Blog

8 серпня 2008 року на олімпійському стадіоні Пекіна 91 000 глядачів спостерігали, як «Пташине гніздо» вибухнуло феєрверками і грандіозною виставою.

#img_left#Більше трьох мільярдів глядачів по телевізору дивувалися барабанному бою, схожому на часи військових дій, і синхронним рухам промовців. Проте показаний всьому світу спектакль далекий від дійсності, з якою зіткнулася країна напередодні Олімпійських ігор.

Олімпійські кільця запалилися і злетіли увись, тоді як на землі з’явилися китайські ієрогліфи, що утворили слово «гармонія», – один з олімпійських ідеалів. Під марш 2008-ми барабанщиків дітвора крутила парасольки, а на екрані показували усміхнені обличчя дітей зі всіх куточків земної кулі.

Відтоді, як в 2001 році Пекіну надали право приймати Олімпіаду, довкола теми Олімпійських ігор йшли безперервні суперечки. Американська акторка Міа Ферроу, що різко критикує Китай за його причетність до кризи в Дарфурі, назвала їх «Олімпійськими Іграми геноциду».

Члени Коаліції по розслідуванню злочинів щодо Фалуньгун в Китаї назвали їх «Кривавими іграми» за жахливі злочини, порушення прав людини і варварську практику вилучення органів у живих людей.

Політичні діячі, такі, як, наприклад, член Європейського парламенту Едвард Макміллан-Скотт, що порівняв Олімпіаду-2008 з Олімпіадою в Берліні в 1936 році, призвав лідерів світових держав до бойкоту церемонії її відкриття.

Чимало людей та організацій скористалися можливістю, щоб виразити своє занепокоєння, поки Китай знаходиться в центрі уваги. Напередодні Олімпіади однією з головних цілей режиму, що знаходиться в очікуванні «непередбачуваних подій», стало придушення інакомислення.

Церемонія відкриття всім своїм блиском закликала до миру і турботи про навколишнє середовище – діти малювали земну кулю і співали гасла про льодовики та глобальне потеплення.

#img_right#Ведеться екологічна тематика, коли Пекін якраз щодуху намагається очистити столичне повітря від смогу, який охопив місто, а багато атлетів стурбовані тим, що низька якість повітря вплине на їх виступ. Деякі американські велосипедисти прибули до Пекіна в захисних масках.

Під час церемонії відкриття людям продемонстрували гігантського білого голуба – символ миру. Згадаймо, що більше мільйона людей було виселено без адекватної компенсації зі своїх будинків, що знаходилися на території запланованого будівництва олімпійських об’єктів.

Минулого тижня правозахисники опублікували путівник, який включає карти місць ув’язнення і трудових таборів, що знаходяться в радіусі декількох кілометрів від «Пташиного гнізда». За неповною статистикою Міжнародної Амністії, нині в обширній системі трудових таборів Китаю знаходяться більше 250 000 чоловік.

Тоді, як спортсмени насолоджуються розкішним життям в Олімпійському містечку, тисячі жителів провінції Сичуань, що постраждали від землетрусу, туляться в наметах.

Чотири години після офіційного відкриття стадіон залило море червоних вогнів – кольори комуністичного прапора Китаю.

Версія англійською

Недавно стало відомо, нині на колишньому електродному заводі на станції Цюцинчжуан в пекінському районі Наньсіхуанвай ув’язнено близько 10 тис. апелянтів, що прибули з різних кінців країни. Про це під час Олімпійських ігор повідомила пекінська правозахисник А Мей, що отримала цю інформацію в SMS від свого друга, що знаходиться там в ув’язненні.

#img_left#Джерело також повідомило, що всі пекінські готелі, заїжджі двори і орендатори квартир отримали строгі вказівки влади не приймати у себе апелянтів; інакше їм загрожує 15 діб ув’язнення і штраф 1,5 тис. юанів ($215).

А Мей розповіла, що вона раніше була в тому районі. Там побудували нову споруду, на якій висить вивіска «Пекінський центр допомоги», а біля дверей стоїть безліч машин, на яких приїжджають спеціальні працівники з різних провінцій, що займаються стеженням за апелянтами з їх районів і поверненням їх із столиці додому, де їх, як правило, чекає в’язниця, домашній арешт або інші обмеження їх свободи пересування.

Апелянти, які побували там, розповіли кореспондентові ВЕ, що в тому місці безперервний потік апелянтів, одних привозять, інших відвозять. Термін їхнього ув’язнення також різний. Наприклад, літні люди або інваліди, яких уряд вважає за менш «небезпечних» для свого іміджу, перебувають там зовсім не довго, їх майже відразу забирають представники їхнього регіону та відвозять додому.

А молодших і запальніших затримують там довше, або переводять в інше місце, яке апелянти називають «чорною норою», де умови практично як у в’язниці, плюс ще часте биття і знущання.

Один апелянт розповів, що пробув в цій «чорній норі» 30 днів, після того, як його заарештували на майдані Тяньаньмень, коли він хотів звернутися до уряду. Він сказав, що на його очах охоронці відрізали язик одній апеллянтці, після чого почали жорстоко знущатися з неї, в результаті чого вона померла дуже страшною смертю.

Апелянти дуже сподіваються в дні Олімпіади привернути увагу міжнародного співтовариства до цієї великої проблеми.

Нагадаємо, як раніше писала «Велика Епоха», Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, що піддалися несправедливому або незаконному ставленню з боку місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі у відповідні державні інстанції.

Боячись втратити свої пости, місцеві чиновники прагнуть всіма силами перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінціального або ж столичного рівня. Для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття і навіть арештів та ув’язнень змусити апелянтів замовкнути.

Після дисидентів та «інакодумців», ця категорія людей є найпильнішим об’єктом «уваги» і контролю комуністичної влади, яка строго стежить, щоб з ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокує репортажі про них усередині країни.

Чао Чі. Велика Епоха

За 3 години до відкриття Олімпійських ігор у Пекіні пані Daisy Wood з Англії розгорнула саморобний прапор на майдані Тяньаньмень. Метою акції було закликати уряд Китаю припинити репресії тибетців, послідовників Фалуньгунта уйгурів. Її негайно затримала поліція і агенти в цивільному. О 9 годині ранку її було депортовано.

#img_left#Як повідомляє кореспондент Танін із NTDTV, Вуд працює добровільною вчителькою в М’янмі. Вона приїхала до Пекіна 4 серпня і сама зробила прапор. З одного боку на ньому був зображений знак Тибету, з іншого напис: «Мир на землі, Тибет, Фалуньгун, права людини в уйгурів, визволити ченців і черниць!»

8 серпня вчителька приїхала на площу Тяньаньмень: «Близько 17 годин, я знайшла можливість (вся площа була під постійним контролем поліції – прим. редакції) підбігти до годинника, там розгорнула прапор і показала обидві сторони». Потім її затримали і привезли у відділення поліції.

На допиті їй ставили багато запитань: «Вони запитували мене, чи була я сама в Тибеті. Я відповіла – ні. Вони казали, що практикуючі Фалуньгун всі є терористами. Я відповіла, що я їх добре знаю, і вони зовсім не такі».

Вранці 10 серпня, тільки-но прибувши до Лондона, пані Вуд відразу з аеропорту поїхала до посольства Китаю в Англії, щоб продовжити свій протест. «Мені видається, нам потрібно серйозно ставитися до проблеми прав людини в Китаї, особливо під час Олімпійських ігор. Я проводитиму тут цілодобовий протест. Я вірю, що в Китаї потрібні Мир, свобода і права людини», – сказала Вуд в інтерв’ю.

«Я люблю китайський народ, у мене багато друзів китайців. Те, що я роблю, спрямовано не проти китайського народу. Насправді, вони не знають, що в їхній країні відбуваються такі порушення прав людини. Я проти влади КПК і проти її способів ставлення до народу Китаю», – додала вона.

Версія китайською

Китайський адвокат-правозахисник Гао Чжишен зазнає тортур, які «перевершують всяке розуміння», розповів високопоставлений чиновник пекінського режиму.

#img_left#Гао Чжишен, заарештований у листопаді минулого року, після двох місяців тортур і знущань був випущений на волю, проте перебував під спостереженням.

Одне з джерел, близьке до урядових кіл Китаю, розповідає сьогодні, яким тортурам і приниженням піддавали відомого адвоката.

Одного дня його повністю роздягнули і били электрошокерами. Коли він знепритомнів, охоронці мочилися йому на голову. Його сім’я, особливо маленькі діти, також постраждали від знущань.

Ці одкровення викликають ще більше хвилювань, коли дізнаєшся, що 7 серпня, напередодні відкриття Олімпійських ігор, він зник, і місце його перебування невідоме.

Віце-голова Європарламенту Едвард Макміллан-Скотт недавно надіслав прем’єр-міністрові Великобританії Гордону Брауну листа з наполегливим проханням спробувати дістати гарантії безпеки життя Гао Чжишена під час його зустрічей із керівниками китайської компартії на Олімпіаді. «Гао Чжишен – це сумління Китаю, якими були російські дисиденти в радянські часи», – пояснив пан Макміллан-Скотт.

«Сьогодні Китай відрізняється від Радянського Союзу поширеним використанням тортур у своїх ГУЛАГах, – сказав спеціальний доповідач ООН по тортурах Манфред Новак, – У таборах може бути до 7 мільйонів в’язнів. Я зустрічався з багатьма з тих, хто вижив, їх піддавали тортурам за їхні релігійні переконання».

Гао Чжишен уважався одним із десяти кращих адвокатів Китаю. Він захищав права членів підпільної християнської церкви; шахтарів вугільних шахт; людей, що подають скарги; жертв, яких виселяли з помешкань; послідовників Фалуньгун.

У 2006 році він написав кілька листів керівникам компартії з проханням припинити переслідування духовного руху Фалуньгун, яке почалося в 1999 році.

Арешт Гао був результатом листів, які він направив Макміллану-Скотту і конгресу США, вказуючи на посилення порушень прав людини перед Олімпійськими іграми.

Джерело підтвердило радіостанції «Голос надії», що Гао Чжишен переживав такі ж муки, як послідовники Фалуньгун.

У зафіксованій телефонній розмові джерело пояснило, що це було спрямовано на його смерть або хоча б на придушення волі. Він перебував, швидше, у виправному таборі, ніж у в’язниці. «Тортури за межею всякого розуміння», – додало джерело.

«Гао добре відомий на Заході. Він – дуже шанована людина. Якщо з ним щось станеться, можна буде назвати ці Олімпійські ігри другою берлінською Олімпіадою-1936», – прокоментував ситуацію екс-депутат канадського парламенту Девід Кілгур.

«Те, що вони роблять, абсолютно не може бути виправдано. Це просто доводить, що йдеться про тоталітарну владу, а не авторитарну, і що твоє життя, якщо ти не партійний апаратник, у державі-партії Китаї ціниться не більше ніж попіл від сигарети», – додав він.

Далі Кілгур сказав: «Ми отримали повідомлення, що його катували в Пекіні. Девід Мейтас і я висунули його на Нобелівську премію миру. А його, одного з наймужніших людей на планеті, сьогодні катують».