Теорії про те, що у давні часи люди вміли отримувати та використовувати електроенергію, звучать незвично, однак вони існують. Саме такими теоріями пояснюються незрозумілі знайдені на території сучасного Іраку артефакти — так звані багдадські батарейки.
#img_center_nostream#Чимало дослідників вважає, що знайдені в середині ХХ століття у Багдаді глиняні горщики із мідними та залізними елементами всередині могли виробляти електроенергію. Напруга електричного струму у таких пристроях могла досягати 1—2 Вольт.
Однак, за твердженням дослідників, багдадські батареї були створені дуже давно — у парфянський або сасанідський період від 250 років до нашої ери до 220 років нашої ери.
Знайдені глиняні горщики заввишки близько 13 сантиметрів мали всередині зігнуті у циліндр листи міді, а також залізні прути. Пара мідь-залізо, за умови заповнення горщика кислим розчином електроліту — таким, як виноградний сік або вино, могла створювати електричний заряд.
Припускається, що в ті часи струм могли використовувати для процедури гальванізації — нанесення шару дорогоцінного металу на металевий виріб, іншими словами — позолоти або посріблення. Оскільки прадавні батареї були дуже слабкими, для того, щоб позолотити певний виріб, потрібно було одночасно підключати 10 таких електрогорщиків.
Втім, до теорії про існування стародавніх батарейок багато вчених ставиться скептично. Частина з них стверджує, що якщо такі артефакти і могли створювати струм, це ще не означає, що їх саме для цих цілей і використовували. Інші говорять, що немає достатніх доказів використання методу гальванізації в ті часи, і що предмети старовини, які належать до того періоду, покривалися золотом і сріблом за допомогою інших методів.
Треті наполягають на тому, що рідини, які можна було залити у горщик в ті часи, були недостатньо кислими, від чого струм би створювався вкрай слабкий, і його було б недостатньо для виконання процедури гальванізації. Інші говорять, що разом із горщиками не було знайдено дротів, по яких би передавався струм.
Тим не менш, досліди ж ентузіастів, у яких використовувалась точна реконструкція багдадських батарей, показують, що вони могли працювати. Загадка багдадських батарей залишається загадкою, яка, мабуть, ще довго буде породжувати дискусії у науковому світі.
«Батареї завжди привертали до себе увагу як дивовижі, — сказав в 2004 році для ВВС Пол Креддок, експерт із металургії у Британському музеї. — Вони одноразові. Наскільки нам відомо, ніхто ще не знаходив нічого подібного. Це дивні речі, вони є однією із загадок життя».
Читайте також:
Археологи-дайвери піднімають речі із «прадавнього Титаніка»
Римські гладіатори харчувалися як вегетаріанці — дослідження
В Україні розкопали трипільський храм віком 6 тисяч років
