Blog

#img_left_nostream#Вода – основа для всього живого. Дотепер для науки залишаєтсья загадкою, яким чином нежива матерія перетворилася на живу. Необхідно виявляти та вивчати нові властивості води, всупереч оманній впевненості, що ми знайомі з нею досконально. У березні 2004 р. американський космічний зонд відкрив на Марсі “сліди” води та сіль у пересохлому озері. Вчені вже можуть припустити, що, можливо, там було або є життя. Інші американські космічні зонди зуміли довести наявність води на двох зі супутників Сатурна.



У липні 2005 р. американський космічний апарат “Діп Імпект” вистрілив у комету Темпела 1 снарядом. Основний модуль при цьому перебував на значній відстані та вів спостереження за наслідками зіткнення, аналізуючи хімічний склад і структуру ядра комети. Отримані результати допоможуть дати оцінку внутрішнього складу комет заголом. Це наблизить людство до розгадки походження Сонячної системи та зародження живої матерії. Щонайменше три ділянки, вкритих льодом, виявили американські вчені на поверхні ядра комети, що досліджувалася. На думку дослідників, вода, що перетворилася на лід, містить багато домішок. Припускається, що значно більша кількість льоду може перебувати всередині ядра. Вчені давно прийшли до висновку, що комети є уламками первинної Сонячної системи в момент її виникнення 4,6 мільярдів років тому.

Вчені все більше приходять до висновку, що наявність води на космічних об’єктах скоріше є правилом, ніж виключенням. Змінюється й парадигма суспільного сприйняття властивостей води.

У 2001 р. вчені Науково-дослідного Центру IMS при НАСА й віділення Каліфорнійського університету у м. Санта-круз (США) провели експеримент в умовах, наближених до Сонячної системи, що формувалася.

Суміш різних речовин (води, метанолу, вугільної кислоти та діоксиду вуглецю) була охолоджена до 10º К (–263,16º С).

Суміш опромінювалася ультрафіолетом такої довжини хвилі, яка ймовірно існувала у густій молекулярній хмарі, з якої формувалася Сонячна система. Відбувалося утворення органічних молекул. У цій субстанції були ідентифіковані структури, що самоорганізуються, розмірами в 10 µm. За формою це бульбашки, що нагадують клітини.

Живі організми, у тому числі й людина, є складними системами, що самоорганізуються. Вони відкриті для безперервного обміну речовинами й енергією із навколишнім середовищем. Зміни у відкритих системах відносно стійкі у часі. Стійке співвідношення між компонентами в одній відкритій системі називається диссипативною структурою (Ніколіс, Пригожин, 1973).

#img_left_nostream#Експериментально доведено, що вода також є системою, що самоорганізується (Антонов, Глєбова, 1992). Передбачається, що зміни, які відбуваються у воді в результаті зовнішніх впливів, також будуть відносно стійкими у часі.

Це означає, що вода «пам’ятає» фізичний або хімічний вплив. Питання «пам’яті» води є надзвичайно цікавим. Навряд чи без цієї її якості можливо пояснити зародження живої матерії. Перші дослідження, що вони є пов’язаними з «пам’яттю» води, були проведені Дерягиним і Чураєвим (1971). Стійкість результатів у часі після «активізації» змінним магнітним полем та при електролізі крізь фільтр-нуклеопор були розглянуті Міненко (1981) та Євсєєвим (1982).

Були проведені дослідження змін у спектрі природної води як функції часу (Антонов зі співавторами, 1995).

На думку творця квантової механіки Шредінгера, живі організми знижують власну ентропію за рахунок підвищення ентропії навколишнього середовища. Згідно Пригожину, утворення диссипативних структур та їх ускладнення також пов’язане зі змінами в ентропії.

Зародження живої клітини стає можливим в екстремальних умовах та пов’язане із часом, що стабілізує ці умови. Структура, що самоорганізується, яка утворилася, прагне до збереження свого стану всупереч змінним умовам зовнішнього навколишнього середовища. Це стає можливим за наявності універсального розчинника – води – з її унікальними властивостями та специфічними речовинами, що містяться у ній.

#img_left_nostream#Життєздатність живої матерії доведена існуванням архібактерій. Вони здатні до життя в умовах високої радіоактивності, а також при низьких температурах і у вулканічних кратерах.

На перший погляд схоже, що випаровування краплі води відбувається поступово. Антонов та Юскиселієва виявили новий фізичний ефект: крапля води випаровується дискретно («стрибкоподібно»). Цей ефект залежить від енергетичних станів водневих зв’язків між атомами кисню у молекулах води та водневими атомами у сусідніх молекулах.

Антонов і Глєбова за допомогою спектрального аналізу доводять, що вода є відкритою системою, що самоорганізується. І вона, і живі організми чутливо реагують на енергетичні потоки та зберігають інформацію навколишнього середовища. Вони «використовують» метод диференціального нерівноважного енергетичного спектру (ДНЕС).

Кластери молекул води – найбільш дрібні й нестабільні системи, що самоорганізуються, у природі (Ігнатов, 2005). Зміни, що відбуваються у кластерах води в результаті дії ззовні, можуть бути відносно стійкими у часі. Чим більшою є закладена в кластері інформація про фізичний або хімічний фактор дії, тим триваліший час вона зберігається. Саме так створюються відносно стійкі структури, що самоорганізуються, які можуть бути носіями майбутньої інформації про живу матерію.

Переструктуризація молекул води відбувається в результаті зовнішніх впливів. Отримуючи заряд енергії, вони передають інформацію про свій новий стан сусіднім молекулам за допомогою водневих зв’язків. Це відбувається за принципом резонансу (Зенін, 2002; Ігнатов, 2005).

Для пояснення структуризації кластерів потрібен квантово-механічний підхід. Інакше структуризацію молекул води у геометричні кластери («полімери») важко пояснити. Класичний полімер – це молекула, атоми якої об’єднані ковалентними, а не водневими зв’язками. Доведено експериментально, що водневі зв’язки у молекулах льоду на 10 % ковалентного характеру (Айзек, 2002).

Японський учений Емото зумів візуалізувати розташування молекул води у кластерах заморожуванням води за допомогою різних видів впливу. Кристали замерзлої води вишиковуються певним чином. Лід «пам’ятає» передісторію рідкої фази води, яка піддавалася впливу. Емото проводить експеримент, у якому впливає на воду різними частотами. Цікавий факт, що чим більшою є частота, тим чіткішими є картини, що утворюється. Це є видимим доказом того, що вода різним чином реагує при різних впливах (Емото, 2002).

#img_center_nostream#

В процесі зародження та еволюції живої матерії молекули води, клітини та тканини обмінюються між собою біофізичними полями. В залежності від енергетичних станів живі організми або отримують енергію від навколишнього середовища (режим «віддачі»), або втрачають її (режим «відняття») (Ігнатов, Антонов, Глєбова, 1998). Вказані автори зуміли довести, що в режимах «віддачі» та «відняття» відбувається перерозподіл молекул води по енергіях. Максимальний період інформації, що зберігається, – 3 місяці.

#img_left_nostream#Доведені частоти біорезонансу між біофізичними полями та молекулами води, клітинами та тканинами (Ігнатов, 2005). Творцем теорії біорезонансу є професор Дубров (1980). Прояви біорезонансу тканин доведені методом впливу біофізичних полів на зоровий аналізатор у режимах «віддачі» та «відняття» (Ігнатов, Цанєєва, 1995).

Метод біорезонансу вказує й на «носія» біофізичної інформації. Порівняно слабкі електромагнітні та біофізичні поля викликають істотні біофізичні і біологічні ефекти у живих організмів.

Факт співпадіння основних частот після впливу біофізичними полями на воду та живі тканини є фундаментальним.

Основні частоти біорезонансу знаходяться в електромагнітному діапазоні, в якому Земля отримує енергію Сонця. Ця ж енергія стимулює переструктуризацію «біокомп’ютера-вода».

Вже існують цікаві свідоцтва про те, що декілька молекул даної речовини можуть істотно змінити структуру кластерів води. Класичним прикладом такого впливу є гомеопатія. Були проведені експерименти під керівництвом відомого французького імунолога Бенвеністе. Гомеопатичний принцип був відтворений на біологічній моделі. Спостерігалася реакція одного з типів імунних клітин людини при додаванні антитіл, що специфічно взаємодіяли із ним. При зменшенні концентрації антитіл у розчині, ефект виникав при деяких розведеннях, зникаючи при інших. Така зміна біологічної активності клітин відбувалася і при концентрації, коли вірогідність виявлення у воді хоча б однієї молекули білку була нескінченно малою. Автори висловлюють припущення, що передача біологічної інформації відбувається за рахунок «пам’яті» води.

Були виконані експерименти з неорганічними речовинами, розчини яких розводилися за правилами гомеопатії. Вчений Рей вирішив спростувати гомеопатичні погляди. Він довів розведення хлориду натрію (NaCl) і хлориду літію (LiCl) до мінус десятого степеня. При такому розведенні іони даної речовини є практично відсутніми. Методом термолюмінісценції він порівняв ці розчини з водою. Дивним виявилося те, що розчини, які досліджувалися, мали різні спектри.

Були проведені експерименти з дослідження змін у спектрах гомеопатичних розчинів від 1 до 30 потенцій (розведень) (Деліник, Ігнатов, 2005). Дослідження біли проведені методом ДНЕС на natrium muraticum (NaCl). При 1 CH розчин містить 0,01 % речовини; при 2 CH він містить 0,0001 % і т.і. В процесі розведення розчин переходить число Авогадро. Прийнято вважати, що після цієї величини розчин вже не містить молекул розчиненої речовини. Результати показує на малюнку.

Аналіз результатів демонструє, що до 6 СН зміни у гомеопатичних розчинах близькі до результатів при 1 СН. При 5 СН концентрація NaCl в розчині дорівнює 10-10 – також, як в експерименті Рея. Від 7 до 10 СН результати є нестабільними і близькі до статистичної погрішності. Після 11СН результат близький або в межах статистичної похибки.

#img_left_nostream#При початкових розведеннях у розчинах із більшою кількістю молекул NaCl створюються умови для стабільності кластерів, що утворилися з початкової речовини та молекул води.

У подальших розведеннях відбувається передача інформації, яка стає нестабільною, коли згодом її передавачами стають самі молекули води, при практичній відсутності вихідної речовини.

Докази того, що вода стала основною речовиною для утворення живої матерії за сприятливих умов на наший планеті, є безперечними. Без такої властивості води як «пам’ять» зародження живої матерії було б важко пояснити.

Кластери води, що взаємодіють із хімічними речовинами, здатні еволюціонувати. Вирішальна роль у цьому належить вуглецю (С). Зі всіх хімічних елементів вуглець є найбільш поширеним у Всесвіті. Вуглецеві ланцюжки, внаслідок малих розмірів атомів, здатні до скручень. Вуглець на Землі має органічне походження, показником цього є зміна у співвідношеннях його ізотопів С12 і С13 за останні 3,8 мільярда років.

Якою, проте, є вірогідність виникнення органічних молекул, а надалі й живих клітин, зі сполучень кластерів води та мікроелементів за сприятливих додаткових умов, поки що остаточно не встановлено.

Розглянемо найдрібніші клітини живої матерії. Найменшою бактерією є Micrococcus Progrediens із розмірами 0,1 µm у діаметрі. Мікоплазма теж має розміри 0,1 µm у діаметрі. Це означає, що діаметр цих клітин у 1000 разів більший за діаметр атома водню. Мікоплазми містять у собі макромолекули, які є необхідними для існування живої клітини. Вони мають плазматичну мембрану та розмножуються шляхом утворення коккоподібних структур або поділом. Електричні властивості мембрани завтовшки 0,1 µm не відрізняються від властивостей мембран інших клітин.

#img_left_nostream#Біологічні процеси стало плинуть у кластерах молекули води з розмірами 1,1 µm / 1,1 µm/203 Ǻ. (Зенін, 2002). Математичні вірогідності утворення стабільних кластерів води не може бути оброблена за допомогою комп’ютера. Комп’ютер може прорахувати можливі положення восьми молекул води. Це є доказом величезного потенціалу «запам’ятовування» у води.

Наявність мікроелементів, вуглецю (С), кальцію (Са), магнію (Mg), натрію (Na) та ін. може привести до утворення сталих у часі структур кластерів.

Їх стабільність залежить від резонансних взаємодій між окремими молекулами. Наявність вуглецевих з’єднань та іонів хімічних елементів може ініціювати некомпенсований електричний заряд і потенціал у структурі, що утворилася, достатньо сталий для плину біологічних процесів. У кластерних структурах інформація між органічними молекулами та молекулами води може зберігатися на підставі біорезонансних взаємодій.

#img_left_nostream#Були проведені дослідження, що виявляють характерне для явища резонансу збільшення амплітуди сигналу при певній частоті. Найбільш детально дослідженими у цьому відношенні є карбонат кальцію (СаСО3) (Антонов і співавт., 1992), хлорид натрію (NaCl) (Деліник, Ігнатов, 2005) та ін.

Були визначені амплітуди за біорезонансної взаємодії біофізичних полів із молекулами води (Ігнатов, 2005). Доказом ролі карбонату кальцію при зародженні живої матерії (Ігнатов, Антонов, Глебова, Стоянов, 2001) є факт, що складна шарувата структура цієї сполуки властива найдревнішим фотосинтезуючим організмам. До цього етапу сягають і перші докази наявності води та її ролі.

Перехід від неживої матерії до живої став можливим у результаті виникнення потоку біологічної електрики та структуризації клітинної мембрани. Необхідні додаткові експерименти для остаточного з’ясування цього процесу. Еритроцити мають у своїй будові тільки клітинну мембрану, а кров на 92 % складається з води. Життя на Землі має спільне походження, оскільки будь-яка жива клітина містить 20 амінокислот, 5 основ, 2 вуглегідрати й 1 фосфат.

Американський учений Вентер і нобелівський лауреат Сміт планують відтворення одноклітинного організму у лабораторних умовах. Якщо їм це вдасться, такий організм міститиме мінімальне число генів, а також зможе живитися та ділитися.

У певних умовах можна говорити і про «активовану» воду. Це твердження, проте, породжує сумніви у деяких учених. Є докази, що ракові клітини «розривають» найбільш високоенергетичні водневі зв’язки між молекулами води (Антонов, Глєбова, 1992). У померлої від злоякісної пухлини людини плазма крові не реагує на проходження біофізичних полів (Тушмалова, 2001). Вода активізована, якщо несе у собі інформацію про живе. В одному з експериментів Емото демонструється кристалізована вода після великого землетрусу (фото А) і через 3 місяці після цього (фото Б). З цього експерименту можна зробити висновок про те, що за сприятливих умов вода може концентрувати інформацію в малому об’ємі своїх кластерів.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Виключно «активною» є розморожена вода. Навесні спостерігається збільшення амплітуд у спектрах води, отриманих методом ДНЕС. Навесні птахи та тварини п’ють воду з розмороженого льоду. Рослини також швидко ростуть на цій воді. Стимулюючий ефект розмороженої води з успіхом використовується для відновлення хворих після операції. Вчені Королівського Медичного Інституту у Стокгольмі повідомляють про успішне лікування діабету за допомогою розмороженої води. Цілющі властивості розмороженої води мають місце не тільки завдяки «більш активному» спектру, але й елементу дейтерію. Молекули води, в яких атоми водню складаються з ізотопу дейтерію, насилу переходять через клітинні мембрани. Маринов повідомляє про швидке зростання квітів у Сибіру. Він разом із російськими вченими у 70-і роки (ХХ століття) довів, що вода у районі дослідження, відрізнялася меншим вмістом дейтерію.

Були проведені експерименти, котрі доводять «активування» спектру води, замороженої після біовпливу в режимі «віддачі» і розмороженої перед тим, як піддати її спектральному аналізу.

#img_center_nostream#

За повідомленням кореспондента «Великої Епохи» У Цзяцзюня з Сянгана (Гонконгу), більше тисячі жителів приєдналася до ходи пам’яті по центральних вулицях міста, щоб вшанувати пам’ять загиблих 17 років тому у бійні на Тяньаньмень.

#img_center_nostream#

Незважаючи на проливний дощ, в центральному парку міста Вікторія був проведений мітинг. Хода почалася о 3 годині дня, вона пройшла по центру міста повз будівлю міського уряду. По дорозі учасники голосно викрикували гасла, такі як «Відновіть правду про події 4 червня!», «Підтримуємо права людини!» і т.д.

#img_center_nostream#

Організатор мітингу і ходи заявив, що ця хода називається «Любити батьківщину — підтримувати демократію!» До ходи приєднувалися багато перехожих, демонструючи, тим самим, щиру підтримку мешканцями Сянгана заходу, приуроченого до цієї сумної для кожного китайця дати.

#img_center_nostream#

#img_right#За повідомленням Радіо "Вільна Азія", 24 травня 200 китайців почали стежити за Інтернетом в Пекіні.

Їх робота полягає в тому, щоб цілодобово спостерігати за Інтернетом і повідомляти відповідним органам інформацію, коли вони виявлять незаконну або небажану для розповсюдження інформацію.

Як сказав офіційний представник, ці 200 спостерігачів виконуватимуть таку роботу у вільний час, допомагаючи правоохоронним органам.

Пан Ху Пін, головний редактор журналу «Весна Пекіна» і відомий письменник заявив, що подібні рішення уряду не тільки примушують народ стежити один за одним, тим самим розбещуючи моральність людей, але і відображує невпевненість уряду.

The Epoch Times (Великая Эпоха)

 

#img_right_nostream#Міжнародна Амністія (МА) почала кампанію проти цензури в Інтернеті. В рамках цієї кампанії МА закликає „підривати цензуру” – розміщувати на сайтах і в блогах інформацію з незалежних джерел, що розкривають справжній стан справ, а також підписати петицію за звільнення китайського журналіста Ші Тао.

МА закликала громадськість звернутися до китайського уряду для звільнення журналіста Ші Тао, ув’язненого у в’язницю на 10 років. Китайський журналіст Ші Тао був поміщений за пересилку звіту електронною поштою Yahoo! У 2004 році він вислав на північ США детальну інформацію, що містить медіа-інструкції для журналістів усередині Китаю по висвітленню роковин бійні на площі Тяньаньмень, з якої почалася Культурна революція в Китаї.

Його звинуватили в «нелегальній пересилці іноземцям державної секретної інформації» і засудили до 10 років позбавлення волі. Провайдер Yahoo! передав інформацію про автора повідомлення китайському уряду, що зумовило, таким чином, його незаконне ув‘язнення. Можливо, Yahoo! також сприяло затриманню іншого дисидента, Лі Чжі. Про це повідомляється на http://www.amnesty.org.uk/content.asp?CategoryID=10539.

МА також просить вжити заходи і зупинити Yahoo! у порушенні прав людини. Випадок з Ші Тао – лише один у ряді декількох у переслідуванні дисидентів, яких садять під домашній арешт (як, наприклад, китайського адвоката з прав людини Гао Чжішена). Звернення до світових урядів з проханням припинити невиправданий напад на свободу вислова буде зроблено на конференції ООН з питань Інтернету, яка відбудеться в листопаді 2007 року.

До нього будуть прикріплені підписи тих, що підтримали цей документ і оприлюднена кількість людей, що підписали його. Ші Тао – журналіст, який працював у журналі Сучасні новини ринку; він написав безліч есе і політичних коментарів, які висвітлюють соціальні проблеми в Китаї.

 

#img_right_nostream#24 травня в суді Гуандун Хайфен пройшло слухання справи з приводу розправи, що трапилася 6 грудня 2005 р. Тринадцять жителів села було засуджено до термінів від трьох до семи років тюремного ув’язнення за наступні злочини: "вибухи, організований збір людей для підриву громадського порядку і порушення руху транспорту".

Родичі засуджених подаватимуть апеляцію. Шестеро обвинувачених отримали по чотири роки умовно. Селянин Хуан Сицзюнь був засуджений до п’яти років тюремного ув‘язненя; Лін Ханьжу засуджений до шести років; Хуан Сіжан отримав сім років. Слухання справи продовжувалося три дні, і лише двом родичам кожного засудженого було дозволено бути присутнім на слуханні. Іншим жителям села було заборонено входити в зал засідань.

За словами жителів села у Хуан Сіжана, що отримав найбільший термін, слабке здоров’я; у нього зламане зап’ястя, він втратив зір і слух. У дружини Хуан Сіжана також не все гаразд із здоров’ям. У неї часто паморочиться голова, і їй часто необхідно проходити лікування в лікарні. Вона не змогла прийти на слухання справи, і її представляв дядько Хуана. Рана на нозі сина Хуана ще не вилікувана. Мешканці села говорять, що дружина Хуана дуже засмучена, оскільки вся її сім’я опинилася тепер в критичній ситуації.

6 грудня 2005р. уряд Шаньвей провінції Гуандун мобілізував близько тисячі озброєних поліцейських, служба яких полягає в придушенні бунтів. Вони відкрили вогонь по селянах з села Дунчжоу, які виступили проти порушення їх прав і в захист своєї землі. Багато селян було поранено; деякі пропали, а деякі померли. До того ж сотні селян було заарештовано владою.

Нижче наведений витяг з рішення суду: "Суд розглянув і з’ясував, що 6 грудня минулого року, з наміром зупинити будівництво електростанції в районі розвитку Хунхай Бей в місті Шаньвей обвинувачені спровокували близько ста селян кидати вибухові речовини і напалм у тихполіцейських, які несли службу і нападали на поліцію та служби громадської безпеки. Поліції довелося застосувати сльозоточивий газ і відкрити стрілянину у повітря, щоб розігнати натовп, який збунтувався.

Пізніше уряд Шаньвей підтвердив, що трьох селян було вбито, влада заявила, що декілька порушників порядку в селі Дунчжоу підбурювали селян пред’явити необґрунтовані вимоги на компенсацію за землю, яку експропріювали і, таким чином, створили перешкоди будівництву". Коли відбулася ця подія, пан Лі Цзянь з "Civil Rights Defense Network" і декілька адвокатів-правозахисників провели незалежне розслідування на місці і пришли до висновку, що події в Дунчжоу були кривавою розправою над селянами.

Вони наполягають на ухваленні чесного рішення в рамках закону. [Пр. редактора: Дунчжоу, місце, де відбулася розправа, знаходиться під управлінням уряду Шаньвей]. У своєму "Звіті про розслідування" Лі підкреслює: "У поліції не було ніяких законних підстав відкривати вогонь і вбивати селян, а також не було виправдань для так званої контратаки для захисту себе, коли вони захищали електростанцію і т.д. Це очевидне зловживання насильством.

Розправа в Дунчжоу була організованим вбивством, яка була повністю спланована місцевим урядом і націлена на активістів-правозахисників з Дунчжоу. Мета полягала в тому, щоб придушити і припинити правозахисну діяльність в Дунчжоу та довколишніх селах, [де люди] прагнуть захистити права на свою власність, наприклад, виступаючи з протестом проти махінацій місцевої влади під час придбанні землі".

Лі також звертає увагу на наступне: "Коли трапилася ця кривава подія, місцева поліція і селяни трималися на відстані один від одного. Це істотний доказ того, що поліцію не могли атакувати. Ця кривава подія відбулася не випадково. Вона відбулася тому, що поліція почала наступ, а селяни відчайдушно захищалися". За останні сім місяців уряд не тільки не проявив ніякої занепокоєння з приводу долі селян з Дунчжоу, але і не намагався вирішити конфлікт.

Більше десяти сімей втратили своїх родичів. Через втрату годувальника жінкам довелося узяти своїх молодших дітей і йти старцювати на вулицю. Уряд не виділив грошей ні на навчання дітей в школі, ні на медичне обслуговування. Натомість уряд поагрожує сім’ям, щоб вони не старцювали на вулиці. Уряд розіслав повідомлення кожній сім’ї, де говориться про те, що ті селяни, які старцюють на вулиці, вважаються "порушниками громадського порядку".

Селяни вважають, що влада їх зневажає і примушує мовчки переносити арешти, побої, затримання і обшуки. Влада продовжує підслуховувати їх телефонні розмови і навіть переривати зв’язок під час розмов. Вони використовують сильні засоби, щоб відстежувати зв’язки селян із зовнішнім світом. Репортеру, який подзвонив одному селянину, щоб узяти у нього інтерв’ю, сказали: "Даруйте, я не смію нічого говорити. Мене до смерті залякали".

За словами селян, Відділ спостереження дисциплінарної інспекції режиму покарав групу чиновників з Шаньвей. Заступник начальника Відділу національної безпеки У Шен був переведений з цього офісу. Партія зробила серйозне попередження Лі Міню, заступнику мера, а також начальнику Відділу національної безпеки і начальнику відділу міського розвитку Чень Хуйнаню.

The Epoch Times (Великая Эпоха)

 

#img_left_nostream#Чиновники КПК надзвичайно налякані викриттям їх злочинів з вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун.

Вони намагаються знищити докази і приховати сліди своїх лиходійств. 25 березня 2006 року офіс КПК провінції Хейлунцзян випустив директиву (номер [2006] 12), наказуючи всім місцевим відділам знищити секретні документи.

У ній говориться: "Відповідно до вимог, встановлених в "Попередніх інструкціях на відправлення і розповсюдження центральних урядових документів" (номер [2004] 37, випущених центральним урядовим офісом КПК), а також в "Додатковому регулюванні на відправлення центральних урядових документів" (номер [2005] 37, випущеному центральним урядовим бюро), щоб гарантувати ефективне розповсюдження і безпеку документів центрального уряду і провінційних урядів, а також перешкоджати розкриттю секретних документів, наступні секретні документи повинні бути знищені:

1) секретні документи, випущені центральним урядом для провінційних озброєних сил на рівнях провінції і міського управління;

2) секретні документи, випущені провінційним урядом". "Жоден відділ не повинен тримати секретні документи, випущені центральними і провінційними урядами”. "Секретні документи, видані центральним урядом, повинні бути повернені в центральний урядовий офіс КПК для знищення. Секретні документи, видані провінційним урядом, повинні бути повернені в провінційний урядовий офіс КПК для знищення. Всі інші секретні документи повинні бути оброблені і знищені місцевими офісами КПК на рівні провінції, області або міста".

"В процесі знищення цих документів, кожен повинен упевнитися, що немає ніякого способу повернути оригінали документа. Документи на папері повинні бути спалені або розрізані і перетворені на целюлозу. Пристрої для розрізання паперу повинні відповідати вимогам для знищення секретних документів. Розрізані документи будуть послані в певні місця для знищення. Двоє або більше чоловік обов‘язково повинні бути присутніми, і ніхто не повинен йти перш, ніж документи будуть повністю знищені".

Чому КПК знищує секретні документи? Мабуть, ці документи несуть важливу інформацію, яку КПК не хоче розголошувати. Протягом останніх семи років переслідування Фалуньгун, всі розпорядження були випущені через секретні канали, і переслідування було продовжене негласно. Тепер все більше свідків виступили вперед, щоб забезпечити гласність, і все більше людей зрозуміли природу КПК і засуджують її звірства. Все це викликає у КПК побоювання. Чим більше КПК боїться бути викритою, тим більше ми повинні поспішати, щоб її викрити. Ми викриємо всі злочини, скоєні КПК і всіма, хто брав участь у цьому переслідуванні.

#img_right#Сотні гостей відвідали церемонію вручень нагород Reebok Human Rights Award 2006, що пройшла 15 травня в американському штаті Массачусетс. Цього року були чотири призери, включаючи, 27-ми річного мешканця Пекіна Лі Даня, борця з розповсюдженням СНІДу в Китаї.

Це 30-ти річний американець, охоронець, який захищає дітей від сексуальних домагань в Нью-Йорку Рейчел Ллойд; 28-ми річний індус, який рішуче виступає серед місцевої молоді за боротьбу проти переслідування прав людини і за мир в сьогоднішній війні у Кашмірі Курям Парвез; а також приваблива 24-х річна Отто Сакі, захисниця правосуддя і прав людини в Зімбабве.

1988 року компанія Reebok організувала церемонію нагород для заохочення молодих героїв в їх зусиллях із захисту прав людини. Серед них четверо були нагороджені спеціальною премією двічі — троє лідерів студентського демократичного руху 4 червня 1989 року, включаючи Ван Даня, і цього року Лі Дань з Пекіна.

Лі Дань відмовляється від медичної кар’єри

Лі Дань народився в Пекіні. Він був аспірантом, що спеціалізується в просторовій фізиці і готувався до медичної кар’єри. У 1998 році він зіткнувся з першим пацієнтом СНІДу в Китаї, і з того часу почав контактувати з сім’ями пацієнтів хворих на СНІД, включаючи дорослих і дітей, у яких не було батьків або опікунів. Їх зневажали в суспільстві, і вони залишалися без допомоги з боку уряду. Лі Дань був дуже стурбований їх стражданнями і кинув своє навчання, щоб захистити від дискримінації хворих на СНІД.

Труднощі, пов’язані з організацією притулків для пацієнтів хворих на СНІД

В 2003 році Лі Дань допоміг 100 000 сиротам, побудувавши в провінції Хенань школу для сиріт і притулок для хворих на СНІД. Проте пізніше комуністичний режим примусив його закрити притулок і школу. Міліція затримувала і била його.

Перший зафіксований випадок зараження китайців СНІДом був у 1985 році. Оскільки уряд не вживав ніяких заходів для запобігання його розповсюдження, до 1990-го року в країні налічувався більше мільйона ВІЧ інфікованих.

Лі прийшов до висновку, що:

1. Влада наживалася на переливанні крові, і не бажала підступатися своїми інтересами.

2. Чиновники в уряді не могли просунутися у посаді або стати багатими, якщо вони піклувалися про пацієнтів хворих гна СНІД.

3. Через велику кількість населення в Китаї, смерть декількох чоловік не може впливати на що-небудь, і багато людей пропонують дозволити хворим на СНІД просто померти.

Лі Дань бореться за основні права хворих на СНІД

Лі Дань і декілька його друзів-однодумців організували Orchid Cultural Communication Center. Вони мають намір привернути професіоналів для проведення лекцій з традиційної культури, з метою навчити людей розрізняти правильне від неправильного і цінувати людські цінності вище грошей і матеріальних благ. Сподіваючись на поглиблення розуміння китайським суспільством реального життя і занепокоєння міжнародного співтовариства щодо існуючої проблеми СНІДу в Китаї, Лі зняв документальний фільм про хворих на СНІД, розіславши його медпрацівникам і репортерам.

Лі Дань планує пожертвувати 50 000 доларів для Orchid Cultural Communication Center, направивши ці засоби на зусилля по створенню прийнятних умов життя для хворих на СНІД в Китаї, збирається і далі продовжувати наполегливо і мирно боротися за їх основні права.

The Epoch Times (Великая Эпоха)

 

Чотири призери 2006 року. Другий справа – Лі Дань. Фото: Велика Епоха

 

Лі Дань і перекладач на церемонії вручення призів. Фото: Велика Епоха

 

#img_left_nostream#В Америці опублікована книга професора молекулярної і клітинної біології Каліфорнійського університету Пітера Дюсберга – одного з головних представників наукового інакомислення в області гіпотези ВІЛ/СНІДу – під характерною назвою: "Інфекційний СНІД: ми були введені в оману?"

У передмові до другої книги П. Дюсберга "Вигаданий вірус СНІДу" лауреат Нобелівської премії, присудженої за відкриття хімічної реакції, яка стала потім використовуватися без відома і згоди автора в діагностиці Віл-інфекції (т.н. полімеразна ланцюгова реакція – PCR) професор К. Мулліс (США), пише: "Я був переконаний в існуванні вірусного походження СНІДу, але Пітер Дюсберг стверджує, що це помилка. Тепер я теж бачу, що гіпотеза ВІЛ/СНІДу – не просто наукова недоробка: це пекельна помилка. Я кажу це як попередження".

У цій книзі П. Дюсберг, зокрема, стверджує: "Боротьба зі СНІДом закінчилася поразкою. Починаючи з 1981 року, більше 500 000 американців і понад 150 000 європейців поставили діагноз „ВІЛ/СНІД”. Платники податків США заплатили більше ніж 45 мільярдів доларів, проте, за цей час не було відкрито ніякої вакцини, ніякого засобу лікування і не розроблено ніякої ефективної профілактики.

Жоден пацієнт зі СНІДом не був вилікуваний. "Професор Дюсберг вважає, що СНІД суперечить всім законам інфекційної хвороби. Наприклад, обстежені дружини 15000 „ВІЛ-позитивних” американців, чомусь не заразилися вірусом, продовжуючи жити статевим життям з своїми чоловіками.

Інфекційні хвороби (наприклад, грип, туберкульоз та ін.) розповсюджуються серед всього населення, незалежно від статі і віку людей. Тим часом понад 90% „ВІЛ-інфікованих” складають чоловіки – наркомани і гомосексуалісти у віці 20 – 40 років.

Згідно не спростованим до теперішнього часу висновкам доктора Коха – ученого, який в ХІХ столітті виділив туберкульозну паличку, – щоб визнати який-небудь мікроорганізм (мікроб, вірус та ін.) збудником конкретного захворювання, він повинен бути обов’язково виділений з організму, і після інфікування ним іншого організму в ньому повинне розвинутися таке саме захворювання.

Опоненти доктрини СНІДу стверджують, що у людей, яким поставлений діагноз "ВІЛ-інфекція", цей вірус при лабораторній діагностиці ніколи не виділяється. П. Дюсберг прийшов до висновку, що той вірус, який вважається "вбивцею імунної системи", не приводить до СНІДу і є безпечним для людини (так званий вірус-супутник).

Смерть від СНІДу через багато років – щось з області ненаукової фантастики: цей вірус має властивість так стрімко розмножуватися, що вже за два тижні з’являється в кожній клітці організму, проте без яких-небудь згубних для нього наслідків.

Як вважають опоненти теорії вірусного походження СНІДу, ігнорувалося і зберігалося в таємниці від суспільства те, що ніколи не існувало і, досі немає жодного достовірного тесту на ВІЛ. При 30 хворобах він є позитивним, що вже дає підстави поставити хворому діагноз "Віл-інфекція".

Проте це не має ніякого відношення до вірусу імунодефіциту, оскільки тест ніколи не виявляє вірус, а засвідчує тільки наявність антитіл в зразках крові – захисних елементів організму на якого-небудь збудника.

Тобто, позитивна реакція, що трактувалась як Віл-інфекція, може бути і у хворих, чиї імунні системи були раніше активізовані і виробляли антитіла при найрізноманітніших захворюваннях – туберкульозі, пневмонії, ревматизмі, розсіяному склерозі, стані після щеплень, перенесеного грипу і т.д. Це стосується і людей, яким часто переливали кров, – один з найсильніших антигенів, на який виробляються антитіла.

Учений вважає, що "насправді СНІД є новою епідемією старих хвороб". СНІД вважається фінальною стадією Віл-інфекції і невиліковним за визначенням. Такий діагноз служить одночасно вироком – стати ізгоєм суспільства і готуватися до власних похоронів.

Ще в 1988 році професор Люк Монтаньє ( L. Montagnier, Інститут Пастера, Франція) зробив наступну заяву: "Психологічні чинники є надзвичайно важливими для підтримки імунної системи. Якщо ви ігноруєте психологічну підтримку, повідомляючи хворого, що він приречений на смерть, то ці слова вже є вироком. Неправда, що ВІЛ на 100% є смертельним!"

Одним з найбільш послідовних критиків гіпотези СНІДу є угорський вчений доктор Антал Макк (Antal Makk). Виступаючи на одній з конференцій із СНІДу, він підкреслив, що "постійне акцентування невиліковності СНІДу служить виключно тільки цілям бізнесу і отриманню грошей на дослідження та під іншими приводами. На ці гроші, зокрема, розробляються і отримуються токсичні препарати, які не укріплюють, а руйнують імунну систему, прирікаючи людину на смерть від побічних дій".

У світовій клінічній практиці для терапії СНІДу широко застосовують високотоксичні препарати AZT, що виробляються компанією Wellcome. Як підкреслюють А. Макк та інші супротивники доктрини СНІДу, ці препарати вбивають всі клітки організму без розбору. Пітер Дюсберг стверджував, що зафіксовано вже більше 50 тисяч летальних результатів, викликаних цими високотоксичними ліками. Виробництво аналогічних препаратів освоєне і в Росії.

Професор Дюсберг в книзі "Вигаданий вірус СНІДу" підкреслює, що "значно більше, ніж від гіпотетичного ВІЧа, людина ризикує від наслідків внутрішньовенного введення наркотиків, вживання різних стимуляторів сексуальної і розумової діяльності, а також високотоксичних ліків проти ВІЛ, що вживаються в цілях профілактики чоловіками-гомосексуалістами".

Як вважають опоненти доктрини, саме з цих причин, а не від "смертельного" вірусу СНІДу, вмирають наркомани і гомосексуалісти. Страх перед СНІДом не зупинив ні бурхливого зростання венеричних та інших захворювань, ні епідемії наркоманії.

Але не може не хвилювати при цьому доля і тих, кому поставлений цей убивчий діагноз, після якого як і раніше калічаться долі, розпадаються сім’ї, люди закінчують життя самогубством, як це було, наприклад, минулого року в Іркутську, де 5 чоловік звели рахунки з життям, дізнавшись, що вони хворі на СНІД.

За даними преси, лікування одного російського хворого обходиться приблизно в 100 доларів на місяць (у Москві ця сума – близько 1000 доларів). Витрати на лікування 26,6 тисячі чоловік, які зареєстровані у 1999 році як ВІЛ-інфіковані, повинні складати якнайменш більше 31 мільйона доларів на рік. В той же час в Англії, наприклад, під впливом критичних виступів з проблеми СНІДу, фінансування на дослідження в цій області скоротили на третину.

Автор книги про СНІД доктор Джон Лоріцен (США) стверджує наступне: "Багато учених знають правду про СНІД. Але існує величезна матеріальна зацікавленість, укладаються мільярдні операції, процвітає бізнес, пов’язаний зі СНІДом. Тому вчені мовчать, отримуючи для себе вигоду і сприяючи цьому бізнесу".

Професорові П. Дюсбергу неодноразово погрожували вбивством. Був убитий головний медичний статистик, який готував матеріал про те, що люди, яківживають препарат AZT вмирають швидше за тих, хто його не вживає. Ці ліки принесли компанії Wellcome мільярдні прибутки. Як стверджує доктор Антал Макк, "СНІД – це не смертельне захворювання. Це бізнес на смерті …"

Матеріали, які лягли в основу даної статті, автору цих рядків надала лікар Ірина Михайлівна Сазонова (у її перекладах з англійськї та угорської, а також власні спостереження і висновки). Більше 25 років вона пропрацювала в значних лікувальних установах Москви.

Добре розбираючись в імунології, вірусології, И.М. Сазонова з самого початку стала сумніватися в гіпотезі СНІДу, з роками накопичила великий матеріал з цієї проблеми, переклала книгу П. Дюсберга "Вигаданий вірус СНІДу". Докладну наукову інформацію, яка спростовує теорію "чуми ХХ століття", надав їй доктор Антал Макк.

Олена Захарова. Велика Епоха