Фотограф-самоучка з Англії зробив кілька неймовірних фотографій білок, коли вони запасалися їжею на зиму.
24-річний Тоні Нелліс з Ньюкасла проводить свій вільний час і вихідні, мандруючи Нортумберлендом, щоб фотографувати дику природу в різні пори року.
Нещодавно він цілий місяць провів у камуфляжі, ховаючись за кілька метрів від рудих білок у Національному парку поблизу Вулера.
«Є два місця, куди я ходжу фотографувати рудих білок біля водосховища Дервент», — розповідає пан Нелліс. «Основне місце знаходиться в Нортумберлендському національному парку, але я тримаю точне місце в секреті, щоб його не захопили».
Зазвичай пан Нелліс купує фундук і волоські горіхи для білок. Потім він розкладає їх на пеньках і на землі, перш ніж зайняти позицію і чекає, коли вдасться зробити ідеальний знімок.
Після довгих годин роботи на морозі, його важка праця принесла чудові результати.
На одному зображенні голодна білка пожирає затиснутий у лапах горіх, дивлячись в об’єктив пана Нелліса. На іншому знімку — сонна білка, яка згорнулася калачиком на гілці після того, як поласувала фундуком і волоськими горіхами.
«Фотографія на гілці була зроблена, коли білка постійно їла і їла, а потім сіла на гілку і заснула», — каже пан Нелліс. «Вона впала у своєрідну харчову кому».
Він вважає, що чим частіше ви відвідуєте білок, тим комфортніше їм з вами. Крім того, ви також дізнаєтесь про місця, де вони найчастіше бувають, і про найкращий час доби, коли їх можна побачити.
Талановитий фотограф став професіоналом у спілкуванні з білками, які сидять у нього на руці та ласують горіхами.
Поспостерігавши за ними деякий час, пан Нелліс зміг більше розповісти про їхні характери, зазначивши, що ці тварини за своєю природою дуже допитливі. Він вважає, що не існує коротких шляхів для знайомства з ними, і потрібно відвідувати їх знову і знову, щоб ближче познайомитися з цими створіннями.
А найбільшим викликом, за його словами, є холодна погода, адже можна дуже сильно замерзнути.
«Ви повинні чекати, поки білки прийдуть до вас», — каже пан Нелліс. «Ви можете чекати годинами на морозі».
Ще одна проблема, з якою стикається штатний працівник бетонного заводу, — це погане освітлення в країні, в нього є лише короткий проміжок часу взимку, для фотографування.
Здебільшого пан Нелліс витрачає в середньому близько двох-трьох годин на те, щоб сфотографувати білок.
Хоча він любить фотографувати все, що завгодно, але в першу чергу зосереджує увагу на знімках дикої природи.
«Ви ніколи не знаєте, що у вас вийде, поки не почнете фотографувати, це дуже захоплює, тому що кожна зйомка відрізняється від попередньої», — каже пан Нелліс.
