Австралія донедавна була єдиним великим виробником меду у світі, вільним від кліщів Варроа (також відомих як «Варроа деструктори») після того, як Нова Зеландія зазнала зараження у 2000 році.
Пройшло чотири місяці з того часу, як зараження кліщами Варроа на східному узбережжі Австралії призвело до вжиття заходів біобезпеки, в ході яких штат Новий Південний Уельс (НПУ) вибракував від 15 до 45 мільйонів бджіл.
З моменту виявлення 22 червня в районі порту Ньюкасл досі немає остаточних відповідей на питання про те, де і як стався спалах.
Вперше кліщі були виявлені в парі дозорних вуликів раннього попередження — тобто вуликів, спеціально встановлених у безпосередній близькості від великих портів, де ведеться ретельний моніторинг щодо інтродукованих видів. Ці вулики містять смугу для знищення шкідників, призначену для знищення небажаних гостей, таких як кліщ Варроа, які випадають з вулика і потрапляють на смуги, які перевіряються кожні шість тижнів.
Ще у 2018 році виробник апельсинових фруктів з Оранжа Боррі Гартрелл описав дозорні вулики як «ополчення, яке захищає береги Британії».
Кліщі Варроа вважалися ситуацією «коли», а не «якщо», оскільки в глобалізованому світі поширення Варроа, схоже, неможливо контролювати.
Виконувач обов’язків директора із захисту рослин Департаменту первинної промисловості (DPI) Кріс Андерсон сказав, що більша кількість кліщів у заражених приміщеннях на околицях Ньюкасла вказує на те, що це був епіцентр.
Центральне і північне узбережжя стали «нульовою точкою» масового знищення бджіл у липні, коли 1533 вулики, розташовані на 31 ділянці, зазнали «евтаназії», що Денні Ле Февр, виконувач обов’язків виконавчого директора Австралійської ради з медоносної бджільницької промисловості, назвав «несамовитим» і «безумовно, руйнівним для залучених людей».
Февр погодився, що масштабне знищення бджіл було «єдиним способом» забезпечити знищення кліща. Усі бджоли в межах 10 кілометрів від певних зон були знищені, незалежно від того, чи були вулики заражені.
Міністр сільського господарства Нового Південного Уельсу Дугалд Сондерс запевнив комерційних бджолярів, що вони отримають компенсацію за всі вулики, бджіл чи бджільницьке обладнання, які влада була змушена знищити під час карантинних заходів. Але, що особливо важливо, вони не допомагатимуть бджолярам у компенсації втраченого доходу.
Все це перетворилося на жах для бджолярів, які до цього пережили п’ятирічну посуху, пожежі, великі посухи та блокування COVID.
У всьому світі послуги комах з запилення рослин оцінюються у 215 мільярдів доларів США на рік (за даними на 2009 рік). Частка Австралії на ринку зростала, але тепер, з успішною ліквідацією або без неї, галузь втратить мільярди, а на відновлення знадобляться десятиліття.
Стримування спалаху кліщів ускладнюється наявністю 12 000 незареєстрованих вуликів. У власників вуликів немає особливого стимулу добровільно заявляти про своє існування, оскільки це майже напевно призведе до того, що уряд знищить вулики.
Поки що найбільше постраждали комерційні вулики. Компанія Honey Wines Australia, виробник медовухи в долині Хантер, є одним із підприємств, що втратили 90 відсотків своїх вуликів з медоносними бджолами під наглядом уряду штату.
«Зараз не час для самозаспокоєності», — сказав Сондерс. Він, як і раніше, упевнений, що війна з кліщем може бути виграна. «Ми знаємо, що роботу не буде закінчено, поки ми не знищимо цього шкідника».
Зусилля зі знищення кліщів шляхом вибракування залишаються спірними, враховуючи поширеність популяцій диких бджіл. Масове знищення бджіл не є кращим методом боротьби у всьому світі, для контролю та захисту вуликів використовуються мітициди та інші засоби.
Вважається, що поширеність кліщів Варроа в закордонних популяціях бджіл призвела до зниження природного запилення, а керовані вулики (що охороняються бджолярами) сприяють зміцненню бджолиної спільноти та підтримці місцевої екосистеми на плаву. Екологічні групи попереджають, що останні десятиліття популяції медоносних бджіл у світі скоротилися. Нова Зеландія стала перевіркою цієї теорії, оскільки вважається, що зараження значно вплинуло на диких бджіл.
Хтось несе відповідальність за появу кліщів Варроа, але уряд несе відповідальність за турботу про австралійських бджолярів, зруйнованих невдачами в галузі біобезпеки.
Думки, висловлені в цій статті, є думками автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
Олександра Маршалл – онлайн-редактор The Spectator Australia, автор різних публікацій, політичний коментатор GB News та Sky News Australia. Вона є молодим послом організації «Австралійці за конституційну монархію та англомовний союз», політичним консультантом та колишнім дизайнером баз даних штучного інтелекту.
За матеріалами The Epoch Times USA
