Недавно стало відомо, нині на колишньому електродному заводі на станції Цюцинчжуан в пекінському районі Наньсіхуанвай ув’язнено близько 10 тис. апелянтів, що прибули з різних кінців країни. Про це під час Олімпійських ігор повідомила пекінська правозахисник А Мей, що отримала цю інформацію в SMS від свого друга, що знаходиться там в ув’язненні.
#img_left#Джерело також повідомило, що всі пекінські готелі, заїжджі двори і орендатори квартир отримали строгі вказівки влади не приймати у себе апелянтів; інакше їм загрожує 15 діб ув’язнення і штраф 1,5 тис. юанів ($215).
А Мей розповіла, що вона раніше була в тому районі. Там побудували нову споруду, на якій висить вивіска «Пекінський центр допомоги», а біля дверей стоїть безліч машин, на яких приїжджають спеціальні працівники з різних провінцій, що займаються стеженням за апелянтами з їх районів і поверненням їх із столиці додому, де їх, як правило, чекає в’язниця, домашній арешт або інші обмеження їх свободи пересування.
Апелянти, які побували там, розповіли кореспондентові ВЕ, що в тому місці безперервний потік апелянтів, одних привозять, інших відвозять. Термін їхнього ув’язнення також різний. Наприклад, літні люди або інваліди, яких уряд вважає за менш «небезпечних» для свого іміджу, перебувають там зовсім не довго, їх майже відразу забирають представники їхнього регіону та відвозять додому.
А молодших і запальніших затримують там довше, або переводять в інше місце, яке апелянти називають «чорною норою», де умови практично як у в’язниці, плюс ще часте биття і знущання.
Один апелянт розповів, що пробув в цій «чорній норі» 30 днів, після того, як його заарештували на майдані Тяньаньмень, коли він хотів звернутися до уряду. Він сказав, що на його очах охоронці відрізали язик одній апеллянтці, після чого почали жорстоко знущатися з неї, в результаті чого вона померла дуже страшною смертю.
Апелянти дуже сподіваються в дні Олімпіади привернути увагу міжнародного співтовариства до цієї великої проблеми.
Нагадаємо, як раніше писала «Велика Епоха», Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, що піддалися несправедливому або незаконному ставленню з боку місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі у відповідні державні інстанції.
Боячись втратити свої пости, місцеві чиновники прагнуть всіма силами перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінціального або ж столичного рівня. Для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття і навіть арештів та ув’язнень змусити апелянтів замовкнути.
Після дисидентів та «інакодумців», ця категорія людей є найпильнішим об’єктом «уваги» і контролю комуністичної влади, яка строго стежить, щоб з ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокує репортажі про них усередині країни.
Чао Чі. Велика Епоха
