Німеччина має уникнути повторення помилок із Китаєм, які вона зробила у відносинах із Росією за останні роки, заявила 18 жовтня міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Німеччина переживає енергетичну кризу через сильну залежність від російського газу. До війни в Україні понад 55 відсотків газу, що споживається Німеччиною, надходило з Росії. З кінця серпня Росія не постачає газ до Німеччини.
Бербок визнала, що країна проігнорувала попередження східноєвропейських партнерів про свою залежність від російських енергоносіїв.
«Ми повинні зробити так, щоб не повторити подібну помилку, а це означає, що нам доведеться активніше враховувати це в нашій політиці щодо Китаю», — продовжує Бербок.
Висловлювання Бербок — не перша заява німецького чиновника, який висловлює занепокоєння тісними зв’язками Берліна з Пекіном.
«Ми повинні визнати, що у нас є величезний ризик», — заявив у березні міністр фінансів Крістіан Лінднер. «Китай не поважає нашу соціальну модель, наше розуміння ліберальності, наше визнання міжнародного права».
Тим часом німецькі компанії, особливо автовиробники, вкладають значні кошти до Китаю. 7000 німецьких компаній у Китаї та 2000 китайських компаній у Німеччині можуть стати «динамічними силами» для зближення країн, сказав прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян канцлеру Німеччини Олафу Шольцу у телефонній розмові у січні.
Новий коаліційний уряд Шольца перебудовує свою торговельну політику з Китаєм, прагнучи зменшити залежність від Пекіна, сказав міністр економіки Роберт Хабек.
«Ми не можемо дозволити шантажувати себе», — сказав він у вересневому інтерв’ю агентству .
Хабек висловився проти ініціативи китайського комуністичного режиму «Один пояс, один шлях», багатомільярдного проєкту, який привів багато країн, що розвиваються, до непосильного рівня заборгованості.
Він сказав, що у торговельних відносинах із комуністичним режимом «більше не буде наївності».
За матеріалами The Epoch Times USA
