Але чи винен у цьому біг? Виявляється, ні. Серце перестає справлятися з пропонованим навантаженням, коли захоплення бігом переходить грань, що відокремлює фізкультуру від спорту, і починається "гонитва за результатом". При солідній перенапрузі (пульс 170—180 ударів за хвилину) серце вже не встигає робити повноцінні по амплітуді рухи, що приводить до різкого скорочення систоличного об’єму. А запити м’язової тканини тіла бігуна завзято ростуть. Виходить, що при завищеній ритмічності серце ще здатне підтримувати діяльність життєво важливих органів, але обслуговувати себе належним чином воно вже не в змозі.
Виходячи з усього вищесказаного, фахівці радять аматорам бігу не перевантажувати своє серце. От, що рекомендує починаючим бігунам докторант кафедри легкої атлетики Російської академії фізичної культури Октай Мірзоєв: "Пройде зовсім небагато часу, і п’ятикілометрову дистанцію ви будете пробігати із задоволенням, і захочеться пробігти й 10 км, і 15. Тільки робити цього не потрібно".
Дуже важливо пам’ятати, що головне — це здоров’я, а не результати.
Лікарі сьогодні вважають, що для профілактики інфаркту досить підніматися і спускатися по східцях пішки, а не користуватися ліфтом; пройти в середньому темпі пару зупинок, а не сідати в автобус; взагалі ходити пішки в день 20—30 хвилин. А той, кому дозволяють стан здоров’я й умови, від швидкої ходи може переходити до повільного бігу.
