antonprima.pro

Blog

  • Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

    Чотири пророкування щодо руху голодування в захист прав людини в Китаї

    #img_left_nostream#Багато людей вважають 2003 рік роком зародження руху по захисту прав людини в Китаї, і відтоді рух за права людини там зростає. Тепер, через три роки, голодування протесту Гао Чжишена позначило зародження нової стадії у розвитку цього руху.

    1. Рух по захисту прав переросте в рух за права людини

    Коли уряд США почав публікувати офіційні документи, що стосуються стану з дотримання прав людини в Китаї, багато хто з осудом поставились до цього й навіть вважали, що США мали приховані мотиви й проявили антикитайські настрої. Після подій 4 червня1989 року на площі Тяньаньмень, люди думали, що права людини, демократія, свобода й управління за законом є лише політичними ідеалами, далекими від реальності їхнього життя. З іншого боку, економічний розвиток [1] відвернув увагу людей з політичних прав на економічні інтереси. Звичайно, це те, на що сподівалася китайська комуністична партія і вона ретельно пропагувала свою позицію.

    Багато людей не розуміють того, що питання про права людини не є питанням прав якоїсь конкретної людини. Скоріше вони [права людини] є основою для підтримання соціальної справедливості, як це викладено в першому реченні "Unіversal Declaratіon of Human Rіghts" ("Всесвітня декларація прав людини"), опублікованої в 1948 році: "Права людини – основа свободи, справедливості й загального миру".

    Існують чотири речі, які обмежують сучасні уряди в здійсненні злочинів, а сааме: мораль, закон, суспільна думка й вибори. Це відповідно відбито в статтях 18, 7, 19 і 21 "Всесвітньої декларації прав людини". Інакше кажучи, якщо положення "Всесвітньої декларації прав людини" можуть бути гарантовані, урядам буде неможливо використати державну машину для вчинення зла.

    Фактично, загальна маса людей приділяє мало уваги й недостатньо захищає цінність прав людини, що приводить до того, що КПК позбавляє китайський народ свободи віросповідання, свободи слова й друку, зборів, об’єднань і протесту. Особливо нехтування культом КПК свободи віросповідання привело до занепаду моралі, викликало соціальну роз’єднаність і допомогло уряду легко звільнити себе від відповідальності за різні злочини. Оскільки основна чеснота – моральність відчутно дегенерувала, злісна культура КПК знайшла собі шлях. Потім вона [КПК] прибрала до рук управління за законом, суспільну думка й вибори.

    Потім, без перевірок і підведення підсумків, культ КПК стає дедалі більше злісним, домагаючись максимізації своїх інтересів і свідомо привласнюючи фабрики, землі, нафтові родовища, шахти й будинки, у яких люди сподівалися жити, змушуючи маси, зрештою, піднятися для протесту, виступати за свої основні, життєво необхідні права.

    Довгострокова зневага дотриманням прав людини привела до неминучих наслідків: економічні права людей порушені; рух за права людини перейшов у рух на захист прав людини; і гострих зіткнень у деяких районах. Це підтверджує пункт 2 у Преамбулі "Всесвітньої декларації прав людини": "Беручи до уваги, що зневага й презирство до прав людини привели до варварських актів, які обурюють совість людства…", і пункту 3, "Беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися владою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена прибігати як до останнього засобу, до повстання проти тиранії й гноблення".

    Все перевернулося, коли стан досяг своєї крайньої межі. Як тільки звичайні люди починають боротися за захист своїх прав, коли їх власні безпосередні права порушуються, вони, звичайно, пройдуть процес обмірковування, як це було в адвоката Гао Чжишена. Адвокат Гао писав на початку 2005 року: "Китай відрізняється від інших країн, де правління йде за законом; кожна невелика справа, зрештою, спричинить організаційні проблеми, що мають глибоке коріння".

    Згодом активісти з прав людини виявляють, що їхні права порушені в результаті того, що комуністичний режим постав проти них утвореннями типу мафії. Насправді, цей уряд КПК робить злочини. Якщо немає можливості успішно застосовувати обмеження на використання урядової влади, права звичайних людей будуть весь час у небезпеці.

    Однак, як тільки хтось буде прагнути до обмежень щодо урядової влади, або влади КПК, ця людина повинна сподіватися на "моральність, правління за законом, суспільну думку й вибори". Тому, відносно першої стадії голодування протесту руху на захист прав людини я пророкую наступне – Вона переросте в рух за права людини. Це моє перше пророкування.

    2. Без руйнування КПК, рух в захист прав людини не буде успішним

    Комуністична партія Китаю не поступиться жодній вимозі стосовно захисту прав людини.

    Мартін Лютер Кінг якось сказав: "Несправедливість в одному місці – загроза справедливості всюди, де вона існує". Стосовно китайського режиму це можна інтерпретувати так – успіх встановлення справедливості всюди, – є основною загрозою китайському комуністичному режимові там, де б він не був.

    Успіхи, досягнуті рухом по захисту прав людини, надихають інших людей активніше включатися у справу захисту своїх власних прав. Насправді, режим живе за рахунок прибутків народу. З часів Цзянь Цземіня, управління країною на основі корупції стало основоположною національною політикою. Відданість партійних чиновників була поміняна на "досягнення" їх хабарництва. Коли права людини будуть захищені, тоді основоположні сили, які об’єднують членів комуністичну партію, зникнуть. Таким чином, це угрупування, припинить своє існування.

    Саме тому китайський режим змушений був придушувати місцеві вибори чиновників в селі Тайши. Режим боїться "ефекту віддзеркалювання" у разі успіху подібного захисту прав. У випадку з компанією "Shanwei Electric Power" використання танків і кулеметів було якраз тим, що було потрібно КПК. Режим не тільки зумів приборкати, компанію "Shanwei", а що важливіше, він зміцнив свій метод управління – як "режим, який покладається на насильство і терор для захоплення і підтримки влади" (з "Дев’яти коментарів про комуністичну партію", коментар №1).

    Отже, люди, які присвятили себе справі захисту прав людини, мають рацію, і комуністична партія Китаю вступила у фазу, коли обидві сторони відмовляються зрушитися з місця. Проте, крок за кроком, процес розвалу КПК закінчиться її остаточним розгромом.

    Ми не можемо розраховувати на те, що КПК вирішить згадані проблеми. КПК створила їх і перешкоджає їх вирішенню. Якщо КПК не відступить, рух на захист прав людини не досягне успіху. Це мій другий прогноз.

    3. КПК вдасться до реакційних методів, близьких до організованої злочинності

    У відповідь на дії руху із захисту прав, КПК удасться до реакційних бандитських засобів, як це було у минулому. Це мій третій прогноз.

    Так само я писав в моїй торішній статті: "Сьогодні, коли "Дев’ять коментарів" розповсюджуються все ширше, КПК доводиться вдаватися до жорстокості".

    У КПК немає способу прямо відповісти на голодовки протесту за права людини. Вона до того ж не може обіцяти задовольнити вимоги захисників прав людини, і не може просто заарештувати тих людей, які мирно протестують удома, і про це знає весь світ. Тому вона може тільки удатися до методів стеження, домашнього арешту, образам і навіть вбивству. Тому, щоб бути упевненими в безпеці тих, хто бере участь в голодовці протесту за права людини, ЗМІ слід приділити особливу увагу кожному учасникові. Навіть після закінчення голодовки протесту ми повинні продовжувати приділяти велику увагу їх безпеці.

    4. Голодовка протесту сприятиме руху виходу з лав КПК

    Найбільша відмінність між теперішнім і попередніми рухами в захист прав людини полягає в тому, що теперішній рух – не просто звернення до КПК, а протест проти КПК. Насправді, переважна більшість попередніх рухів в захист прав людини в Китаї бажали, щоб уряд надав їм справедливість і сподівалися через адміністративний або законодавчий підхід добитися своїх прав і дотримання інтересів. Тоді як на цей раз рух в захист прав людини, ініційований адвокатом Гао, є наслідком того, що китайська правова система викрила себе як синдикат організованої злочинності, а також того, що режим удавано ігнорує це явище, навіть до такого ступеня, що сам себе перетворив на синдикат злочинності. Тому адвокат Гао говорить, що китайські громадяни знаходяться в умовах, коли вони нічим не захищені і не мають можливості забезпечити свою безпеку.

    Тому участь в голодовці протесту ясно показує, що у учасників вже немає ніяких ілюзій з приводу КПК.

    Люди беруть участь в голодовці протесту не просто, щоб здійснити протест, а щоб через свої страждання збудити громадян, щоб вони ясно визнали злу природу КПК. Основна мета полягає в тому, щоб досягти загибелі КПК через процес визнання її злобної природи. Все більше і більше людей усвідомлюють, що єдиний мирний спосіб руйнування КПК – це розповсюдження "Дев’яти коментарів", сприяння виходу з КПК і мирного руйнування КПК".

    "Вище мистецтво полягає в тому, щоб підкорити ворога без боротьби" [2]

    Як сказав адвокат Гао: "Тому найтерміновіше, що потрібно зробити – позбавитися від ілюзій. Починайте з людей, що знаходяться поряд з вами, використовуйте всі засоби для підтримки людей, що знаходяться поряд з вами, щоб вони виходили з цього угрупування вбивць, щоб вони більше не діяли як посібники вбивць, щоб вони більше не були знаряддям вбивць! Мирно закінчується існування угрупування вбивць – виходьте з КПК! Повністю позбавляйтеся від згубного нещастя китайського народу!"

    Нам потрібно постійно нагадувати собі і говорити нашим громадянам: "КПК – корінь всього зла. Поки існує культ цього зла, наша нація йтиме шляхом загибелі, і наші права людини і інші права знаходитимуться в небезпеці. Треба ще більш розширити рух в захист прав, хай ще більше людей прокинеться і візьме участь в цьому русі. Ще важливішим є розвивиток руху углиб, поширення "Дев’яти коментарів", сприяння виходу з КПК і її організацій, допомога китайському народу в звільненні себе від злого комуністичного культу і початку нового життя.

    Якщо рух із захисту прав людини можна буде ефективно поєднати з "Дев’ятьма коментарями" і виходом з КПК, характер руху зміниться з протесту слабких проти сильних, у вирок добра злу.

    Примітки:

    [1] Під час економічного зростання Китаю мільйони людей по всій країні зайнялися бізнесом, намагаючись отримати величезний прибуток.

    [2] З праці "Суньцзи Бінфа", написаному Суньцзи в кінці періоду "Весна – Осінь" (770-476 до н.е.). Він складається з 13 розділів, присвячених мистецтву ведення війни.

    Чжан Тяньлян. Велика Епоха

  • Дослідження доводять: аборти мають довгострокові негативні наслідки

    Дослідження доводять: аборти мають довгострокові негативні наслідки

    Три нещодавно проведених дослідження підтвердили, що штучне переривання вагітності значно впливає на фізичне і ментальне здоров’я жінки. Одні виступають проти подібного способу вирішення питання небажаної вагітності, у той час як інші, не бажаючи позбавляти жінок можливості вибору, просто виступають з попередженнями.

    #img_right#Недавні п’ятилітні дослідження, проведені університетом Осло, показали, що аборти мають набагато триваліший психологічний вплив, ніж викидні.

    У досліді приймало участь 80 жінок, які зробили аборт і 40 жінок, які мали викидні. Усі жінки заповнювали анкети через 10 днів, 6 місяців, 2 роки і 5 років після події. Тести оцінювали ступінь депресії і занепокоєння, також досліджувалися емоції, які їм довелося пережити після переривання вагітності.

    48 % жінок у яких був викидень, страждали від сильного стресу протягом 10 днів, у той час як серед тих що зробили аборт, кількість жінок з подібними симптомами складала 30%. Однак, через 6 місяців серед жінок, які мали викидні цей відсоток знизився до 23%, а через п’ять років – до 2, 6 %.

    26 % жінок, які зробили аборт, через 6 місяців усе ще продовжували страждати від депресії, почуття провини, горя і сорому. Через п’ять років у 20% жінок усе ще був стрес.

    Ганна Нордель Броєн, керівник досліджень університету Осло говорить, що жінкам, які зробили аборт важче давати раду негативним емоціям. Деякі відчувають, що позбавлення дитини життя має психологічні наслідки. Дослідження були опубліковані в грудневому випуску BMC Medicine

    У ході досліджень, проведених Християнським центром здоров’я і розвитку, було простежене життя 1265 дітей, які народилися в 70-х роках у Новій Зеландії, серед яких було 500 дівчаток. З них 205 завагітніли і 90 зробили аборт. 42 % жінок, які зробили аборти, протягом наступних чотирьох років страждали від депресії. Цей показник майже вдвічі вищий, ніж в інших жінок. Серед тих, що зробили аборти, в два рази частіше зустрічалися випадки нервового розладу і залежності від алкоголю, у три – від наркотиків, і відмічався підвищений ризик самогубств.

    Доктор Девід Фергюсон, котрий проводив дослідження, міркує з приводу того, чи мали жінки психологічні проблеми до аборту, чи вони з’явилися пізніше.

    За словами доктора Фергюсона протягом 25 років вони дослідили велику кількість жінок, при цьому до уваги бралися розбіжності в соціально-економічних умовах і ситуація в родині. Він говорить: “…будь-які факти повинні бути враховані і дуже ретельно зважені”. Його дослідження були опубліковані в “Журналі дитячої психології і психіатрії” (Journal of Child Psychology and Psychiatry).

    Дослідження у Фінляндії, проведені об’єднанням статистичного аналізу STAKES Національного центру здоров’я і добробуту Фінляндії в 1997 році, вивчали свідчення про смерть і репродуктивне здоров’я жінок, які померли через рік після народження дитини, аборту чи викидня. Було зафіксовано 9192 випадків смерті жінок у віці від 15 до 49 років після аборту з 1987 по 1994 рік. Дослідження показали, що ризик смерті через самогубство, вбивство, нещасний випадок чи за природних обставин у жінок, які зробили аборт виявився в 4 рази вищим.

    Доктор Ванда Франц, президент Національної спілки “Право на життя” підтримує ці дослідження: “Підхід, який бере до уваги короткочасний і довгостроковий ефект дуже важливий. Довгострокові наслідки – один з факторів, на який ми звернули увагу, вивчаючи статистику. Ті, що захищають аборти дуже рідко звертають на це увагу”.

    Луїс Валентайн. Велика Епоха

  • Берлінале закінчився, а кіно буде.

    Берлінале закінчився, а кіно буде.

    #img_left_nostream#Берлінський кінофестиваль закінчився, але як і після будь-яких змагань, лише за декілька днів усвідомлюєш, що крім матеріальної винагороди (отриманої чи такої, що залишилась бажаною) привезено дещо більше. Можливість побачити „своє” поряд зі стрічками, як оскароносних, так і маловідомих, але талановитих режисерів з 55 країн, дозволяє порівнюючи оцінити потенціал українського кінематографа.

    На доопрацюванні найчастіше залишається фінансова сторона української кіноіндустрії. Навіть бюджет позапланованого „шедевру” „Тарас Бульба”, з французьким актором Депардьє у головній ролі, ще невизначено. Планувалося, що і Франція, і Польща, й Україна виділять кошти, але хто, коли і скільки – досі не відомо.

    Фінансового доопрацювання, але зовсім в інших розмірах, потребувала ще одна українська стрічка. „Штольня”. Українському трилеру режисера Любомира Ковальчука не вистачало мільйона гривень до фінального „виходу”: що ж, таке воно – болюче питання фінансування вітчизняного кінематографу.

    З професійними кадрами проблем не виникало. Досвідчені майстри, які творять за власною ініціативою – такі люди серед нас присутні, а кіноуніверситети повільно, але впевнено готують нове покоління, яке зможе забезпечити зірковий склад акторів.

    Чудова літературна основа фільму завдячує вмілому автору. Показати словами історію – важко, але можливо. Супербестселер Мішеля Уельбека – приклад того. А от стрічка німецького режисера Оскара Рьольєре „Елементарні частинки”, розчарувала суддів та глядачів Берлінале.

    Кінематографічна напруга, переконливе емоційне наповнення, мета – доставити певне послання глядачеві – це невід’ємні штрихи успішної стрічки. Все це знають і обов’язково прийняли до уваги Степан Коваль і Олександр Шапіро, чиї роботи беруть участь в 56-му Берлінському фестивалі. Адже сама участь вже є свідченням того, що український фільм – цікавий. Наш кінематограф зараз у стадії „пошуків”, і як тільки знайде „нестачу” – шедеври українського кінематографу з’являтимуться частіше.

  • У Єгипті знайшли древній храм Сонця

    У Єгипті знайшли древній храм Сонця

    #img_left_nostream#У східній частині Каїра під популярним ринком Сук аль-хаміс при розкопках був знайдений древній храм Сонця, про це вчора заявили у Верховній раді стародавностей Єгипту, повідомляє AFP.

    Єгипетська й грецька команди археологів у храмі знайшли статуї з рожевого мармуру часів фараона Рамзеса II, який правив в XIII столітті до нової ери. Крім того, як повідомляє російська інформаційна служба Телеграф, у приміщенні храму була знайдена розколота статуя загальною висотою в 5,1 метрів з картушами, або королівськими знаками, Рамзеса II. Також в храмі знайшли погруддя фараона вагою у три тонни.

    До відома:

    Північно-східний пригород Каїра Ейн Шамс (Ein Shams – око Сонця), де був знайдений храм, стоїть на руїнах древнього Геліополіса – міста. У цьому місті (Місті Сонця) було побудовано багато храмів, присвячених верховному богу Ра. Однак на сьогоднішній день мало чого збереглося від священних храмових комплексів, які протягом століть слугували джерелом видобутку будівельних матеріалів для місцевих жителів.

    Рамзес II правив Єгиптом з 1304 по 1237 рік до нової ери й керував безліччю військових походів. Він завоював Сирію, Ефіопію, частину Аравії, а також він розпочав розбудову Суецького каналу. По всьому Єгипту була споруджена велика кількість храмів і статуй, присвячених фараону. Традиційно вважається, що саме Рамзес II фігурує в біблійному оповіданні про вигнання євреїв з Єгипту.

  • Фоторепортаж: у Мілані триває показ мод (частина 1)

    Фоторепортаж: у Мілані триває показ мод (частина 1)

    У Мілані, одному з найбільших міст Італії, триває показ мод. Вчора свою жіночу колекцію одягу продемонстрував бренд Міссоні.

    Під час показу чарівні дівчата ходили по подіуму й демонстрували хто зимові шубки, а хто гарні сукні.

    Лейбл Міссоні заснували Тань Міс соні (Tai Missoni) зі своєю дружиною Розітою (Rosita), потім володіння фабрикою перейшло до їхніх дітей. Анжела, їхня дочка, очолює жіночу лінію одягу, а сини Лука й Вітторіо відповідають відповідно за лінію чоловічого одягу й маркетинг.

    #img_gallery#

  • Австралія: Колекція жіночого одягу «Весна-літо 2008/2009» (фотоогляд)

    Австралія: Колекція жіночого одягу «Весна-літо 2008/2009» (фотоогляд)

    До вашої уваги колекції жіночого одягу «Весна-літо 2008/2009» від дизайнерів Body, Amar, Nicolangela, Verduci-Smith, Leonard St., Serdoun, представлені 29 квітня на тижні моди в Сіднеї (Австралія).

    #img_gallery#

  • Нова хвиля арештів апелянтів прокотилася Пекіном

    В центрі затримання Мацзялоу кілька сотень апелянтів чекають на висилку з Пекіна в місця їхнього проживання.

    Апелянти, із якими вдалося зв’язатися кореспондентові The Epoch Times, розповіли, що 30 квітня почався 100-денний зворотній відлік днів, що залишилися до Олімпіади. Цього ж дня рано вранці поліція провела чергову облаву на апелянтів. Їх затримували в місцях мешкання, а також біля будівлі вищого суду й відділів по прийому апеляцій громадян різних відомств.

    Апелянтка Ван Сюйчжи розповіла, що вона звертається до уряду вже протягом 21-го року (зараз їй 46 років). Протягом цих років її заарештовували більше ста разів, двічі вона була в трудовому таборі загальним терміном чотири роки, її також замикали в психіатричній лікарні, вона кілька разів намагалася заподіяти собі смерть, але її рятували. Зараз її знову заарештували. Вона сказала, що вже не боїться нічого, і що у неї немає іншого способу вирішити свою проблему, як звертатися до влади з апеляцією далі.

    Як розповіли апелянти, поліція також чинить тиск і на квартироздавачів. Їх примушують доносити на апелянтів, які прибули з інших районів Китаю, забороняють їм здавати житло апелянтам. При здачі житла господарі тепер повинні вимагати від квартиронаймачів заповнити докладну анкету, в якій указівкою всі особові дані, яку вони потім повинні надавати до відповідних органів. Якщо з’ясується, що вони не подали чиюсь анкету, то будуть оштрафовані мінімум на 200 юанів ($28).

    На деяких заїздах і дрібних готелях можна побачити таблички з написом: «Житло не здається апелянтам і послідовникам Фалуньгун».

    Довідка:

    *Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, що зазнали несправедливого або незаконного ставлення до себе місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції до відповідних державних інстанцій у встановленій законодавством формі.

    Після дисидентів та інакодумців ця категорія людей є найпильнішим об’єктом уваги й контролю комуністичної влади, яка пильно стежать, щоб із ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокує репортажі про них усередині країни.

    Версія китайською

  • Фоторепортаж: у Новому Орлеані проходить весняний карнавал Марді Гра

    Фоторепортаж: у Новому Орлеані проходить весняний карнавал Марді Гра

    У Новому Орлеані проходить весняний карнавал Марді Гра, повідомляє AFP.

    Але цього року він не такий яскравий і святковий, як його попередники, адже жителі міста ще не повністю отямилися від урагану Катріна.

    Маршрут карнавальної ходи був скорочений. А запальний джаз французького кварталу, веселі пісні й вуличні гуляння звучать тихіше, ніж звичайно.

    Але цей карнавал вже говорить про те, що життя триває, і люди намагаються йти далі.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

     

  • Фоторепортаж: у Мілані триває показ мод (частина 2)

    Фоторепортаж: у Мілані триває показ мод (частина 2)

    У Мілані, одному з найбільших міст Італії, триває показ мод. Вчора свою жіночу колекцію одягу продемонстрував бренд Міссоні.

    Під час показу чарівні дівчата ходили по подіуму й демонстрували хто зимові шубки, а хто гарні сукні.

    Лейбл Міссоні заснували Тань Міс соні (Tai Missoni) зі своєю дружиною Розітою (Rosita), потім володіння фабрикою перейшло до їхніх дітей. Анжела, їхня дочка, очолює жіночу лінію одягу, а сини Лука й Вітторіо відповідають відповідно за лінію чоловічого одягу й маркетинг.

    #img_gallery#

  • Фоторепортаж: У Ріо-де-Жанейро вирує карнавал (частина 1)

    Фоторепортаж: У Ріо-де-Жанейро вирує карнавал (частина 1)

    В Бразилії у неділю й у понеділок наступає апофеоз карнавалу. Бразильці святкують свій черговий карнавал, що за традицією відзначається в останній тиждень перед початком великоднього поста. Результати цього грандіозного свята будуть підбивати в «Попелясту» середу, яка знаменує початок тривалого періоду поста. У цей же день оголошують переможців конкурсів самби – традиційного бразильського танцю. Звання кращого учасника карнавалу виборюють 14 шкіл самби, які становлять так звану вищу лігу.

    #img_gallery#

    Зазвичай в карнавалі беруть участь близько 6 тис. чоловік. Він починається з урочистої блазнівської процесії по вулицях міста, у ході якої на троні сидить Король Момо – найтовстіший мешканець міста. У фіналі дійства мер міста символічно вручає Королю і його Принцесі – ключі від Ріо.

    Основа колони – стрій ударних кількістю в 400-600 чоловік. Він здатний оглушити будь-кого, особливо коли він без перерви тарабанить протягом 45-55 хвилин. Саме стільки триває виступ кожної школи.

    Кожна школа самби витрачає на виготовлення костюмів, візків і інших декорацій до 40 тонн пресованого паперу, 80 тисяч метрів тканини, 6 тисяч літрів фарби, не враховуючи тонн клею, цвяхів, поліпропілену й протипожежного окислювача, повідомляє РІА.

    Для цього карнавалу була виготовлена 13-метрова статуя Симона Болівара, визволителя Латинської Америки.

    У Ріо-де-Жанейро карнавал у формі змагання проводиться з 1932 року. А його історія сягає далекого 17 століття. Тільки на початку ХХ століття в гуляннях знаті стали брати участь простолюдини, негри й мулати. Вони ж і привнесли у свято свою перлину – самбо, який виконується під африканські ударні інструменти – куікі, берімбау, тамбурин, бубон і барабан.