Девід Мейтас – канадський правозахисник, один з авторів звіту про факти масового незаконного видаляння органів у Китаї, заявив, що ці незаконні дії досі відбуваються в Китаї.
#img_right#Два роки тому в звіті, написаному двома канадськими правозахисниками, була розкрита шокуюча картина – десятки тисяч в’язнів совісті в Китаї вбивають заради видаляння органів для подальшого вигідного продажу.
«На жаль, попри помітний прогрес у розслідуванні, видаляння органів досі відбувається в сьогоднішньому Китаї», – повідомляє один з авторів звіту.
Звіт з’явився через кілька місяців після того, як редакція The Epoch Times опублікувала статті про видаляння органів у Китаї. У звіті мовиться, що в Китаї з 2000 по 2005 р. було зроблено приблизно 41 500 операцій з трансплантації, джерела органів для яких невідомі.
Через два роки після публікації роботи «Кривавий урожай: Звіт про перевірку тверджень про видаляння внутрішніх органів послідовників Фалуньгун у Китаї», автори звіту Девід Мейтас, міжнародний адвокат із прав людини, і Девід Кілгур, колишній член парламенту Канади і держсекретар з питань Азійсько-тихоокеанського регіону об’їздили весь світ, виносячи на обговорення здобуті ними відомості. Недавно Мейтас сказав в інтерв’ю The Epoch Times, що в усьому світі звіт привернув підвищену увагу до цих подій, але він не вважає, що практиці видаляння органів у Китаї було покладено край.
«На мою думку, це досі відбувається», – сказав він. Проте він згадав деякі сприятливі зміни за останні два роки.
Ізраїль, який раніше фінансував поїздки до Китаю своїх громадян , що потребують трансплантації, тепер повністю припинив це робити. Уряд Тайваню також доклав зусилля, щоб припинити поїздки громадян зі своєї країни до континентального Китаю для трансплантації, завдяки чому, на думку Мейтаса, кількість трансплантацій у Китаї значно зменшилася.
«Кількість трансплантацій різко зменшилася, те ж можна сказати і про кількість страчених. Але китайський уряд лише "узаконив" джерело видаляння органів. Кількість трансплантацій, досі перевищує офіційну кількість страчених», – сказав Мейтас, уважаючи, що в’язнів совісті, здебільшого послідовників Фалуньгун, і далі таємно вбивають заради вигідних операцій із продажу їхніх органів.
Звіт також поклав початок іншим численним зусиллям для викорінення поїздок до Китаю для трансплантацій, включаючи особистий законопроект члена канадського парламенту Бориса Вжесневськіна. У своєму законопроекті Вжесневськін передбачає зробити кримінально караними поїздки канадців до Китаю для здобуття органів із сумнівних джерел, наприклад таких, як убиті послідовники Фалуньгун.
Мейтас сказав, що законопроект, запроваджений у Бельгії, також має стосунок до видаляння органів.
«Філіппінський уряд, – провадить далі Мейтас, – теж докладає зусиль, щоб припинити посередницькі операції з отримання органів – бізнес, який поклав початок подорожам людей, що бажають зробити трансплантацію органів в іншій країні».
Спеціальний доповідач ООН із питань тортур д-р Манфред Новак неодноразово звертався із цією проблемою до уряду Китаю і публічно заявив, що він уважає твердження звіту правдоподібними. Незважаючи на це, Мейтас відмітив, що лише кілька НВО і організацій звернули увагу на цю проблему, що вельми прикро.
«Часто доводиться стикатися з людьми й організаціями, які мають справи з Китаєм, і вони частенько не впевнені, як чинити, – сказав Мейтас. – Нині комуністичний уряд Китаю мало що зробив, щоб обговорити вказані у звіті відомості, що свідчить про їхню правдивість».
Мейтас додав, що він і Кілгур не отримували жодної винагороди за розслідування і звіт, який вони склали на запит Коаліції з розслідування злочинів щодо Фалуньгун. В той самий час багато поїздок, згаданих у звіті, було сплачено сторонами, що приймають їх (університетами, неурядовими організаціями і приватними особами). Мейтас повідомив, що вони рідко особисто отримують винагороду за виступи, за винятком однієї церемонії нагородження в університеті. Мейтас сказав, що він і Кілгур також самі оплачують свої дорожні витрати.
