховали на горі Сюнершань (Ведмеже Вухо). Та на цьому надзвичайні події, що супроводжували Бодхідхарму все його життя, не скінчилися.
Якось державний службовець Сун’юн, повертаючись із Заходу, побачив Бодхідхарму, що самотньо йшов Паміром, тримаючи в руці посох з одним черевиком. На запитання Сун’юна, чернець відповів, що прямує у рай. «Наш імператор втомився від життя» — додав Бодхідхарма. Нічого не зрозумівши, Сун’юн прибув до столиці і відразу ж дізнався, що імператор Сяо-Мін помер, а на трон зійшов новий імператор Сяо-Чуань, який, почувши незвичайну пригоду, наказав відкрити труну Бодхідхарми — там лежав лише один черевик.
Легенди про життя Бодхідхарми показують новим поколінням приклад величезної мудрості, самовідданого прямування шляхом самовдосконалення, надзвичайні здатності, які може відкрити в собі людина.
*Дха́рма (санскр. धर्म, dharma, «закон», «правило») — шлях благочестя, «універсальний закон буття», Вища Істина.
*Арха́т (санскр. अर्हत्, «гідний») — в буддизмі — людина, яка досягла повного звільнення від людських пристрастей і вийшла з «колеса перероджень», але не володіє всевіданням Будди.
