Ідея використання біопалива в якості альтернативи традиційному бензину або газу існує вже багато років. Тому не припиняються розмови навколо корисного застосування скошеної трави та інших сільськогосподарських залишків. Однак наскільки реально те, що в майбутньому наші автомобілі будуть працювати на «трав’яному» паливі?
На думку Scientific American, біопаливо можна виготовити з усього, що є або було рослиною. Біопаливо першого покоління отримують з їстівної біомаси, такої як кукурудза, цукровий очерет і соєві боби. Тільки у США існує мінімум 180 нафтопереробних заводів із переробки кукурудзи на етанол, який використовується в якості добавки для бензину. Хоча стійкість таких ресурсів останнім часом була поставлена під сумнів, вони зарекомендували себе як гідні джерела біопалива.
За даними Scientific American, сільськогосподарських угідь недостатньо для забезпечення джерел біопалива першого покоління. Поточна доступна кількість сільськогосподарських угідь покриває не більше 10% потреб у рідкому паливі для розвинених країн. Конкуренція, пов’язана з біомасою, може призвести до зростання цін на сільськогосподарські культури, що зробить качани кукурудзи або соєве молоко дещо дорожчими, ніж раніше.
Відповіддю на задоволення зростаючого попиту на паливо на основі рослин може бути біопаливо другого покоління. «Друге покоління» — це неїстівні сільськогосподарські відходи. Трав’яні відходи, кукурудзяний крохмаль, бур’яни та навіть деревні залишки, такі як тирса і будівельне сміття, можуть служити сировиною. На відміну від біопалива першого покоління, вони дешевші, їх багато, вони не конкурують із виробництвом продуктів харчування, і зазвичай їх утилізують у компостних ямах або на полігонах.
Нафта як і раніше залишається найбільшим конкурентом біопалива, домінуючи як на ринку, так і в інфраструктурі. Проте, якщо нинішній інтерес до розвитку біопалива буде зростати, технології перетворення біомаси можуть перейти з лабораторії на ринок протягом наступного десятиліття.
