Blog

#img_right# 6 липня пан Кілгур і міжнародний адвокат-правозахисник Девід Мейтас випустили звіт, який підтверджує факти видалення органів у Китаї. Китайський комуністичний режим негайно відповів повним запереченням всіх повідомлень звіту Кілгура й Мейтаса. Завдяки «Великій Епосі» була опублікована відповідь пана Кілгура і пана Мейтаса, які  розкривають громадськості факти і відповідають на заперечення цих фактів китайським режимом.

*********
Уряд КНР випустив заяву у відповідь на наш звіт під назвою „Повідомлення про факти видалення органів у послідовників Фалуньгун у Китаї”, датоване 6 липня 2006 року. Цю заяву можна знайти на сайті Chinaembassycanada.org. Ми відреагували на цю заяву:

1. Заява китайського уряду була видана того ж дня, що і наш Звіт. Заява китайського уряду відхиляє наше повідомлення про звинувачення. Ми розглядаємо цю реакцію як необґрунтовану. Це означає, що уряд Китаю не брав участь у розслідуванні, щоб з’ясувати, чи дійсно звіт містить достовірні факти.

2. Заява уряду Китаю починається із фрази: „Щоб вийти з незручної ситуації після своєї брехні про „концтабір Суцзятунь, який був порожнім, а практикуючі Фалуньгун передислоковані…”

Ця фраза неправильна з багатьох причин. По-перше, вона передбачає, що наш Звіт – це повідомлення від імені Фалуньгун. Проте, це не так. Ми не є послідовниками Фалуньгун. Ми зробили цей Звіт як добровольці, й практикуючі Фалуньгун або хто-небудь ще не платили гроші за нього. У нашому Звіті представлена наша власна думка. Ми не діяли за інструкцією Фалуньгун або кого-небудь ще, щоб дійти висновку, який зробили.

3. Твердження про концтабір Суцзятунь, на які китайська заява посилається, надані колишньою дружиною хірурга з лікарні Суцзятунь. Ця людина не є практикуючою Фалуньгун. Ця людина не могла змінити або придумати історію за цей час. Девід Кілгур узяв у неї інтерв’ю. Зміст інтерв’ю можна знайти в Додатку 13 нашого Звіту.

4. Це є нашою власною думкою, висловленою у Звіті про те, що ця жінка не бреше. Ми дійшли висновку, що вона заслуговувала на довіру.

5. У нашому Звіті ми не покладалися тільки на одного свідка, щоб дійти нашого висновку. У нашому повідомленні є те, що ми сказали про докази цього свідка:

„Докази, надані дружиною хірурга, який, імовірно, замішаний у видаленні органів у послідовників Фалуньгун, здавалися заслуговували на нашу довіру частково через докладний опис деталей. Проте, ці деталі також стали проблемою для нас, оскільки цю інформацію неможливо було довести за допомогою незалежного розслідування. Ми відмовилися посилатися в наших результатах на цю початкову інформацію. Тому, зрештою, ми вдавалися до доказів цього свідка тільки тоді, коли вони підтверджувалися або співпадали з іншими доказами, скоріше як початкова інформація”.

Наше повідомлення не є зміненою копією того, що розповідає цей свідок, скоріше це ширший огляд фактів, який не обмежується тільки лікарнею Суцзятунь.

6. У китайській заяві мовиться:

„Очевидно, їхня мета полягає в тому, щоб зганьбити імідж Китаю”.

Ми відповідаємо, що у нас немає ніякого бажання опорочити імідж Китаю. Наш єдине хвилювання – нехтування правами людини й приховування правди.

7. У китайській заяві мовиться:

„Китай чітко дотримувався важливих керівних принципів Міжнародної організації Охорони здоров’я, які набули чинності в 1991 році. Вони забороняли продаж людських органів і передбачали письмову згоду донорів наперед, донори також мали право відмовитися від пожертвування до останньої хвилини”.

Ця заява не відповідала фактам. Сайт Китайського Міжнародного центру трансплантації до квітня цього року надавав ціни на трансплантацію. Список цін був вилучений з сайту у квітні, але все ще перебуває в архіві. Щоб побачити цей сайт сьогодні, потрібно зайти на Zoukiishoku.com. Щоб зайти в архів, натисніть here. Також багато людей можуть засвідчити, що платили за трансплантацію органів у Китаї.

8. Твердження, що Китай послідовно дотримується  принципів, які передбачають, що письмова згода донорів повинна бути отримана наперед, також суперечить фактам. За повідомленнями Організації спостерігачів за правами людини, тільки в незначній кількості випадків від страчених в’язнів отримують згоду. Організація підкреслює, що навіть в цих нечисленних випадках "негуманні обставини ув’язнення і позбавлення волі в Китаї, з тієї миті як людині вперше пред’явлене звинувачення в серйозному правопорушенні й до моменту виконання вироку, є такими, що будь-яке подавання типу "вільна й добровільна згода" є абсолютно абсурдним" ("Придбання органів і судова страта в Китаї", серпень 1994 рік).

9. Далі в китайській заяві сказано:

"Китай видав ”Інструкцію про пересадку людських органів”, де ясно забороняється продаж органів і де встановлюється ряд медичних стандартів для пересадки органів, щоб гарантувати медичну безпеку і здоров’я пацієнтів. Згідно з Інструкцією, медична установа, яка правомочна проводити трансплантацію людських органів, повинна бути зареєстрована в місцевому відділі охорони здоров’я. Незареєстрованим медичним установам заборонено виконувати трансплантацію людських органів. Якщо уряд виявить, що якась зареєстрована установа порушила Інструкцію, то він відмінить реєстрацію і покарає людей, які відповідальні  за це порушення".

Ми визнаємо, що це дійсно так, і написали про це в нашому Звіті. Ми також відзначили, що цей законопроект набув чинності тільки кілька днів тому, 1-го липня. Це не є відповіддю на отримані нами відомості про те, що відбулося до настання цієї дати. Крім того, в Китаї існує величезна прірва між введенням законопроекту і його виконанням.

10. Уряд Китаю далі пише:

"Абсолютно ясно, що за чутками Фалуньгун приховуються політичні мотиви".

Жоден із наших результатів не заснований на чутках. Кожен висновок, який ми робимо, має джерело і може бути підтверджений незалежно.

11. Далі в китайській заяві сказано:

"Тому зроблений кількома канадцями так званий "незалежний звіт про розслідування", який заснований на чутках і помилкових твердженнях, є   безпідставним і тенденційним. Ми впевнені, що брехня завжди непереконлива і ніколи не перетвориться на правду, навіть якщо її повторюватимуть 1000 разів. Ми сподіваємося, що канадці не будуть введені в оману лицемірством Фалуньгун, і більше людей дізнаються про природу "Фалуньгун" як про злобний культ".

Цей висновок є напад і на нас, і на Фалуньгун. Про Звіт необхідно судити з його якості. Напад на його авторів не є  належною відповіддю.

 По-друге, той факт, що Фалуньгун названий злим культом, служить прикладом дискредитації, якої зазнає Фалуньгун. Це саме такий вид наклепу в Китаї, який знеособлює і дегуманізує Фалуньгун, а також уможливлює порушення основних прав людини.

 Іменувати групу безневинних громадян "злим культом" є формою підбурювання до ненависті, неприпустимої у Канаді. Бути залученим у таку форму підбурювання, є для Китаю зловживанням його дипломатичною присутністю в Канаді.

Для отримання докладнішої інформації, будь ласка, контактуйте:
 
Девід Кілгур: (613) 747-7854;
Девід Мейтас: (204) 944-1831.
 

Захоплююча розповідь, “1421-й: рік, коли Китай дослідив світ”, розповідає про армаду “Зоряна флотилія”, яка вважається найбільшою флотилією із дерев’яних суден серед будь-коли побудованих.

#img_center_nostream#

Зроблений на основі п’ятнадцятирічних досліджень відставного капітана підводного човна Британського Королівського військово-морського флоту, Гевіна Мензіса, фільм слідує за плаваннями Зоряної флотилії у пошуках доказів спірної теорії: того, що в серії подорожей між 1405 і 1432 рр. китайський адмірал Чжен Хе водив Зоряну флотилію у кругосвітнє плавання, у ході цього відкривши Америку за понад півстоліття раніше Христофора Колумба.

Історія Зоряної флотилії починається із третього імператора династії Мін, який наказав побудувати величезний флот для торгівлі і збору данини із “заморських варварів”.

За своєю величиною і використаною технологією Зоряна флотилія була вражаючою. Вона складалася із понад 300 суден, у тому числі, як мінімум, із п’яти гігантських скарбничних джонок*, що мали розміри 100 м у довжину та 50 м у ширину, перетворюючи кораблі Колумба просто на карликові.

Від величезних джонок не знайдено ніяких залишків, але археологи знайшли залишки менших кораблів, що демонструють прогресивність технології, що була використана. Водонепроникні перегородки розділяли корпус таким чином, що при затопленні однієї із секцій судно могло залишатися на плаву. Зовнішній корпус був тричі обшитий дошками для міцності, і служив опорою для дев’яти щогл.

Дивовижним є те, що суднобудівні заводи, на яких були побудовано багато із тих кораблів, і донині все ще можна спостерігати у серці китайського міста Нанкіна. Кермо довжиною 11 м, знайдене там у 1959 р., за словами археологів, має вік 600 років.

Історик зафіксував, що Зоряна флотилія при першому плаванні у Малайзію базувалася у Малацці. Впродовж сімох плавань у наступні роки вони торгували шовком і порцеляною в обмін на золото та прянощі у Цейлоні та індійській Калькутті, і коней в Ормузі, що в Перській затоці.

У шостому плаванні флотилія також відвідала і Сомалі. Китайські імператорські записи свідчать про те, що Чжен Хе повернувся назад в імператорський палац у Пекіні, подолавши відстань у понад 12 тис. км., і привіз, до подиву придворних чиновників, жирафа.

Але чи відкрила Зоряна флотилія Америку, поки що незрозуміло. Мензіс ґрунтує свою теорію на спостереженні, що перші європейські мандрівники вже мали карти, що вказували їм шлях.

“Колумб мав карту Карибського моря; Маґеллан мав карту світу… Хтось побував у Карибському морі у 1424 р., за 70 років до Колумба… Хтось дослідив світ до того, як це зробили європейці”, – міркує він.

Мензіс порівняв сучасні карти Карибського моря, Флориди та Патагонії зі старовинними картами Пірі Рейса та Кантіно, що були випущені до того, як європейці прийшли у ті місця. Їхня схожість переконливо свідчить про те, що до європейців в Америці вже побував хтось кваліфікований у картографії.

Однак, команда Зоряної флотилії могла бути не дуже відповідальною. Історики вказують на відсутність записів про те, щоб Зоряна флотилія колись ходила у плавання далі мису Доброї Надії**.

Навіть якщо Чжен Хе і не відкрив Америку, розповідь про Зоряну флотилію – це свіжий, незвичайний погляд на морські подорожі у часи китайської династії Мін.

* Джонка – вітрильне вантажне дерев’яне судно із дуже широкими та високо піднятими кормою та носовою частиною.

** Мис Доброї Надії – один із найпівденніших мисів Африки.

Джейсон Ваятт. Велика Епоха

#img_left_nostream#Підсумки дослідження ставлення студентів до життя, яке охопило 11 університетів Китаю, показали, що 66% студентів є прагматиками, і лише 1% бажає "боротися за справу комунізму".

Професор Лі Веї з університету Хебей, який також брав участь у дослідженнях, вважає, що результати відображають ґрунтовні зміни менталітету студентів – від акцентування ідеалізму до зосередження на дійсності.

Не залишається послідовників йти дорогою комунізму

Молодіжний центр університету Хебей витратив цілий рік на те, щоб критично розглянути "Особливості вивчення життя студентами університету". Результати показали, що на відміну від старшого покоління, яке прагнуло "великих ідей і духовних цінностей", більшість студентів акцентують свою увагу на матеріальних інтересах і швидкому результаті.

Нижче наводиться статистика відповідей на питання "Про що ви мрієте і до чого прагнете?".

64,5% – успішна кар’єра і задовільне життя;

10,6% – щаслива сім’я;

1,9% – слава та успіх;

14,7% – самореалізація;

1% – боротьба за справу комунізму.

Мотивація до навчання

Серед студентів 43,8% вважають, що вчитися потрібно для того, щоб "у майбутньому отримати хорошу роботу"; 38,4% вважають, що навчання призначене для того, щоб "відплатити батькам за їхню доброту"; 43,6% вважають, що навчання необхідне для "самореалізації"; а 33,4% вважають, що мета навчання полягає в тому, щоб "розвинути здібності й удосконалити свою особистість".

До того ж 14%, 9,7% і 7,8% відповідно вважають, що мотивація до навчання виникає унаслідок "різного тиску, що здійснюється на людину", "для порятунку держави" і "для завоювання пошани в інших людей".

Ці дані відображають прагматизм. У питанні пошуку роботи 37% вважають важливою "самореалізацію", 29,4% важливими вважають "прибуток", 13,8% цінують чинник "робота відповідає отриманій при навчанні спеціалізації", 8,3% ставлять на головне місце "потреби батьківщини", а 2,6% вибирають "соціальний статус".

Коли організації стали цінувати фахівців, знання й уміння яких підтверджені отриманими після навчання дипломами або сертифікатами, багато студентів почали готуватися до випускних іспитів уже починаючи з першого курсу. Деякі студенти, ще працюючи на своєму рівні, присвячують свій вільний час додатковому навчанню, щоб отримати документи, що свідчать про отримання додаткових знань і навичок, від роботи на комп’ютері до володіння англійською мовою, щоб додати цю інформацію у свої резюме під час пошуку роботи.

The Epoch Times

Після перегляду шоу "Китайська феєрія" 2 травня в Калгарі пан Лю, колишній партійний секретар Пекінського університету, поділився своїми захопленими відгуками про трупу "Шень Юнь" ("Божественне мистецтво"), яка представила цей концерт.

#img_left#Він сказав: "Шень Юнь – це витончене мистецтво. Кожна деталь ретельно продумана. Такого роду концерт неможливо побачити в материковому Китаї. Я бачив, що багато західних людей навколо мене були зворушені до сліз. Це шоу саме собою покриває ганьбою китайську компартію (КПК). Такий прекрасний концерт не дозволено показати в Китаї – це виразно демонструє світові, наскільки безнадійна КПК".

"Генеральний консул У Сіньзянь із китайського консульства в Калгарі по-справжньому етично зіпсований. Я читав, що він намагався створити перешкоди спонсорам концерту. Він діяв не як дипломат, а як бандит", – заявив Лю. – "Я не дивлюся концерт із Китаю "Свято весни" вже протягом багатьох років. Його навіть не можна порівняти з "Шень Юнь". У "Святі весни" вони співають хором: одна людина співає одну фразу тут, інша – другу фразу там. Незрозуміло, що вони намагаються передати. Цей клоун Чжао Беньшань щороку насміхається над китайськими селянами. Чом би йому не зобразити замість цього китайські партійні кадри?"

На питання свого друга, чи боїться він КПК, Лю відповів: "Чому мені слід її боятися? Я був партійним секретарем при Пекінському університеті, тому я розумію трюки КПК дуже добре. Тут капіталістична країна, а не територія КПК. Я знаю, що китайське консульство поливало брудом "Шень Юнь" і залякувало людей. Воно прагне не дозволити китайцям подивитися цей концерт. На мій погляд, чим більше воно намагається залякати людей, тим більше людей зацікавиться й відвідає шоу. Багато керівників китайських общин прийшли на концерт разом із своїми сім’ями. Якщо китайське консульство щось каже, необов’язково, що всі його слухатимуть. Кожен повинен іти своїм шляхом. Тут не Китай, тому не потрібно дуже переоцінювати їхній уплив".

#img_left_nostream#Походження кавової рослини досі огорнуте легендою. Чи дізналися про нього в Гомерівські часи, а може першим його якості оцінив Мухаммед? Невідмо, чи був смутно описуваний Авіценною зміцнюючий напій кавою, або це були стимулюючі речовини Калді, що містять кофеїн.

Одного разу, пастух кіз із Ефіопської гірської країни відмітив, що його кози незвично збуджені після поїдання плодів рослини, відомої нам сьогодні як кавове дерево.

Думка, з якою всі історики погоджуються, – це місце народження кави: Абіссиніанський регіон Кафф. Попри співзвуччя, назва кавивиникла не від цієї місцевості, а походить від арабського слова "gahwah" що означає "напій з рослини".

Завдяки своїм характеристикам, кава швидко поширилася по всіх мусульманських країнах. Це було пов’язано з тим, що Коран строго забороняє вживання алкоголю. Таким чином, приймаючи величезну кількість кави, стимулювали себе, не використовуючи спиртного. Заварювати зелені кавові ягоди для виготовлення ароматного напою стали багато пізніше, приблизно в 1000 році н.е., а лише через століття каву почали обсмажувати і молоти.

Тим часом, напій поволі ввозився до Європи. У 16 столітті кава доставлялася у Венеціанський і Марсельській порти під назвою Арабське Вино. Але справжній бум кави в Європі, стався після розгрому турків у 1683 році. Після початку облоги Відня, турки були переможені й відступили, залишивши після себе в таборах велику кількість кави.

Спробувавши і гідно оцінивши ароматний напій, австрійці побудували перші кавові будинки, де її подавали з тістечками у формі півмісяця, що мали назву "Kipfel". Таким чином, загарбники святкували перемогу.

Як спадкоємці стародавніх арабських кавових будинків, установи, що подавали каву, напої і тістечка, процвітали в 18 столітті у всій Європі. Разом з Віднем і Парижем, Венеція зіграла не останню роль в популяризації нового звичаю. І понині існуючі марки Caffe Florian і Caffe Quardi, ось вже два століття свідчать про досягнуті вершини в мистецтві приготування кави.

Історія залишається історією, а цей напій і сьогодні не втратив своєї популярності. Проте відносно кави думки медиків значно розходяться, в неї є і ярі супротивники, але є і захисники.

Кава бадьорить, відгонить сон, вона може поліпшити здібність до розумової роботи, коли мозок загальмований. Це завдяки поєднанню кофеїну і нікотинової кислоти (у одній чашці кави міститься біля 80 мг. кофеїну і 1мг. нікотинової кислоти). Крім того, кавові зерна містять мінеральні речовини: Na, Ca, K, Fe, Mg та інші цінні органічні кислоти: яблучну, лимонну, оцетову, кавову і 8 вітамінів групи В.

Кава стимулює вироблення шлунком кислоти, покращує травлення, сприяє гіпервентиляції легенів, здійснює сечогіннуі послаблюючу дію. Прямого зв’язкуспоживання кави з ризиком серцевих захворювань, виявити не вдалося. Проте, коли ми п’ємо каву, частішає пульс і трішки підвищується кров’яний тиск. Але помірна кількість кави не приводить до гіпертензії навіть у людей з високим артеріальним тиском. А тим у кого є варикозне розширення вен, вона навіть корисна.

Кава здатна підвищувати холестерин, викликати алергічні реакції, але це стосується її дешевих і не відфільтрованих сортів, що містять, так званий ліпотропний чинник. Вся справа в кількості. Надмірне вживання кави, як батіг коня "заганяє" серце і викликає прискорене серцебиття, частий пульс, безсоння, тремтіння і пітливість, підвищує тиск, може викликати і напади мігрені. Кофеманам це скорочує життя. Оноре-де Бальзак – несамовитий любитель кави, прожив лише 51 рік.

Кава може формувати залежність від кофеїну на молекулярномурівні. Вона витісняє аденозин, що виробляється нервовою системою для підтримання спокійного стану. Людина, яка раптово відмовляється від вживання кави, відчуває пригніченість.

Каву не можна пити при хворобі нирок: порушується обмін кальцію, який не утримується в організмі. З цієї ж причини, у жінок з настанням менопаузи може розвинутися остеопороз, тобто крихкість кісток, болі в кістках і суглобах. Але це при регулярному вживанні більше 3-4 чашок кави на день.

Цікаве дослідження у Шотландії, що охопило 10 359 добровольців, довело, що серед тих, хто п’є не більше 3-х чашок кави на день, частота інфаркту міокарда менша, ніж у тих, хто її не вживає.

В Америці в Центрі профілактики захворювань "Kaiser Permanente", дослідивши здоров’я 8000 американців за 30 років виявили, що випиваючи каву не більше 3-х чашок на день, паркінсонізмом захворювали у п’ять разів рідше.

Останнім часом доведено, що невеликі дози кофеїну сприяють зниженню маси тіла, покращують основний обмін, збільшують витрату енергії, знижують апетит.

Олена Уртенова. Велика Епоха

8 червня в Цзигуй, провінції Хубей, невідомими було побито 41-річного Фе Сяньцая. Причиною, ймовірно, було його інтерв’ю Об’єднанню публічно-правових радіостанцій (ARD). Він був доставлений в лікарню зі зламаним шийним хребцем і паралізованою шиєю. Необхідних грошей для оплати операції у нього не було. Винні, ймовірно, ховаються в рядах КПК. Проте уряд мовчить. Інтерв’ю було дане 19 травня – за день до введення в експлуатацію водопідіймальної греблі.

Втручання директора ARD Йобста Прога на вищому політичному рівні – до цієї пори не мало ніякого резонансу. В неділю постраждалому зроблено першу операцію, сплачену німецькою стороною. «Я боротимуся доти, доки живий!», – заявив важко поранений селянин Фу Сяньцай за декілька днів до операції. Він одна з чисельних жертв китайської мрії та жаху – греблі «Трьох ущелин». Через цей проект він утратив свою батьківщину, доходи й майбутнє.

#img_center_nostream#

Побоювання замість помпезного відкриття

Після 12 років роботи за участю 26 000 робітників, вигнання майже 2 мільйонів чоловік і витрачених 25 мільярдів доларів США (неофіційні дані варіюються в межах 50-100 мільярдів доларів) величезна дамба була закінчена. Заввишки 185 метрів і завдовжки 2,3 кілометри вона перегородила могутню Янцзи, найдовшу річку Азії.

Янцзи – річка, овіяна міфами й легендами, колиска китайської цивілізації, зараз розділяє 27 мільйонів тонн бетону. Оголошення про офіційне закінчення найбільш грандіозних будівельних робіт у долині «Трьох ущелин», всупереч очікуванням, не були відмічені пишними торжествами, як того слід було чекати від китайської партійної пропаганди.

Згідно з офіційною версією, відповідальні за будівництво особи не захотіли пишних торжеств унаслідок своєї скромності і бажання зекономити витрати. Принаймні, «Сіньхуа» так пояснило це населенню. Для знавців здається дивним, що партія не використала таку подію для пропаганди. Очевидна причина її мовчання – великі побоювання.

Протягом 6 років на греблі з’явилися нові тріщини, нібито «незначні», проте, які, на думку експертів, можуть призвести до прориву дамби. Протягом 5 років якість води у водосховищі загрожує погіршитись. Вже зараз помітно вплив греблі на екологію віддаленого на 900 кілометрів Шанхаю, не зважаючи на те, що наслідки масивного втручання в природу ще не проявилися повною мірою.

#img_center_nostream#

Скути природу ланцюгами

За цим проектом криється більше, ніж просте бажання надати в розпорядження Китаю, який економічно росте, необхідну енергію. Як і для багатьох значних подій Піднебесної, причини потрібно шукати у іншому місці. Ще в 1917 році Сунь Ятсен, засновник Китайської республіки, мріяв про те, щоб зробити корисною дику природу Янцзи. Мао Цзедун також одного разу згадував про дамбу: «… Богиня ”Трьох ущелин” буде переможена сучасною зброєю». Це був більше, ніж поетичний натяк, це було питання ідеології: природа повинна бути не просто приборкана, людина цілком повинна правити над нею.

В цьому випадку йдеться про контроль над річкою, яка має величезну силу, яка спустошує катастрофами впродовж тисячоліть, що сприймалися, як кара богів. Без вод Янцзи, що тягнеться на 6 300 кілометрів від Тибету до Шанхаю і впадає в море, із потоком води 30 000 кубічних метрів в секунду, сільське господарство дев’яти прилеглих китайських провінцій не могло б існувати.

Контроль і турбота про імідж

Лі Пен і Цзянь Цземінь, які відповідальні за кровопролиття на площі Тяньаньмень в червні 1989 року, вже з 1980 року були шаленими прихильниками проекту греблі. Після досліджень документів проекту державна рада в лютому 1989 року ухвалила рішення відмовитися від плану. Проте після повстання 1989 року співвідношення сил змінилося, Цзянь Цземінь і Лі Пен із своїм почтом підійнялися на вершину влади – Цзянь Цземінь став Генеральним секретарем КПК.

Будь-яка критика проекту була послідовно задавлена. У 1992 році Національні збори ухвалили проект, тоді як 30% утрималися або проголосували «проти». За звичайних 99% «за» це примушує задуматися. У березні 2003 року французьке об’єднання «Друзі Землі» опублікувало повідомлення, в якому мовилося, що «… проект «Трьох ущелин» захищають закостенілі бюрократи, які хочуть зберегти контроль над джерелами енергії, тоді як прихильники реформ в установах виражають сумніви щодо дамби».

Крім того, в повідомленні було сказано: «Гребля «Трьох ущелин» не поліпшить економічну ситуацію Китаю. Згідно з думкою експертів з енергетики, гребля не є найдешевшим рішенням; існують численні, простіші виходи підвищити виробництво енергії за нижчою ціною. Енерготарифи по країні в цілому підвищаться, щоб фінансувати будівництво греблі».

Гребля «Трьох ущелин», проводячи щорічно 84 мільярди кв\ г, покриє приблизно від 2 до 4% необхідної Китаю електроенергії – це відповідає лише приблизно щорічним темпам зростання енергетики.

#img_center_nostream#

Вигнання з палицями й бульдозерами

Значні протести проти будівництва виникли у зв’язку з необхідністю переселення мешканців цих районів, тобто, всіх жителів міст і сіл впродовж 660 кілометрів греблі; за оцінками, внаслідок цього було вигнано близько 2 мільйонів чоловік. International Rivers Network доручило спостерігачеві відвідати будівельні майданчики «Трьох ущелин», який повинен був повідомляти про переселення й сплату відшкодування збитків.

Численні приклади підтвердили, що відшкодування за примусове переселення виявилося значно меншим за зазнані збитки. Обіцяні сільські або міські зони і робочі місця для переселенців часто взагалі були відсутні. Багато місцевих функціонерів отримали з проекту вигоду для особистого збагачення, наповнивши свої кишені грошима, призначеними для переселенців.

Не було передбачено ніяких установ, куди можна було б направити скаргу, процес переселення здійснювався в створеній співробітниками органів влади атмосфері секретності та залякування. Поліція застосовувала жорстокі методи для придушення безладів, що виникли унаслідок переселення. Таким чином, проект «Трьох ущелин» перетворився на інструмент придушення, підсиливши порушення прав людини. Зросла також і «армія» бездомних.

#img_center_nostream#

Руйнування історичної спадщини

Гребля «Трьох ущелин» поховала 13 міст і 4 500 поселень. Більше сотні місць археологічного значення, деякі храмові споруди, такі як храм Чжанфей, були затоплені. Деякі з них належали до найбільш значних у Китаї. Вони були знесені й наново побудовані у іншому місці. Ландшафт «Трьох ущелин» — один з найкрасивіших у всьому Китаї, що відбивався впродовж тисячоліть у картинах і поемах китайських майстрів безслідно зникне. А разом із ландшафтом — шедеври класичної китайської архітектури віком 2 000 років.

Руйнування навколишнього середовища

Супротивники греблі найдужче стурбовані її впливом на навколишнє середовище. Величезні маси води призведуть до підвищення дощів у регіоні. Життя у воді також буде порушено через гігантські бетонні споруди. Риболовецьким ресурсам у результаті цього загрожує небезпека, руйнуючи місце існування унікальних видів тварин, прирікаючи на загибель прісноводих дельфінів.

Інша проблема – якість води у водосховищі. Так, наприклад, Чунцин, індустріальний центр з 30-ти мільйонним населенням, який розташований поблизу річки. З відходів промислового виробництва утворюється нанос за дамбою, який погіршить якість води. Ерозія й нестабільність прибережних зон може призвести до обвалів прямовисних схилів гори.

Не хочеться говорити про загрозу для життя десятків мільйонів людей, яка може виникнути при прориві дамби, коли вивільнятиметься від 80 до 120 мільярдів кубометрів води. Внаслідок поломки дамби Фрежу в Південній Франції в 1959 році загинуло 400 чоловік, не зважаючи на те, що вона була розташована в досить безлюдній місцевості. Ті, хто опинився під величезними бетонними підкладками прорваної греблі у Фрежу, змогли відчути безсилля людини перед природою.

The Epoch Times